<<
>>

РОЗДІЛ 3 ПРАВИЛА РОЗВ’ЯЗАННЯ (ВИРІШЕННЯ) КОЛІЗІЙ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

Формами реалізації правових норм є дотримання (заборон), виконання (обов’язків), використання (здійснення прав), застосування (має державно-владний характер) [332, с. 6-7]. При будь-якій формі реалізації правової норми суб’єкт правореалізації постає перед вибором, якої із норм (приписів), що знаходяться у суперечності (колізії), слід дотримуватися, яку необхідно використовувати та яку слід застосувати.

Проблема розв’язання (вирішення) правових колізій є «ровесницею» права. Звичайно, орієнтиром для побудови правової системи є максимальна мінімізація кількості колізій у системі правового регулювання. Проте це - ідеал, який є об’єктивно недосяжним. Як відзначається у правовій літературі, наявність колізій є закономірною. Немає правових систем, яким би не були властиві колізії правових норм [211, с. 264]. Це обумовлює необхідність існування правил вирішення колізій, які виступають у вигляді загальних колізійних принципів (або «метанорм», «максим»).

Проблема вибору однієї норми із кількох, що знаходяться у колізії, вирішувалася протягом тисячоліть, і ще римські юристи виробили знамениті правила вирішення колізій за принципами закону вищої сили (lex superior), закону, прийнятого пізніше (lex posterior) та спеціального закону (lex specialis).

Розвиток теоретичних уявлень про засади розв’язання (вирішення) земельно-правових колізій розглядався у Розділі 1 роботи. Сьогодні у правовій доктрині прийнято вважати, що вирішення правових колізій здійснюється за допомогою т. з. «правоположень» - «юридичних правил, вироблених у ході правозастосовчої практики та спрямованих на її обслуговування» [204, с. 34]. До таких правоположень, зокрема, відносять хронологічний колізійний принцип, за яким наступний закон скасовує дію попереднього («lex posterior derogat prior»), змістовний - спеціальна норма скасовує дію загальної («lex specialis derogat lex generalis»), норма вищої юридичної сили скасовує дію норми нижчої юридичної сили («lex superior derogat lex inferior») [204, с.

34-35]. Ці принципи носять універсальний характер і визнаються у багатьох країнах світу [589, с. 30].

У спеціальній літературі висловлюються пропозиції щодо запровадження нових колізійних принципів. На думку С.П. Погребняка, виникла нова колізійна норма, закріплена в податковому законодавстві, «про пріоритет прав платників податків за наявності конфлікту їх інтересів з контролюючими органами», обґрунтовується доцільність поширення подібного правила на інші галузі публічного права [446, с. 172]. Така пропозиція становить інтерес, проте, на наш погляд, потребує додаткового обґрунтування. Вважаємо, що відповідні положення закону слід розглядати не як колізійну норму, а як правила тлумачення закону у тих випадках, коли його зміст є недостатньо чітким. До того ж, практика свідчить, що дане правило залишається «непрацюючим», адже забезпечувати його дію повинні самі контролюючі органи, які в реалізації правила не зацікавлені.

Колізійні принципи є за своєю сутністю правилами вибору і застосування однієї норми (припису) із кількох норм (приписів), що перебувають у колізії. Колізійні принципи слід відрізняти від т. з. колізійних норм (приписів), які спрямовані не на вирішення, а на усунення колізії, стаючи фактично складовою гіпотез відповідних правил поведінки (див. Розділ 2).

У той чи інший спосіб колізійні принципи дуже широко застосовуються у правозастосовчій діяльності. Між тим, у вітчизняному правозастосуванні це часто відбувається інтуїтивно, без належного розуміння як сутності відповідних принципів, так і співвідношення між ними. На противагу, колізійні принципи формально застосовуються у правозастосовчій практиці багатьох зарубіжних країн, у міжнародно- правовій практиці. Наприклад, Європейський Суд Справедливості (European Court of Justice) для обґрунтування своїх рішень використовує три типи критеріїв: семіотичні, системні та динамічні. Правила lex specialis, lex generalis наряду із правилами тлумачення a fortiori (за відсутності норми, що безпосередньо регулює певні відносини, вважається, що «якщо дозволено більше - дозволено і менше»; «якщо заборонено менше - заборонене і більше»), a contrario (якщо у певній ситуації відсутня якась з обставин, з якою існуючий припис спеціально пов’язує правові наслідки, до цієї ситуації застосовуються правові наслідки, протилежні тим, що передбачені цим приписом) відносяться до системних критеріїв, оскільки передбачають оцінку співвідношення норми, що застосовується, з іншими нормами [596, с. 234, 241].

Попри широке застосування, колізійні принципи зазвичай не закріплюються як позитивні правові приписи. Це пояснюється тим, що законодавець часто уникає формулювання того, що мовчазно мається на увазі та розглядається як очевидне [619, с. 395]. У зарубіжній правовій доктрині висловлюється думка, що традиційні принципи вирішення колізій (lex superior, lex posterior, lex specialis) з необхідністю випливають із самої структури правової системи, і тому не потребують позитивного правового закріплення [619, с. 397-398]. Комісією ООН з міжнародного права також була висловлена думка, що потреби у формальному викладенні правил застосування, наприклад, принципу lex specialis, немає; більш того, немає і такої можливості, оскільки застосування принципу залежить від обставин конкретної ситуації [611, с. 287].

Проте є й інші приклади. Ієрархічний, темпоральний та змістовний принципи вирішення колізій закріплені у ст.ст. 1-15 Цивільного кодексу Італії (Codice Civile [616]), змістовний принцип вирішення колізій закріплений у § 3 нечинної нині Загальної частини Цивільного кодексу Естонії від 28.06.1994 [607] (хоча ієрархічний та темпоральний принципи у кодексі не були відображені, а у чинній редакції Загальної частини Цивільного кодексу [606] відсутні і положення про змістовний принцип). Правила вирішення правових колізій були включені до проектів Закону України «Про нормативно-правові акти» [478].

На думку багатьох зарубіжних дослідників, принципи вирішення колізій взагалі не є позитивними правилами поведінки; насправді вони - засоби тлумачення права. За умови існування двох (кількох) правових норм, що перебувають у колізії, принципи вирішення колізії дозволяють з’ясувати дійсну або уявну волю правотворця [619, с. 399]. Саме як принципи тлумачення, «прийоми вирішення колізій» розуміються принципи lex specialis та ін. у діяльності Комісії ООН з міжнародного права [611, с. 286; 605, с. 25, 35]. Така думка видається вірною.

З цих позицій автор не погоджується із думкою М.О. Власенка, за якою правила вирішення колізій повинні мати вищу юридичну силу, ніж норми - основні правила поведінки [204, с.

51], а також з тими дослідниками, які вважають, що колізійні правила є правовими принципами. На наш погляд, принципи вирішення колізій (принаймні деякі з них) не є позитивними правилами поведінки, тому їх не можна розглядати з точки зору юридичної сили або форми закріплення.

У довідковій літературі іноді правила вирішення колізій відносять до юридичних фактів - презумпцій. Такий підхід також видається нам позбавленим належного обґрунтування, адже правило розв’язання колізій - це прийом тлумачення права, засіб з’ясування його сутності. За усталеним розумінням, тлумаченням є діяльність по встановленню змісту законодавства для його практичної реалізації (див., зокрема, [146, с. 290]). Оскільки вирішення колізій підпадає під таке визначення, воно є різновидом тлумачення, але аж ніяк не фактичною обставиною (юридичним фактом) чи припущенням про існування такої обставини (презумпцією).

Таким чином, при дослідженні питання про розв’язання (вирішення) земельно-правових колізій ми вважаємо за доцільне виходити із загальнотеоретичних положень про те, що таке розв’язання (вирішення) відбувається за допомогою ієрархічного, темпорального та змістовного принципів, що діють незалежно від їх позитивно-правового закріплення у законодавстві та повинні розглядатися як засоби тлумачення права.

Наше дослідження передбачає необхідність застосування існуючих поглядів щодо вирішення правових колізій до системи земельно-правового регулювання, їх переосмислення з точки зору сучасних реалій та специфіки земельного права, виявлення проблемних та спірних питань, та формулювання пропозицій щодо їх розв’язання.

<< | >>
Источник: МІРОШНИЧЕНКО Анатолій Миколайович. Колізії у правовому регулюванні земельних відносин в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Київ - 2009. 2009

Скачать оригинал источника

Еще по теме РОЗДІЛ 3 ПРАВИЛА РОЗВ’ЯЗАННЯ (ВИРІШЕННЯ) КОЛІЗІЙ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН:

  1. ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ У НЕРУХОМІСТЬ
  2. Цивільне право
  3. Перша кодифікація радянського права в Україні
  4. Система та повноваження суб’єктів адміністративно-правового регулювання діяльності державних підприємств
  5. ЗМІСТ
  6. Класифікація колізій в правовому регулюванні земельних відносин
  7. Розвиток теоретичних засад попередження, усунення та вирішення колізій у регулюванні земельних відносин
  8. Попередження і усунення колізій між земельно-правовими нормами, вміщеними до актів законодавства різних галузей
  9. РОЗДІЛ 3 ПРАВИЛА РОЗВ’ЯЗАННЯ (ВИРІШЕННЯ) КОЛІЗІЙ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН
  10. 3.1. Вирішення земельно-правових колізій за юридичною силою джерел права
  11. 1.4. Місце адміністративно-деліктних норм в системі адміністративного права
  12. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  13. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  14. 2.2 Судові рішення на стадіях апеляційного і касаційного провадження.
  15. Особливості формування адміністративних судових рішень щодо захисту прав і свобод громадян
  16. Поняття та правова природа процесуальних норм адміністративного права
  17. 1.1 Поняття, зміст і принципи конституційно-правового статусу державного кордону України
  18. 1.4. Організації роботодавців як суб’єкти колективних трудових правовідносин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -