ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми правового регулювання відносин по переходу прав кредитора до третіх осіб в цивільному праві України.

Дисертаційне дослідження переходу прав кредитора до третіх осіб у цивільному праві дозволяє зробити наступні висновки, що представляють, на нашу думку, теоретичну значимість і практичну цінність.

1. Основні принципи переходу прав кредитора до третіх осіб, сформовані ще в римському праві, знайшли своє відображення в усіх без винятку сучасних кодификаціях цивільного права, що, безумовно, сприяє стабілізації як національного, так і міжнародного ділового обороту.

2. Перехід прав кредитора до третіх осіб являє собою один із субінститутів, що входять до складу такого інституту цивільного права, як зміна особи в зобов'язанні, а відтак виступає формою зміни суб'єктного складу зобов'язання.

3. Перехід прав кредитора має характер правонаступництва - сингулярного (уступка вимоги, суброгація та ін.) чи універсального (спадкування, реорганізація юридичної особи).

4. При переході прав кредитора до третіх осіб зберігається зобов'язання, що існувало на момент переходу прав, тобто заміна кредитора відбувається “усередині” зобов'язання.

5. Обсяг прав, що перейшли до нового кредитора, не може перевищувати обсягу прав первісного кредитора.

6. У межах інституту переходу прав кредитора до третіх осіб тільки зобов'язальні права вимоги можуть переходити до нового кредитора. Слід зазначити, що винятками є зобов'язальні права вимоги строго особистого

БЕК, 1998. - С.40.

характеру, тобто права, що нерозривно зв'язані з особистістю кредитора - перехід таких прав вимоги не допускається.

7. Перехід прав кредитора до третіх осіб, в основному, відбувається незалежно від згоди боржника, додаткові гарантії для якого закріплюються імперативними нормами закону.

8.

9. Уступка вимоги (цесія) за своєю юридичною природою являє собою безпосередній правовий результат угоди (найчастіше - договору) про передачу вимоги третій особі. Як правило, в основі уступки вимоги знаходяться такі цивільно-правові договори, як купівля-продаж, дарування, факторинг, а також непоіменовані договори, що не суперечать загальним началам та змісту цивільного законодавства.

10. Угода про уступку вимоги передбачається оплатною, якщо інше не випливає з закону, інших правових актів, змісту чи суті зазначеної угоди про уступку вимоги.

11. Сучасне цивільне право за загальним правилом допускає уступку вимоги. У той же час, закон передбачає ряд винятків з цього правила. Зокрема, не допускається уступка вимог, якщо вона суперечить закону, іншим правовим актам чи договору; також не допускається уступка строго особистих вимог і уступка без згоди боржника вимог за зобов'язаннями, у яких особа кредитора має істотне значення для боржника.

12. Цивільне законодавство допускає уступку майбутніх прав вимоги, термін виконання яких не наступив, (так званих “недозрілих” вимог) за умови їх визначеності. Також вбачається припустимою уступка частини вимоги, якщо вона є подільною.

13. Під триваючим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання, що передбачає послідовне виникнення прав вимоги кредитора до боржника.

14. Необхідними умовами уступки вимоги за триваючими зобов'язаннями є визначеність права вимоги, що уступається, та подільність зобов'язання, з якого виникло право вимоги.

15. Форма уступки вимоги за угодою безпосередньо пов'язана з формою угоди, на якій заснована зазначена вимога. Вбачається обґрунтованим висновок про те, що форма уступки вимоги залежить від форми фіксації права, що уступається (наприклад, при уступці майнових прав з цінного паперу).

16. Моментом переходу прав кредитора до третіх осіб за угодою слід вважати момент укладення договору про уступку вимоги, якщо інше не передбачено цим договором, оскільки передача цедентом цесіонарію документів, що підтверджують вимогу, не має правоутворюючого значення.

17. Основним правовим наслідком цесії є перехід прав кредитора до іншої особи, що має остаточний характер.

18. У випадку, коли угода, за якою уступається вимога, визнається недійсною, набувач уступленого права зобов'язаний уступити право первісному кредитору з дотриманням усіх правил про договірну передачу прав вимоги.

19. Перехід прав кредитора на підставі закону спрямований на збереження стабільності ділового обороту шляхом установлення законних гарантій дотримання балансу інтересів учасників цивільних правовідносин.

20. Головна особливість переходу прав кредитора в результаті універсального правонаступництва полягає в повній заміні сторони зобов'язальних правовідносин її правонаступниками. У цьому випадку разом із правами кредитора до правонаступників переходять і обов'язки особи, яка вибула із зобов'язання.

21. Сутність суброгації як підстави переходу прав кредитора до третіх осіб у силу закону полягає у виконанні зобов'язання (платежі) за боржника третьою особою із вступом зазначеної особи в права кредитора. Суброгація являє собою встановлений законом виняток із загального правила про припинення зобов'язання належним виконанням. При цьому обсяг прав, що переходять до суброганта, залежить від обсягу виконаного ним зобов'язання за боржника.

22. Автор пропонує визначити перехід прав кредитора до третіх осіб в цивільному праві як один з елементів інституту зміни осіб в зобов'язанні, сутність якого полягає в повній чи частковій заміні первісного кредитора новим кредитором усередині існуючого зобов'язання на підставі угоди чи в силу закону, у результаті чого обсяг і зміст прав кредитора залишаються незмінними.

249