Висновки до розділу 3
Завершуючи цей розділ, можна зробити такі висновки:
1. На практиці юристи при укладенні договорів у сфері здійснення медичної діяльності використовують главу 63, ст. 901-907 ЦК України.
Оскільки договір про надання медичної послуги не порушує права та інтереси третіх осіб укладається між двома сторонами і має на меті отримання певного немайнового результату у вигляді покращання зовнішнього вигляду особи чи поліпшення здоров’я, зору, він укладається з дотриманням принципу свободи договору і дотримання моральних засад суспільства. Необхідно зазначити, що це в основному договір приєднання: особа погоджується з усіма умовами договору і лише тому, що вона хоче лікуватися у лікаря який на загальну думку є найкращим в тій чи іншій сфері медицини, вихід з цієї ситуації єдиний і полягає в тому, що договір має бути реальним, тобто виникати з моменту встановлення діагнозу пацієнту, а не з моменту домовленості між лікарем та пацієнтом, оскільки з цього моменту між лікарем та пацієнтом виникають цивільно-правові відносини щодо отримання позитивного результату - покращання стану здоров’я, самопочуття.2. Відносини, які виникають при наданні медичної допомоги між пацієнтом та лікарем, мають характер фідуціарних.
3. Між лікарем та пацієнтом виникають договірні правовідносини щодо медичного обслуговування, характерними ознаками якого є: 1) між сторонами існує горизонтальна координація, обслуговування має ціну за умови надання платних медичних послуг, однак переважають особисті цінності (людська гідність, право на життя, медичну допомогу, право на відмову від лікування, захист медичної таємниці); 2) правовідносини виникають між пацієнтом та медичним закладом або приватним лікарем; 3) добровільне медичне страхування.
4. Для запобіганню змішуванню понять «медична допомога» та «медична послуга» пропонуємо включити ці два поняття в термін «медиколатрія».
«Латрія» (від грец. Xaтpє^a - служіння) - у складних словах відповідає поняттю «служіння». Відносини між лікарем та пацієнтом настільки близькі і тримаються на довірі та надії, що цей термін ми можемо застосовувати для узагальнення медичної діяльності. Медиколатрія - це діяльність уповноваженого суб’єкта у сфері медицини, яка регламентована відповідними нормативно-правовими актами і спрямована на усунення загрози життю та здоров’ю, підтримання (збереження), відновлення чи покращання здоров’я фізичної особи та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.5. Пропонуємо ввести до ЦК України змішаний тип договору медиколатрії, тобто сторони можуть укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів, передбачених законом або іншими правовими актами. До відносин за договором медиколатрії застосовуються у відповідних частинах правила про договори, елементи яких містяться в договорі медиколатрії, якщо інше не витікає з домовленості сторін або суті змішаного договору. При цьому норми загальних положень зобов’язального права і норми, присвячені окремим договірним типам, не завжди можуть вирішити проблеми змішаних договорів, що виникають в ході виконання, оскільки останні можуть мати певну специфіку. Через це вони потребують самостійного правового регулювання.
6. Договір медиколатрії виникає із звернення до медичного закладу пацієнта, вступає в силу в момент сплати вартості пропонованої медичним закладом послуги, оскільки в приватний медичних закладах пацієнт сплачує наперед відповідні кошти, або із моменту звернення за медичною допомогою до медичного закладу. Об’єктом договору медиколатрії є організм людини як складна система органів і тканин, що існують і функціонують взаємопов’язано. Організм людини в цілому, а також його окремі органи і тканини є об’єктом медичної діяльності.
7. Важливою істотною умовою при укладенні договору надання медичної послуги є її ціна, яка обов’язково зазначається в договорі і погоджується сторонами.
Ще однією умовою є строк, при умові, що є заява однієї із сторін, про необхідності включення та досягнення згоди по цій умові.8. Форма договору надання медичної допомоги усна, а договору на надання медичних послуг письмова. На практиці ми бачимо, що не завжди полягає договір надання медичних послуг у письмовій формі, часто в усній формі. У таких випадках підтвердженням того, що договір надання медичних послуг укладений, може бути чек, результати аналізів, обстеження, свідчення свідків і ін.
9. Предмет договору надання медичної послуги - комплексний, складний, специфічний. Перед укладенням договору виконавцеві необхідно не тільки з'ясувати бажання замовника, але й за можливістю намагатися правильно сформулювати це «замовлення». Істотними умовами договору надання медичної послуги є об’єкт, якість, ціна та строки виконання договору, а договору медиколатрії істотними умовами є об’єкт, якість. Оскільки медична діяльність підлягає ліцензуванню, то в договорі обов'язково повинні бути посилання на номер ліцензії, термін її дії, найменування органу, який її видав, що підтверджуватиме відповідність якості наданої послуги виконавцем (медичним закладом) наявним стандартам.
10. Договір повинен включати достовірну і повну інформацію про конкретну послугу в доступній формі викладу, обсяг та вид медичної послуги. Обов'язок довести таку інформацію до одержувача лежить на виконавцеві послуги. Необхідний обсяг інформації про медичну послугу, що надається, є обов'язковим, щоб пацієнт розумів, на які дії дає згоду, які методи лікування існують, їх переваги та недоліки, який результат можна чекати від запропонованих методів лікування.
11. Запропоновано умову про якість віднести до істотних умов договору надання медичної послуги. Якість послуг, що надаються, виявляється в результаті, який буде досягнутий після виконання договору. Якісною слід визнати таку медичну допомогу, яку професійно надає на належному рівні конкретний медичний заклад відповідно до його профілю і спеціалізації персоналу, і за яку він несе відповідальність.
12. За юридичною характеристикою договір про надання медичної допомоги двосторонній, консенсуальний, безвідплатний. А також він до того ж є і алеаторний (ризиковий). Оскільки лікування може не принести бажаного лікування, навіть стан здоров’я може погіршитися, до того ж кошти ми втрачаємо.
Правовий статус пацієнта включає необхідність визначити його як споживача медичної послуги (допомоги), як рівного партнера поряд з іншими учасниками медичної діяльності в системі охорони здоров’я. Суб’єктами цивільних правовідносин, що виникають у сфері медичної діяльності можуть бути фізичні особи, юридичні особи і держава. Держава як суб’єкт виступає не тільки як носій конституційного обов’язку з охорони здоров’я громадян, а як суб’єкт цивільних правовідносин, що виникають у сфері медичного обслуговування. Разом з тим, держава може виступати як гарант відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями посадових осіб в галузі управління охороною здоров’я. Стороною в правовідносинах з надання медичних послуг вона не є.
13. Замовником медичної послуги (допомоги) може бути як сам пацієнт, так і інша особа (законний представник для малолітнього пацієнта, юридична особа і т.д.). У договорі надання медичних послуг третьою особою є пацієнт, на користь якого укладений договір. Третьою особою завжди буде фізична особа, а замовником може бути як фізична особа, так і юридична особа будь-якої форми власності, так і держава Україна.