<<
>>

Висновки до третього розділу

1. Національне регулювання - це імперативне і детальне оформлення й закріплення, втілення в життя вимог до організації, регламентації та регулювання митних процесів на певній державній території або взятих на багатосторонньому (універсальному та регіональному) та двосторонньому рівнях зобов’язань.

Міжнародні митні процеси й відносини у юридичному розумінні залежать від ступеня чіткості внутрішньодержавного нормативно-правового їх забезпечення (визначення термінів, правових статусів учасників митних процедур і митних режимів тощо).

2. Кроки щодо вирішення питань, пов’язаних із спрощенням та гармонізацією митних процедур в Україні, позитивно відобразилися на її правовому положенні на підставі прийнятих Верховною Радою України та урядом нормативних документів.

Україною були вжиті заходи, спрямовані на упорядкування і регулювання митних процедур у державі, зокрема, участь у таких універсальних міжнародних організаціях, як: ВМО, СОТ, ООН, що, у свою чергу, стало основним стимулом для участі України у таких міжнародних договорах, як: Стамбульська конвенція про тимчасове ввезення 1990 р.; Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 р.; Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення 1975 р.; Міжнародна конвенція про затвердження умов проведення контролю вантажів на кордонах 1982 р., а також основний міжнародний договір у цій сфері - Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур 1973 р., які стали підґрунтям для імплементації їх положень і стандартних правил до національного митного законодавства України.

3. Не менш важливим досягненням України на шляху приведення її національного митного законодавства до міжнародних стандартів у сфері спрощення та гармонізації митних процедур є її шлях до Європейської інтеграції, що відзначився підписанням Угоди про асоціацію України та ЄС, економічну частину якої було підписано 27.06.2014 р., яка передбачає глибоку економічну інтеграцію України з ЄС, а також створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Це вимагає постійної роботи з приведення Митного кодексу України у відповідність до глави 5 Угоди про асоціацію «Митні питання та сприяння торгівлі», у відповідність до додатка XV «Наближення митного законодавства».

4. Позитивним показником рівня імплементації норм міжнародного митного права в національну правову систему є, на нашу думку, результати запровадження в Україні системи «Електронна митниця», яка вже показала можливості оптимізації митних процедур.

5. Значним досягненням у напрямку впровадження Україною міжнародних стандартів оновленої Кіотської конвенції у сфері спрощення та гармонізації митних процедур стало прийняття нової редакції Митного кодексу України від 13.03.2012 р. Новий Митний кодекс України містить максимальну кількість норм прямої дії, які приведені у відповідність до вимог оновленої Кіотської конвенції, а саме:

- дозволяє використовувати електронне декларування всім охочим та у всіх митних режимах [113, ст. 257];

- визначає вичерпний перелік документів, потрібних для митного оформлення [113, розд. 8];

- надає право декларанту на внесення змін до митної декларації, подавати неповну декларацію для оформлення товарів, якщо він не володіє точними відомостями про товар [113, ст. 259];

- скорочує час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції з 24 до 4 годин [113, ст. 255];

- запроваджує пост-аудит;

- дозволяє українським підприємцям, які тривалий час працюють на ринку, не мають заборгованостей, не допускають істотних правопорушень, мають кваліфікований персонал, отримати статус уповноваженого оператора економічної діяльності [113, ст. 14];

- запроваджує врегулювання питань порушення митних правил на основі компромісу тощо;

- істотно розширено права підприємців у частині оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб [113, глава 4]

6. Разом із тим необхідно зазначити, що на сьогодні є необхідність удосконалення окремих положень чинного МКУ, які не відповідають вимогам міжнародних договорів.

Так, на цей час положення розділу III «Митна вартість товарів та методи її визначення» МКУ не відповідають вимогам ст. VII ГАТТ. У зазначеному положенні діючого Митного кодексу України застосовуються непотрібні обтяження під час коригування заявленої декларантом митної вартості на товар, який ввозиться на митну територію України. На сьогодні відповідно до глави ІХ МКУ оцінювання митними органами митної вартості товару здійснюється непрозоро і досить суб’єктивно. У зв’язку з цим необхідно запровадити практику СОТ у випадках, коли митні органи мають підстави сумніватися в правдивості чи точності задекларованої митної вартості. Зокрема, на законодавчому рівні необхідно вдосконалити процедуру коригування митними органами заявленої декларантом митної вартості товару.

7. На основі аналізу комплексу державно-правового регулювання митних процесів в Україні автором зроблено висновок, що для повноцінного виконання вимог, які передбачені стандартом 3.21 розділу 3 Загального додатка Кіотської конвенції щодо подачі митної декларації електронним способом, необхідно щоб всі державні органи України, які взаємодіють з Державною фіскальною службою України під час митного оформлення, перейшли на електронну форму обміну інформацією, а також почали видавати та приймати документи, які необхідні для митного контролю й оформлення об’єктів залежно від їх виду та мети переміщення через митний кордон, в електронній формі. Наразі у більшості міністерств та відомств України відсутня як технічна, так і нормативна можливість електронного документообігу, що фактично стримує використання зазначеного вище міжнародного стандарту.

<< | >>
Источник: ДЕНИСЕНКО Сергій Іванович. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ СПРОЩЕННЯ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ МИТНИХ ПРОЦЕДУР У СФЕРІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Еще по теме Висновки до третього розділу:

  1. Передмова
  2. ДЕТАЛЬНИЙ ЗМІСТ
  3. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  4. §4. Основні напрями службової діяльності
  5. Процесуальний статус і значення в розслідуванні інформації, отриманої з інформаційних систем
  6. Аналітично-пошукові функції сучасних інформаційних систем. Можливості використання результатів аналізу [717] в розкритті та розслідуванні злочинів
  7. ВСТУП
  8. Висновки до третього розділу
  9. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  10. Висновки до розділу 3
  11. вСТУП
  12. Оцінні поняття, які використовують у кримінальному провадженні на підставі угод
  13. Сторона захисту під час судового розгляду у першій інстанції
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -