Висновки до розділу І
На основі дослідження питань, які увійшли до Розділу І було сформульовано наступні висновки:
1. З прийняттям Податкового кодексу України стало можливим говорити про податковий процес як про інститут податкового права.
Наразі такі поняття, як «процес», «процесуальна форма», «юридичний процес», трактуються вченими різних галузей права неоднаково і єдиної думки з цього питання на даний момент не існує. Так, формування правової доктрини податкового процесу онтологічно пов’язано із дослідженнями в галузі теорії права, співвідношенням матеріального та процесуального права, теорією юридичного процесу. В цьому сенсі, цікавими є наукові концепції, що сформувалися у 40рр. минулого століття – концепція широкого та вузького розуміння сутності юридичного процесу.2. Напрацювання теорії податкового процесу на даний момент відбувається з дослідженням його змісту як з позицій широкого, так і вузького (юрисдикційного) юридичного процесу. Ключовими питаннями, навколо яких розгортається наукова полеміка, стали питання щодо поняття та меж поширення процесуальної форми реалізації норм податкового права та співвідношення понять «процедура» та «процес».
3. На відміну від інших «класичних» процесів податковий процес не обов’язково передбачає проходження всіх процедур, а може, в певних випадках, обмежуватися лише окремими з них замикаючись, як би в колі їх здійснення. Враховуючи це варто розглядати процесуальні податкові відносини, як з огляду на процес загалом, так і на процедури зокрема, які уособлюють окремі з правовідносин по сплаті податкових платежів і поданню податкової звітності.
4. Вбачається, що прийняття за основу «широкого» підходу до визначення податкового процесу є більш доцільним, адже так охоплюється більша частина відносин, ознаки яких притаманні саме податковому праву, не вступаючи у колізію з відносинами, які є предметами інших юридичних процесів (зокрема, адміністративного).
Тому не можна вважати діяльність судів щодо розгляду податкових спорів власне податковим процесом.5. Вважаємо більш доцільним визначати податковий процес саме у «розширеному» його тлумаченні, як діяльність уповноважених компетентних суб’єктів, наділеними відповідними владними повноваженнями на основі процесуальних норм податкового права, яка процесуально оформлює реалізацію матеріальних прав та обов’язків відповідних суб’єктів, і спрямована на юридично значущий результат.
Податковий процес відрізняється комплексною правовою природою, численними (у т.ч. й зворотними) зв’язками між окремими його складовими, хоча в цілому підпорядкований єдиній меті – сприянню і забезпеченню своєчасного, правильного і повного виконання платником податку (податковим агентом) його податкового зобов’язання.
6. Аналіз податкового законодавства і практики свідчить про те, що податковий процес володіє усіма загальними ознаками, властивими юридичному процесу. Так, податковий процес завжди пов'язаний з реалізацією закріплених у законі прав і обов'язків, полягає в процесуальних нормах права, безпосередньо пов'язаний із використанням спеціальних прийомів і коштів юридичної техніки, здійснюється лише уповноваженими суб'єктами – податковими, фінансовими, митними та інші органами, його результати завжди оформляються спеціальними процесуальними актами. Податковому процесу властиві специфічні притаманні лише йому ознаки, що базуються на предметі і методі правового регулювання, а також зумовлені суб’єктним і об’єктом складом процесуальних податкових правовідносин.
7. Можливо стверджувати, про наявність окремих (додаткових) податкових процедур, якими є відповідні норми щодо справляння кожного податку та збору, що закріпленні окремим розділом Податкового кодексу України, починаючи з Розділу ІІІ. Мова йде про податкові процедури стосовно окремих податкових платежів, які являють собою окремі податково-процедурні комплекси щодо конкретних дій платників податку чи податкових органів з приводу того чи іншого податкового платежу та можуть використовуватися вибірково залежно від потреб податково-процесуальних правовідносин. Наявність окремих податкових процедур зумовлює виникнення такої особливості податкового процесу, як використання лише окремих процедур, які не обов’язково можуть на певному конкретному етапі оподаткування входити до загальних процедур, однак в цілому вони повинні підпорядковуватися загальним податковим процедурам, що визначають порядок виконання податкового обов’язку і сплати податків і зборів, подання податкової звітності, здійснення податкового контролю, притягнення до відповідальності за порушення норм податкового законодавства.
Варто розглядати процесуальні податкові відносини, як з огляду на процес загалом, так і на процедури зокрема, які уособлюють окремі з правовідносин по сплаті податкових платежів і поданню податкової звітності.