Стаття 257. Процедура декларування

1. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (пись­мовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх перемі­щення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

2. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних до­кументів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

3. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбаче­но цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних докумен­тів, мають однакову юридичну силу.

4. У митній службі України створюється акредитований центр сертифікації ключів, який безоплатно надає митним органам послуги у сфері електронного цифрового під­пису.

5. Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

6. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснен­ня митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положен­ня про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосову­ються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного при­значення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

7. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмеж­ується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних пла­тежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

8. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режи­мів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості пе­реміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоеко­номічного договору (контракту) або іншого документа, що використову­ється в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посеред­ницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономіч­ного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що вико­ристовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх переве­зення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класи­фікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровід­них та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях ви­міру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосу­вання заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені ра­хунки, на день подання митної декларації;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування за­ходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший до­кумент, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

9.

10. Перелік товарів, що не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Законодавцем встановлено такі форми митного декларування:

- письмова;

- усна;

- конклюдентна (шляхом вчинення дій).

Основною формою декларування є письмова форма, при цьому одним із підвидів письмової форми декларування є електронна форма, за якої ви­користовуються електронні документи.

Усна форма декларування є спрощеною формою декларування і може застосовуватися в окремих випадках (наприклад, у випадках, визначених п. 1 ст. 236 Кодексу, п. 1 ст. 369, п. 6 ст. 374, п. 1 ст. 379 та в інших випадках, прямо визначених митним законодавством України).

Декларування шляхом вчинення дій застосовується у випадках, визна­чених ст. 366 цього кодексу, - при використанні двоканальної системи - спрощеної системи митного контролю, яка дає громадянам змогу здій­снювати декларування, вибираючи один із двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України - “зелений коридор” або “червоний коридор”.

Застосування електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) в електро­нних документах здійснюється із використанням послуг акредитованого центру сертифікації ключів відповідно до Закону України “Про електро­нний цифровий підпис”.

У Держмитслужбі створено власний центр сертифікації ключів (для співробітників митних органів), що використовується як для системи електронного декларування, так і системи електронного документообігу в цілому.

На сьогодні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і ре­алізує державну політику у сфері фінансів, які, відповідно, затверджують Положення про митні декларації й форми цих декларацій і Порядок запо­внення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення, відповідно до Митного кодексу у новій редакції не прийняті.

Відомості, які вносяться до митної декларації, мають бути обмежені лише визначеними статтею цілями.

Перелік відомостей, що вносяться декларантом до митної декларації, який визначений у цій статті, є вичерпним - митному органу забороняєть­ся вимагати інші відомості, які не входять до цього переліку.

Відомості можуть вноситися до декларації у вигляді кодів.

Залежно від митного режиму, у відповідності з яким декларуються то­вари й транспортні засоби комерційного призначення, до митної деклара­ції вносяться не всі перелічені відомості, а лише певні з цього переліку.