Право користування землею

реалізується тоді, коли власник земельної ділянки зберігає її у своїй власності, дозволяючи іншій особі певним чином використовувати землю. Це право набуває таких різновидів:

• право постійного користування;

• оренда;

• сервітут;

• емфітевзис;

• суперфіцій.

Основними юридичними актами, що визначають права користу­вання землею, є:

1)Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ПІ [8.1], який регулює основні правовідносини у сфері користування земельними ділянками;

2)Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року [8.2], що встановлює основні принципи та регулює договірні відносини щодо переходу прав на земельну ділянку;

3)Закон України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ. Регулює відносини, пов\'язані з наданням земельної ділянки в оренду, сплатою орендної плати тощо.

2.