ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Нові економічні, соціальні й політичні реалії української держави вимагають удосконалення положень податкового законодавства, які мають бути націлені на забезпечення балансу приватних і публічних інтересів.

Активне реформування податкової сфери, що відбувається в сучасних умовах, обумовлює постановку наукою податкового права нових проблем. У період бурхливого розвитку податкового законодавства стає очевидною необхідність перегляду базових теоретичних положень. Сучасна практика застосування норм законодавства про податки і збори визначає потребу в проведенні системного аналізу процесуальних аспектів податково-правового регулювання.

У вітчизняній фінансово-правовій літературі спостерігається серйозна недооцінка ролі процесуальних засобів у забезпеченні законності та фінансової дисципліни на етапі акумулювання обов’язкових платежів до публічних фондів. Підтвердженням тому є й той факт, що лише поодинокі підручники, посібники, монографії з фінансового чи податкового права включають підрозділи, спеціально присвячені процесуальним аспектам реалізації податкового зобов’язання, виявлення порушень у сфері оподаткування, застосування примусу в ході справляння обов’язкових платежів тощо, причому не у всіх них викладення матеріалу справляє враження логічного і системного бачення авторами цих питань.

Позитивним є той факт, що кількість та якість процесуальних норм у податковому праві останніми роками значно зросла, і це явище набуло системного характеру. У той же час дослідження податкових процесуальних норм досить часто обмежується загальними посиланнями на можливість виділення таких правил поведінки серед фінансово-правових приписів із деякими прикладами. Глибокий сутнісний аналіз, чітка диференціація матеріальних і процесуальних норм у податковому праві, на жаль, є відсутніми.

Сама діяльність учасників податкових правовідносин, інших осіб, що сприяють виконанню податкових зобов’язань, за формою є юридичною (оскільки врегульована відповідними фінансово-правовими нормами), досить розгалуженою [оскільки пошук ефективних механізмів справляння, адміністрування податків призводить до її ускладнення, залучення до орбіти оподаткування все більшого кола осіб (мається на увазі, перш за все, значне розширення переліку податкових агентів, якими є тепер і банки, і нотаріуси, і професійні торговці цінними паперами)] і сама потребує наукового аналізу, як і ті правові приписи, що її регламентують. Характеризуючи такого роду діяльність, правова наука оперує такими категоріями, як “процесуальне провадження”, “юридичний процес”.

У фінансовому праві належне місце займає бюджетний процес як одна з центральних категорій цієї науки. Академік Л.К. Воронова вказує на можливість у майбутньому говорити й про фінансово-правовий процес [98, с.45]. Хоча ця перспектива й видається дещо віддаленою, стосовно податкового процесу і податкових проваджень в Україні в роботах окремих авторів (Н.Ю. Пришви, І.Є. Криницького та ін.) подібна проблематика вже порушується. Обрання темою дисертаційної роботи проблеми аналізу податкових проваджень є кроком у напрямку дослідження широкого кола актуальних, теоретично перспективних і практично значущих питань. У той же час теоретичне осмислення податкового провадження є неможливим у відриві від податкового процесу, частиною якого воно має розглядатися.

Постановка питання про існування податкового процесу є цілком обґрунтованою, оскільки однією з найважливіших ознак податкового процесу є наявність розгорнутого податкового процесуального законодавства, а змістовною його характеристикою - націленість на впорядкування, ефективне втілення в життя основних для податкового права публічних майнових зобов’язань, що ґрунтуються на справедливому розподілі тягаря публічних видатків. На жаль, сучасне податкове законодавство і наука фінансового права не дають цілісного уявлення про податковий процес як про правове явище, що сформувалося. Тому актуальними є аналіз і усвідомлення правової природи податкового процесу як системи податкових проваджень, виявлення його місця в системі юридичних процесів, спільних з ними рис, що дозволяють скласти уявлення про нього саме як про юридичний процес, і рис, що його індивідуалізують, підкреслюють його власні значення, цінність, обґрунтування понятійного апарата податкового процесу, визначення і дослідження його основних елементів, розробка й обґрунтування пропозицій і рекомендацій з удосконалювання правової регламентації податкового процесу. Сказане вище визначає актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Розробка теоретичних основ податкових проваджень і податкового процесу передбачає здійснення аналізу сучасних концепцій юридичного процесу, категорій процесуальної науки, їх співставлення з пропозиціями науковців щодо визначення податкового процесу та встановлення його меж, складу податкових проваджень; з’ясування поняття і місця податкового процесу і податкового провадження в системі фінансово-правових категорій; аналіз і моделювання статичної і динамічної структури податкового процесу. Існування різних концепцій юридичного процесу обумовило спірність наукових позицій про елементний склад (об’єм) податкового процесу. Значна роль, що відводиться державою самостійному, ініціативному виконанню платником податку свого основного податкового обов’язку, підпорядковане значення процедур застосування примусу і вирішення суперечок у податковому праві зумовлюють неприйнятність загальнопроцесуальних концепцій, що будуються на суто правозастосовному характері юридичного процесу, не говорячи вже про відхилення юрисдикційної та судової концепцій.

Закономірності розвитку правової системи в цілому (особливо в частині “непроцесуальних” галузей права), перегляд усталених постулатів фінансового права та сучасні досягнення теорії права дозволяють стверджувати, що категорії “податковий процес”, “податкові провадження”, “податкові процедури” в найближчому майбутньому в категоріальному апараті фінансового права посядуть чільне місце на рівні з такими категоріями як “податкове зобов’язання”, “бюджетний процес”, так само як і розуміння “процесуального” в праві” прагне до повноправного усвідомлення його як категорії, парної “матеріальному”.

Ступінь наукової розробки теми.

Не буде перебільшенням стверджувати, що проблема податкового процесу та податкових проваджень у вітчизняній фінансово-правовій літературі комплексно не досліджувалася. Окремі аспекти проблематики таких явищ як адміністрування податків зачіпалися у роботах Д.А. Бекерської, А.О. Селіванова, Л.К. Царьової, О.П. Пащенко, Є.О. Васильєва, С.Т. Кадькаленко. Системний аналіз досліджуваної теми здійснила професор Н.Ю. Пришва, але, на жаль, вказаним теоретичним аспектам присвячений лише єдиний параграф в її монографії. Особлива увага при розробці концепції податкового процесу приділялася працям вчених – представників загальної теорії права, таких як С.С. Алексєєв, М.І. Байтін, Л.Н. Борисова, І.А. Галаган, В.М. Горшеньов, Є.Г. Лук’янова, П.Є. Недбайло, А.О. Павлушина, І.В. Панова, В.М. Протасов, П.М. Рабинович, Р.Й. Халфіна. В ході дослідження окремих теоретичних проблем податкових проваджень використовувалися підходи й висновки фахівців в галузі адміністративного права (В.

Основу представленої дисертаційної роботи становлять праці й погляди таких фахівців у галузі фінансового і, зокрема податкового права, як от: О.Ю. Бризгалін, Б.Є. Дьоготь, Д.В. Вінницький, Л.К. Воронова, В.І. Гудімов, М.В. Карасьова, В.Є. Кузнеченкова, І.І. Кучеров, О.А. Ногіна, С.В. Пархоменко-Цироциянц, С.Г. Пепеляєв, Л.А. Савченко та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195), а також науково-дослідної теми кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії “Удосконалення податкової системи України і механізм її правового забезпечення”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є дослідження системи податкових проваджень та розробка концепції податкового процесу. Досягнення зазначеної мети визначило постановку і вирішення таких завдань:

віднайти критерії розмежування матеріальних і процесуальних норм у податковому праві, окреслити групу процесуальних норм;

виявити загальнопроцесуальні категорії, характерні для податкового права;

визначити поняття податкового провадження як основного структурного елементу податкового процесу;

обґрунтувати самостійність податкових проваджень і провести межу між податковими й адміністративними провадженнями;

надати характеристику податкових проваджень і процедур, залежно від стадій реалізації податкового зобов’язання, на яких вони мають місце, визначити зміст, функції, послідовність дій учасників податкових правовідносин у більшості з них;

проаналізувати існуючі в теорії права загальні вчення про юридичний процес і визначити те з них, яке може бути прийнятним для формування вітчизняної концепції податкового процесу;

визначити поняття і правову природу податкового процесу, його місце в системі юридичних процесів;

розкрити й проаналізувати елементний склад податкового процесу;

виробити пропозиції й рекомендації з удосконалення правового регулювання діяльності з реалізації податкових зобов’язань.

Об’єктом дослідження є теоретичні та нормативні аспекти діяльності суб’єктів податкових правовідносин з приводу втілення в життя матеріально-правових приписів податкового законодавства.

Предметом дослідження є податкові провадження, податковий процес і податкові процедури як правові явища і як нові категорії вітчизняної фінансово-правової науки.

Методи дослідження. У ході наукової розвідки використовувався системний підхід - при аналізі загальних проблем юридичного процесу, його різновидів - кримінального, цивільного, адміністративного, виборчого, бюджетного, а потім і податкового процесів. Застосовувалися різні загальнонаукові методи дослідження: діалектичний - як основний спосіб об'єктивного і всебічного пізнання дійсності; методи аналізу й синтезу, що дозволили розкласти ціле на частини, складені елементи, проаналізувати їх, а потім за допомогою синтезу узагальнити отримані знання. Використано окремі наукові методи дослідження - порівняльно-правовий, формально-логічний, догматичний, системно-структурного аналізу та ін.

За допомогою порівняльно-правового методу здійснювався розгляд легального визначення окремих явищ і особливостей правового регулювання деяких податкових процедур за законодавством зарубіжних країн, перш за все РФ. Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечностей у понятійному апараті, який застосовується в теорії податкового права і податковому законодавстві. Догматичний метод дозволив проаналізувати зміст норм чинного законодавства у цій сфері, а метод системно-структурного аналізу – здійснити класифікацію податкових проваджень і більшості загальних податкових процедур.

Застосовувалися також методи граматичного аналізу, тлумачення та зіставлення окремих категорій та правових норм, що сприяло визначенню прогалин та інших недоліків у чинному законодавстві України, наданню пропозицій щодо його удосконалення.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в розробці вітчизняної концепції податкового процесу, з’ясуванні його структури, системності аналізу змісту і функцій податкових проваджень. Дисертація являє собою перше в українській юридичній науці комплексне дослідження теоретичних і окремих прикладних аспектів податкових проваджень.

В результаті здійсненого дослідження на захист виносяться такі нові або ті, що містять елементи новизни, положення:

уперше:

надана системна характеристика більшості податкових проваджень і загальних (для різних видів податків) правових процедур податкового процесу за законодавством України;

запропоновано ряд нових класифікацій податкових процедур і податкових проваджень, зокрема, усі податкові провадження пропонується, за характером їх зв’язку з відповідною стадією реалізації податкового зобов’язання, поділити на "закріплені" і "наскрізні";

доведено обґрунтованість постановки питання про становлення в Україні податкового процесу у зв’язку з: наявністю розгорнутої правової регламентації процедурних аспектів виконання податкового зобов’язання на законодавчому рівні; використанням у понятійному апараті податкових законів загальнопроцесуальних категорій чи конструкцій (таких, як категорії доказового права, елементи процесуальної відповідальності, процесуальні угоди, процесуальні строки, спрощені процесуальні провадження і провадження з додатковими гарантіями їх учасників тощо); наявністю нормативно встановленої моделі діяльності учасників податкових правовідносин із чітким обмеженням дій кожного з них у часі тощо;

системно охарактеризовані взаємні зв’язки між складовими податкового процесу, визначено які стадії реалізації податкового зобов’язання, податкові провадження і процедури і в яких саме випадках відбуваються послідовно чи паралельно;

запропоновано “двовекторне” бачення спрямованості проваджень податкового процесу, яке полягає в тому, що першому вектору відповідає провадження щодо обліку платників податків, оскільки воно спрямоване на платника податку, визначення його правового статусу, усі інші податкові провадження відповідають вектору реалізації податкового зобов’язання;

запропоновано загальну структуру розділу проекту Податкового кодексу України, що має бути присвячений загальним податковим процедурам;

удосконалено:

розмежування податкових матеріальних і процесуальних норм-приписів;

дефініції податкового процесу, податкового провадження і податкової процедури;

визначення структури податкового процесу, в якому податкові провадження розподіляються за логікою (стадіями) розвитку податкового зобов’язання;

набуло подальшого розвитку обґрунтування правореалізаційної концепції податкового процесу, яка визнає процесуальний характер правової діяльності не лише за суб’єктами владних повноважень в процесі правозастосування, а й за суб’єктами приватного права в ході ординарних форм правореалізації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було повідомлено на засіданнях кафедри адміністративного і фінансового права Одеської національної юридичної академії. Результати і висновки дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях у 2005-2007 рр., зокрема: 8-й (60-й), 9-й (61-й) і 10-й (62-й) звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 2005, 2006, 2007 рр.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (м. Ірпінь, 23-24 листопада 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Треті Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, листопад 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку права в Україні” (м. Одеса, 7-8 грудня 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації висвітлено в шести публікаціях, три з яких містяться у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що вміщують десять підрозділів, висновків, списку використаної літератури та одного додатку. Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок, у тому числі 22 сторінки списку використаних джерел, що вміщує 267 найменувань, додаток - 1 сторінка.