Стаття 109. Передача права на тимчасове ввезення
1. За заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:
1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та
2) приймає на себе зобов'язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
Передача права на тимчасове ввезення можлива лише на підставі вмотивованої заяви особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
Дозвіл на передачу прав на тимчасове ввезення іншій особі надає митний орган. При наданні дозволу митний орган перевіряє відповідність такої іншої особи вимогам, встановленим Кодексом та визначеним Конвенцією про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.).
Необхідною умовою передачі прав на тимчасове ввезення іншій особі є взяття на себе останньою обов'язків першого користувача правом на тимчасове ввезення.
Після такої передачі інша особа у повному обсязі несе відповідальність за дотримання режиму тимчасового ввезення.
Стаття 110. Забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення
1. Забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом:
1) застосування міжнародного митного документа (книжки А.Т.А. або книжки CPD), що містить чинну міжнародну гарантію сплати митних платежів, встановлених законом на імпорт товарів;
2) надання фінансової гарантії у порядку, передбаченому розділом Х цього Кодексу.
2. Фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку, передбаченому розділом Х цього Кодексу, після завершення режиму тимчасового ввезення.
3. Гарантія дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення не вимагається щодо:
1) устаткування для підготовки радіо- чи телепередач і репортажів, а також транспортних засобів, спеціально пристосованих для використання для цілей радіо- чи телепередач;
2) контейнерів, піддонів та упаковок;
3) наукового і педагогічного устаткування та матеріалів для забезпечення добробуту мореплавців, що використовуються на борту суден;
4) особистих речей;
5) товарів, ввезених для спортивних цілей;
6) товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу;
7) медичного, хірургічного і лабораторного устаткування, а також будь-яких товарів, таких як автомобілі чи інші транспортні засоби, ковдри, намети, збірні будинки, інших товарів першої необхідності, відправлених як допомога потерпілим від стихійного лиха чи подібних катастроф;
8) транспортних засобів комерційного призначення;
9) тяглових тварин, тварин, ввезених для перегону на нове пасовисько чи випасання на землях, розташованих у прикордонній смузі (контрольованому прикордонному районі);
10) товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію України з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами;
11) повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
Відповідно до ст.
1 додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.):- “документ на тимчасове ввезення” - міжнародний митний документ, що приймається як митна декларація і дає змогу ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби) та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків;
- “книжка ATA” - документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення товарів, за винятком транспортних засобів;
- “книжка CPD” - документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів.
Розділ Х Кодексу встановлює, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формах:
1) надання фінансової гарантії гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);
2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).
Розмір фінансової гарантії визначається митним органом, з огляду на суму митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України.
Фінансова гарантія надається митним органам під час або до декларування товарів до митного режиму тимчасового ввезення.
Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань зі сплати митних платежів.
Після підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією (завершення дії митного режиму тимчасового ввезення), та за відсутності порушення наданих особою митному органу зобов'язань зі сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше одного банківського дня після того, як митний орган отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим митним органом.
За умови виконання зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню особі, яка внесла цю заставу, або уповноваженій нею особі не пізніше ніж за три банківські дні.