ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасна публічно-правова наука ледве встигає за системними змінами, що відбуваються в нашій державі, реформуванням національної економіки, перманентним оновленням сус-пільних відносин.

Податково-правове регулювання, як до речі й фінансово-правове, значною мірою є процесуальним. Саме за допомогою податкового проце-суального правового механізму й реалізуються матеріальні податково-пра-вові норми. Податкове право являє собою процесуально-матеріальну під-галузь фінансового права. Правове регулювання податкового процесу без-посередньо пов’язане, з одного боку, із забезпеченням економічної безпе-ки держави, гарантією її фінансової незалежності, забезпеченням безумов-ного виконання податкового обов’язку, з іншого боку – з додержанням прав, свобод та законних інтересів платників податкових платежів, інших учасників податкового процесу. Водночас, слід констатувати, що правова регламентація податкового процесу потребує нагального вдосконалення, нормативна база його функціонування в повному об’ємі не сформована, податково-процесуальна теорія розроблена слабо.

Теоретичним підгрунтям дисертаційного дослідження стали праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права: М.Й.Байтіна, В.М.Ба-ландіна, І.В.Бенедика, А.О.Бессонова, Л.М.Борисової, М.М.Вопленко, В.М.Горшеньова, Ю.І.Гревцова, Л.В.Колобкової, А.М.Колодія, О.Г.Лукья-нової, М.В.Максютіна, Ю.І.Мельникова, П.О.Недбайла, С.М.Олейнікова, Н.М.Оніщенко, А.О.Павлушиної, О.В.Погодіна, І.М.Погрібного, А.В.Поля-кова, В.М.Протасова, П.М.Рабіновича, О.Ф.Скакун, О.С.Скачкової, О.В.Фат-хутдінової, Р.В.Шагієвої, І.Б.Шахова, О.І.Ющика. Досянуті ними наукові результати мали вагоме значення для побудови авторських висновків.

Для формування сучасної концепції податкового процесу важливе значення мали результати досягнуті вченими-адміністративістами (як пред-ставниками спорідненої публічно-правової галузі): О.М.Бандуркою, Д.М.Бахрахом, В.М.Бевзенком, А.Т.Комзюком, О.В.Кузьменко, В.А.Лорією, Д.В.Лученко, Р.С.Мельником, І.В.Пановою, В.Г.Перепелюком, В.Д.Сорокі-ним, М.М.Тищенком, а також висновки, зроблені правознавцями, що досліджували процесуальні механізми інших галузей права, зокрема: А.П.Гетьманом (в екологічному праві); В.О.Лучіним, В.С.Основіним, В.Ф.Погорілком (в державному праві); Д.В.Ковальським (в земельному праві); Б.І.Сташківим (у праві соціального забезпечення); Л.М.Лобойко (в кримінально-процесуальному праві); Н.О.Чечіною (в цивільному процесу-альному праві). Для дослідження окремих аспектів податкового процесу використовувалися також наукові результати, досягнуті фахівцями в сфері нотаріального процесу С.Я.Фурою та В.В.Баранковою.

Найбільш важливими в науковому плані для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні висновки учених-фінансистів, які при-діляли значну увагу вивченню різноманітних процесуальних аспектів фі-нансового права: О.В.Болтінової, Д.В.Вінницького, Л.К.Воронової, О.О.Дмитрик, С.В.Запольського, М.В.Карасьової, О.М.Мінаєвої, Н.О.Оль-шанської, О.П.Орлюк, О.Г.Пауля, Н.Ю.Пришви, Л.А.Савченко, Н.І.Хімі-чевої, а також, правознавців, що безпосередньо зверталися до вирішення проблематики податкового процесу. Серед них, російські вчені: Ф.Х.Бан-хаєва, А.І.Гудімов, Н.Д.Еріашвілі, І.М.Ільюшихін, О.Ю.Кікін, А.М.Козирін, А.А.Копіна, М.М.Коршунов, В.Є.Кузнечєнкова, І.І.Кучеров, Т.М.Макарен-ко, О.А.Ногіна, Г.В.Петрова, І.А.Саприкіна, Ю.Л.Смірнікова, О.В.Старове-рова, М.В.Сухов, В.О.Яговкіна, а також, українські правники Ю.В.Бодна-рук та М.П.Кучерявенко.

Разом з тим, слід зазначити, що необхідність науково-теоретичної розробки проблем податкового процесу зумовлена недостатністю систем-них вітчизняних досліджень теорії податково-правового процесу та по-требами юридичної практики і завданнями реформування податково-го законодавства України.

Вагомість окреслених проблем, актуальність, необхідність та нагаль-ність їх вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та окреслили коло питань, що в ньому розглядаються.

Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дисертаційне дослідження виконано як частину плану наукової роботи Національного університету державної податкової служби України. Дисертація відповідає тематиці науково-дослідних робіт:

а) Науково-дослідного інституту фінансового права – «Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами» (державний реєстраційний номер 0108U000321);

б) кафедри фінансового права Національного університету державної податкової служби України – «Актуальні проблеми теорії і практики фі-нансового процесуального права» (державний реєстраційний номер 0105U001247).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Націо-нального університету державної податкової служби України 22 листопада 2007 року (протокол № 4).

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб грунтую-чись на досягненнях юридичної науки, узагальненні правозастосовчої ді-яльності органів публічної влади, аналізі вітчизняного і зарубіжного зако-нодавства теоретично осмислити правові проблеми податкового процесу, сформувати науково-обгрунтовані висновки та запропонувати рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства.

Для реалізації поставленої мети в дисертації визначені наступні ос-новні завдання:

- дослідити зарубіжний досвід у сфері правового регулювання по-даткового процесу;

- з’ясувати правову природу та специфіку податкового процесу, ви-

значити його структуру та місце в системі юридичних процесів;

- провести змістовний аналіз компонентів податкового процесу;

- детально охарактеризувати основні податково-процесуальні провад-ження;

- визначити поняття процесуальних строків в податковому праві, простежити їх особливості;

- дослідити процесуальну відповідальність в податковому праві, з’ясувати її відмінність від податково-матеріальної відповідальності;

- виявити специфіку методу податково-процесуального права;

- провести класифікацію принципів податково-процесуального права, сформулювати дефініцію та охарактеризувати спеціальні податково-проце-суальні принципи;

- визначити роль і місце податково-процесуальних правових норм в системі фінансового права, виділити їх основні види;

- сформулювати поняття податково-процесуальних правовідносин, розкрити їх зміст, особливості та запропонувати науково обгрунтовану класифікацію, дослідити структурні елементи;

- наклеслити шляхи удосконалення правового регулювання подат-кового процесу в сучасних умовах.

Об’ктом дослідження виступають суспільні відносини, що вини-кають у сфері правового регулювання податково-процесуальної діяльності.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні проблеми податкового процесу в українському праві, його зміст та напрямки по-дальшого розвитку.

Методологічна основа та методи дослідження. Методологічна ос-нова дисертації зумовлюється багатоплановістю обраної проблеми та грунтується на комплексно-системному, інтегративно-синтезному підходах та виявляється у застосуванні різноманітних методів пізнання залежно від конкретних аспектів дослідження.

В основу роботи покладені універсальні загальнонаукові методи

(аналітичний, синтетичний, логічний, діалектичний тощо). Аналіз, синтез, логічне узагальнення і наукова абстракція використовувалися при фор-муванні базових правових категорій наукового дослідження, з’ясуванні їх сутності та особливостей. Діалектичний метод, як основний спосіб об’єк-тивного та всебічного пізнання правової дійсності, забезпечує розгляд на-явної проблематики податкового процесу та його перманентного розвитку, через призму взаємодії та взаємозумовленості усіх соціальних процесів, суспільних явищ в цій сфері. Системні структурний та функціональний аналізи забезпечують пізнання завдяки врахуванню таких якостей системи як інтегративність, компонентність, співвідношення цілого і частини, структури і функцій, виокремлення сутнісних елементів податково-право-вої процесуальної конструкції, здійснення класифікації її складових ком-понентів.

Порівняльно-правовий метод використовувався при аналізі чинного вітчизняного та зарубіжного податкового законодавства (перш за все Ро-сійської Федерації), а також міжнародно-правових актів. Він дав змогу узагальнити наукові концепції провідних вітчизняних і зарубіжних учених, які були присвячені теоретичним та практичним проблемам податкового процесу, визначити фактичний зміст і основні тенденції розвитку по-датково-процесуальних правовідносин. Використання історико-правового методу сприяло з’ясуванню еволюції юридичної думки щодо сутності по-даткового процесу, дослідженню його специфічних проявів.

Теоретичні висновки дисертації, головним чином, грунтуються на наукових напрацюваннях загальної теорії держави і права, фінансового, адміністративного та конституційного права.

Наукова новизна роботи. Дисертація є першим в українській юри-

дичній науці комплексним, узагальненим дослідженням наявних теоре-тичних проблем податково-процесуального правового механізму. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступних особисто сфор-мульованих автором положеннях, що виносяться на захист.

Вперше:

1. Визначена система принципів податково-процесуального права в «широкому» розумінні, що складається з чотирьох рівнів: загальноправові; загальнопроцесуальні (міжгалузеві); галузеві (фінансові), серед них в першу чергу виокремлюються податкові (внутрішньогалузеві); спеціальні (безпосередньо податково-процесуальні) принципи.

2. Запропонована дефініція та виокремлені спеціальні податково-про-цесуальні принципи (тобто податкового-процесуальні принципи в їх «вузькому» розумінні), а саме: а) незалежності податкових органів у своїх правомірних діях; б) чітко визначеної їх ієрархії та субординації; в) дис-пропорції між правами та обов’язками платника податкових платежів; г) рівномірності сплати податкових платежів; д) дотримання податкової та-ємниці; е) нейтральності учасників податкового процесу.

3. Сформульовано авторське визначення податково-процесуального режиму як складового компоненту податкового процесу (зміст якого включає сукупність принципів, що діють в податковому процесі; основ-них засобів їх реалізації; гарантій здійснення податково-процесуальної ді-яльності), що відбиває специфіку процедурного регулювання статусу його учасників й особливості реалізації галузевого методу правового регулю-вання та в повній мірі впливає на якість податково-процесуального пра-вового середовища.

4. Запропонована дефініція податково-процесуальної стадії, як ком-понента податкового процесу, що відбиває його поступовий рух, просто-рово-часову характеристику (динаміку процесуальної діяльності) та скла-дається з визначеного законодавством відносно самостійного комплексу взаємопов’язаних, функціонально-послідовних процесуальних дій специфіч-них суб’єктів, спрямованих на реалізацію конкретних проміжних задач, досягнення процесуального результату, його належного документального оформлення та які у сукупності утворюють єдиний цикл з формування доходної частини бюджету за рахунок надходження податкових плате-жів.

5. Визначено поняття «процесуальний строк у податковому праві», як закріплений законодавством період або момент часу, які деталізують темпоральні умови виникнення, зміни чи припинення податково-проце-суальних правовідносин.

6. Виокремлені специфічні властивості, притаманні для податково-процесуальних строків, які характеризують: а) чітку однозначність та ка-тегоричність, що в свою чергу є результатом відбиття, з одного боку, – базового фінансово-галузевого імперативного методу та прояву особливос-тей методу податкового права, а з другого – «дисциплінуючого» характе-ру будь-якого процесуально-правового механізму; б) широку різнома-нітність; в) всеосяжність; г) пов’язаність, головним чином, з діями, а не подіями.

7. Здійснено диференціацію відповідальності в податковому праві з виокремленням загальної (універсальної) та спеціальної податково-правової відповідальності, в умовах чого загальна відповідальність в податковому праві застосовується за вчинення будь-яких податкових правопорушень, як матеріальних, так і процесуальних. Обгрунтовано, що підставою до активізації спеціальної (процесуальної або матеріальної) податкової від-повідальності стає вчинення винятково відповідних податкових (проце-суальних або матеріальних) правопорушень.

8. Запропоноване визначення податково-процесуальної відповідаль-ності, як встановленого податковим законодавством обов’язку особи, яка вчинила податково-процесуальне правопорушення, зазнати у зв’язку з цим обмеження, понести несприятливі обтяження (у чітко визначеному проце-дурному порядку й в передбачені строки).

9. Сформульовано дефініцію податково-процесуальної правової нор-ми як загальнообов’язкового, формально-визначеного правила загального характеру, встановленого (санкціонованого) та охоронюваного державою, спрямованого на регулювання процедурних, в основному неюрисдикцій-них, суспільних відносин у галузі оподаткування через реалізацію подат-ково-матеріальних правових норм.

10. Виділені основні сутнісні особливості процесуальних норм по-даткового права, а саме: а) для їх сукупності характерний «особливий» предмет правового регулювання; б) вони спрямовані на реалізацію ма-теріальних норм виключно податкового права і не поширюють свою дію за межі цієї підгалузі фінансового права; в) їх основне завдання – регу-лювання неюрисдикційних суспільних відносин; г) вони характеризуються наявністю особливого кола осіб; д) для них властива специфіка змісту та побудови.

11. Сформовано визначення податково-процесуальних правовідносин, як врегульованих процесуальними нормами податкового права суспільних відносини (як правило, неюрисдикційного характеру), що складаються в галузі оподаткування через реалізацію приписів матеріальних та проце-суальних податкових правових норм.

12. Проведено розмежування процесуальних та матеріальних подат-кових правовідносин шляхом характеристики податково-процесуальних правовідносин. Їх специфіка проявляється у всіх структурних елементах та стосується: а) суб’єктного складу, кола учасників податкового процесу (як своєю кількістю, так і видовою різноманітністю); б) об’єкта право-відносин (ним виступає поведінка, дії осіб, що реалізують особистий або публічний процесуальних інтерес); в) їх змісту (сукупності суб’єктивних процесуальних прав та обов’язків).

13. Зазначено, що для податково-процесуальних правовідносин властиві: підвищений динамізм; комплексний (владно-грошовий) характер схиляється до владності, а ресурсна наповненість пропорційно мінімі-зується; темпоральний фактор характеризується спресованістю та стисліс-тю, порівняною швидкістю здійснення процесуальних дій.

14. Обгрунтована доцільність виокремлення реєстраційного обов’язку як складової податкового обов’язку в «широкому» розумінні.

15. Доведено необхідність виділення серед податково-процесуальних проваджень, класифікація яких здійснюється залежно від предметної озна-ки, провадження з податкової реєстрації.

16. Запропоновано здійснити кодифікацію податкового законодавства у два етапи: перший – прийняття Податкового кодексу України, другий –

прийняття Податково-процесуального кодексу України.

Удосконалено:

1. Дефініцію податкового процесу як врегульованого процесуальни-ми нормами податкового права порядку процедурної (як правило, неюрис-дикційної) діяльності компетентних органів публічної влади (іноді й ін-ших уповноважених суб’єктів) у галузі оподаткування та податково-про-цесуальних правовідносин, що виникають на цій основі.

2. Визначення податково-процесуального провадження, одного з ком-понентів податкового процесу, що являє собою комплексне, системне ут-ворення впорядкованої сукупності послідовно здійснюваних процесуальних дій (регламентованих податково-процесуальними нормами), які характери-зуються єдністю змісту, формують однородні правовідносини та викли-кають необхідність встановлення об’єктивних даних й закріплення до-сягнутого результату в офіційних документах. Сформульовані такі основні підстави класифікації проваджень у податковому праві: а) предметно-функціональний критерій; б) владно-суб’єктний критерій; в) критерій спрямованості процесуальної дії; г) конфронтаційний критерій; д) кри-терій процесуальної напруженості.

Одержало подальший розвиток:

1. Класифікація податково-процесуальних правових норм, зокрема, запропоновано виокремлювати зазначені норми: за видами податково-про-цесуальних проваджень; за видами податково-процесуальних стадій; за видами податково-процесуальних режимів; за обсягом правового регулю-вання; за юридичною силою; за дією в просторі; за дією в часі; за фор-мою; за суб’єктами ухвалення рішення; за адресатами правових приписів; за об’єктом правового регулювання; за способом правового регулювання поведінки суб’єкта; за конкретизацією правового припису; за методом правового регулювання; за обсягом процесуальних дій.

2. Характеристика системи податкового права, як «змішаної» проце-суально-матеріальної підгалузі фінансового права, що включає Загальну, Особливу та Процесуальну частини. При цьому Процесуальна частина податкового права, в свою чергу, є складовою Процесуальної частини фі-нансового права та включає Загальну та Особливу підчастини, в яких на-лежить згрупувати процесуально-правові інститути, субінститути та нор-ми, що регулюють відповідні суспільні відносини.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дос-лідження полягає в тому, що вони можуть бути використані:

- для подальшого детального вивчення проблем податково-проце-суального правового механізму;

- для вдосконалення чинного податкового законодавства України, його поетапної кодифікації;

- для підготовки відповідних розділів підручників і навчальних по-сібників з курсів «Фінансове право», «Податкове право» та спецкурсу «Податковий процес», а також при викладанні зазначених дисциплін.

Положення дисертації можуть слугувати для подальшого наукового дослідження фінансових, адміністративних, конституційних правовідносин тощо, правового статусу учасників відносин у сфері фінансової діяль-ності.

Особистий внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні теоретичних проблем податкового процесу. Дисертація є кваліфікованою, одноосібною, завершеною науковою роботою. Розроблені висновки та за-пропоновані рекомендації, які виносяться на захист, мають виключно са-мостійний творчий характер.

Апробація результатів дослідження. Результати проведенного дослідження обговорювалися на засіданнях Вченої ради Науково-дослід-ного інституту фінансового права, де була виконана дисертація. Окремі положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднені авто-ром на наступних конференціях: Науково-технічній конференції «Бізнес – безпека» (м.Полтава, 21 - 22 листопада 2006 року, тези опубліковано); Міжрегіональній науково-практичній конференції «Соціально-економічні аспекти інноваційного розвитку України» (м.Полтава, 14 - 15 березня 2007 року, тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права» (м.Ірпінь, 23 - 24 листопада 2007 року, тези опубліковано); Міжрегіональній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової, політичної, еконо-мічної ситуації в України та шляхи їх вирішення» (м.Полтава, 13 грудня 2007 року, тези опубліковано); науково-практичній конференції «Розвиток соціально-економічної інфраструктури України в умовах євроінтеграції» (м.Полтава, 19 - 20 березня 2008 року, тези опубліковано); Міжрегіональ-ній науково-практичній конференція «Трансформація національного зако-нодавства через призму соціально-економічних аспектів розвитку сус-пільства» (м.Полтава, 23 квітня 2008 року, тези опубліковано); Міжнарод-ній науково-практичній конференції «Финансовая система России: опыт и перспективы правового регулирования» (м.Красноярськ, 4 - 5 жовтня 2008 року, тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Şəffaflığın artırılması və korrpsiyaya qarşı műbarizədə nəzarətin rolu və əhəmiyəti» (м.Баку, 18 - 19 жовтня 2008 року, тези опубліковано); Міжре-гіональній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової, політичної, економічної ситуації в Україні та шляхи їх вирішення» (м.Полтава, 11 грудня 2008 року, тези опубліковано); Всеукраїнській нау-ково-практичній інтернет-конференції «Соціум. Наука. Культура» (м.Київ, 28 - 30 січня 2009 року, тези опубліковано); П’ятій всеукраїнській науко-во-практичній інтернет-конференції «Науковий потенціал України 2009» (м.Київ, 25 - 27 березня 2009 року, тези опубліковано); Міжнародній нау-ково-практичній конференції «Татищевские чтения: актуальные проблемы науки и практики» (м.Тольятті, 16 - 19 квітня 2009 року, тези опубліко-вано); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічне відрод-ження України» (м.Київ, 22 травня 2009 року, тези опубліковано); Міжна-родній науково-практичній конференції «Система фінансового права» (м.Одеса, 27 - 28 травня 2009 року, тези опубліковано); Міжнародній нау-ково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м.Луцьк, 29 - 30 травня 2009 року, тези опубліковано); Шостій всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Простір і час сучасної науки» (м.Київ, 22 - 24 жовтня 2009 року, тези опубліко-вано); П’ятій міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Роз-виток України в 21 столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м.Тернопіль, 30 жовтня 2009 року, тези опублі-ковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (м.Алушта, 29 жовтня - 1 листопада 2009 року, тези опубліковано); Міжнародній інтернет-конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права» (м.Ірпінь, 1 жовтня - 1 листопа-да 2009 року, тези опубліковано); IX міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінан-сової кризи» (м.Донецьк, 20 - 21 листопада 2009 року, тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференція «V Прибузькі юридичні чи-тання» (м.Миколаїв, 27 - 28 листопада 2009 року, тези опубліковано).

Окремі положення дисертації також оприлюднені на міжнародно-му науковому семінарі «Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації» (м.Харків, 16 травня 2008 року, те-зи опубліковано) та на міжнародному круглому столі «Дискусійні питан-ня теорії фінансового права» (м.Ірпінь, 19 травня 2009 року, тези опуб-

ліковано).

Публікації. Основні висновки та окремі положення дисертаційного дослідження викладені у 57 публікаціях, у тому числі: 1 монографії (об-сягом 18,9 д.а.); 1 підручнику та 2 навчальних посібниках; 23 наукових статтях у фахових наукових виданнях (загальним обсягом – 8,5 д.а.) та 24 тезах доповідей на науково-практичних конференціях, круглому столі та науковому семінарі.

Структура дисертації. Структура роботи обумовлена логікою проб-леми, обраної для дослідження, його метою і поставленими завданнями. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують 10 під-розділів та 27 пунктів, висновків до кожного розділу та загальних ви-сновків до роботи, а також списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 433 сторінку (основний зміст становить – 396 сторінки, список літератури – 367 джерел).