ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. У юридичній науці вже склалося уявлення про податкове право як про самостійну підгалузь фінансового права. При цьому дана підгалузь з часом набирає все більшої ваги та поступово може у майбутньому отримати статус і окремої галузі права, що зумовлене її поступальним розвитком, який поширюється на всі її складові та за рахунок, яких дана підгалузь має власні предмет і метод та принципи правого регулювання, а також окреме законодавче регулювання на основі перш за все Податкового кодексу України.

З моменту прийняття Податкового кодексу України з’явилась не лише теоретична, а і практична можливість позиціонувати податковий процес саме як інститут податкового права. Проте, на сучасному етапі розвитку податкових правовідносин важливим залишається їх належне правове регулювання, зокрема таких важливих складових як процесуальні та процедурні елементи, на які саме і покладається реалізація як охоронної так і регулятивної функції правового регулювання. Однак, на даний час слід констатувати відсутність законодавчих актів, якими б було врегульовано процесуальні питання не лише у податковій сфері, а і у фінансово-правовій сфері загалом, і відповідно відсутність правових процесуальних норм, яки ми б було врегульовано фінансово-процесуальні відносини та визначено особливості податково-процесуальних процедур, що в цілому можуть бути об’єднані у окремий податковий процес, оскільки виконання податкового обов’язку є запорукою наповнення коштами всіх фондів від яких залежить функціонування держави.

Вказаному в значній мірі посприяло прийняття Податкового кодексу України нормами Розділу ІІ якого регламентовано адміністрування податків, зборів і платежів, що за своєю сутністю фактично закладає основи податкового процесу, як не юрисдикційної процесуальної діяльності у податкових правовідносинах. Сам податковий процес передбачає регламентацію здійснення податкових процедур, які сприяють виконанню податкового обов’язку, з одного боку, та встановлення цілісного не юрисдикційного процесу з іншого. У складі якого містяться окремі процедури пов’язані з тими чи іншими складовими оподаткування та податковими платежами.

Незважаючи на певну законодавчу закріпленість та теоретичну обґрунтованість податковий процес ще не набув рис окремого процесу з всіма притаманними йому ознаками. Хоча його поступовий розвиток свідчить про вагомі перспективи у подальшому удосконаленні та перспективному виокремленні у окремий самостійний процес. Проте, на шляху до цього, у податкового процесу ще стоїть цілий ряд завдань і одним із головних з них є визначенні та належне теоретичне обґрунтування і практичне закріплення режиму податкового процесу.

Ситуація відсутності науково-теоретичного аналізу процесуальних норм та податкового процесу загалом у податковому праві викликає необхідність здійснення наукових пошуків саме в цьому напрямку для з’ясування сутності та розробки механізму процесуального регулювання податкових правовідносин. А це дасть можливість забезпечити однозначність наукового та законодавчого розумінні податкового процесу та забезпечить належну уніфікацію його поняття, дозволить встановить місце податкового процесу серед юридичних процесів, окреслити спільні риси та виокремити особливості, які йому притаманні, а також дати чітке розуміння його правового призначення та потреби для регулювання процесуальної частини податкових правовідносин.

Регулювання податкових правовідносин, в основу яких покладено податкові режими, не виступало предметом окремих наукових досліджень, а розглядалось лише фрагментарно в контексті інших досліджень, а отже, це питання потребує проведення подальших наукових пошуків та належного наукового аналізу.

Теоретичні проблеми податково-процесуального режиму залишаються малодослідженими в теорії фінансового і податкового права. У податковому праві, як правило, дискусія розгортається переважно навколо визначення податково-правового режиму, його сутнісних характеристик та складових цього правового феномену. Попри відсутність загальної позиції щодо вказаних питань, вченими-правниками ці питання найчастіше досліджуються в контексті розгляду саме принципів, що існують в податковому процесі, натомість, уникаючи таким чином інтегративного вивчення цього комплексного правового явища. Часто фахівці-фінансисти схиляються у бік дослідження галузевого (інституційного) методу правового регулювання. Внаслідок чого переважна більшість досліджень з вказаних питань базується на тих позиціях, що є усталеними в загальній теорії права, адміністративного права та інших галузей права, а не власне напрацюваннях теорії податкового права.

Режим податкового процесу на рівні із такими його складовими як стадії і провадження є невід’ємною його складовою, що закладає підвалини існування не лише податкового, а і всіх інших правових процесів. Разом з цим, режим податкового процесу має і властиві лише йому особливості, що зумовлені як певною специфікою податкових відносин загалом, так і необхідністю врахування особливостей окремих податкових платежів для процесуального регулювання яких потрібними є певні спеціальні підходи до кожного з них.

Як відправну точку в процесі пізнання правової природи й змісту податково-процесуального режиму слід вважати його склад. Сучасний стан розвитку податкових норм і правовідносин можна охарактеризувати як перехідний, що має місце під час формування нової податкової системи окремо визначеними режимами платежів.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю наукової розробки концепції «режиму податкового процесу», його сутності та системно-структурних елементів.

Зазначеною проблематикою займалися як вітчизняні так і зарубіжні науковців, серед яких Ю.В.Боднарук, Н.В. Василенко, М.В. Карасьова, Л.М.Касьяненко, Д.О. Коваль, Ю.О. Костенко, І.Є. Криницький, В.Є.Кузнеченкова, М.П. Кучерявенко, О.М. Мінаєва, Т.П. Мінка, О.А. Ногіната, О.А. Лукашев, Н.С. Пудрик, Н.Ю. Пришва, С.В. Сарана, Саприкіна І.А, Т.М. Трояновська та ін. А також в адміністративно-правовому контексті воно розглядалося у дослідженнях та В.І. Теремецького і окремих його аспектів торкались В.В. Белевцева, Е.Ф. Демський, А.І. Каплунов, О.В. Кузьменко, П.І. Кононов, О.І. Миколенко тощо.

Значний внесок у дослідження питання податкового режиму, в контексті переважно спеціального податкового режиму, зробили такі вчені, як К.В. Андрієвський, О.А. Бондаренко, В.Ю. Жданова, Г.В. Жирова, Ю.Б. Іванов, Р.К. Костанян, П.В. Коломієць, М.П. Кучерявенко, О.С. Матінов, К.Ю. Овчиннікова, О.Г. Пауль, С.В. Сарана, В.В. Сідляр, А.А. Шахмаметьев та ряд інших науковців.

При цьому системному науковому аналізу питання податкового процесу були присвячені лише праці І.Є. Криницького та частково Л.М. Касьяненко і в контекст податкового-правового регулювання до прийняття Податкового кодексу України, після прийняття якого воно досліджувалось переважно С.В. Сараною. Але окремо дане питання не будо предметом конкретних розгорнутих наукових досліджень, окрім праць вказаних науковців.

З огляду на це слід вказати на потребу розгляду питань податкового процесу у науково-теоретичній площині, перш за все зважаючи на незначний обсяг вітчизняних наукових досліджень даного питання та реальні потребу його належного законодавчого регулювання та практичного застосування у світлі адаптації податкового законодавства України до сучасних реалій податкових правовідносин, в його процесуальному контексті, а також в поглибленні теоретичного обґрунтування існування податкових процесуальних режимів у законодавстві України, виявленні їх ознак і формулюванні на їх основі визначення даних режимів, встановленні переліку податкових режимів, які зараз розглядаються науковцями.

Важливість режиму будь-якого процесу, в тому числі податкового полягає у встановленні відповідних критеріїв (вимог) для реалізації податково-процесуальних приписів, що забезпечують відповідну загальність та в той же час диференційованість при правовому регулюванні питань, що з ним пов’язані. А це в свою чергу проявляється у вигляді закріплення правових режимів податкового процесу, які б визначали загальні підходи до податково-процесуального регулювання та враховували особливості податкового процесу при реалізації процедур пов’язаних з окремими податковими платежами чи їх групами або платниками, які мають особливий статус.

Такий поділ на режими податкового процесу, що діють в межах режиму податкового процесу загалом, має також важливе значення для формування структури податкового процесу. Адже кожен режим в межах даного процесу повинення мати певне відокремлення, що відбивається на податковому процесі норми, якого на цій основі можуть бути об’єднані у відповідні частини в межах податкового процесуального права.

Враховуючи вказане питання правового режиму податкового процесу є актуальним та зачіпає як теоретичні, так і практичні аспекти правового регулювання податкових процесуальних відносин і потребує подальших наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ, Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, Концепції реформування податкової системи України, Концепції реформування Державної фіскальної служби України та плану науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за темою «Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин» (номер державної реєстрації 0107U008696).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу правового режиму податкового процесу в контекст податкового процесу загалом та складових даного режиму, розробити структуру податкового процесу на основі податкових режимів та відповідного законодавчого регулювання податкових процесуальних відносин.

Відповідно до цього, у дисертації зосереджується увага на вирішенні таких завдань:

- розглянути інституційні основи існування податкового процесу, напрацювання відповідної теоретичної бази, опрацювання її понятійного апарату з метою вдосконалення правових норм і застосування їх на практиці;

- визначити поняття, ознаки та загальну характеристику податкового процесу з огляду на сучасний стан податково-правового регулювання та перспективи його розвитку в подальшому;

- здійснити аналіз структури податкового процесу, його основних складових, теоретичних підходів стосовно визначення його структури з огляду на «вузьке» та «розширене» розуміння податкового процесу;

- встановити загальний прояв процесуальних режимів у податковому процесі, співвідношення понять «податковий процес» та податкова процедура», загальну характеристику податкових процедур, дослідити прояви режиму податкового процесу, визначити поняття режиму як загально-правової категорії;

- визначити поняття і склад процесуальних податкових режимів, з огляду на багатогранність та багатоаспектність категорії «правовий режим», вказати основні теоретичні підходи щодо визначення сутності процесуальних режимів, розглянути основні принципи та гарантії втілення процесуальних режимів, дослідити питання їх класифікації;

- проаналізувати загальний режим податкового процесу та окремі процедури, що до нього належать, з’ясувати їх сутнісну характеристику та особливості;

- проаналізувати особливі режими податкового процесу, їх відмінність від загального режиму податкового процесу, особливості прояву таких режимів в окремих видах податкових правовідносинах.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються з приводу правового регулювання податкового процесу на основі процесуальних режимів.

Предмет дослідження – процесуальні режими у податковому процесі.

Методологічні основи дослідження. Представлені сукупністю методів наукового пізнання, як загальних, так і спеціальних, використання яких дало змогу в повні мірі розкрити предмет дослідження та досягти його мети і завдань, що ставились перед його початком, а також забезпечити наукову новизну і достовірність отриманих результатів. При цьому, застосування сукупності методів, у їх поєднанні та взаємозв’язку дало можливість найбільш об’єктивно та всебічно дослідити питання процесуальних режимів у податковому процесі.

В ході виконання дисертаційного дослідження в якості основного методу було використано діалектичний метод, що дав змогу всебічно та в повній мірі пізнати правову дійсність сфери податкових процесуальних відносин, розкрити сутність податкового процесу та податкових процесуальних режимів у розрізі їх динамічних змін та єдності матеріального змісту і процесуальної форми (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2.). Структурний та функціональний аналізи дозволили в повній мірі проаналізувати ключові категорії податкового процесу та податкових режимів та сформулювати відповідні співвідношення між ними (підрозділи 1.1, 1.2). використання дедуктивного методу дозволило через проведення співставлення таких загальних для процесуального права категорій як «процес», «процедура», «провадження» визначити сутність на відповідне співвідношення між такими категоріями податкового процесуального права, як «податковий процес», «податкова процедура», «податкове провадження», що в свою чергу дозволило визначити склад режиму податкового процесу вцілому (підрозділи 1.1, 2.1).

За допомогою системного методу було проведено дослідження прояву процесуальних податкових режимів у податковому праві та здійснена їх видова класифікація і визначено місце та призначення кожного із режимів у процесі регулювання податкових процесуальних правовідносин (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Спеціально-юридичний метод дав змогу провести ґрунтовний аналіз прояву загальних та особливих режимів податкового процесу, що виникають при реалізації тих чи інших податкових процесуальних відносин на основі відповідних податкових процедур (підрозділи 3.1, 3.2). Соціологічний метод був використаний у процесі проведення соціологічного опитування та оброблення його результатів.

Науково-теоретична основа дослідження представлена працями як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, які проводили наукові пошуки у сферах процесуальних правовідносин загалом, процесуальних аспектів адміністративного, фінансового та податкового права, а також працями дослідників інших галузей правових знань, в тому числі теорії держави і права. Крім цього значну увагу було приділено і працям економічного напрямку, що пов’язані з питанням податкових правовідносин загалом та процесуальних правовідносин, зокрема. Нормативно правову базу дисертаційного дослідження складають норми Конституцій України, актів податкового законодавства і актів інших, пов’язаних з ним галузей права, перш за все у процесуальному аспекті та акти іноземних держав пов’язаних із предметом дослідження.

Емпіричну базу дослідження становить узагальнена практика адміністративно-управлінської діяльності органів Державної фіскальної служби України, публіцистичні, довідкові видання та статистичні матеріали, що стосуються питань діяльності органі державної влади в сфері оподаткування. Належну соціологічність дослідженню забезпечило опитування 387 громадян України.

Наукова новизна результатів дослідження. У дисертаційному дослідженні поведений комплексний, ґрунтовний та всебічний аналіз концепції процесуальних режимів податкового процесу, на основі якої формується висновок про необхідність їх законодавчого закріплення та відповідний видовий поділ, що зумовлений потребою процесуально-податкового регулювання, при цьому визначається сутності режиму податкового процесу та окремих податкових процедур.

Автор робить ґрунтовне дослідження режимів податкового процесу, що не було раніше предметом жодного дисертаційного дослідження, формулює власне бачення системи режимів окремих процедур у податковому процесі. За результатами, якого формулюється ціла низка нових теоретичних положень та основаних на них висновків і рекомендацій щодо вдосконалення теоретичних основ та законодавчого регулювання питань процесуальних режимі у податковому процесі, зокрема:

уперше:

- визначено, що процесуальний податковий режим є системою юридичних засобів і заходів, що функціонує в межах податкового процесу як сукупності податкових процедур і підгалузі податкового права, існує лише в межах податкових процесуальних правовідносин; представляє собою взаємопов’язану сукупність способів і засобів, за допомогою яких здійснюється вплив на податкові процесуальні правовідносини вцілому та окремі процедури, зокрема, і через них на учасників податкових правовідносин для забезпечення чіткості і законності функціонування процесуального аспекту податкової системи; є постійною, об’єктивною та безперервно існуючою системою юридичного впливу на податкові відносини всередині держави;

- доведено, що у податковому процесі діє власний відокремлений податковий процесуальний режим, що є його невіддільною частиною, яка є системою принципів його існування, їх гарантій, а також засобів і способів його втілення. Процесуальний податковий режим органічно пов’язаний з іншими податковими режимами, існує паралельно з ними. Цей режим є об’єктивно зумовленим необхідністю дотримання вимог законності при адмініструванні та справлянні податків, являє собою легальний комплекс засобів та способів, за допомогою якого здійснюється вплив на як на податкові процесуальні відносини вцілому, так і на окремі процедури в межах податкових режимів для забезпечення неухильного виконання приписів податкового законодавства.;

отримали подальшого розвитку:

- положення щодо виділення загального та особливого режиму податкового процесу. Загальний процесуально-процедурний податковий режим вміщує загальні положення, процедури податкової реєстрації та податкового обліку, виконання податкового обов’язку, подання податкової звітності, податкового контролю, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, відповідальності за порушення податкового законодавства, застосування міжнародних договорів і міжнародна співпраця у сфері погашення податкового боргу;

- характеристика сучасного стану розвитку податкових норм і правовідносин як перехідного, що має місце під час формування нової податкової системи окремо визначеними режимами платежів. Для належного функціонування якої важливими є не лише самі податкові платежі, а і порядок та зміст податкових процедур, що є пов’язаними з останніми;

удосконалено:

- визначення податкового процесу, саме у «розширеному» його тлумаченні, як діяльність уповноважених компетентних суб’єктів, яких законом наділено владними повноваженнями, що закріплені у нормах податкового процесу (процесуальній частині податкового права), що забезпечує реалізацію податкових матеріальних норм та сприяє реалізації прав і обов’язків суб’єктів податкових правовідносин;

- положення, що податковому процесу властиві специфічні притаманні лише йому ознаки, що базуються на предметі і методі правового регулювання, а також зумовлені суб’єктним і об’єктом складом процесуальних податкових правовідносин.

Наукове і практичне значення дисертації полягає в тому, що висновки і пропозиції, отримані здобувачем, можуть бути використані:

– у науково-дослідній сфері – для подальшої теоретичної розробки питань правового режиму податкового процесу (акт упровадження у наукову діяльність Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 17.05.2016 р.;);

– у правотворчості – щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері оподаткування у вигляді процесу нарахування і сплати податків та подання податкової звітності;

– у правозастосовній діяльності – для визначення напрямків правової політики України у зв’язку з реформуванням її правової системи, пов’язаних з регулюванням оподаткування, і пов’язаних з цим участю в європейських регіональних міжнародних організаціях.

– у навчальному процесі – у розробці та викладанні навчальних дисциплін «Фінансове право України», «Податкове право України» підготовці відповідних підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій (акт упровадження Полтавського інституту економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 15.03.2016 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки податкового права. Усі сформовані в ньому положення й висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.

У співавторстві написано та видано розділ колективної монографії: «Процес модернізації системи державного управління: конституційний, адміністративний та фінансовий аспекти» (здобувачеві належить весь основний зміст, обсяг – 0,8 д.а.).

У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де була виконана дисертація. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися під час роботи на чотирьох науково-практичних конференцій: «Молодь: освіта, наука, духовність» (21-22 квітня 2015 р., м. Київ), «Правові реформи в Україні: реалії сьогодення» (14-15 квітня 2017р., м. Київ), Міжнародні та національні правові виміри забезпечення стабільності» (14-15 квітня 2017р., м. Львів), «Право як регулятор суспільних відносин: історія, теорія, практика» (20-21 квітня 2017р., м. Київ).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в шістьох наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, зокрема одній статті – у міжнародному виданні, в одній монографії та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена основною метою дослідження і включає вступ, три розділи, сім підрозділів, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг роботи становить 188 сторінок. Список використаних джерел включає 188 найменувань на 19 сторінках.