Висновки до розділу 2
Проаналізувавши вітчизняну та зарубіжну наукову літературу, ми дійшли висновку, що розвиток здорової економіки нашої держави є запорукою гармонійного існування її суспільств. Тож для цього мають бути створені всі сприятливі умови.
Першочерговим і вкрай необхідним є забезпечення балансу загальнодержавних інтересів з інтересами населення регіонів і територіальних громад.Говорячи про місцеві органи влади, варто зазначити, що вони мають своєрідну рису, яка відрізняє їх від інших державних утворень та вказує на певну унікальність, одночасно створюючи й певні труднощі при реалізації владних повноважень. Йдеться про бінарний характер її діяльності: тобто поряд із державними органами, які реалізують волю держави на місцевому рівні, діють місцеві громади, що утворюються на добровільній основі більшої частини населення, що проживає на певній території. Практика показує, що місцева влада є ближчою до населення, ніж центральна. Як правило, центральні органи не в змозі врахувати специфічні умови певних територій.
Що стосується повноважень місцевих органів влади у сфері економіки, то тут маємо говорити про певне коло прав, якими держава наділила вказані органи для вирішення різного роду економічних питань місцевого значення, - наприклад, про реалізацію функцій зазначеними органами щодо виконання різних планів, проектів та програм економічного розвитку певних територій (міст, сіл, селищ тощо).
Говорячи про Україну як про демократичну, правову державу, зазначимо, що всі гілки влади, які в ній існують, мають своє призначення й виконують відповідні функції, оскільки населення, яке проживає на території цієї держави, має власні інтереси, які, хоч і є певною мірою індивідуальними, проте об’єднують усіх громадян в єдину суспільну групу. Відповідно кожен член цієї суспільної групи задля забезпечення власних благ та потреб зацікавлений у тому, щоб як центральні, так і місцеві органи влади здійснювали якісну державну політику, з урахуванням певних регіональних особливостей, і створювали комфортні й гідні умови проживання населення у відповідних адміністративно-територіальних одиницях: селі, селищі, місті і т.
ін. Тобто узгоджене, побудоване на компромісних умовах функціонування всіх владних структур у державі створить можливість забезпечити різноманіття індивідуальних, колективних, територіальних, політичних інтересів громадян, а це сприятиме забезпеченню прав і свобод кожної людини та розвитку держави й суспільства.У цілому сфера економіки є складним та багатогранним явищем, тому для якісної її реалізації на місцевому рівні має бути чітко налагоджена система реалізації повноважень місцевими органами влади. Проте, як показує практика, на сьогоднішній день у нашій державі досить гостро стоїть питання щодо розподілу функцій та повноважень між центральними та місцевими органами державної виконавчої влади в зазначеній сфері. Це має відбуватися в межах вітчизняної нормативно-правової бази, і не зайвим було б розумне запозичення та впровадження перевіреного якісного зарубіжного досвіду. Адже дана галузь діяльності є рушійною силою у формуванні сучасної правової, економічно- розвиненої державі, а отже - й добробуту населення.
Форми та методи забезпечення публічного адміністрування у сфері економіки на місцевому рівні досить суттєво не відрізняються від загальноприйнятих форм та методів, які пропонує адміністративна наука. Проте вони мають специфіку, адже поширюються виключно на відносини економічного характеру між місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування, а також тими суб’єктами господарювання, які розміщені на тій чи іншій території. Вони повинні сприяти формуванню належного рівня проживання населення та реалізації як державних, так і місцевих інтересів.
В Україні публічне адміністрування у сфері економіки на місцевому рівні ґрунтується на конституційних основах правового господарського порядку.
Саме завдяки здійсненню повноважень у зазначеній діяльності реалізуються різноманітні державні програми.
Фактичний стан правової впорядкованості економічних відносин на місцевому (територіальному) рівні є правовим господарським порядком в економічній сфері в цілому.
Він значною мірою залежить від ефективного нагляду та контролю, що здійснюється під час державного управління (в його широкому сенсі), зокрема в процесі державного регулювання. Нагляд та контроль є вагомим інструментом забезпечення законності в арсеналі держави, і його застосування у сфері економіки на місцевому (територіальному) рівні є обов’язковим і надзвичайно важливим.Нагляд і контроль як особливі явища є історичними категоріями і важливими функціями держави, адже являють собою певною мірою аналіз уповноваженим суб’єктом стану економічної системи, грошових потоків і фінансових результатів об’єкта нагляду та контролю та приведення її до встановлених державою параметрів. Головна ознака нагляду та контролю - це реальна можливість впливу суб’єкта контролю на об’єкт, яка має бути оформлена в нормах права і бути конструктивною дією. У сфері економіки нагляд та контроль тією чи іншою мірою здійснюють фактично всі спеціально створені інспекції, служби й інші органи відповідно до своїх повноважень.
Особливістю нагляду та контролю на місцевому (територіальному) рівні у зазначеній сфері є участь великої кількості суб’єктів, залежно від яких його поділяють на нагляд та контроль органів державного управління та місцевого самоврядування, відомчий, внутрішній та громадський. Усі вони однаковою мірою є важливими та необхідними заходами, які в першу чергу спрямовані на запобігання будь-яким порушенням та зловживанням.
На сьогоднішній день показники організації та здійснення нагляду й контролю у сфері економіки на місцевому (територіальному) рівні в Україні не досить високі, наявність досить великої кількості суб'єктів здійснення нагляду та контролю не забезпечує належну фінансову дисципліну. Це зумовлено тим, що чинна система нагляду та контролю на місцевому (територіальному) рівні спрямована в основному на виявлення та фіксацію порушень, а не на їх попередження та профілактику.
Аналіз же вітчизняного законодавства щодо здійснення нагляду та контролю у сфері економіки на місцевому (територіальному) рівні дає змогу дійти висновку про його нестабільність та недосконалість, що, на нашу думку, пов’язано в першу чергу:
- з відсутністю єдиних концептуальних засад організації здійснення нагляду та контролю у сфері економіки на місцевому (територіальному) рівні;
- відсутністю чіткого розмежування понять «нагляд» і «контроль» у вказаній сфері на місцевому (територіальному) рівні;
- відсутністю оптимізації організаційної структури здійснення нагляду та контролю у сфері економіки на місцевому (територіальному) рівні;
- відсутністю уточнення й розмежування функцій органів здійснення нагляду та контролю у сфері економіки на місцевому (територіальному) рівні;
- відсутністю стандартизації форм і методів здійснення нагляду та контролю у сфері економіки на місцевому (територіальному) рівні.
- нестабільністю в державі взагалі.
Отже, вирішення зазначених проблемних питань дасть можливість вивести вітчизняну економіку на належний рівень, що, у свою чергу, стане рушійною силою розвитку держави в цілому.