ВСТУП

Актуальність теми. На перший погляд, податкове право не можна охарактеризувати як галузь права, у якій допустимо застосування такого поняття, як розсуд. На користь такої позиції першочергово говорить імперативність усієї галузі податкових відносин, чітка регламентація усіх процесів та процедур, домінування обов’язків над правами.

Говорячи про розсуд у податковому праві, не можна звужувати його розуміння лише до розсуду контролюючих або судових органів. Звичайно, імперативність сфери податкових відносин великою мірою обмежує можливість виникнення розсуду саме у зобов’язаних суб’єктів - платників податків. Але таке обмеження не є абсолютним, а отже, застосування розсуду за певних умов можливо й зобов’язаною стороною податкових відносин - платником податків. На нашу думку, в податковій сфері класифікація розсуду доцільна саме за суб’єктним складом таких відносин, тож відповідно до цього потрібно виділяти як розсуд контролюючих та судових органів, так і розсуд платників податків. Зазначимо, що одним із засобів обмеження розсуду контролюючих органів є презумпція правомірності рішень платника податків. І якщо стосовно контролюючих органів вона, дійсно, виступає як засіб обмеження розсуду, то щодо платників, навпаки, дозволяє діяти з урахуванням його власних інтересів та досягнення найбільш сприятливих правових та економічних наслідків.

Найбільш відчутний вплив на формування авторської позиції та висновків під час опрацювання теми дисертації мали дослідження таких науковців, як: С. С. Алексєєв, Л. Л. Богачова, Ю. В. Грачова,

М. Д. Загряцков, П. І. Люблінський, М. І. Матузов, В. С. Нерсесянц, В. Д. Ткаченко, Р. О. Халфіна, М.

Теоретичну базу дисертації становлять роботи, тематика яких пов’язана з дослідженням загальних проблем правового регулювання оподаткування, а їх авторами є такі українські та зарубіжні науковці, як: А. В. Бризгалін, Д. В. Вінницький, Л. К. Воронова, О. О. Головашевич, М. І. Дамірчиєв, М. В. Карасьова, С. Ф. Кечекьян, М. В. Кустова, І. І. Кучеров, М. П. Кучерявенко, О. А. Ногіна, С. Г. Пепеляєв, М. О. Перепелиця, Є. В. Порохов, Н. Ю. Пришва, Н. І. Хімічева, А. О. Храбров, О. І. Худяков, С. Д. Ципкін, Д. М. Щокін та інші вчені.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі фінансового права Національного університету державної податкової служби України відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фінансового права Національного університету державної податкової служби України на тему «Організаційно- правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування» (номер державної реєстрації 0105U000657).

Тема дисертації «Розсуд в податковому правозастосуванні» затверджена на засіданні вченої ради Національного університету державної податкової служби України (протокол № 5 від 29 листопада 2012 р.). Редакція теми розглянута координаційним бюро Національної академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання та доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.

Мета і задачі дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування природи, сутності, особливостей розсуду в податковому правозастосуванні, а також розроблення рекомендацій щодо подолання негативного розсуду при реалізації суб’єктами податкових правовідносин власних прав та обов’язків.

Відповідно до зазначеної мети поставлені такі задачі:

- визначити поняття та характерні особливості податкового правозастосування;

- з’ясувати вплив методу імперативного регулювання на виникнення розсуду в податковому правозастосуванні;

- окреслити суб’єктний склад розсуду в податковому правозастосуванні;

- розкрити особливості впливу презумпції правомірності рішень платника податків на розсуд у податковому правозастосуванні;

- виявити чинники, що зумовлюють застосування розсуду в податковому правозастосуванні;

- визначити засоби обмеження негативного розсуду в податковому правозастосуванні;

- сформулювати дефініцію поняття «дискреційні повноваження контролюючих органів»;

- встановити роль суду при обмеженні дискреційних повноважень контролюючих органів.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації владною стороною податкових правовідносин своєї компетенції, а також реалізації зобов’язаними суб’єктами їх прав та обов’язків.

Предметом дослідження є розсуд у податковому правозастосуванні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність загальних та спеціальних методів наукового пізнання, використання яких дозволило досягти поставленої мети й забезпечити наукову достовірність та аргументованість отриманих результатів.

У процесі дисертаційного дослідження застосовано діалектичний метод, який забезпечив об’єктивне та всебічне пізнання правової дійсності, визначення суті досліджуваних явищ в єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Використання методів аналізу та синтезу сприяли поглибленому вивченню категорій: «розсуд», «розсуд у податковому правозастосуванні», «дискреційні повноваження», «колізії податково- правових норм», «податково-правові презумпції» (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3).

Застосування порівняльно-правового методу дозволило вивчити чинне вітчизняне та зарубіжне податкове законодавства - це дало змогу узагальнити наукові концепції провідних учених щодо теоретичних та практичних проблем існування та обмеження негативного розсуду в податковому правозастосуванні не тільки в Україні, а й за її межами (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Зазначений метод сприяв визначенню

співвідношення категорій «розсуд у податковому правозастосуванні» і «дискреційні повноваження контролюючих органів», «принципи оподаткування» і «податково-правові презумпції» (підрозділи 1.3, 2.3).

Історико-правовий метод дав змогу проаналізувати розвиток правового регулювання основних засад податкового законодавства України, матеріальних та процесуальних аспектів урегулювання податкових відносин (підрозділи 1.1, 1.2). Детальний аналіз сучасного стану законодавчих приписів щодо дискреційних повноважень контролюючих органів сприяв дослідженню теоретико-правових суперечностей, а також виявленню колізій у законодавчих актах, пов’язаних із досліджуваною проблемою (підрозділи 1.2, 1.3).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у вітчизняній науці фінансового права комплексним узагальненим дослідженням розсуду в податковому правозастосуванні.

У результаті проведеної роботи наукова новизна знайшла своє відображення в таких положеннях:

уперше:

- визначено поняття «розсуд у податковому правозастосуванні», яке слід розуміти як передбачену законодавством про податки і збори свободу вибору уповноваженого суб’єкта при ухваленні індивідуально оптимального рішення;

- доведено, що в податковому правозастосуванні виникнення розсуду можливе не тільки у контролюючих та судових органів, а й у зобов’язаної сторони таких правовідносин - платників податків;

- обґрунтовано, що презумпція правомірності рішень платників податків є певним засобом обмеження негативного розсуду в податковому правозастосуванні саме щодо контролюючих органів, але стосовно платників податків, навпаки, дозволяє діяти з урахуванням їх власних інтересів для досягнення найбільш сприятливих правових та економічних наслідків;

- виокремлено вторинність розсуду, здійснюваного адміністративним судом, у співвідношенні з розсудом правозастосовувача на стадії виконання податкового обов’язку, за якого адміністративні суди в рамках судових проваджень із вирішення податкових спорів встановлюють чий первинний розсуд - платника податків чи контролюючого органу - був правильним на стадії виконання податкового обов’язку;

удосконалено:

- наукову позицію, відповідно до якої розсуд у податковому правозастосуванні пов’язується не лише з реалізацією повноважень контролюючих органів, а й органів, які беруть участь у вирішенні податкового спору;

- обґрунтування положення про нерозривне поєднання публічного інтересу та інтересу суспільного, при цьому наявність суб’єктивної складової в публічному інтересі недопустима, оскільки в податкових правовідносинах це фактично означає наявність приватного інтересу;

- аргументацію щодо можливої необхідності застосування розсуду в податковому регулюванні на стадії правозастосування при виявленні колізій, прогалин у чинному законодавстві, яке відстає або, навпаки, випереджає розвиток суспільних відносин;

набули подальшого розвитку:

- положення щодо необхідності врегулювання питання негативного розсуду в податковому правозастосуванні через удосконалення чинного податкового законодавства, внесення до нього змін, спрямованих на підвищення його презумптивної складової;

- твердження щодо доцільності у виділенні серед підстав виникнення розсуду, поряд з колізіями податково-правових норм, оціночними поняттями, такого явища, як недосконалість мови податкового законодавства;

- тези про те, що застосування розсуду знаходиться у суворій причинно-наслідковій залежності: спочатку - дії зобов’язаної сторони податкових правовідносин, а, як їх наслідок, дії контролюючого органу, а не навпаки, при цьому здійснення розсуду в темпоральному розумінні передує виконанню платником податків свого податкового обов’язку.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження має як теоретичний, так і прикладний характер. Одержані висновки та пропозиції можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - для подальшого опрацювання проблем розсуду в податковому правозастосуванні;

- у правотворчості - при підготовці пропозицій щодо внесення змін до чинного податкового законодавства України з метою його удосконалення та мінімізації негативного розсуду в діяльності суб’єктів податкових правовідносин (акт № 04-03-11/02 від 14.01.2016 р.);

- у практичній діяльності - у проведенні науково-практичних семінарів, присвячених проблемам застосування норм податкового права, для суб’єктів податкових правовідносин;

- у навчальному процесі - як матеріал для викладання у вищих навчальних закладах дисциплін «Фінансове право» і «Податкове право» та підготовки навчальних посібників, підручників із зазначених дисциплін (довідка № 750/01-23 від 17.03.2016 р.).

Апробація результатів дослідження. Результати дисертації обговорювалися на засіданні кафедри фінансового права Національного університету державної податкової служби України.

Основні наукові положення й висновки дисертаційної роботи, а також практичні рекомендації щодо вдосконалення податкового законодавства України викладено у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях та інших наукових заходах, зокрема, на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні питання публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, 3 жовтня 2012 р.); «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16 - 17 травня 2013 р.); «Удосконалення місцевого самоврядування в аспекті конституційної реформи» (м. Полтава, 27 червня 2013 р.); «Юридическая наука и образование в условиях глобализации: состояние и перспективы развития» (м. Донецьк, 24 - 25 жовтня 2013 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації відображено в 11 публікаціях, з яких 7 статей, надрукованих у наукових фахових виданнях, у тому числі 1 - в зарубіжному, тези 4 доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмета дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальна кількість сторінок дисертаційного дослідження - 199. Кількість використаних джерел - 274.