<<
>>

ВИСНОВКИ

У даному дослідженні було проведено комплексне вивчення механізму міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, а також розроблені пропозиції з подальшої імплементації міжнародних стандартів у національне митне законодавство України.

Основними висновками дисертаційного дослідження є такі:

1. Митні процедури - це система взаємозв’язаних елементів, які складаються з: митного контролю, що проводиться у спеціально визначених місцях (зонах митного контролю) виключно посадовими особами митних органів у певних формах необхідних для забезпечення дотримання національного митного законодавства та міжнародних договорів; митного оформлення, що полягає у документальному закріпленні відомостей, отриманих під час здійснення митного контролю товарів що переміщуються через митний кордон; та стягнення передбачених національним законодавством держави податків та зборів (митних платежів) з переміщення цих товарів через її митний кордон.

Під час проведення митних процедур виникають певні ускладнення (наявність надмірної кількості етапів митного контролю та його дублювання; національні відмінності форми та кількості митних документів, які вимагаються митними органами; відсталість процедур роботи митних служб; відмінність митного законодавства різних країн та ін.), які стають перешкодою в міжнародній торгівлі, що обумовлює необхідність у зближенні правового регулювання митних формальностей у правових системах держав з метою спрощення і прискорення їх проходження.

Правове регулювання спрощення митних процедур - виражені у правовій формі дії держави із зменшення тривалості та складності проведення процедур із митного контролю, митного оформлення та стягнення передбачених законом митних платежів, може здійснюватись шляхом міжнародно-правової інтеграції у вигляді двох форм: уніфікації та гармонізації.

2.

До джерел міжнародного митного права, які регулюють спрощення та гармонізацію митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, належать наступні: 1) основні: міжнародні договори, міжнародний звичай; 2) допоміжні: резолюції та рішення міжнародних організацій, типові (модельні) закони, діюча практика у сфері міжнародних митних правовідносин, внутрішнє законодавство держав, національна судова практика.

В системі принципів міжнародного митного права існують стандарти спрощення і гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, які починають діяти між державами, коли останні взяли на себе зобов’язання їх дотримуватись, а саме: упровадження міжнародних стандартів у галузі митної справи; застосування сучасних методів роботи, таких як: система управління ризиками, митний пост-аудит та максимальне використання інформаційних технологій; передбачуване, послідовне та прозоре застосування митних правил та процедур; реалізація програм, спрямованих на постійне вдосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур; вдосконалення митного законодавства та митних технологій.

3. До суб’єктів міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі належать держави та міжнародні міжурядові організації, які здійснюють міжнародно-правове регулювання як на універсальному рівні, у межах таких міжнародних організацій як: ООН, ВМО, СОТ, так і на регіональному рівні у межах економічних інтеграційних об’єднань та міжнародних організацій певного географічного регіону, наприклад таких як: в Північній Америці - Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), в Євразії - СНД, Митний союз Росії, Білорусії та Казахстану.

Основним чинником формування міжнародно-правових норм у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі стало міжнародне митне співробітництво держав на універсальному рівні у межах міжнародних міжурядових організацій таких як ООН (в тому числі ЄЕК, ЮНКТАД, МТЦ ЮКНТАД/СОТ), СОТ, ВМО.

Перспективними напрямами діяльності зазначених організацій у сфері міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур доцільно вважати наступні: а) ООН та її спеціалізованими установами і організаціями (Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), Центр ООН по спрощенню процедур торгівлі та електронним діловим операціям (СЕФАКТ ООН), Міжнародна рада з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Міжнародний торговий центр, Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ)) розроблено багато рекомендацій, технічних приміток, типових законів, що стосуються спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі; б) СОТ розроблено ряд важливих міжнародних угод у цій сфері, а саме: Г енеральна угода з тарифів та торгівлі 1947 р.; Угода про застосування Статті VII ГАТТ; Угода про передвідвантажувальну інспекцію; Угода про технічні бар’єри у торгівлі; Угода про процедури ліцензування імпорту; Угода про правила визначення походження; Угода про технічні бар’єри у торгівлі; Угода про процедури ліцензування імпорту; в) ВМО розроблені ключові міжнародні документи що сприяють уніфікації та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі, а саме: оновлена Кіотська конвенція; Декларація про сумлінність митних службовців 1993 р. (Арушська декларація); Конвенція про карнет А.Т.А. для тимчасового ввезення товарів від 06.12.1961 р.; Конвенція про тимчасове ввезення від 26.06.1990 р.; Митна конвенція про контейнери від 02.12.1972 р.; Міжнародна конвенція про Г армонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 р. та ін.

4. Механізм прийняття митних стандартів у межах оновленої Кіотської конвенції не є оптимальним, тому що функція Керівного комітету, щодо внесення змін та доповнень до оновленої Кіотської конвенції, дублюється тією самою функцією якою наділена Рада Всесвітньої митної організації, що у свою чергу, не сприяє їх швидкому оновленню в сучасних умовах. У зв’язку з чим ст. 15 оновленої Кіотської конвенції доцільно доповнити наступним: «Всі рішення стосовно змін і доповнень до оновленої Кіотської конвенції повинні прийматись на сесії Ради Всесвітньої митної організації більшістю у дві третини голосів учасників засідання, що мають право голосу. Рішення набувають чинності через шість місяців після голосування», а статтю 16 виключити.

5. Недосконалими вбачаються окремі положення оновленої Кіотської конвенції, які стосуються її базових понять. У зв’язку з чим доцільно внести до Генерального додатку Конвенції такі поняття як: «митні процедури» та «спрощення митних процедур», а саме:

митні процедури - це система пов’язаних із митними формальностями дій щодо товарів та інших предметів, що переміщуються через державний кордон, та складається з таких елементів: митного контролю, митного оформлення, справляння (сплати) митних платежів, умови здійснення яких залежать від мети, форми та умов їх переміщення (тобто певного митного режиму);

спрощення митних процедур - виражені у правовій формі дії держав із зменшення тривалості та складності проведення процедур із митного контролю, митного оформлення та стягнення передбачених законом митних платежів, що відбувається шляхом міжнародно-правової інтеграції за допомогою двох методів: уніфікації та гармонізації.

6. Регіональне співробітництво у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі можна умовно поділити на офіційні механізми регіональної інтеграції та регіональні угоди в межах яких держави зобов’язуються співробітничати у даній сфері. Визначено, що на міжнародному рівні держави активно співпрацюють у першу чергу в межах міжнародних регіональних організацій та економічних інтеграційних об’єднань: ЄС, НАФТА, АСЕАН, ЄврАзЕС, СНД та ін., у межах яких спрощуються національні митні процедури, а саме: скасовуються митні платежі у внутрішній торгівлі; уніфікуються процеси митної оцінки товарів для стягування митних платежів; уніфікуються товарні номенклатури; вдосконалюються митні процедури із застосуванням інформаційних технологій, застосовується електронне декларування, єдиний електронний обмін даними між імпортерами (експортерами) й митними органами та ін. Найбільшого прогресу у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі досяг ЄС, у якому найвища ступінь економічної інтеграції.

Основною особливістю регіональної співпраці держав у межах міжнародних регіональних організацій та економічних інтеграційних об’єднань є те, що в основі розроблених ними митних кодексів та інших нормативних документів лежать основні стандартні правила, що закріплені в Міжнародній конвенції по спрощенню і гармонізації митних процедур (у ред. Брюссельського протоколу 1999 р.) та ГАТТ/СОТ. Розвиток таких тенденцій приводить до гармонізації національних митних систем, а саме національне митне законодавство стає максимально адаптованим до сприйняття іноземного учасника зовнішньоторговельної діяльності і гранично зрозумілим вітчизняним підприємцям.

7. Двосторонні міжнародні договори є частиною універсального та регіонального механізму співпраці держав у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі та можуть бути міждержавними, міжурядовими та міжвідомчим. Основною метою співробітництва на двосторонньому рівні є гарантування того, що митні процедури які проводяться на кордонах будуть здійснюватись митними службами обох держав у спрощеному порядку. Міжнародні двосторонні угоди можуть закріплювати такі основні напрямки у сфері спрощення митних процедур як: визнання митних документів та митних забезпечень (пломб, відбитків печаток, штампів); здійснення попереднього обміну інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон; звільнення від митного догляду товарів та транспортних засобів, що переміщуються транзитом через територію держав сторін договору; приймаються узгоджені заходи спрощеного митного оформлення; здійснюється спільний митний контроль у міжнародних пунктах пропуску та ін. Можна зазначити, що двосторонні угоди посилюють міжнародний механізм співпраці держав у сфері спрощення та гармонізації митних процедур та створюють більш прозорі механізми для ефективної їх реалізації у цій сфері.

8. За останній час Україна вжила певних заходів спрямованих на приведення національного митного законодавства до міжнародних стандартів спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародній торгівлі.

По-перше, Україна бере участь у таких універсальних міжнародних організаціях у цій сфері як: ООН ВМО, СОТ, що у свою чергу стало основним стимулом для приєднання її до таких міжнародних договорів у сфері спрощення та гармонізації національних митних процедур, як: оновлена Кіотська конвенція; Конвенція про тимчасове ввезення від 26.06.1990 р.; Міжнародна конвенція про Г армонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 р. та ін.

По-друге, знаходячись на шляху до Європейської інтеграції, Україна уклала з ЄС Угоду про асоціацію у якій міститься перелік реформ, які мають бути здійсненні Україною для повноцінного вступу до ЄС. До переліку цих реформ відноситься також розвиток національного митного законодавства України та його імплементаційних положень які повинні відповідати міжнародним стандартам, що розроблені ООН ВМО, СОТ, ЄС.

По-третє, Україна значно розширила та удосконалила національну нормативно-правову базу, а саме Верховною Радою України було прийнято нову редакцію Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI у відповідності до міжнародних стандартів.

На основі аналізу впровадження міжнародних стандартів спрощення та гармонізації митних процедур у національне митне законодавство України, автором запропоновані ключові напрямки його вдосконалення:

- проводити послідовну гармонізацію митного законодавства відповідно до норм міжнародного права i законодавства ЄС, з відведенням в цьому процесі важливої ролі Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а також подальшого приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру 1987 р. та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1987 р.;

- укласти міжнародну угоду про застосування єдиної автоматизованої системи обміну митною та податковою інформацією з США та країнами ЄС;

- продовжувати співробітництво з експертами ЄС (Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні) ВМО, ООН з питань підготовки нормативно-правових актів щодо впровадження спрощених митних процедур;

- запроваджувати з митними та прикордонними службами сусідніх з Україною державами (Республіка Польща, Словацька республіка, Угорщина, Румунія) спільні прикордонні пункти пропуску, які функціонують за стандартами ЄС;

- впроваджувати та розвивати електронні методи обробки вантажів, з метою прискорення процесів митного оформлення та скорочення кількості фізичних перевірок;

9. Встановлено, що діючий Митний кодекс України 2012 р. у цілому відповідає основному міжнародному договору (оновленій Кіотській конвенції) у сфері спрощення й гармонізації митних процедур, однак потребують удосконалення його окремі положення. Тому з метою впровадження міжнародних стандартів спрощення та гармонізації митних процедур у національне митне законодавство України, запропоновані ключові напрямки його вдосконалення:

а) привести у відповідність до вимог статті VH ГАТТ статтю 55 МКУ, для чого зобов’язати митні органи проводити коригування заявленої декларантом вартості обґрунтовано та без зайвих обтяжень. З цією метою п.1 ст. 55 МКУ викласти у наступній редакції: «Митні органи мають право приймати рішення щодо коригування заявленої декларантом митної вартості тільки після її обговорення з декларантом та після надання йому обґрунтованої письмової відповіді на запитання, чому зазначена митна вартість не є прийнятною та викликає сумніви. В зазначеній письмовій відповіді митний орган повинен зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтована необхідність перевірки спірних відомостей та зазначені документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Якщо ж підстав для сумнівів у митного органу немає або вони не обґрунтовані, митний орган повинен прийняти ціну за першим методом в якості бази для визначення митної вартості, при цьому наявність інших цін в базі митного органу значення не повинна мати».

б) привести у відповідність до вимог Конвенції МДП 1975 р. статтю 316 МКУ, щодо зняття заборони перевезення товару у вигляді алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перебуває під митним контролем та переміщується на умовах його гарантування доставки відповідно до Конвенції МДП 1975 р.

<< | >>
Источник: ДЕНИСЕНКО Сергій Іванович. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ СПРОЩЕННЯ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ МИТНИХ ПРОЦЕДУР У СФЕРІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Еще по теме ВИСНОВКИ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -