<<
>>

Висновки до другого розділу

Узагальнюючи результати дослідження другого розділу, можна зазначити:

1. Встановлено, що основним чинником формування міжнародно-правових норм у сфері спрощення та гармонізації митних процедур стало міжнародне митне співробітництво держав на універсальному, регіональному та двосторонньому рівнях.

2. Аналіз джерел, норм та принципів правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, розроблених i закріплених на універсальному рівні, дозволив авторові визначити їх місце у системі міжнародного митного права.

Так, для регулювання відповідних міжнародно-правових відносин існує специфічне коло норм, які впорядковують саме питання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі. Проте не всі вони отримують закріплення в міжнародних договорах.

3. Беручи активну участь у розробці універсальних міжнародно-правових підходів, ООН (в тому числі ЄЕК, ЮНКТАД, МТЦ ЮКНТАД/СОТ), СОТ, ВМО намагаються створити єдину універсальну систему спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгілі. На сьогодні розроблена та ефективно діє спеціальна система міжнародно-правових норм у сфері спрощення та гармонізації митних процедур ( митного контролю; митного оформлення; стягнення (сплати) митних платежів).

4. Дослідження міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі може відбуватися або через аналіз джерельної бази (міжнародні договори, рекомендації та ін.), або органів i організацій (інституцій), які їх приймають. Окрему увагу слід звернути на розроблені у межах Всесвітньої митної організації (ВМО) міжнародні угоди у цій сфеі, а саме: Міжнародну конвенцію про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (у редакції Брюссельського протоколу 1999 р.), Міжнародну митну конвенцію про карнет А.Т.А. для тимчасового ввезення товарів від 06.12.1961 р., Конвенцію про тимчасове ввезення від 26 червня 1990р., Митну конвенцію, що стосується контейнерів, від 2 грудня 1972 р., Міжнародну конвенцію про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 р.

У рамках діяльності ВМО відбуваються формулювання, встановлення та поширення рекомендаційних норм у сфері спрощення та гармонізації митних процедур, наприклад, Рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі 2005 р., Декларація про сумлінність митних службовців 1993 р.; Комюніке міжнародного митного співробітництва з проблем, пов’язаних із світовою фінансовою кризою 2009 р.

5. Головними досягненнями ВМО є підготовка й підписання Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (у редакції Брюссельського протоколу 1999 р.) яка містить основні стандартні правила у сфері спрощення та гармонізації митни процедур. До її структури входять Загальний та Спеціальні додатки. Норми Спеціальних додатків оновленої Кіотської конвенції сформульовані у вигляді Стандартних і Рекомендованих правил. Застосування Стандартних правил, як зазначалося вище, є обов'язковим, у цьому виявляється імперативність положень оновленої Кіотської конвенції. Щодо Рекомендованих правил, то держави можуть не брати це правило/правила до застосування (застереження). Якщо застереження не зроблено, правила підлягають застосуванню автоматично. Необхідно відмітити, що у межах оновленої Кіотської конвенції, механізм прийняття митних стандартів занадто складний.

Функція Керівного комітету конвенції (стаття 6 оновленої Кіотської конвенції) дублюється з функцією яку має Рада Всесвітньої митної організації, яка є вищим органом цієї організації, (стаття 3 Конвенції Про створення Ради митного співробітництва) щодо внесення змін та доповнень до оновленої Кіотської конвенції. Також оновлена Кіотська конвенція не містить базових понять на яких будується цей міжнародний договір, а саме: «митні процедури», «спрощення митних процедур», що не сприяє повній відповідності національного митного законодавства її положенням.

6. Не менш важливим міжнародно-правовим документом (виробленим ВМО) у сфері спрощення та гармонізації митних процедур можна назвати Міжнародну митну конвенцію про карнет А.Т.А. для тимчасового ввезення товарів від 06 грудня 1961 р. Особливістю Конвенції про карнет А.Т.А. є те, що вона створює спрощену й уніфіковану процедуру, яка застосовується на території держав її Договірних сторін, але при цьому не робить цю процедуру обов'язковою до виконання при здійсненні операцій з тимчасового ввезення. Учасники міжнародної торгівлі вільні у виборі митної процедури: або використовувати переваги, що надаються Конвенцією про карнет А.Т.А., або іншими міжнародними митними документами, або здійснювати митне оформлення товарів за національною митною декларацією. Основним міжнародним документом, що дає можливість спрощеного ввезення товару у режимі транзиту, є книжка А.Т.А., яка приймається митними органами Договірних сторін Конвенції про карнет А.Т.А., як митна декларація, що разом із цим є міжнародною гарантією сплати митних платежів згідно з національним митним законодавством у разі порушення режиму тимчасового ввезення товару (тобто є документальним гарантуванням сплати митних платежів).

7. Ще одним важливим міжнародно-правовим документом, розробленим ВМО у сфері спрощення та гармонізації митних процедур можна, назвати Конвенцію про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 р. (Стамбульська конвенція). Стамбульська конвенція, на відміну від Конвенції про карнет А.Т.А. 1961 р., передбачає два види міжнародних митних документів із тимчасового ввезення одночасно для врегулювання гармонізації та спрощення переміщення через митний кордон держав товарів і транспортних засобів:

- книжку А.Т.А.;

- книжку C.P.D.

На сьогодні обидві конвенції діють на паритетній основі й мають однакову юридичну силу.

Щодо взаємодії між оновленою Кіотською конвенцією і Стамбульською конвенцією, то, на нашу думку, вони співвідносяться як загальна та спеціальна норми права: Кіотська конвенція встановлює загальні засади й принципи гармонізації і спрощення митних процедур, а Стамбульська конвенція, як, зокрема, і Конвенція про карнет А.Т.А., регулюють правовідносини у сфері окремих митних процедур - особливий режим «тимчасового ввезення».

8. Вагомим міжнародним договором, розробленим ВМО у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі, є Митна конвенція, що стосується контейнерів, від 2 грудня 1972 р. Основна мета конвенції полягає у тому, що при тимчасовому ввезенні контейнерів (завантажених і порожніх) з однієї держави на територію іншої держави не сплачується ввізне мито й інші податки, не надаються митні документи й будь-яких гарантій за умови ввезення цих товарів упродовж 3 місяців із дати ввезення.

9. До досягнень ВМО можна також віднести Міжнародну конвенцію про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 р. (Г армонізована система опису та кодування товарів, ГС), яка є основою побудови митних тарифів переважної більшості держав світу.

Конвенція про ГС, як міжнародний договір, містить чіткі зобов’язання для держав, що її підписали, щодо її застосування в митних і статистичних цілях і утворює певну систему в цій сфері.

10. Регулювання за допомогою норм рекомендаційного характеру ВМО здійснює на прикладі Рамкових стандартів безпеки та полегшення світової торгівлі 2005 р. Метою Рамкових стандартів, як можна зрозуміти з назви, є забезпечення питання спрощення та безпеки світової торгівлі шляхом створення єдиного набору міжнародних стандартів і досягнення таким чином, одноманітності й передбачуваності в роботі митних органів різних держав.

11. В умовах світової економічної кризи у квітні 2009 р. ВМО прийняла Комюніке міжнародного митного співробітництва з проблем, пов’язаних із світовою фінансовою кризою 2009 р., що є рішенням міжнародної організації диспозитивного характеру і прикладом динамічності та вчасності реагування ВМО на ситуацію у світі в економічній сфері через регулювання питань митної сфери.

12. Формування сучасних правових механізмів спрощення й гармонізації митних процедур на універсальному рівні у рамках СОТ переважно провадиться шляхом укладання відповідних угод: Генеральної угоди з тарифів і торгівлі; Угоди про застосування Статті VII ГАТТ, Угоди про передвідвантажувальну інспекцію, Угоди про процедури ліцензування імпорту, Угоди про правила визначення походження та Угоди про технічні бар ’єри у торгівлі.

Разом із тим дослідження нормативної бази регулювання питань спрощення та гармонізації митних процедур в системі договорів ГАТТ/СОТ дозволило зробити висновок про наявність вагомих досягнень у цій сфері, зокрема ГАТТ встановлює такі положення з метою спрощення митного контролю й митного оформлення: 1) усі збори і платежі (за винятком мита та податків), пов’язані із ввезенням/вивезенням товарів, повинні бути обмежені приблизною вартістю наданих послуг; 2) прозорість (транспарентність) зовнішньоторговельної політики, що досягається за допомогою механізму огляду торговельної політики та публікації документів, які регулюють зовнішню торгівлю, до них належать також документи, що стосуються митних питань, наприклад: документи щодо класифікації й оцінки товарів для митних цілей або ставок митних податків та зборів тощо); а також із метою спрощення порядку стягнення передбачених законом митних платежів: 1) свобода транзиту - об’єкти залежно від їх виду й мети переміщення через митний кордон можуть переміщуватися через територію кожної держави-члена СОТ маршрутами, найбільш зручними для транзитних перевезень. При цьому об’єкти залежно від їх виду й мети переміщення через митний кордон звільняються від митних платежів та інших зборів, що стосуються транзиту, за винятком зборів за транспортування чи зборів, що відповідають адміністративним витратам, які спричиняються транзитом або відповідають вартості наданих послуг; 2) оцінка товару для митних цілей, ст. VII Г АТТ, містить певні вимоги щодо правил митної оцінки; 3) однією з цілей визначення країни походження товару є нарахування і стягнення митних платежів та застосування різних видів нетарифних обмежень. Залежно від країни походження товару при нарахуванні платежів можуть бути використані повна, пільгова або преференційна ставки мита або звільнення від його сплати.

13. Аналіз практики правового регулювання спрощення та гармонізації

митних процедур на універсальному рівні у рамках ООН дозволив виділити основні рекомендаційні механізми такого регулювання, що закріплені в Рекомендації № 1 «Формуляр-зразок ООН для зовнішньоторговельних

документів» 1981 р.; Рекомендації № 13 «Спрощення ідентифікованих правових проблем у процедурах імпортного митного очищення»; Рекомендації № 18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» та ін. Рекомендації ЄЕК ООН не мають обов’язкової юридичної сили та є диспозитивними за своїм призначенням.

14. На міжнародному рівні держави активно співпрацюють у рамках регіональних міжнародних організацій та інтеграційних об’єднань: у Європі - ЄС; у Північній Америці - Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - Асоціація країн Південно- Східної Азії (АСЕАН), в Євразії - СНД, ЄврАзЕС та ін., які заклали принцип регіонального співробітництва у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі.

15. У ЄС має місце жорстка й чітка нормативно-правова регламентація спрощення і гармонізації митних процедур за двома основними напрямками: митна співпраця держав на міжнародному рівні, у рамках авторитетних універсальних міжнародних організацій та універсальних міжнародних договорів, митної співпраці всередині самого ЄС. Проведений аналіз дає змогу узагальнити здобутки ЄС у сфері гармонізації та уніфікації міжнародного митного законодавства: щодо митного контролю: митний контроль повністю автоматизований, централізований та грунтується на системі управління ризиками; митний контроль може здійснюватися з використанням митного постаудиту; щодо митного оформлення: перехід до безпаперової, бездокументарної форми оформлення митних процедур (повний перехід буде здійснено до 2020 року, зараз уже здійснюється подання митних декларацій та супровідних документів лише в електронній формі, а також забезпечення обміну інформацією між митними органами та іншими компетентними органами ЄС в електронній формі; створена система єдиного вікна, за якою всі відомості від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зосереджуються у митному органі, а потім за необхідності спрямовуються до інших державних органів (служби ветеринарного і фітосанітарного контролю, податкових та банківських установ); у державах-членах ЄС запроваджено і застосовується єдиний стандарт електронної митної документації EDI; щодо стягнення митних платежів і зборів: скасовані митні платежі у внутрішній торгівлі ЄС; уніфіковано процес митної оцінки товарів для стягування митних платежів на всій території ЄС; уніфікована товарна номенклатура на всій території ЄС.

16. На відміну від усіх інших регіональних об’єднань НАФТА будується на основі конфедеративних зв'язків між незалежними суверенними державами, всі держави-учасниці угоди НАФТА одночасно є членами СОТ, що, у свою чергу, забезпечує побудову митного законодавства цього інтеграційного об’єднання на принципах СОТ.

Аналіз нормативної бази правового регулювання питання спрощення та гармонізації національних митних процедур у зовнішньоторговельній діяльності НАФТА дозволяє виділити основні принципові положення, вироблені у цьому напрямі: у сфері митного контролю: митний контроль повністю автоматизований і відбувається централізовано без втручання людини; процес основного митного контролю полягає у проведенні ретельного комп'ютерного аналізу електронної інформації про товари, що ввозяться; середній статистичний час проведення митного контролю товарів у США - 10 хв., хоча за законодавством допускається проводити контроль упродовж 30 хв.; «зелений коридор» за американським митним законодавством для учасників зовнішньоторговельної діяльності дозволяє проводити митне оформлення й митний контроль імпортних товарів упродовж 5-10 секунд; у сфері митного оформлення: використання єдиної форми свідоцтв про походження та єдиної процедури підтвердження походження товарів; розвиток електронного декларування, єдиного електронного обміну даними між імпортерами (експортерами) і митними органами за принципом «єдиного вікна» та запровадження системи управління ризиками; вирішено питання на законодавчому рівні про однакову відповідальність за паперовими та електронними деклараціями; у сфері стягнення митних платежів та зборів: Сторони залишають без зміни національні митні тарифи в торгівлі із третіми країнами, а у взаємній торгівлі сприяють вільному обігу товарів шляхом встановлення мінімальних митних тарифів або їх відміни; у НАФТА фактично встановлюється національний режим у торгівлі, який поширюється не лише на товари, але й на послуги.

17. Формування сучасних правових механізмів спрощення та гармонізації національних митних процедур у зовнішньоторговельній діяльності у рамках діяльності АСЕАН привело до закріплення таких важливих нормативних положень: із питань митного контролю: митний контроль повністю автоматизований й базується на системі управління ризиками; може здійснюватися з використанням митного постаудиту; із питань митного оформлення: запроваджено «єдине вікно»; із питань стягнення митних платежів та зборів: сторони користуються єдиною Г армонізованою тарифною номенклатурою АСЕАН, яка використовується як для внутрішньої, так зовнішньої торгівлі товарами і повністю відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів; запроваджено загальний ефективний преференційний тариф (СЕПТ); сторони також зобов'язалися митну оцінку товарів здійснювати на основі Угоди про застосування ст. VH ГАТТ.

18. Беручи активну участь у розробленні загально-правових міжнародних підходів, СНД намагається створити єдину універсальну систему норм спрощення та гармонізації митних процедур шляхом договірного закріплення таких положень: прийнята «Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності» держав СНД від 1995 р. (ТН ЗЕД СНД), яка містить докладний опис десятків тисяч різних товарів і їх цифрові коди і ґрунтується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів від 1983 р.; підписано Угоду про порядок митного контролю товарів, що переміщаються між державами-учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі від 1999 р.

У рамках СНД також розроблено Основи митного законодавства сторін від 1995 р., сторонами підписано Угоду про створення зони вільної торгівлі від 2011р., проте на сьогодні вона до кінця не реалізована. Також підписано Протокол про організацію обміну попередньою інформацією про товари і транспортні засоби, які переміщаються через митні кордони держав СНД, від 2008 р.

19. Проаналізовані міжнародно-правові акти ЄврАзЕС дали змогу виокремити окремі інститути, в регулюванні яких ця регіональна організація досягла результатів: щодо митного контролю: створена зона вільної торгівлі; прийнято єдиний порядок застосування технічних, медичних, фармацевтичних, санітарних, ветеринарних, фітосанітарних та екологічних стандартів, норм, правил та вимог щодо товарів, що ввозяться до держав-учасниць Угоди про Митний союз 1999 р.; прийнятий єдиний порядок експортного контролю i механізм застосування спеціальних захисних, антидемпінгових i компенсаційних заходів у торгівлі сторін з третіми країнами; щодо митного оформлення: визначено єдині заходи нетарифного регулювання стосовно третіх країн; прийнята Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності ЄврАзЕС 2012 р.; щодо стягнення митних платежів та зборів: формується єдиний митний тариф; установлений єдиний порядок стягування непрямих податків за принципом «країни призначення»; діє єдиний порядок прийняття і застосування вивізних митних зборів.

20. Дослідження питання регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі у межах Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації дозволило узагальнити досягнення Союзу на регіональному рівні регулювання: у сфері митного контролю - створено єдиний механізм митного контролю на зовнішньому кордоні Митного союзу; забезпечена прозорість митних формальностей на зовнішніх кордонах та їх скасування на міждержавних кордонах держав Митного союзу; спрощена процедура транзиту товарів через території Митного союзу; у галузі санітарного, ветеринарного та фітосанітарного контролю скорочена кількість технічних бар’єрів; прискорений та здешевлений обіг товарів, які підлягають санітарному, ветеринарному та фітосанітарному контролю; у сфері митного оформлення - уніфіковано обмежувальні заходи, включаючи порядок оформлення ліцензій і скорочення адміністративних бар’єрів у торгівлі; широко застосовується провадження електронного декларування товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності; у сфері митно-тарифного регулювання - до товарів із третіх країн застосовуються єдині ставки ввізного мита, встановлені Єдиним митним тарифом 2012 р., які дозволяють безперешкодно переміщати їх на єдиній митній території.

21. Двосторонні (білатеральні) міжнародні договори є частиною універсального і регіонального механізму співпраці держав, які містять більш чіткі зобов’язання у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі. Основна мета співробітництва на двосторонньому рівні - це розроблення і реалізація механізмів спрощення та гармонізації національних митних процедур у сфері міжнародної торгівлі у відповідності до погоджених принципів та процедур. У більшості двосторонніх договорів як основна мета їх укладання визначається і закріплюється взаємна, або одностороння, допомога з митних питань. Двосторонні угоди можуть закріплювати процедури, що регулюють процес спрощеного проходження митних процедур у зовнішньоторговельній діяльності. Крім того, такі угоди гарантують узгодженість дій у пунктах пропуску, моніторинг дотримання митних процедур, а іноді умови щодо професійної підготовки працівників митниці чи матеріально - технічне забезпечення митниць. Двосторонні (білатеральні) міжнародні договори у сфері спрощення та гармонізації митних процедур можуть бути міждержавними, міжурядовими та міжвідомчими.

<< | >>
Источник: ДЕНИСЕНКО Сергій Іванович. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ СПРОЩЕННЯ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ МИТНИХ ПРОЦЕДУР У СФЕРІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Еще по теме Висновки до другого розділу:

- Авторское право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -