ВСТУП
Здійснення професійної практики медичними працівниками безпосередньо пов’язане з реалізацією конституційного права людини і громадянина на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування.
Ефективна організація праці медиків є одним з основних факторів, що забезпечують охорону здоров’я населення і, як наслідок, зумовлюють соціальну стабільність у суспільстві.Предметом дослідження у цьому розділі будуть права та обов’язки, включені до власне правового статусу медичних працівників відповідно до національної нормативно-правової бази. Будуть висвітлені окремі гарантовані законодавством України права та обов’язки медичних
працівників, які закладають основи професійної медичної діяльності та формують підвалини для належного забезпечення прав пацієнтів.
У Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» міститься чималий перелік професійних прав медичних працівників, які доцільно поділити на загальні, тобто ті, що пов’язані з умовами праці, охороною їхнього здоров’я, соціальним захистом тощо, а також спеціальні, тобто ті, що породжуються у процесі надання медичної допомоги пацієнтам. У підрозділ 7.1. цього розділу висвітлено окремі загальні права, а також деякі спеціальні можливості. Слід пам’ятати про те, що рівність, диспозитивність у відносинах «лікар-пацієнт» базується на формулі: право одного суб’єкта медичних правовідносин кореспондує з обов’язком іншого суб’єкта. А відтак, деякі права медичних працівників можна з’ясувати із контенту обов’язків пацієнтів.
* Примітка : для спрощення процедури використання цього підрозділу посібника доречно розтлумачити елементи його змістовного наповнення, а саме буквенне позначення при аналізі кожного окремого права:
а) закріплення права згідно з Конституцією і законами України;
б) регулювання права за допомогою підзаконних нормативно-правових актів;
в) право крізь призму Кодексу медичної етики;
г) інше регулювання права відповідно до національної нормативно-правової бази;
ґ) юридична практика, що пов’язана із реалізацією права;
д) практичні поради, спрямовані на оптимізацію правозастосування і правореалізації;
е) перехресні посилання, які спрямують до регламентації права згідно з міжнародними і регіональними стандартами.
Якщо якесь із буквенних позначень відсутнє при висвітленні права, то під цим слід розуміти, що на сьогодні в Україні немає відповідної нормативної регламентації.
1.1.1.