Загальна характерника митних режимів: Імпорт (випуск для вільного обігу).
Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає виконання декларантом певних умов, передбачених ст. 75 Митного кодексу України. Основними з них є сплата митних платежів (а саме: ввізного мита за ставками Митного тарифу України, чинними на день оформлення митної декларації, ПДВ та акцизного податку відповідно до Податкового кодексу України), а також застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Умови поміщення товарів у митний режим імпорту. Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати контролюючому органу у сфері державної митної справи, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; 3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.Реімпорт.
Реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Для поміщення товарів у митний режим реімпорту необхідно дотримуватися певних вимог: товари повинні бути ввезенні у тому самому стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання; товари повинні бути ввезенні на митну територію України не пізніше ніж у встановлений законодавством строк після їх вивезення за межі митної території України; необхідно дотримуватися засобів забезпечення ідентифікації при ввезенні товарів та транспортних засобів комерційного призначення з метою їх ідентифікації як таких, що були раніше вивезенні та надати фіскальному органу відповідні документи та відомості. Українські товари, поміщені у митний режим реімпорту, зберігають статус українських товарів. Іноземні товари, що реімпортуються згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 МК, після поміщення у митний режим реімпорту набувають статусу українських товарів. 1. Після поміщення у митний режим реімпорту товарів згідно з пунктом 3 частини другої ст. 78 МК України суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам, у порядку, передбаченому МК. Акцизний податок і податок на додану вартість при поміщенні товарів згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 МК у митний режим реімпорту справляються відповідно до Податкового кодексу України.Експорт (остаточне вивезення).
Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення. Вивезення товарів з митної території України в режимі експорту передбачає виконання декларантом умов визначених у ст. 83 Митного кодексу України. Особливістю використання митного режиму експорту є: по-перше, застосовування для вивезення товарів, що мають статус українських; по-друге, цей режим є безстроковим, тобто у особи відсутні зобов’язання з ввезення товарів або розміщення у інший митний режим; по-третє, законодавцем передбачена сплата вивізного мита на деякі товари, насамперед, сировину (нафта, нафтопродукти тощо).
На відміну від режиму імпорту при експорті заохочується вивезення товарів (насамперед, високотехнологічних), що передбачає збільшення ринку збуту української продукції. Вчетверте, дотримання нетарифних обмежень (квотування, ліцензування, дозвіл). Умови поміщення товарів у митний режим експорту. Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати контролюючому органу у сфері державної митної справи, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту; 3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 4) у випадках, встановлених законодавством, подати контролюючому органу у сфері державної митної справи дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).Реекспорт.
Це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Для поміщення товарів у митний режим реекспорту необхідно дотримуватися певних вимог:
1) товари повинні бути ввезенні у тому самому стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання;
2) необхідно дотримуватися засобів забезпечення ідентифікації при вивезенні товарів та транспортних засобів комерційного призначення з метою їх ідентифікації як таких, що були раніше ввезенні;
3) у випадках, встановлених законодавством, подати фіскальному органу дозвіл, який надає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на проведення зовнішньоекономічної операції з реекспорту цих товарів (Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження»від 10.02.2004 р.
№ 52).Необхідно відмітити, що питанням реекспорту товарів присвячений Додаток 2 до регіональної Угоди про створення зони вільної торгівлі, укладеної в межах СНД, учасницею якої є Україна. Додаток 2 до вищезазначеної Угоди (має назву «Угода про реекспорт товарів та порядок видачі дозволу на реекспорт») вводить обмеження щодо реекспорту шляхом встановлення обов'язку його санкціонування (отримання письмового дозволу уповноваженого відомством країни походження товарів) у окремих випадках (наприклад, потребує санкціонування реекспорт товару, при вивезенні якого з митної території були надані пільги). У разі несанкціонованого реекспорту країна походження товарів може вимагати компенсації заподіяної шкоди і застосування санкцій.
Транзит.
Це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Слід мати на увазі, що для поміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення в митний режим транзиту необхідно виконання наступних вимог:
1) Подання фіскальному органу митної декларації або документу, який використовується як митна декларація (наприклад, авїацїйна вантажна накладна (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading), накладна ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжка МД11 (Carnet TIR), книжка АТА або книжка CPD, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару тощо. Вичерпний перелік документів визначено у Законі України «Про транзит вантажів» від 20.10.1999 р.
2) У випадках, визначених у певних законодавчих актах (наприклад, Законах України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31.05.2007 р., «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 р.
та ін.) фіскальному органу необхідно надати певні дозвільні документи на транзит через митну територію України, які видаються відповідними уповноваженими органами.3) Забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів у випадках, передбачених Митним кодексом України.
4) Товари і транспортні засоби, що поміщуються у митний режим транзит повинні перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та (або) кількісних характеристик за нормальних умов транспортування й зберігання, не використовуватися ні з якою іншою метою, крім транзиту, мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Забезпечення ідентифікації здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо. Також, у разі потреби для участі в здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти.
5) Дотримання певних строків передбачених Митним кодексом України залежно від виду транспорту.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про транзит вантажів» свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Єдиний збір сплачується відповідно до Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», за ставками, визначеними в статті 5 цього Закону, та в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» від 24.10.2002 № 1569.
Митні режими тимчасового ввезення та тимчасового вивезення
Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється фіскальним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
На підставі норм Конвенції про тимчасове ввезення 1990 р. МК України встановлює можливість застосовувати зазначений митний режим до двох груп товарів: з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, та з частковим звільненням від оподаткування митними платежами. Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення необхідно, у випадках, передбачених законодавством, надати фіскальному органу зобов’язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться; подання дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; сплатити митні платежі або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до МК України. Тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.Митний склад.
Митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Є певна категорія товарів, які не можуть бути поміщені у режим митного складу, це, наприклад, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, строк придатності для споживання або використання яких закінчився, гуманітарна допомога, живі тварини, електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Для поміщення товарів у митному режимі митний склад необхідним є дотримання певного строку зберігання таких товарів (ст. 125 Митного кодексу України). Умови поміщення товарів у митний режим митного складу. У митний режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком: 1) товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України; 2) товарів, строк придатності для споживання або використання яких закінчився; 3) товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога; 4) живих тварин;
5) електроенергії, що переміщується лініями електропередачі. Умови поміщення у митний режим митного складу товарів, розміщених на митних складах, розташованих на територіях морських і річкових портів, аеропортів, залізничних станцій, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, та їх реекспорту. Умови розміщення товарів, що переміщуються у складі консолідованих вантажів, на митному складі та подальшого розпорядження ними. Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу.
Вільна митна зона.
Це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.
Особливістю цього режиму є те, що товари можуть перебувати в митному режимі вільної митної зони на території вільної митної зони протягом усього часу функціонування відповідної вільної митної зони.
Вільні митні зони можуть бути комерційного, сервісного та промислового типів. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами
підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально - економічного розвитку України.
Порядок відкриття та експлуатації вільної митної зони комерційного або сервісного типу, а також правила провадження діяльності з відкриття та експлуатації вільної митної зони комерційного або сервісного типу визначаються Наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 р. № 633. Поміщення українських товарів у митний режим вільної митної зони для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів. Іноземні товари, що ввозяться на територію вільної митної зони, допускаються на зазначену територію з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.
Безмитна торгівля.
Безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фіто санітарному, екологічному та радіологічному контролю (див.: ст. 319 Митного кодексу України). У митний режим безмитної торгівлі поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України та будь-які товари, крім товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України і транзиту через територію України, товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, живі тварини. Для розміщення товарів у митний режим безмитна торгівля у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, а також на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси функціонують магазини безмитної торгівлі, які призначені для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі (див.: Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі та форми Заяви на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі» від 08.06.2012 р. № 692; «Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі» від 17.07.2003 р. № 1089).
Митні режими переробка на митній території та переробка за межами митної території.
Переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.
Строк переробки товарів на митній території України встановлюється фіскальним органом у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення фіскальним органом іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.
Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається на підставі письмового дозволу фіскального органу.
Переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.
Законодавством визначено певні продукти переробки, які підлягають обов’язковому поверненню на митну територію України і випуску у вільний обіг, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 4.12.2013 р. № 879 "Перелік продуктів переробки та товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, продукти переробки яких підлягають обов’язковому поверненню на митну територію України і випуску у вільний обіг".
Митні режими знищення або руйнування та відмова на користь держави.
Знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Однією з умов застосування митного режиму знищення або руйнування є отримання письмового дозволу фіскального органу за заявою власника товарів чи уповноваженої ним особи. Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника, уповноваженої ним особи чи інших заінтересованих осіб.
Відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь -яких умов на свою користь. Характерною особливістю цього режиму є те, що у митний режим відмови на користь держави поміщуються іноземні товари.
Однією з умов застосування митного режиму відмови на користь держави є надання власником товарів письмової заяви щодо відмови від товарів на користь держави та отримання дозволу фіскального органу. Законодавством визначено певний перелік товарів, які не можуть поміщуватися у режим відмови на користь держави. Цей перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави» від 21.05.2012 р. № 427.
Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
1. Який порядок обрання та зміни митного режиму?
2. Документи, які супроводжують застосування митних режимів та є необхідними під час правової реалізації митних режимів?
3. Який порядок оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму?
4. Який порядок реалізації товарів у магазинах безмитної торгівлі?