<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Суттєвим показником ефективності міжнародного митного права, що все більшою мірою впливає на стан міжнародних економічних відносин, є зростання його регулюючих можливостей у напрямі спрощення та гармонізації митних процедур, адже віртуалізація міжнародної економіки, розвиток товарного виробництва в умовах глобалізації посилюють взаємозв’язок та взаємозалежність держав.

Так, прийнято Конвенцію про гармонізацію та спрощення митних процедур 1973 р., Конвенцію про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 р., Митну конвенцію про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 р., Міжнародну митну конвенцію про карнет А.Т.А. для тимчасового ввезення товарів 1961 р., Конвенцію про тимчасове ввезення 1990 р., оновлену Кіотську конвенцію, Резолюцію Ради ВМО «Про Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі ВМО» 2005 р. та інші.

Однак нині сфера реальної міжнародної економіки знаходиться у загрозливому стані, коли поширення спеціальних комерційних інформаційно-комунікаційних технологій в умовах неможливості захисту державою конфіденційності учасників економічних відносин розмиває традиційні принципи рівноправної конкуренції і нової міжнародної економічної політики, передбачені Декларацією та планом дій щодо нової міжнародної економічної політики та Хартією економічних прав і обов’язків держав 1974 р. Глобалізуються кризові процеси, пов’язані з віртуалізацією економіки, коли інфраструктура сучасного ринку здебільшого спирається не на власні накопичення, а на запозичення. За таких умов постає нагальна потреба інтенсифікації міжнародно-правових зусиль з упровадження спільних підходів (стандартів) до регулювання відносин у сфері спрощення та гармонізації митних процедур. Крім того, Україна є активним учасником міжнародних торговельних процесів та відповідних основних міжнародно - правових актів у цій сфері, що підвищує зацікавленість нашої держави в оптимізації й удосконаленні стандартів, норм і положень, що її регулюють.

Національна митна практика підтверджує потребу і можливості подальшого впровадження міжнародно-правових стандартів до національного законодавства для спрощення та гармонізації митних процедур.

Усе це потребує постійної уваги науки міжнародного економічного права до процесів спрощення та гармонізації митних процедур. Окремі аспекти проблеми досліджувались у працях таких вітчизняних та російських науковців як: Ф. Г. Клян, Н. О. Ремезова, А. Ю. Райкова, С. М. Тунгускова-Кузьміна та ін. Стан міжнародно-правового регулювання у сфері економічного і митного співробітництва у цілому досліджено у працях таких науковців, як: І. Г. Бережнюк, К. Г. Борисов, І. О. Білорус, Г. М. Вельямінов, О. П. Гребельник, І. І. Дюмулен, С. Г. Осика, С. М. Перепьолкін, К. К. Сандровський, В. М. Шумілов, О. В. Шатров та ін. Однак можна констатувати, що комплексні дослідження міжнародно-правових стандартів спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі відсутні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі «Актуальні проблеми міжнародного публічного права» (державний реєстраційний номер - 0107U002992).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є з’ясування меж і можливостей спрощення та гармонізації митних процедур зважаючи на глобалізаційні процеси та асиметричні наслідки інформатизації сфери міжнародної торгівлі.

Поставлена мета досягається вирішенням таких задач:

з’ясувати поняття та правовий зміст митних процедур, межі та можливості їх спрощення та гармонізації у міжнародному праві;

провести аналіз джерел та принципів міжнародно-правового регулювання відносин у сфері спрощення та гармонізації митних процедур, визначити особливості їх нормативно-правового закріплення та правової природи;

визначити роль суб’єктів міжнародно-правового регулювання відносин у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі, приділивши окрему увагу діяльності ВМО, СОТ, ООН, а також регіональним інтеграційним об’єднанням таким, як ЄС, СНД, НАФТА, АСЕАН та ін.;

визначити перспективу і ефективність втілення стандартів спрощення та гармонізації митних процедур, в основі яких лежить мовчазна згода держав на результати голосувань на пленарних засіданнях Всесвітньої митної організації або прийняття їх (стандартів) органами цієї організації;

встановити відповідність окремих положень оновленої Кіотської конвенції, які стосуються базових понять цього міжнародного договору динаміці та змісту процесів міжнародної торгівлі;

виявити особливості регіонального міжнародно-правового регулювання сфери спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі у межах наступних економічних інтеграційних об’єднань та міжнародних організацій за регіональним (географічним) критерієм: у Європі - ЄС, у Північній Америці - Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА), в Азіатсько- Тихоокеанському регіоні - Асоціацію країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), в Євразії - СНД, ЄврАзЕС;

з’ясувати специфіку двостороннього міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі;

проаналізувати досягнення правової системи України у сфері імплементації міжнародного митного законодавства щодо спрощення та гармонізації митних процедур;

дослідити відповідність Митного кодексу України оновленій Кіотській конвенції у частині спрощення й гармонізації митних процедур, його відкритість до подальшої оптимізації відповідних положень.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з міжнародним співробітництвом держав щодо питань спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі.

Предметом дослідження є міжнародно-правові стандарти спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі.

Методи дослідження. Методологічну базу роботи утворює система загальнонаукових, філософських і спеціальних методів, застосування яких забезпечує досягнення мети дослідження й достовірність отриманих результатів. Діалектичний метод пізнання дозволив розглянути проблематику дослідження в єдності її міжнародно-правового змісту та юридичної форми, обґрунтувати тенденції розвитку міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі (пп. 1.1, 1.2, 3.1). Використання можливостей системного аналізу дозволило дослідити міжнародно - правове регулювання спрощення та гармонізації митних процедур як цілісність в єдності його основних складових (пп. 2.1, 2.2, 2.3). Логіко-семантичний та історико-правовий методи аналізу сприяли з’ясуванню змісту основних понять та дослідженню історії міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур (пп. 1.1—1.3). Порівняльно-правовий та системно- структурний методи дозволили вивчити міжнародно-правові стандарти спрощення та гармонізації митних процедур, досвід їх реалізації та можливість застосування у вітчизняному законодавстві (пп. 2.1-2.3, 3.2). Спеціальні методи - статистично-правовий, класифікації та групування - сприяли з’ясуванню особливостей процесу міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, принципів цього регулювання, визначення сучасного стану імплементації міжнародних митних норм у правову систему України (пп. 1.2, 2.1-2.3, 3.1).

Теоретичну основу дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема, Б. В. Бабін, І. Г. Бережнюк, К. А. Бєкяшев, К. Г. Борисов, Н.

Е. Буваєва, В. Г. Буткевич, Б. Н. Габричидзе, В. О. Голубєва, І. І. Дюмулен, С. Ю. Кашкін, О. В. Київець, С. В. Ківалов, Ф. Г. Клян, О. О. Мережко, А. А. Наку, С. Г. Осика, С. М. Перепьолкін, А. Ю. Райкова, Н. О. Ремезова, К. К. Сандровський, Ю. О. Тихомиров, С. М. Тунгускова-Кузьміна, О. О. Харчук, Д. С. Цаліна, О. В. Шорников, В. М. Шумилов та ін., а також представників американської та європейської правової доктрини: Х. Асакура (H. Asakura), Б. Баласа (B. Ballasa), Р. Болдуін (R. Baldwin), Д. Карро (D. Carreau), Л. Де Вульф (L. De Wulf), Д. Ласок (D. Lasok), К. Мікурія (K. Mikuriya), Р. Раджеш Бабу (R. Rajesh Babu), Х. Б. Сокол (J. B. Sokol), Ф. Уоррен Свокер (F. Wаrren Swacker), Дж. Шварценбергер (G. Schwarzenberger ) та ін.

Емпіричну основу дослідження склали міжнародно-правові договори універсального, регіонального й субрегіонального характеру; установчі акти міжнародних організацій (ООН, СОТ, ВМО та ін.) та регіональних інтеграційних об’єднань (ЄС, НАФТА, АСЕАН, та ін.); національне митне законодавство та міжнародні угоди України з митних питань.

Наукова новизна одержаних результатів одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній науці розкрито можливості розвитку і вдосконалення комплексу міжнародно-правових стандартів, що передбачали б регулювання відносин у сфері спрощення та гармонізації митних процедур.У роботі містяться положення, яким притаманні риси наукової новизни, зокрема: уперше:

розкрито особливості дії та зміст міжнародно-правових стандартів, що передбачають спрощення та гармонізацію митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, з позиції трьох рівнів міжнародно-правового регулювання: універсального, регіонального та двостороннього;

систематизовано базові стандартні правила спрощеного порядку проведення митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, за трьома основними їх елементами (митного контролю, митного оформлення, справляння (сплати) митних платежів), які впроваджуються у митне законодавство держав, що приєднались до основних міжнародних договорів у цій сфері;

встановлено, що функція Керівного комітету оновленої Кіотської конвенції (ст.

6) дублюється функцією щодо внесення змін та доповнень до оновленої Кіотської конвенції, якою наділена Рада Всесвітньої митної організації (ст. 3 Конвенції про створення Ради митного співробітництва);

запропоновано механізм оптимального прийняття стандартів, спрямованих на спрощення та гармонізацію митних процедур в межах ВМО. З цією метою ст. 15 оновленої Кіотської конвенції доцільно доповнити таким положенням: «Всі рішення стосовно змін і доповнень до оновленої Кіотської конвенції повинні прийматись на сесії Ради ВМО більшістю у дві третини голосів учасників засідання, що мають право голосу. Рішення набувають чинності через шість місяців після голосування», а ст. 16 виключити;

запропоновано внести до Г енерального додатку оновленої Кіотської конвенції визначення таких понять як «митні процедури» та «спрощення митних процедур», а саме: митні процедури - це система пов’язаних із митними формальностями дій щодо товарів та інших предметів, які переміщуються через державний кордон, що складається з таких елементів: митного контролю, митного оформлення, справляння (сплати) митних платежів, умови здійснення яких залежать від мети, форми та умов їх переміщення (тобто певного митного режиму); спрощення митних процедур - виражені у правовій формі дії держав із зменшення тривалості та складності проведення процедур із митного контролю, митного оформлення та стягнення передбачених законом митних платежів, що відбувається шляхом міжнародно-правової інтеграції за допомогою двох методів: уніфікації та гармонізації;

удосконалено: визначення термінів «митні процедури», «спрощення митних процедур», «уніфікація», «гармонізація» з урахуванням їх нормативного закріплення та практики застосування міжнародними інституціями та державами; набули подальшого розвитку:

теоретичні уявлення щодо класифікації та систематизації принципів та стандартів міжнародного митного права, з врахуванням особливостей сфери спрощення та гармонізації митних процедур, розкрито місце стандарту у системі принципів міжнародного митного права;

концептуальні засади систематизації джерел та суб’єктів міжнародного митного права;

обґрунтування місця та ролі міжнародних організацій (ВМО, СОТ, ООН та ін.), регіональних економічних інтеграційних об’єднань та двосторонніх міжнародних договорів у сфері стандартизації спрощення та гармонізації митних процедур.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані у: правотворчій діяльності - при підготовці нормативно-правових актів з питань спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі; правозастосовній діяльності митних органів - для удосконалення практики міжнародної співпраці щодо спрощення та гармонізації митних процедур, виконання міжнародно-правових зобов’язань, формування сприятливого образу держави на міжнародній арені та позитивного іміджу митних органів - у суспільній свідомості; науково- дослідницьких цілях - для подальшого дослідження проблем спрощення та гармонізації митних процедур; навчальному процесі - при підготовці навчальних програм, методичних та інших матеріалів у вищих навчальних закладах із дисциплін «Міжнародне митне право», «Міжнародне економічне право», «Митне право України» та ін.

Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. У співавторстві опубліковано дві праці апробаційного характеру, в яких здобувачем на підставі аналізу впровадження міжнародних стандартів спрощення та гармонізації митних процедур у митне законодавство України запропоновано ключові напрями його вдосконалення

Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі. Основні положення дослідження були апробовані на: II Міжнародній науково - практичній конференції курсантів, студентів та молодих вчених «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); Всеукраїнській конференції «Пошук концептуальних засад розбудови правової системи України» (м. Львів, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах» (м. Одеса, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні правові системи світу: тенденції та фактори розвитку» (м. Запоріжжя, 2013 р.); Науково- практичному «круглому столі» «Система забезпечення договірних зобов’язань в праві та законі» (м. Одеса, 2014 р.) .

Публікації. Основні положення та теоретичні висновки автора знайшли відображення у семи наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях (з них у зарубіжних виданнях - дві статті), і шести інших публікаціях.

<< | >>
Источник: ДЕНИСЕНКО Сергій Іванович. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ СПРОЩЕННЯ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ МИТНИХ ПРОЦЕДУР У СФЕРІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Еще по теме ВСТУП:

  1. Вступительная статья
  2. Статья 231. Вступление в силу настоящего Федерального закона
  3. Статья 17. Вступлениев силу настоящего Федерального закона
  4. Вступление России в международные финансовые институты
  5. § 4. Производство по пересмотру вступивших в законную силу судебных постановлений по вновь открывшимся или новым обстоятельствам
  6. 76. Законная сила судебного решения: понятие, свойства, объективные и субъективные пределы. Момент вступления судебного решения в законную силу.
  7. 30. Третьи лица, заявл. самостоятельные требования относительно предмета спора: понятие, порядок вступления в процесс, права и обязанности.
  8. 62.Законная сила судебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  9. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений, вступивших в законную силу.
  10. Законная силасудебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  11. Статья 131. Преимущественное право вступления в члены жилищного кооператива в случае наследования пая
  12. Вопрос 9. Пересмотр судебных решений, вступивших в законную силу, сущность и значение.
  13. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам судебных актов, вступивших в законную силу (общая характеристика) в гражданском процессе;
  14. 27. Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений в порядке надзора.
  15. 3.4.2. Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений (производство в суде кассационной и надзорной инстанциях)
  16. Вступление федерального закона в силу: правовое регулирование и практика
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -