ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним з основних чинників розвитку підприємницької діяльності є сприятливий режим оподаткування. З набуттям Україною незалежності, її орієнтацією на формування ефективної ринкової економіки, однією з складових якої є мале підприємництво, виникла необхідність у послабленні на нього податкового тиску, що виявилося у запровадженні наприкінці 90-х років ХХ ст.

На сучасному етапі становлення національної економіки зазначеному податку відводиться значна роль у спрощенні оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва, мінімізації їх витрат на облік і звітність, зменшенні кількості спорів платників з контролюючими органами, підвищенні рівня зайнятості населення, збільшенні надходжень до бюджету, зменшенні витрат на адміністрування податків. Для суб’єкта малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, скорочується загальна кількість обов’язкових платежів, встановлених чинним законодавством України, зменшуються обсяги та види звітності, спрощується порядок ведення обліку доходів та витрат. Єдиний податок є досить новим явищем у вітчизняному податковому законодавстві, тому в науковій юридичній літературі він до цього часу не був всебічно та ґрунтовно досліджений. У зв’язку з цим питання правового регулювання єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва є актуальними та потребують науково-теоретичного опрацювання і вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення законодавства у цій сфері.

Актуальність теми кандидатської дисертації підтверджується також ступенем наукової розробки проблеми дослідження. Історичним прообразам на сьогодні існуючого єдиного податку приділялась увага учених – економістів дореволюційного періоду (О.О. Ісаєв, І.Х. Озеров, Н.І. Тургенєв, І.І. Янжул). У фінансовій науці незалежної України проблема сучасного єдиного податку досліджується такими ученими – економістами, як Ю.Б.

У науці фінансового права дореволюційного періоду (С. Іловайський, В. Лебедєв, Д. Львов, І. Тарасов) досліджувались існуючі на той час теорії єдиного податку та можливості їх практичної реалізації. У фінансово-правовій науці радянського періоду детальне вивчення та розробка даної проблеми фактично не здійснювались, хоча такий аспект єдиного податку, як заміна одним податком деяких обов’язкових платежів для спрощення оподаткування населення, було деякою мірою висвітлено Б.Н. Івановим, Г.Л. Марьяхіним, М.І. Піскотіним.

З розпадом Радянського Союзу, поступовим переходом до ринкової економіки вивченню питань, пов’язаних з податками, у науці фінансового права приділяється значно більша увага. Особливості виникнення, існування і припинення фінансових і податкових правовідносин, елементи податкового закону, а також окремі аспекти правового регулювання єдиного податку, його місця в системі обов’язкових платежів досліджувались українськими вченими-юристами: В.В. Безуглою, Д.А. Бекерською, М.М. Весельським, Л.К. Вороновою, Н.В. Воротіною, Р.О. Гаврилюк, С.Т. Кадькаленком, М.П. Кучерявенком, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківським, Н.Ю. Пришвою, М.О. Перепелицею, О.Г. Свєчніковою. Водночас, комплексних досліджень єдиного податку, присвячених аналізу його правової природи, характерних лише йому ознак, до цього часу здійснено не було. При проведенні дослідження автор спиралася також і на праці російських учених у галузі фінансового права: О.В. Бризгаліна, М.О. Гурвіча, М.В. Карасьової, С.Г. Пепеляєва, Є.А. Ровінського, С.Д. Ципкіна, Н.І. Хімічевої та ін. Були також враховані наукові погляди спеціалістів з загальної теорії держави і права та адміністративного права: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, В.Б. Ісакова, В.В. Лазарева, А.О. Селіванова, Ю.О. Тихомирова, Р.О. Халфіної.

Наукові праці зазначених вище та багато інших вчених дореволюційного, радянського, сучасного періодів водночас стали науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснювалася у зв'язку з темами наукових досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Проблеми удосконалення державного управління на етапі адміністративної реформи в Україн» (номер державної реєстрації 0101U001011), «Проблеми правового забезпечення реформування державного управління (адміністративної реформи) в Україні» (номер державної реєстрації 0102U001602).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні правової природи єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва в Україні та виробленні пропозицій щодо розвитку і вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.

Для досягнення поставленої мети дисертантом були поставлені такі завдання:

з’ясувати розвиток правового регулювання єдиного податку;

розкрити сутність поняття «єдиний податок» та дати його визначення;

обґрунтувати юридичні ознаки єдиного податку, які відрізняють його від інших обов’язкових платежів;

визначити місце даного податку у системі оподаткування України;

виділити особливості правовідносин, які виникають при справлянні єдиного податку;

з’ясувати встановлені чинним законодавством вимоги, які обмежують право переходу на сплату єдиного податку;

розкрити особливості оподаткування єдиним податком юридичних та фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва;

вивчити зарубіжний досвід у сфері регулювання спрощеного оподаткування;

обґрунтувати об’єктивну необхідність та доцільність оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва єдиним податком в Україні;

сформулювати висновки, пропозиції, практичні рекомендації щодо удосконалення правового регулювання єдиного податку з метою сприяння розвитку малого підприємництва.

Об’єктом дослідження в дисертаційній роботі є суспільні відносини, пов’язані з оподаткуванням доходів фізичних та юридичних осіб – суб’єктів малого підприємництва єдиним податком.

Предметом дослідження є норми Конституції України, чинних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які виступають засобами правового регулювання єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва в Україні.

Методологічною основою дослідження стали, крім діалектичного як загального методу пізнання, формально-юридичний, метод системно-структурного аналізу, порівняльно-правовий, історико-правовий, статистичний методи.

Основним серед сукупності даних методів при написанні дисертації був формально-юридичний метод, за допомогою якого досліджувалась правова природа єдиного податку, аналізувались правові норми, що регулюють відносини стосовно його сплати. Метод системно-структурного аналізу надає можливість розглядати єдиний податок як складову системи оподаткування України та правовідносини, які виникають при справлянні єдиного податку, в їх діалектичному взаємозв’язку та взаємодії, як органічне ціле. Порівняльно-правовий метод дозволяє досліджувати досвід правового регулювання єдиного податку в інших країнах для раціонального його використання в Україні. Історико-правовий метод застосовувався як необхідна передумова для пошуку нових шляхів удосконалення правового регулювання єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва. В історичному аспекті вивчається взаємозв’язок між єдиним податком в Україні та його історичними прообразами.

За допомогою статистичного методу досліджено динаміку надходжень сум єдиного податку до бюджету. На підставі реального пізнання, особистого спостереження, статистичної обробки довідкової літератури, інформаційних даних компетентних державних органів, публікацій у періодичних виданнях, даних, отриманих у результаті вивчення судової практики, досліджувались деякі аспекти справляння єдиного податку в Україні. Для досягнення поставленої у роботі мети автор звертався до розробок теорії держави і права, фінансового та адміністративного права, економічної науки.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вона є першим в Україні цілісним монографічним дослідженням, присвяченим комплексному аналізу правової природи єдиного податку, особливостей правовідносин, що виникають при його справлянні, проблем реалізації законодавства України у цій сфері, в процесі якого обґрунтовуються теоретичні основи єдиного податку, визначаються його поняття, юридичні ознаки, перспективи розвитку його правового регулювання для суб’єктів малого підприємництва, уточнюється зміст окремих понять та термінів, що мають значення для науки, практики та вдосконалення законодавства.

Новизну дослідження відбивають такі науково-теоретичні результати:

запропоноване авторське визначення єдиного податку як встановленого державою консолідованого податку для визначеної частини суб’єктів малого підприємництва, що замінює справляння певної сукупності передбачених законодавством обов’язкових платежів та зараховується до бюджетів і державних цільових фондів у відповідних пропорціях, характеризується добровільністю обрання платниками його сплати та має на меті спрощення оподаткування доходів цих суб’єктів;

зроблено висновок про те, що єдиному податку притаманні спеціальне коло платників, специфічний об’єкт оподаткування, конкретно визначені ставки, порядок, спосіб та строки його сплати, податковий і звітний періоди (кожен з цих елементів має свої особливості, властиві тільки єдиному податку, що вказує на те, що за своєю суттю він є особливим податком);

доведено, що особливість правової природи єдиного податку характеризують такі специфічні юридичні ознаки: 1) системність; 2) альтернативність; 3) добровільність обрання його сплати; 4) сфера застосування;

дістало подальшого розвитку положення щодо застосування до єдиного податку терміну «консолідований податок», що означає поєднання неоднакових за правовим режимом обов’язкових платежів в одну консолідовану сукупність;

дістали подальшого розвитку теоретичні положення про структурно-складний характер податкових правовідносин, у зв’язку з чим виявлено, що при справлянні єдиного податку виникають три основні групи правовідносин, а саме: 1) організаційні; 2) пов’язані з безпосередньою сплатою єдиного податку; 3) пов’язані зі здійсненням компетентними органами контролю за сплатою єдиного податку;

зроблено висновок про необхідність закріплення за єдиним податком особливого місця у системі оподаткування України шляхом внесення до Закону України “Про систему оподаткування” (до розділу ІІ “Види податків і зборів (обов’язкових платежів) і порядок зарахування їх до бюджетів і державних цільових фондів”) доповнення щодо встановлення у системі оподаткування України консолідованих податків (єдиний податок, фіксований податок, фіксований сільськогосподарський податок) як особливих, не включаючи їх до переліку ні загальнодержавних, ні місцевих податків і зборів;

сформульоване положення про нагальну необхідність прийняття спеціального податкового закону – Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, а у перспективі – закріплення єдиного податку у відповідних нормах Податкового кодексу України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і обґрунтовані в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного законодавства України у сфері регулювання єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва. Розроблені та сформульовані конкретні пропозиції щодо деяких статей відповідних нормативно-правових актів та законопроектів. Результати дослідження можуть стати корисними при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, методичних розробок із курсів “Фінансове право” та “Податкове право”. Окремі положення дисертаційного дослідження носять дискусійний характер і можуть слугувати базою для подальшого наукового дослідження проблемних питань правового регулювання єдиного податку.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Основні положення та висновки дисертації доповідались на Науково-практичній конференції «Становлення і розвиток правової системи України» (м. Київ, 21 березня 2002 р.; тези опубліковані); на Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених» (м. Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.; тези опубліковані); на Міжнародній науково-практичній конференції «Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз» (м. Київ, 29 травня 2002 р.; тези опубліковані); на Міжнародній науковій конференції «Фінансово-правова доктрина постсоціалистичної держави» (м. Чернівці, 22-24 вересня 2003 р.; тези опубліковані); на Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Другі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 14-15 листопада 2003 р.; тези не публікувались); на Х-ій регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 5-6 лютого 2004 р.; тези опубліковані); на Всеукраїнській науковій конференції «Юридичні читання молодих вчених» (м. Київ, 23-24 квітня 2004 р.; тези опубліковані); на Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Треті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 5-6 листопада 2004 р.; тези опубліковані).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у шістьох публікаціях у наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертаційного дослідження зумовлена об’єктом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Основний обсяг роботи становить 178 сторінок та 26 сторінок займає список використаних джерел (273 найменування), загальний обсяг дослідження – 204 сторінки.