В С Т У П
Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах формування в Україні соціально орієнтованої економіки, становлення відповідної їй системи оподаткування проблеми розвитку податкового законодавства набули істотного значення.
Особливо значущою на даний період є проблема нормативно-правового регулювання земельного податку. Його законодавче закріплення тісно пов’язане як із збільшенням державних потреб у фінансових ресурсах, реформуванням податкової системи в цілому, так і з демонополізацію державної форми власності на землю, становленням та постійним зростанням числа приватних земельних власників. Відсутність єдиної, чітко виробленої державної політики оподаткування землі, нестабільність податкового законодавства, докорінні зміни у відносинах земельної власності – всі ці фактори визначають необхідність створення адекватного вимогам часу, обґрунтованого на науково-теоретичному рівні механізму правового регулювання земельного податку. Це, в свою чергу, стимулює до пошуку нових підходів у дослідженні його правової природи, виявленні сутності, характерних ознак, умов та підстав існування земельно-податкових правовідносин.В актуальності теми кандидатської дисертації переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Слід відзначити, що в науці фінансового права проблема земельного податку не є новою. Як фінансово-правова категорія земельний податок та його правове регулювання досить широко досліджувались у минулому в працях вчених, що спеціалізувались в галузі фінансового права. Особлива увага даній проблемі приділялась російською фінансово-правовою наукою у дореволюційний період. Одним з перших, хто науково обґрунтував необхідність запровадження та законодавчого оформлення земельного податку, був М.М. Сперанський, пропонуючи замінити ним існуючу тоді подушну подать [208][1]). До проблеми земельного податку звертався М.І.
Тургєнєв, беззаперечним позитивом дослідження якого є те, що він вивчав правову природу даного податкового платежу на основі порівняльного аналізу чинного тоді європейського законодавства [209][2]).Особливого розвитку дослідження земельного податку набули у останній четверті ХІХ століття. Це було зумовлено насамперед тим, що в період з 1866 по 1897 роки в Російській Імперії на нього припадало основне фіскальне навантаження. Саме в даний історичний період наукою фінансового права було дане визначення земельного податку, встановлено його суб’єкт та об’єкт, обґрунтовано значення даних земельного кадастру у механізмі сплати податкових сум. Зокрема, в сучасних умовах надзвичайно актуальними і такими, що викликають найбільший інтерес залишаються праці В.О. Лєбєдєва [79][3]), М.М. Алєксєєнка [8][4]), І.Т.Тарасова [123][5]), О.О. Ісаєва [59][6]), Д. Львова [82][7]), М.П. Дружиніна [43][8]), Ф. Тернера [381][9]), Г.О. Вацуро [17][10]), С.В. Калашникова [62][11]), С.І. Іловайського [56][12]), Т.В. Локотя [81][13]), І.Х. Озєрова [181][14]), І.І. Янжула [141][15]) та інших. Серед переліку вказаних праць слід виділити комплексне дослідження В.О. Лєбєдєва „О поземельном налоге”. Він збагатив фінансово-правову науку узагальненнями, оцінками та висновками щодо правової природи, специфіки справляння земельного податку, визначив основні елементи та принципи його правового регулювання. Бачення автором правової природи земельного податку, його суб’єкта та об’єкта було сформоване на основі аналізу чинної на той момент нормативно-правової бази та виходячи з позицій фінансово-правової доктрини даного періоду.
Тому деякі його твердження з погляду сьогодення природно можуть видатись застарілими. Однак роль і значення методологічних підходів до визначення земельного податку В.О. Лєбєдєвим в сучасній науковій доктрині податкового права важко переоцінити.Важливі підходи та напрямки дослідження земельного податку намітили такі видатні вчені-фінансисти, як К.С.Веселовський [260][16]), О.Лаппо-Данилевський [78][17]), О.Соколов [119][18]), В.Твердохлебов [124][19]) та інші. Позиції необхідності його вивчення у єдності з аналізом земельно-оціночних процесів та на основі даних земельного кадастру відстоювали В.К.Горб-Ромашкевич [176][20]), О. Константінов [68][21]), М. Порш [104][22]) та інші.
На даному історичному періоді проблема земельного податку, порядку його нарахування та сплати на українських землях, що перебували під Австро-Угорським пануванням, досліджувалась В.Будзиновським у монографії “Ґрунтовий податок” [15][23]). Безсумнівним позитивом даної праці є те, що, по-перше, автор аналізує правову природу земельного податку через характери тику основних його елементів – платника, об’єкту, ставки, строків сплати. По-друге, справляння земельного податку розглядається ним у єдності з проведенням земельно-оціночних і кадастрових робіт.
Із скасуванням радянською владою на загальнодержавному рівні земельного податку, вивчення та розробка даної проблеми в науці фінансового права радянського періоду фактично припиняється. У вітчизняній науково-методичній літературі цього періоду земельний податок розглядався, як місцевий податковий платіж за користування державними землями лише в контексті аналізу нормативно-правової бази його регулювання. Подібний підхід зустрічається у роботах Г.Л. Марьяхіна [85][24]), Н.Г.
Соколова [120][25]), А.Е. Сагайдака [113; 114][26]) та інших. Представники радянської фінансово-правової науки торкались також деяких аспектів оподаткування землі при аналізі сільськогосподарського податку, дослідженням якого займались М.Я. Залесський [49][27]), М.І. Піскотін [102][28]), Б.М. Іванов [413][29]) та інші. Деякі аспекти правового механізму сплати земельного податку як прямого податкового платежу були висвітлені П.П. Гензелем [29][30]), С.О Івероновим [54][31]), М.Ф. Суперанським [122][32]). Водночас комплексних досліджень земельного податку, присвячених аналізу його правової природи, властивостей, характерних лише йому ознак в той період не було.З розпадом Радянського Союзу, крахом командно-адміністративної системи та встановленням в Україні земельного податку вивчення проблеми його правового регулювання набуло особливої ваги. Проте, вагомих наукових розробок цієї проблеми поки що немає. В навчально-методичній літературі земельний податок досліджується у поєднанні з іншими елементами податкової системи [143; 77; 76; 94; 98; 170; 172; 131][33]). Зокрема, М.П. Кучерявенко, досліджуючи історію становлення та розвитку податкової системи, окрему увагу приділяє історичному аналізу правового регулювання земельного податку, „як одному з найбільш традиційних і невід’ємних її елементів” [177][34]). Питанням земельного податку як обов’язкового елементу системи податків в Україні, його ознакам і правовій сутності приділяють увагу Д.А.Бекерська [12][35]), Н.Д.Бондаренко [58][36]), Н.Ю. Пришва [228][37]), Б.С. Портянко [242][38]) та інші.
Деякі аспекти даної проблеми обговорювались на науково-практичних конференціях. Зокрема, питання сутності, ознак та властивостей даного податкового платежу розглядали О.С. Башняк [215][39]), І.М Бондаренко [216; 217][40]).Проблемам земельного податку присвятив окремий розділ кандидатської дисертації І.Є. Криницький, визначивши специфіку земельного податку в групі майнових податків та охарактеризувавши його обов’язкові елементи, визначені податковим законом [415][41]). Різні аспекти проблеми правового регулювання земельного податку, його місця в системі податкових платежів, а також особливостей виникнення існування і припинення податково-правових відносин досліджувались також у кандидатських дисертаціях В.В.Безуглої [407][42]), Н.В.Воротіної [410][43]),
О.В.Бакун [406][44]), М.М.Весельського [408][45]), Т.Є. Кушнарьової [416][46]), О.Г.Свєч-нікової [422][47]), М.О. Перепелиці [420][48]), Р.О. Гаврилюк [411][49]).
Дещо раніше дослідження питань оподаткування землі розпочалось в Росії. Зокрема, даній проблемі присвячені роботи І.К. Вискрєбєнцева [265; 267][50]), Р.Г. Габбасова [264; 268][51]). Спеціально ця проблема досліджувалась у монографії О.А. Ялбулганова [140][52]). Особливо ґрунтовно він визначив принципи правового регулювання, проаналізував еволюцію законодавства про оподаткування землі. Даним автором зроблена спроба дослідити земельний податок як категорію податкового права, визначити характерні особливості його правового справляння.
Всі зазначені вище та багато інших робіт вчених минулого та сучасних розробок науковців з проблем правової та економічної природи земельного податку стали водночас науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана дисертантом тема наукового дослідження належить до пріоритетних в галузі фінансового права. Проблема вдосконалення податкових правовідносин в цілому в умовах переходу до ринкової економіки включена до планових тем Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України [394][53]), посідає чільне місце у підготовленій Інститутом законодавства Верховної Ради України Концепції розвитку законодавства України на 1997 – 2005 роки [148][54]). Вона була визначена серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України на період до 2000 року [150][55]). Дана тема входить у науково-дослідну проблематику ряду кафедр юридичних факультетів та вузів України, в тому числі кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Об’єктом дослідження в дисертаційній роботі є суспільні відносини, що виникають з приводу оподаткування фізичних та юридичних осіб – власників земельних ділянок земельним податком та відрахування відповідних податкових сум у централізовані фонди коштів, а також умови та підстави виникнення, зміни та припинення даних правовідносин.
Предметом дисертаційного дослідження стали норми чинного законодавства України в сфері правового регулювання земельного податку, що містяться в Конституції України, Бюджетному кодексі України, Земельному кодексі України, Законах України “Про систему оподаткування”, “Про плату за землю”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про місцеве самоврядування”, “Про фіксований сільськогосподарський податок”, “Про оренду землі”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, ”Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в багатьох інших законах, в указах Президента України, в постановах Верховної Ради України, в постановах Кабінету Міністрів України, наказах, розпорядженнях, інструкціях Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету по земельних ресурсах, інших органів, що на законних підставах від імені держави або за її безпосереднім дорученням здійснюють її податкову політику. Зазначені документи стали водночас основним нормативно-інформативним джерелом дисертаційної роботи.
Фактологічна основа дисертації базується на матеріалах юридичної практики, насамперед, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, а також безпосередньої судової практики, нормативно-правових актів районних, міських та обласних державних податкових адміністрацій України, фінансових відділів районних, міських та обласних державних адміністрацій України, рішень органів місцевого самоврядування.
Основною метою дисертаційного дослідження є те, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення правотворчої та правозастосовчої практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду правового регулювання земельного податку з’ясувати еволюцію земельного податку, визначити його поняття, правову природу, основні елементи податково-правового механізму, збагатити даними знаннями науку податкового права з метою використання її в якості теоретичної основи при підготовці нових та уточненні діючих положень чинного податкового законодавства про земельний податок.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження, автором зроблена спроба вирішити наступні завдання: охарактеризувати основні наукові теорії оподаткування землі; дослідити генезис нормативно-правового регулювання земельного податку на українських землях; визначити поняття земельного податку, дослідити його правову природу; визначити місце земельного податку в чинній системі податків України; охарактеризувати основні елементи його податково-правового механізму; розкрити правову сутність, умови та підстави виникнення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин; визначити поняття, момент настання і припинення податкової правосуб’єктності юридичних і фізичних осіб – платників земельного податку; виробити та запропонувати, правотворчим та правозастосовчим органам практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання земельного податку та механізму справляння податкових сум, уточнити методологічні орієнтири та критерії цієї діяльності.
Методологічною основою дослідження є класичні наукові принципи об’єктивності та історизму і дослідницькі методи пізнання, що ґрунтуються на них, а також конкретно-наукові методи. Основним серед сукупності даних методів при написанні дисертації був формально-догматичний метод, за допомогою якого досліджувались правова природа земельного податку, здійснювалась зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу. За допомогою даного методу стало можливим розглядати земельно-податкові правовідносини у їх діалектичному взаємозв’язку та взаємодії, як органічне ціле, адекватне об’єкту дослідження. Найбільш повно в дисертації використовувались такі прийоми формально-догматичного методу, як опис та аналіз правовідносин з приводу сплати земельного податку, їх ознак, особливостей та принципів правового регулювання. Широко використовувався в ході написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. З його допомогою з’ясовувалось закономірне і випадкове, загальне і специфічне у змісті податково-правових норм. Позитивну роль відіграли інструментальний, інституційний, генетичний підходи до проблеми дослідження, методи звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, реального пізнання, особистого спостереження. Кожен з даних методів, підходів у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими. Дисертантом була здійснена спроба системного, інтегративного підходу дослідження правового регулювання земельного податку на етапі переходу до ринкових умов, який базується на комплексному застосуванні всіх інших методологічних підходів, що у своїй єдності відображають різноаспектне бачення податкового права.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим за значний період розвитку фінансово-правової науки спеціальним науковим дослідженням законодавчих основ та особливостей правового регулювання земельного податку, в якому визначається його сутність та правова природа, місце в системі податків України, елементи його податково-правового механізму, умови та підстави виникнення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин. Дане дослідження виконане на основі новітніх методологічних позицій, узагальнює сучасну теорію і практику сплати земельного податку в Україні.
Відповідно до одержаних в ході дисертаційного дослідження нових наукових результатів, автор виносить на захист наступні найважливіші науково-теоретичні положення, узагальнення, оцінки та висновки: (див. стор. 171-177).
Наукову новизну дисертації складають також і виносяться на захист сформульовані та обґрунтовані автором конкретні пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства, а також підзаконного регулювання земельного податку: (див. стор. 177-179).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації та пропозиції одержані дисертантом в результаті опрацювання та аналізу більше 600 наукових та нормативно-правових джерел і юридичної практики з питань земельного податку, осмислення власного досвіду.
Теоретичне і практичне значення результатів, одержаних автором, полягає у можливості використання їх для: 1) уточнення податкової політики, стратегії і тактики України в сучасних умовах; 2) вдосконалення правотворчого і правозастосовчого процесу у сфері земельних податкових правовідносин; 3) завершення роботи над Податковим кодексом України, прийняття Закону України „Про земельний податок”; 4) коректування змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих органів, що безпосередньо чи опосередковано реалізовують державну податкову політику щодо справляння земельного податку; 5) подальших наукових досліджень проблем правового регулювання земельного податку в Україні; 6) навчально-методичних цілей в процесі підготовки студентів у галузі фінансового права.
Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі питання дисертації доповідались на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 27-29 квітня 1999 р.; 25-27 квітня 2000 р.; 24-26 квітня 2001 р.; 26-28 серпня 2002 р.; неодноразово на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету; на теоретичному семінарі юридичного факультету Чернівецького національного університету. Положення дисертації доповідались також на міжнародній науково-практичній конференції „Правове регулювання державних доходів та видатків” 24-26 вересня 1999 р. в м. Полтава; на секції з проблем реформування фінансового і банківського права під час роботи другої національної науково-теоретичної конференції „Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” 26-27 травня 2000 р. в м. Суми; на науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи реформування)” 19-20 грудня 2001 р. в м. Ірпінь; на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” 19 квітня 2002 р. в м. Івано-Франківськ; на міжнародному науково-теоретичному семінарі „Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави” 22 листопада 2002 р. в м. Ірпінь.
За темою дисертації автором опубліковано у виданнях, що визнані ВАК України фаховими для спеціальності „Правознавство”, 8 одноосібних наукових статей, загальним обсягом понад 5 друкованих аркушів.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, п’ятнадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури – 622 найменування, загальний обсяг дослідження – 179 сторінок.