<<

ДОДАТОК

А

Завідувачу кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету

Київського національного університету ім.

Т.Шевченка Андрушку П.П.

Шановний Петре Петровичу!

Повідомляємо, що підготовлені аспіранткою кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Iapaca Шевченка Айдинян Анжелою Василівною пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України, що отримані Комітетом у вигляді проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо врегулювання ситуацій, які включають фактичну помилку в кримінальному праві» заслуговують на увагу та доведені до відома народних депутатів України - членів Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності для можливого врахування у законодавчій діяльності.

З повагою

ВИЩИИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

(ВССУ)

вул. II. Орлика. 4а. м. Київ. 01043. тел. 591-10-00 http://sc.gov.ua; c-mail: inbox@sc.gov.ua; кол СДРПОУ 37317811

АКТ

впровадження результатів дисертаційного дослідження

Комісія у складі: заступника Голови ВССУ Кравченка С. І., секретаря судової палати у кримінальних справах ВССУ Щепоткіної В. В. та судді судової палати у кримінальних справах ВССУ Слинька С.

С. склала акт про те, що комісією розглянуто результати дисертаційного дослідження аспірантки кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Айдинян А. В. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Фактична помилка у кримінальному праві: основні теоретичні та практичні аспекти».

Комісія вважає, що результати проведеного дисертаційного дослідження, які знайшли своє відображення у пропозиціях до постанов пленуму ВССУ мають необхідний теоретичний і методологічний рівень, практичну значимість, є науково обгрунтованими та можуть бути враховані у правозастосовній практиці, зокрема при здійсненні кримінально-правової кваліфікації.

Киї|сьіісо^и»ТИнйнНого університету імен*'I jpaca Шевченка

граднова

АКТ

впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження Лйдинян Анжел и Василівни на гему «Фактична помилка у кримінальному праві: основні теоретичні та практичні аспекти» за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право в навчальний процес на юридичному факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Комісія, створена на кафедрі кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у складі:

1. Завідувач кафедри кримінального права та кримінології, професор кафедри кримінального права та кримінології, к.ю.н., проф. П.П. Андрушко

2. Професор кафедри кримінального права та кримінології, д.ю.н., проф. П.С. Берзін

3. Доцент кафедри кримінального права та кримінології, к.ю.н., доц. Давидович 1.1.

4. Доцент кафедри кримінального права та кримінології, к.ю.н., доц. Куцевич М.П.

розглянула публікації основного змісту' дисертації А.В.

Айдинян на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук:

1. Айдинян А.В. Фактична помилка та необережність: співвідношення за кримінально-правовим змістом / А.В. Айдинян // Науковий вісник Ужгородського університету. Право. - Випуск 25. - 2014. — С. 179-182.

2. Айдинян А.В. Фактична помилка як кримінально-правове явище: основні загальнотеоретичні аспекти / А.В. Айдинян H Адвокат : загальнодержавний професійний журнал / Спілка адвокатів України; Академія адвокатури України. - Київ, 2014. - № 5. - С. 44-48.

3. Айдинян А.В. Фактична помилка як кримінально-правове явище: основні характеристики / А.В. Айдинян H Адвокат : загальнодержавний професійний журнал / Спілка адвокатів України; Академія адвокатури України. - Київ. 2014,-№6. С. 40-43.

4. Айдинян А.В. Особливості регламентації фактичної помилки за кримінальними законами окремих держав Центральної та Західної ( кропи А.В. Айдинян // Право і суспільство. - 2015. -№5.-С. 131-137.

5. Айдинян А.В. Фактичні помилки співучасника щодо обставин вчинюваного злочину та суб'єкта злочину щодо обставин, які кореспондують з ознаками співучасті: вплив на кримінально-правову кваліфікацію / А.В. Айдинян. К.П. Задоя // Право і громадянське суспільство . - Київ, 2015. - № 1. -C 116-141.

6. Айдинян А.В. Особенности регламентации фактической ошибки в Уголовном кодексе Украины / А.В. Айдинян И Legea si Viata. - 2015. - 11/3 (287).-р.3-7.

Комісія вважає, що положення, сформульовані А.В. Айдинян е достатньо обгрунтованими, відзначаються науковою новизною та мають практичне значення для використання в навчальному процесі кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під час проведення лекцій, семінарських і практичних занять зі студентами юридичного факультету при викладанні навчальної дисципліни «Кримінальне право» і а окремих спецкурсів кримінально-правової спрямованості.

Завідувач кафедри кримінального права та кримінології,

М.П.

Куцевич

1.1. Давидович

П.С. Берлін

П.П. Андрушко

професор кафедри кримінального права, та кримінології к.ю.н., проф.

Професор кафедри кримінального права та кримінології, д.ю.н. проф.

Доцент кафедри криміназьного права та кримінології, к.ю.н., доц.

Доцент кафедри кримінального права та кримінології, к.ю.н., доц.

ДОДАТОК Г

ФП, що виключають умисел, обумовлюючи відповідальність за необережне спричинення шкоди

ФП, що

враховуються при вирішенні питання про звільнення від КВ

ФП, що враховуються при вирішенні питання про звільнення від покарання та його відбування

ФП, що враховуються при застосуванні примусових заходів виховного характеру

ФП, що

враховуються при обрані заходів кримінально- правового характеру щодо ЮО

242

ДОДАТОК Ґ

ДЕРЖАВИ СНД
Назва

іноземної

держави

Назва

джерела

Наявність положень щодо фактичної помилки (далі по

тексту - ФП) / Конкретний

12

зміст

Місце

положень в системі відповідних джерел

Узагальнений зміст щодо ФП Окремі теоретичні х-ки ситуацій, що передбачають ФП Власна оцінка переваг і недоліків відповідних положень, повноти та системності регламентації ФП в цілому
Азербай

джанська

Респуб

ліка

КК від 01. 09.2000р.13
Республіка Білорусь КК від 09.
07.1999р.14
Ст.37 Помилка в наявності обставин, що виключають злочинність діяння 1. Якщо особа внаслідок помилки вважала, що знаходиться в стані необхідної оборони чи крайньої необхідності або здійснює затримання особи, що вчинила злочин, але за обставинами справи не повинна була чи не могла усвідомлювати відсутність обставин, що виключають злочинність діяння, її діяння оцінюються відповідно за правилами статей 34, 35 і 36 Загальна Частина, глава 6 «Обставини, що виключають злочинність діяння», ст.37. Передбачені положення, щодо ФП в наявності окремих обставин, що виключають злочинність діяння (необхідної оборо-ни, крайньої

необхідності, затримання особи, що вчинила злочин).

1.1. Ситуації, що містять позитивну вибачливу ФП щодо окремих обставин, що виключають злочинність діяння, за своїми наслідками прирівнюється до ситуацій, коли такі обставини мають місце реально. Отже, вибачлива фактична помилка щодо таких обставин може обумовлювати 1) відсутність злочину 1. Переваги:

а) ФП щодо наявності обставин, що виключають злочинність діяння, виокремлена в самостійну підставу, що виключає кримінальну відповідальність (далі по тексту - КВ);

б) регламентовано ФП щодо наявності не однієї, а щодо кількох

2 Якщо не зазначено інше, переклад тексту статей кримінального закону з іноземних мов мій - А.А.

13 Тут і надалі вказується дата набрання чинності відповідним кримінальним законом; Кримінальний кодекс Азербайджанської Республіки 2000р. // [Електронний ресурс]. http://law.edu.ru/norm/norm.asn?normTD=1242908&subID=100104131. 100104133.100104142.100104639.100104658;

14 Кримінальний кодекс Республіки Білорусь 1999р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://etalonline.bv/?tvpe=text&regnum=HK9900275

Режим доступу :

цього Кодексу.

2. Якщо в обстановці, що склалася, особа повинна була і могла передбачити відсутність обставин, що виключають злочинність діяння, вона підлягає відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

Ст.34. Необхідна оборона.

1. Кожен громадянин має право на захист від суспільно небезпечного посягання. Це право належить особі незалежно від можливості уникнути посягання чи звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

2. Не є злочином діяння, вчинене

в стані необхідної оборони, тобто під час захисту життя, здоров’я, прав особи, яка захищається або іншої особи, інтересів

суспільства чи держави від суспільно небезпечного

посягання шляхом заподіяння особі, що посягає, шкоди, якщо при цьому не було перевищено меж необхідної оборони.

3. Перевищенням меж необхідної

оборони визнається явна для особи, що обороняється,

невідповідність захисту

характеру і небезпеці посягання, коли особі, що посягає, без необхідності умисно

заподіюється смерть чи тяжке тілесне ушкодження.

взагалі, 2)

відповідальність за

перевищення меж

необхідної оборони (ч.З ст.34) або перевищення меж під час затримання особи, що вчинила злочин (ч.2 ст.35).

1.2. Невибачлива ФП щодо таких обставин усуває умисну форму вини.

обставин, що

виключають злочинність діяння; в) диференційовано вибачливу і

невибачливу ФП, а також їх вплив на оцінку діяння. Недоліки:

а) дана норма

стосується не усіх обставин, що

виключають злочинність діяння (не поширюється на

обґрунтований ризик, виконання наказу чи розпорядження, хоча, як уявляється, ФП може стосуватись і цих обставин теж);

б) відсутнє положення щодо негативної ФП в таких обставинах;

в) не дається жодного

орієнтиру щодо

вирішення ситуацій, коли ФП, наприклад, при необхідній

обороні, стосується відповідності захисту характеру і небезпеці

Ст.35 Заподіяння шкоди під час затримання особи, що вчинила злочин

1. Не є злочином заподіяння шкоди особі, яка вчинила злочин, під час її затримання для передачі органам влади і перешкоджання можливості вчинення нею нових злочинів, коли вона намагається чи може сховатися від слідства і суду, якщо іншими засобами затримати таку особу не виявляється можливим і при цьому не було допущено перевищення необхідних для цього меж.

2. Перевищенням меж,

необхідних для затримання особи, що вчинила злочин, визнається їх явна

невідповідність характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого особою, що

затримується, і обставинам затримання, коли особі без необхідності заподіюється явно надмірна, не зумовлена обстановкою, шкода. Таке перевищення тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках умисного заподіяння смерті або тяжкого чи менш тяжкого тілесного ушкодження.

3. Право на затримання особи, що вчинила злочинне діяння,

посягання.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Така регламентація ФП видається

неповною.

Загальний висновок Окремі положення щодо ФП можуть бути використані при

внесенні відповідних змін до KK України

поряд зі спеціально уповноваженими особами, мають також потерпілі та інші громадяни.

Ст. 36. Крайня необхідність

1. Не є злочином діяння, вчинене в стані крайньої необхідності, тобто для запобігання чи усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі, правам чи законним інтересам даної особи чи інших осіб, інтересам суспільства чи держави, якщо така небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

2. Стан крайньої необхідності визнається також у випадку, коли діяння, вчинене з метою запобігти небезпеки, не досягли своєї цілі і шкода настала, не зважаючи на зусилля особи, яка добросовісно розраховувала на його відвернення.

Респуб

ліка

Вірменія

КК від 18. 04.2003р.15
Республіка Казахстан КК від 03. 07.2014р.16

15

16

Кримінальний кодекс Республіки Вірменія 2003р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1241378&subID=100095305.100095318.100095894.100096132.100096163 Кримінальний кодекс Республіки Казахстан 2014р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lmc .kz/component/k2/item/1861 -^vголовный-кодекс-респvблики-казахстан.html

Киргизь-

ська

Респуб

ліка

КК від 1.10.1997р.17
Республік а Молдова КК від 18. 04.2002р.18
Російська

Федера

ція

КК від 13. 06.1996р.19
Республік а Таджикистан КК від 1.09.1998р.20
Республік а Узбекистан КК від 22. 09.1994р.21
ОКРЕМІ ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ГІЛКИ КОНТИНЕНТАЛЬ] ОЇ СИСТЕМИ ПРАВА22
Респуб

ліка

Грузія +

КК від 01.

06.2000р.23

Стаття 36 Помилка

1. Особа, якій невідомо, що вчинюване нею діяння є забороненим, не карається тільки у випадку, коли помилка є вибачливою.

2. Помилка є вибачливою, якщо особі в ситуації, що склалася, не було і не могло бути відомо, що

Загальна частина, розділ 2, глава 8 «Обставини, що виключають проти- правність діяння» (ст.28- Відсутні конкретні положення щодо ФП. Зі змісту статті випливає, що законодавець регламентує лише юридичну помилку.

Щодо ФП, то конкретних положень КК не містить. Існують загальні положення, передбачені

Відсутність конкретних положень щодо ФП виключають можливість їх детального аналізу.

7 Кримінальний кодекс Киргизької Республіки 1997р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://online.adviser.kg/Document/7doc id=30222833

18 Кримінальний кодекс Республіки Молдова 2002р.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : httv://lex. justice. md/ru/331268/

19 Кримінальний кодекс Російської Федерації 1996р.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.consultant.ru/popular/ukrf/

20 Кримінальний кодекс Республіки Таджикистан 1998р.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.wipo.int/wipolex/ru/text.jsp7file id=237375#LinkTarget 10350

21 Кримінальний кодекс Республіки Узбекистан 1994р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lex.uz/pages/GetAct.aspx7lact id=111457

22 Така назва групи держав вживається у працях С.С. Яценка; див., наприклад, Яценко С.С. Кримінальний кодекс має відповідати Основному закону держави - Конституції / С.С. Яценко // Вісник Асоціації кримінального права України. - 2013. - № 1 (1). - С.79.

23 Кримінальний кодекс Грузії 2000р.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1241370

вона вчиняла заборонене діяння. 3. Коли помилка не є вибачливою, особа може бути притягнута до відповідаль-ності тільки за необережність, якщо вчинення такого діяння з необережності карається за цим Кодексом.

Стаття 32. Звільнення від кримінальної відповідальності за інших правомірних діяннях

Не є протиправними діяння особи, що вчинила передбачене даним Кодексом діяння за наявності інших обставин, які хоча в цьому кодексі прямо не згадуються, але цілком задовольняють умови правомірності цього діяння

Стаття 38. Звільнення від кримінальної відповідальності за інших невинних діяннях

Не є винними діяння особи, що вчинила передбачене даним Кодексом діяння за наявності інших обставин, які хоча в цьому кодексі прямо не згадуються, але цілком задовольняють умови невинуватості цього діяння.

32); глава 9

«Обставини,

що

виключають і пом’якшують вину» (ст.33-38).

статтями 32 і 38 КК, які, на нашу думку, можуть включати і ФП.
Литовська Республіка КК від 26. 09.2000р.[10]
Латвій- Кр. закон - - - - -
ська Республіка від 8.07. 1998р.25
Етонська

Рес

публіка

ПК від 06.

06.2001р.26

Стаття 17. Незнання обставини, що відповідає складу винного діяння

1. Особа, яка під час вчинення діяння не знала про обставину, що відповідає складу винного діяння, не вважається такою, що вчинила діяння умисно. В такому разі особа несе у передбачених законом випадках відповідальність за винне діяння, вчинене з необережності.

2. Особа, яка під час вчинення діяння помилково вважала за наявну обставину, що відповідає складу винного діяння, і передбачає більш м’яке покарання, несе відповідальність за умисне винне діяння, на вчинення якого був спрямований її умисел.

Стаття 31. Помилка щодо обставини, що виключає протиправність

1. Умисне діяння не визнається протиправним, якщо особа під час вчинення діяння помилково уявляє собі обставину, що може усунути протиправність діяння. У такому випадку особа у передбачених законом випадках

Загальна частина, глава 2 «Винне діяння», розділ 1 «Склад винного діяння»

(ст.17).

Розділ 2 «Виключення протиправ- ності» (ст.31).

Передбачені загальні положення щодо негативної та позитивної ФП в обставинах, що кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ27, а також в обставинах, що виключають «протиправність діяння». 1. Негативна ФП щодо обставини, яка кореспондує з відповідним компонентом ЮСЗ, виключає умисел. Таким чином, в одних випадках така помилка «трансформує» діяння в необережне, а в інших (якщо помилка є вибачливою, що виключає обидві форми вини, або таке необережне діяння не є кримінально караним) - усуває КВ в цілому.

ФП щодо обставини, яка відповідає більш «м’якому» злочину зумовлює КВ за інший, ніж той, що об’єктивно має місце, злочин.

2. Позитивна ФП щодо обставини, що виключає «протиправність» може усувати КВ або зумовлювати КВ за

Переваги:

а) ФП присвячені окремі статті;

б) регламентовано значну частину ситуацій, що містять ФП;

в) правові наслідки ФП відображають пріоритет суб’єктивного інкримінування;

г) враховано можливість впливу ФП на призначення покарання.

Недоліки:

а) в ч.2 ст.17 передбачено лише позитивну ФП щодо обставини, що відповідає складу більш м’якого злочину, однак для повноти регламентації уявляється

необхідним відразу

25

25 27

Кримінальний закон Латвійської Республіки 1998р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.alex-lawver.lv/kua1 .htm

Пенітенціарний кодекс Естонської Республіки 2001р.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://estonia.news-citv.info/docs/sistemsw/dok iegdab/

В цьому та інших випадках використання абревіатурного скорочення «ЮСЗ» є дещо умовним і позначає юридичну конструкцію відповідного кримінально караного діяння.

несе відповідальність за винне діяння, вчинене з необережності. 2. Особа, яка під час вчинення діяння не знає про обставину, що об’ єктивно виключає протиправність її діяння, несе відповідальність за замах на винне діяння. В такому разі суд може застосувати положення ст.60 даного Кодексу (ст.60 регулює питання пом’якшення покарання). необережний злочин. Негативна ФП щодо такої обставини має своїм наслідком замах на винне діяння, однак суд може пом’якшити покарання. передбачити і ситуацію, коли ФП стосується обставини, що відповідає складу більш тяжкого злочину;

б) правовий наслідок помилки,

сформульований в ч.2 ст.17 цього ПК у загальній формі, причому не зрозуміло, чи впливає така помилка і на стадію злочину.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП в ПК є достатньо повною.

Загальний висновок Окремі положення щодо ФП можуть бути використані при внесенні відповідних змін до КК України.

ОКРЕМІ ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
Фран

цузька

Респуб-

КК від 01. 01.1992р.28 Ст. 122-3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, що надала докази того, що Розділ 2 «КВ», глава 2 «Підстави Відсутні конкретні положення щодо Зі змісту статті випливає, що законодавець регламентує лише Відсутність

конкретних положень щодо ФП виключають

28 Кримінальний кодекс Французької Республіки 1992р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1243018

ліка через помилку у праві, яку вона не могла уникнути, вона вважала, що має законні підстави для вчинення діяння. відсутності чи зменшення відповідальності» (ст.122-

3).

ФП. юридичну помилку. можливість їх детального аналізу
Федеративна республіка Німеччина КК 1871р.29 § 16 Помилка у фактичних обставинах діяння

1. Хто під час вчинення діяння, не знає про обставини,

які стосуються складу вчинку, передбаченого законом, той діє неумисно.

Караність за діяння, вчинене з необережності при цьому залишається без змін.

2. Хто під час вчинення діяння, помилково сприймає обставини такими, які стосувалися б складу вчинку, передбаченого більш м’яким законом, може бути покараний за умисне діяння лише за більш м’яким законом.

§ 35 Виправданий вимушений

30

стан

1. Хто через наявну небезпеку для життя, здоров’я чи свободи, яку іншим чином усунути неможливо, вчиняє правопорушення, щоб відвернути небезпеку від себе, родича чи іншої, близької йому людини, діє невинувато...

Розділ 2 «Діяння»

Глава 1 «Підстави кримінальної відповідальнос ті» (§16); глава 4 «Вимушена оборона и вимушений стан» (§35).

Передбачені положення щодо негативної та позитивної ФП в обставинах, що кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ. ФП також «закладена» в конструкціях окремих ЮСЗ. 1. Негативна ФП щодо обставин, які кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ, виключає умисел, а тому в окремих випадках і КВ в цілому (якщо злочин, вчинений з необережності, не є кримінально караним або помилка виключає вину). Позитивна ФП щодо обставини, яка, якби вона мала місце, утворювала б склад більш м’якого злочину, може зумовлювати КВ за умисний більш «м’який» злочин.

2. В § 35, регламентуючи вимушений стан, законодавець вбачає підстави для застосування

Переваги:

а) передбачено окрему статтю, присвячену ФП;

б) ФП «закладено» в конструкціях окремих злочинів;

в) у деяких статтях спостерігається поділ ФП на вибачливі та невибачливі;

г) диференційовано вплив ФП на оцінку діяння в залежності від «значення» обставини, щодо якої суб’єкт помиляється (ч.2 ст.16);

ґ) в «спеціальних» статтях передбачається вплив ФП не лише на кримі-нально- правову кваліфікацію, але і на призначення

9 Кримінальний кодекс Федеративної Республіки Німеччини 1871 р. .// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1242733; Strafgesetzbuch und Nebengesetze / Erlautert von Dr. Thomas Fischer / Thomas Fischer, Otto Schwarz, Eduard Dreher, Herbert Trondle // Richter am Bundesgerichtshof Honorarprofessor an der Universitat Wurzburg. - Verlag C.H. Beck Munchen. 2012. - 2590s.

30 В літературі зазначається, що § 35 передбачає різновид крайньої необхідності, що виключає вину. Див.: Жалинский А.Э. Современное немецкое уголовное право / А. Э. Жалинский ; Государственный ун-т - высшая школа экономики. - М. : Проспект, 2006. -С.195.

2. Якщо особа під час вчинення діяння неправильно розуміє обставини, які виключили б її вину згідно з абз. 1, то вона карається лише тоді, коли вона могла уникнути помилки. 2. Згідно § 49, абз. 1 покарання може бути пом’якшено.

§ 97В Розголошення відомостей, що помилково приймаються за нелегальну таємницю 1. Якщо особа у випадках, вказаних у §§ 94-97 розголошує відомості, помилково сприйняті нею за державну таємницю вказаного в §97а виду, то вона карається відповідно до цих положень, якщо 1) помилку можна поставити їй в докір; 2) її діяння не пов’язані з наміром запобігти уявному порушенню, чи 3) діяння, відповідно до обставин, не є засобом для даної цілі.

§113 Протидія особі, що виконує службові рішення 1. Хто перешкоджає службовій особі чи військовослужбовцю, який здійснює дії на виконання законів, правових приписів, вироків, рішень суду чи розпоряджень, при вчиненні ним таких службових дій шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, чи при цьому нападає на нього, карається ,,,,

цієї норми і в тому разі, коли реально такого стану немає, але особа допускає позитивну вибачливу ФП щодо нього. Не вибачлива ФП не тягне таких наслідків, але може бути обставиною, що

пом’якшує покарання.

3. В § 97В передбачено

ФП щодо характеру відомостей, що

розголошуються. Якщо дані, які особа сприймає як державну таємницю не є такими, то однією з умов притягнення до KB є те, що допущення ФП можна поставити в докір особі. На підставі останнього можна

зробити висновок, що йдеться про невибач- ливість такої ФП.

4. Ч. З § 113 і ч.З § 136

містять подібні

конструкції ЩОДО

неврахування ФП в правомірності діяння службової особи, якщо суб’єкт помилково вважає її правомірною. Оскільки

покарання або

усунення караності діяння в цілому. Недоліки:

а) в «загальній» статті

не виокремлюються вибачливі і

невибачливі ФП;

б) законодавець не розглядає системно позитивні та негативні ФП;

в) в окремих випадках встановлюється пріоритет

об’єктивного над

суб’єктивним (ч.З §113,ч.3 §136).

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є достатньо повною, але не завжди системною і послідовною.

Загальний висновок Окремі положення щодо ФП можуть бути використані при

внесенні відповідних змін до KK України (особливо цікавим видається досвід ФРН

3. Діяння не карається за даним приписом в тому випадку, якщо діяння службової особи є неправомірним. Це діє і в разі, якщо особа, що вчинила діяння, помилково вважає, що службові діяння є правомірними.

4. Якщо особа, вчиняючи діяння, помилково вважала, що службове діяння не є правомірним, і вона могла уникнути помилки, то суд на свій розсуд може пом’якшити покарання (§49, абз. 2) або при незначній вині відмовитися від покарання відповідно до даного припису.

Якщо особа під час вчинення діяння не могла уникнути помилки і у зв’язку з відомими їй обставинами, не можна було вимагати від неї захисту шляхом оскарження ніби протиправного службового діяння, то діяння не карається за даним приписом; якщо цього можна було від неї вимагати, то суд може за своїм розсудом пом’якшити покарання (§49, абз. 2) або відмовитися від покарання відповідно до даного припису

§136 Порушення майнового арешту; незаконне зняття чи пошкодження печатки

1. Той, хто руйнує, пошкоджує, приводить у непридатний стан річ, на яку покладений арешт, чи

неправо-мірність таких дій виключає караність діяння за цими статтями, не зважаючи на те, що суб’єкт сприймав це діяння як правомірне, спостеріг-гається встановлення пріоритету об’єктивно-го (неправомірності діяння) над су б ’ єктив -ним

(помилковою оцінкою діяння як правомірного).

5. В ч.4 § 113 передбачено ситуацію,

коли особа допускала ФП, через яку вважала «службову» дію

неправомірною. Розрізняються кілька варіантів такої ситуації:

1) ФП є не вибачливою -

суд може пом’якшити покарання або

відмовитися від нього;

2) ФП є вибачливою і не можна було вимагати від особи захисту від неправомірного діяння шляхом його оскарження - діяння не є караним за цією нормою;

в частині врахування ФП на рівні окремих ЮСЗ).

яка іншим способом піддана службовому арешту, чи яким- небудь іншим способом повністю чи частково вилучає річ з-під арешту, карається ...

2. Також карається той, хто пошкоджує, зриває чи перетворює в невпізнанну службову печатку, яка накладається для того, щоб піддати арешту речі, опечатати їх в службових цілях чи позначити їх такими, або хто повністю чи частково ламає опечатувальний замок.

3. Діяння не карається відповідно до абз.1 і 2, якщо накладення майнового арешту, судовий опис майна чи опечатування здійснено неправомірною службовою дією. Цей припис діє і тоді, коли особа, яка вчинила діяння, помилково вважала, що службове діяння є правомірним.

4. § 113, абз. 4 діє відповідно.

3) ФП є вибачливою, але від особи можна було вимагати захисту від неправомірного діяння шляхом його оскарження - суд може пом’якшити покарання або відмовитися від нього.
Королівство Іспанія КК від 23. 11.1995р.31 Ст. 14

1. Нездоланна помилка щодо діяння, що становить кримінальне правопорушення, виключає КВ особи. Якщо згідно із обставинами справи і особи

Розділ 1 «»Про злочини і проступки», глава 1 «Про злочини і проступки» Регламентовано ФП, що виключає КВ та умисел. Помилка може також впливати на оцінку діяння як 1. Негативна вибачлива ФП щодо діяння, що становить крим. правопорушення виключає КВ особи, а невибачлива - усуває Переваги:

а) регламентовано найбільші поширені наслідки ФП;

б) в ч.1 ст.14 розрізняється

31

Кримінальний кодекс Королівства Іспанії 1995р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.legislationline.org/documents/section/criminal-codes

винного, помилка була здоланною, правопорушення в такому разі карається як вчинене з необережності.

2. Помилка щодо факту, що класифікує правопорушення, чи щодо обтяжуючої обставини перешкоджає такій оцінці.

правопорушення певного виду, а також мати своїм наслідком неінкриміну-вання певної обтяжуючої обставини.

умисел.

2. ФП може

обумовлювати кримінально-правову оцінку діяння як правопорушення певного виду.

3. Негативна ФП щодо

обтяжуючої обставини

виключає її

інкримінування.

вибачлива і

невибачлива ФП.

Недоліки:

а) передбачено ФП не

щодо будь-якої

обставини, що

кореспондує відповідним компонентам ЮСЗ, а лише щодо діяння;

б) в ч.2 статті не

проводиться поділ на вибачливу і

невибачливу ФП, що залишає відкритим питання, чи має різновид ФП за цим критерієм

кримінально-правове

значення;

в) не розглядаються системно негативні і позитивні ФП.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок Окремі положення щодо ФП можуть бути використані при

внесенні відповідних

змін до КК України.
Італій

ська

Респуб

ліка

КК від 01. 07.1931р.32 Ст.47 Фактична помилка Помилка щодо діяння, що становить злочин, виключає караність особи, що діє. Але якщо помилка викликана необережністю, караність не виключається за умови, що діяння передбачене законом як необережний злочин.

Помилка щодо ознак певного злочинного діяння, не виключає караності за інше злочинне діяння.

Помилка щодо некримінального закону виключає караність, якщо вона викликала помилку щодо діяння, що становить злочин. Ст.49 Помилкове уявлення про те, що діяння є злочинним. Неможливе злочинне діяння Не підлягає покаранню той, хто вчинить діяння, що не становить злочин, помиляючись, що воно є злочинним.

Караність виключається також, якщо через непридатність діяння чи через відсутність об’єкту

Книга 1 «Загальне щодо злочинів» Розділ 3 «Злочин», глава 1 «Закінчений і незакінчений злочин» Регламентовано ФП щодо обставин, від яких залежить злочинність діяння. Передбачено також так зване «неможливе» злочинне діяння, ФП щодо пом’якшуючих і обтяжуючих обставин, а також щодо обставин, що виключають покарання. Спеціально регламентована ФП щодо особи потерпілого та наслідків діяння. 1. Вибачлива негативна ФП щодо обставини, від якої залежить злочинність діяння,

виключає караність особи. Така невибачлива помилка може обумовлювати відповідальність за необережний злочин або усувати КВ в цілому (якщо відповідне діяння, вчинене з необережності, не є кримінально караним).

2. Позитивна ФП щодо обставини, від якої залежить злочинність діяння, виключає караність, в тому числі, якщо «злочинний результат» неможливий через непридатність діяння чи об’єкту, однак така ФП може зумовити застосування заходів безпеки.

Переваги:

а) ФП присвячені окремі статті КК;

б) передбачено найбільш поширені різновиди ФП;

в) прослідковується узгодженість окремих положень щодо регламентації ФП між собою (зокрема, в ст.82 є посилання на ст.60);

г) проводиться поділ помилок на вибачливі та невибачливі, а також позитивні та негативні;

ґ) спостерігається тенденція тлумачення суб’єктивної оцінки особи на її користь. Наприклад, відповідно до ст.49 особа, яка вчиняючи певне діяння, вважає його злочином, однак

32 Кримінальний кодекс Італійської Республіки 1930р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.altalex.com/index.php?idnot=2205

неможливий шкідливий або небезпечний наслідок.

Якщо у випадках, передбачених попередніми положеннями, в діянні вбачається склад іншого злочинного діяння,

застосовується покарання,

встановлене за фактично вчинене злочинне діяння.

У випадках, передбачених в частині другій даної статті, суддя може постановити, щоб до виправданого була застосована міра безпеки.

Ст.59 Обставини, про наявність яких особа не знає, чи обставини, що помилково сприймаються як існуючі

Оскільки закон не встановлює іншого, обставини, що посилюють, пом’якшують або виключають покарання,

враховуються відповідно на шкоду чи на користь особи, хоча б вони не були їй відомі або помилково вважались нею за існуючі. Якщо особа помилково вважала, що існують обтяжуючі чи пом’якшуючі обставини, вони не враховуються ні на шкоду, ні на його користь.

Якщо особа помилково вважала,

3. ФП щодо обставин, що

пом’якшують або

обтяжують покарання,

не враховується

відповідно на користь особи чи проти неї. Якщо обставини існують

реально - вони інкримінуються особі, навіть якщо щодо них суб’єкт допускає

негативну ФП. Якщо ж такі обставини існують лише в думках особи, але реально відсутні, - вони не інкримінуються їй. Вибачлива позитивна ФП щодо обставини, що виключає покарання, враховується на користь особи, а невибачлива - не виключає покарання за необережний злочин.

4. За наявності ФП в особі

потерпілого обтяжуючі обставини, що

стосуються становища або властивостей

потерпілого чи відносин між ним та суб’єктом, не ставляться особі у вину. Натомість помилка щодо

об’єктивно такий
відсутній, не несе KB.
Недоліки:
а) при вирішенні
окремих ситуацій
пріоритет віддається
об’єктивному над
суб’єктивним
(зокрема, ЩОДО
неврахування
пом’якшуючих чи
обтяжуючих обставин,
якщо яких особа
допускала ФП);
б) в окремих випадках
прослідковується
непослідовність
законодавця. Так,
відповідно до ст.59
позитивна ФП ЩОДО
пом’якшуючої
обставини не
враховується на
«користь» особи, але в
тій же статті

передбачено обов’язкове врахування позитивної ФП щодо обставини, що виключає

покарання.

Цікаво, однак

що існують обставини, що виключають покарання, вони завжди враховуються на її користь. Але якщо помилка викликана необережністю,

караність не виключається, оскільки діяння передбачено законом як необережний злочин. Ст. 60 Помилка в особі потерпілого

У випадку помилки в особі потерпілого від злочинного

діяння не ставляться у вину обтяжуючі обставини, що

стосуються особи чи

властивостей потерпілого чи

стосунків між потерпілим та винним.

Навпаки, враховуються на її користь пом’якшуючі обставини, щодо наявності яких особа помилялась, які стосуються

вказаної особи, властивостей і стосунків.

Положення даної статті не застосовуються, якщо мова йде про обставини, що стосуються віку чи інших фізичних чи психічних станів і властивостей потерпілої особи.

Ст.82 Заподіяння шкоди іншій особі, ніж та, на яку було

наявності обставин, що пом’якшують покарання і стосуються таких

відносин чи властивостей, враховується на користь суб’єкта.

5. ФП, через яку шкода заподіюється іншій особі, ніж та, на яку було спрямовано посягання, обумовлює

відповідальність за той злочин, щодо якого особа мала умисел.

6. ФП щодо наслідків зумовлює

відповідальність за

необережний злочин. Це означає, що в деяких випадках KB

виключається, якщо

такий необережний

злочин не карається законом.

законодавець Італії визнав фактичною також помилку в законі

(не кримінально му).

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП в цілому може бути визнана повною, але не завжди системною. Загальний висновок Більшість положень можуть бути

використані при

внесенні відповідних змін до KK України.

спрямовано посягання Якщо через помилкове застосування засобів виконання злочинного діяння чи через іншу причину буде спричинена шкода іншій особі, ніж та, на яку було спрямовано посягання, винний відповідає так, ніби він вчинив злочинне діяння проти особи, яку він мав на увазі, але з прийняттям до уваги положень статті 60, оскільки вони стосуються обтяжуючих чи пом’якшуючих обставин

У тих випадках, коли окрім посторонньої особи буде

заподіяна шкода і особі, проти якої було спрямовано посягання, винний підлягає покаранню, встановленому за найбільш тяжке злочинне діяння, підвищене максимум на

половину.

Ст.83 Результат інший, ніж той, який особа прагнула Якщо у випадках, що не передбачені попередньою

статтею, через помилкове застосування засобів вчинення злочинного діяння чи з іншої причини настане інший результат, ніж той, який вона

259

прагнула, винний відповідає за необережне заподіяння наслідку, якого вона не прагнула, якщо діяння передбачено законом як необережний злочин.

Якщо винний заподіяв, крім того результату, який він прагнув, застосовуються правила сукупності діянь.33.

Респуб

ліка

Польща +

КК від 01. 01.1997р.34 Ст. 28. § 1.Не вчиняє умисного забороненого діяння той, хто помиляється щодо обставин, що утворюють ознаки цього діяння § 2. Підлягає відповідальності на підставі положення, що передбачає менш сувору відповідальність винний, який вчиняє діяння, добросовісно помиляючись щодо пом’якшуючої обставини, що є ознакою забороненого діяння, від якого таке пом’якшення відповідальності залежить Ст. 29. Не вчиняє злочин той, хто здійснюючи заборонене діяння, помиляється щодо обставини, що виключає неправомірну поведінку або вину; якщо помилка винного невиправдана, суд може застосувати надзвичайне пом’якшення покарання». Загальна частина, глава 3 «Виключення КВ» (ст.28- 29). Передбачені загальні положення щодо ФП в обставинах, що кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ, а також щодо обставин, що виключають неправомірну поведінку або вину. 1. ФП щодо обставин, що кореспондують з відповідними елементами ЮСЗ, виключає умисел.

2. Вибачлива ФП щодо пом’якшуючої обставини, що відповідає менш тяжкому злочину має своїм наслідком відповідальність особи за такий менш тяжкий злочин. Як уявляється, § 2 ст.28 може слугувати правовим орієнтиром для інкримінування особі іншого злочину, ніж той, що має місце об’єктивно, або привілейованого його складу.

3. Вибачлива ФП щодо обставини, що виключає

Переваги:

а) ФП присвячені окремі статті КК;

б) передбачено найбільш поширені різновиди ФП та їх наслідки;

в) в окремих статтях диференціюється вибачлива і невибачлива ФП та їх вплив на оцінку діяння;

г) прослідковується пріоритет принципу суб’єктивного інкримінування.

Недоліки:

а) в § 1 ст.28. законодавець не диференціює

вибачливі і

неправомірну поведінку або вину усуває KB, а невибачлива може

впливати на призначення покарання.

невибачливі ФП щодо таких обставин і, відповідно, не

розрізняє наслідки помилки в залежності від її виду. У зв’язку з цим виникає питання, чи може різновид ФП за цим критерієм мати кримінально-правове значення;

б) не розглядаються системно позитивні і негативні ФП. На наш погляд, ч.І ст.28 стосується лише

негативної ФП, а ч.2 ст.28 і ст.29 цього KK лише позитивних ФП. Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП в цьому KK є достатньо повною. Загальний висновок

Більшість положень можуть бути

використані під час внесення змін до KK України.

Фінлян

дська

Респуб

ліка

КК від 1989р35.

підрозділ 1 - Помилка щодо

визначальних елементів

правопорушення

Якщо в момент вчинення діяння особа не усвідомлювала існування усіх цих обставин, що вимагаються для наявності встановленого законом

визначення злочину, чи якщо він чи вона помилялись щодо цих обставин, діяння не є умисним. Тим не менше, відповідальність за необережний злочин не виключається.

Підрозділ 3

Помилка щодо підстави звільнення від відповідальності

Якщо діяння особи не тягне підстав, передбачених нижче в розділах 4-6, які б звільнили особу від відповідальності, але ці підстави мали б місце, якби діяння було вчинено за обставин, які особа обґрунтовано вважала наявними, він/вона не можуть бути покарані за умисний злочин. Однак питання про

відповідальність за необережний злочин може постати відповідно до положень щодо КВ за необережність.

Глава 4

«Підстави звільнення від відповідальності», підрозділ 1, 3

Передбачено загальні положення щодо ФП в обставинах, що кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ, а також щодо обставин, що звільняють від КВ.

1. ФП щодо обставин, що

кореспондують з

відповідними елементами ЮСЗ виключає умисел. Отже, така ФП може зумовлювати

відповідальність за

необережний злочин або виключати КВ в цілому (якщо діяння, вчинене з необережності, не є кримінально караним).

2. Позитивна вибачлива

ФП щодо обставин, що звільняють від

відповідальності (йдеться про ненастання КВ), виключає умисел, але відповідальність за

необережний злочин не виключена (також за умови караності такого).

Переваги:

а) передбачено окремі статті, присвячені ФП;

б) регламентовано найбільш поширені різновиди ФП;

в) спостерігається

певна логіка в законодавчих підходах до питання впливу ФП на кримінально-

правову оцінку діяння;

г) непрямо випливає

виокремлення вибачливих та

невибачливих помилок.

Недоліки:

а) передбачено єдиний наслідок ФП - виключення умислу (як щодо ФП в обставині, що

кореспондує з

відповідним компонентом ЮСЗ, так і щодо ФП в підставі звільнення від відповідальності). Отже, в деяких

випадках ФП може виключати КВ в цілому. Разом з цим, на наш погляд, виключенням умислу та КВ правові наслідки ФП не вичерпуються; б) не розглядаються ФП щодо інших, окрім названих, обставин. Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП видається неповною, але існуючі норми щодо неї є послідовними. Загальний висновок Окремі положення щодо ФП можуть бути використані під час внесення змін до КК України.

Королів

ство

Швеція

КК від 1962р.36 Стаття 9

Діяння, вчинене особою, що знаходилася під впливом помилки щодо його дозволеності, не тягне для неї покарання, якщо помилка була результатом помилки в прокламації кримінальної норми, чи з інших причин вона була явно

Глава 24 (ст.9). Відсутні конкретні положення щодо ФП. В наведеній статті йдеться про юридичну помилку. Відсутність

конкретних положень щодо ФП виключають можливість їх детального аналізу.

виправдана.
Королів

ство

Норвегія

Загальногромадянський КК від 22.05. 1902р.37 Ст.42 «Якщо особа, вчиняючи діяння, не знала обставини, що визначають КВ або підвищують караність за вищезгадане діяння, такі обставини не інкримінуються їй.

Якщо незнання має місце через недбалість в справах, де недбалість карається, може застосовуватись покарання за таку недбалість. Незнання, що є результатом сп’яніння, допущеного з вини особи, не береться до уваги. В таких справах злочинець має бути засуджений, ніби він був тверезим.

Помилка щодо вартості предмету чи суми, за якою збитки мають бути оцінені, будуть враховані лише коли кримінальна відповідальність залежить від них.

Ст.195 передбачає КВ за статеві зносини з особою віком до 14 р. Тут зазначено, що помилка щодо віку особи не може бути

Частина 1 «Загальні положення», Глава 3 «Умови, що визначають КВ» (ст.42). Передбачені положення щодо ФП в обставинах, що обумовлюють КВ, а також в обставинах, що «посилюють» її. Зроблені деякі уточнення щодо поширення положень про ФП на окремі ситуації. 1. Сформульоване загальне положення, відповідно до якого негативна вибачлива ФП щодо обставин, які визначають КВ особи, а також щодо обставин, які посилюють караність, виключає ставлення їх у вину. Це означає, що така ФП може, зокрема, виключати КВ в цілому, обумовлювати інкримінування іншого (більш тяжкого) злочину, ніж той, що був вчинений об’єктивно, а також бути підставою неставлення у вину обтяжуючої обставини.

Така невибачлива помилка може зумовлювати

відповідальність за необережність. Конкретизовано, що ФП щодо кількісних

Переваги:

а) передбачена «загальна» норма щодо ФП;

б) ФП включена до конструкцій окремих злочинів;

в) розрізняється вибачлива та невибачлива ФП та їх правові наслідки;

г) в «загальній» нормі виокремлено ФП в обставинах, що посилюють КВ. Недоліки:

а) загальна норма потребує більшої конкретики. Зокрема, дуже загальним видається

формулювання, що певні обставини, якщо особа їх не знала, не інкримінуються їй;

б) прямо регламентовано лише

підставою звільнення особи від KB.

Ст.196 передбачає KB за статеві зносини з особою віком до 16 р. Передбачено, що помилка у віці особи не є підставою звільнення від КВ, якщо тільки така допущена не з недбалості.

Ст.203 передбачає KB за статеві зносини з особою віком до 18р. Помилка щодо віку не виключає відповідальності, якщо лише така помилка не допущена сумлінно без недбалості.

Ст.220 передбачає KB за реєстрацію шлюбу у віці до 16 р. KB не виключається через помилку у віці партнера, якщо тільки така допущена не з недбалості.

показників предмету злочину чи суми збитків впливає на кримінально- правову оцінку лише у разі, якщо такі обставини кореспондують з

відповідними компонентами ЮСЗ.

2. В наведених положеннях ФП щодо віку потерпілого має різне значення. В ст. 195, в силу прямої вказівки в Законі, ФП взагалі не може виключати

відповідальність. В

CT.CT.196, 203 та 220 цього KK лише сумлінна помилка у віці може усувати відповідальність за ці злочини.

окремі правові

наслідки ФП, в) кримінально-

правове значення ФП обмежується лише тими з них, що кореспондують з

відповідними компонентами ЮСЗ. Такий висновок

підтверджується останнім положенням ст.42;

в) непослідовність підходів законодавця до врахування ФП «на рівні» окремих

злочинів.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП видається неповною. В деяких випадках

прослідковується несистемність підходів.

Загальний висновок Деякі положення

можуть

використовуватись під час розробок змін до KK України, особливо

в частині передбачення ФП в складах окремих злочинів.
Респуб

ліка

Хорватія

КК від 21.

10.2011р.38

Ст.30 Помилка щодо елементів злочину

1. Особа діє ненавмисно, якщо під час вчинення кримінального правопорушення вона не усвідомлює один з його правових елементів.

2. Якщо помилку, описану в ч. 1, можна було уникнути, особа буде відповідати за недбалість, якщо закон передбачає покарання за таке правопорушення також вчинене через недбалість.

Ст. 31 Помилка щодо обставини, що виправдовує

1. Хто під час вчинення злочину помилково вважає, що існують обставини, за яких злочин є дозволеним, не буде нести відповідальність за умисне вчинення злочину.

2. Якщо помилку, описану в ч.1, можна було уникнути, особа буде покарана згідно з нормами про недбалість, якщо закон також передбачає відповідальність за необережне вчинення злочину.

Загальна частина, розділ 3 «Кримінальне правопорушення» (ст.30). Передбачені

загальні

положення щодо ФП в обставинах, що

кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ, а також в обставинах, що виправдовують

1. З тлумачення ст. 30 випливає, що вибачлива ФП щодо обставин, що кореспондують з відповідними елементами ЮСЗ виключає умисел. Отже, в деяких випадках (якщо таке необережне діяння не є кримінально караним) виключається КВ в цілому. Така невибачлива ФП обумовлює

відповідальність за необережний злочин.

2. Позитивна вибачлива ФП щодо обставин, що виправдовують може виключати КВ або зумовлювати

відповідальність за злочин, вчинений з необережності.

Переваги:

а) ФП присвячено окремі статті в КК;

б) регламентовано найбільш поширені різновиди ФП. Недоліки:

а) прямо передбачений лише один наслідок помилки - виключення умислу,

опосередковано другий - виключення КВ, однак ФП, як видається, може мати й інші наслідки;

б) не зрозуміла логіка законодавця у виокремленні вибачливих та невибачливих ФП (перші виключають умисел, а другі обумовлюють відповідальність за необережний злочин);

в) відсутня системна регламентація позитивних і негативних ФП.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП видається неповною та несистемною. Загальний висновок Лише деякі положення можуть

використовуватись під час розробок змін до КК України

Королівство Данія

+

КК від 1930р.39
Чеська

Респуб

ліка

+

КК від 01. 08.2009р40. § 18 Помилка у факті (1) Хто при скоєнні злочину не знав або не здогадувався про реальну фактичну обставину, яка є ознакою злочину, діє неумисно. Це не впливає на відповідальність за злочин з необережності. (2) Хто в скоєнні злочину помилково припускає факти, які відповідають більш м’якому умисному злочину - Частина 1 «Загальні положення», глава 2 «КВ» (§18). Передбачено загальні поло-ження щодо ФП в обставинах, що кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ, в обставинах, що відповідають складу більш «м’якого» 1. ФП щодо обставини, що кореспондує з відповідним компонентом ЮСЗ виключає умисел, але особа може нести КВ за необережний злочин.

2. ФП щодо обставини, що відповідає складу менш суспільно небезпечного злочину, зумовлює інкримінування

Переваги:

а) ФП присвячено окрему статтю;

б) передбачено найбільш поширені різновиди ФП та диференційовано їх вплив на КВ особи (або її відсутність) з урахуванням «значення» обставини,

39 Кримінальний кодекс Королівства Данії 1930р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1241524& subID=100096345,100096365,100096414,100096558#text

40 Кримінальний кодекс Чеської Республіки 2009р.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://ilo.org/dyn/natlex/natlex browse.details?p lang=en&p countrv=CZE&pclassification=01.04&p origin=COUNTRY&p sortby=SORTBY COUNTRY

карається тільки за більш м’який злочин, якщо тільки діяння не буде скоєно з необережності. (3) Хто в скоєнні злочину помилково припускає факти, які

відповідають більш суворому умисному злочину - карається за замах на цей злочин. (4) Особа, в скоєнні злочину помилково припускає обставину, що

виключає протиправність - діє не навмисне; це не впливає на відповідальність за злочин, вчинений з необережності.

та більш

«тяжкого»

злочину, а також в

обставинах, які

виключають

протиправність

діяння.

особі умисного менш тяжкого злочину або необережного більш ТЯЖКОГО. ФП ЩОДО обставини, що відповідає складу більш тяжкого злочину, впливає на кримінально-правову оцінку діяння з позиції стадій злочину.

3. Позитивна ФП щодо обставини, що виключає протиправність діяння виключає умисел, але не виключає

відповідальності за

необережність.

якої ФП стосується; в) передбачаються негативні та позитивні ФП.

Недоліки:

а) не розгляд-даються

вибачливі та

невибачливі ФП і, відповідно, не

розрізняються наслідки помилки в залежності від її виду;

б) не передбачається взагалі такий правовий наслідок ФП, як виключення KB. З тлумачення статті випливає, що він може мати місце лише у разі, якщо помилка усуває умисел, а необережне діяння не карається кримінальним законом;

в) в одних випадках регламентується лише негативна, а в інших - лише позитивна ФП.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП видається достатньо

повною та системною. Загальний висновок Більшість положень щодо ФП можуть бути взяті за основу під час внесення змін до КК України
Румунія КК від 07.2009р.41 Ст. 30 Помилка

1. Діяння, передбачене в кримінальному праві не є злочином, якщо особа, на момент вчинення злочину, не знала про існування стану, ситуації чи обставини, від яких залежить злочинність діяння.

2. Положення частини 1 також застосовуються до діянь, вчинених із загальним наміром («basic intent»), що карається за кримінальним законом, але лише якщо незнання стану, ситуації чи обставини не є результатом загального наміру.

3. Стан, ситуація чи обставина, про які суб’єкт не знав під час вчинення діяння, не становитиме обтяжуючу обставини чи опосередковано обтяжуючим елементом («aggravating circumstantial element»).

4. Положення частин 1-3 застосовуватимуться також до незнання правових положень некримінального закону.

Розділ 2 «Злочини», глава 3 «Причини, що виключають ставлення в вину» (ст.30). Передбачено положення щодо ФП в обставинах, що обумовлюють злочинність діяння, ФП в обставинах, що обтяжують відповідальність, а також щодо юридичної помилки. 1. Вибачлива негативна ФП щодо обставин, з якими пов’язується питання злочинності діяння, виключає КВ. Під таке узагальнене формулювання може підпадати і ФП в наявності обставин, що виправдовують (глава 2 цього КК).

2. Вибачлива негативна ФП щодо обтяжуючої обставини виключає її інкримінування. При цьому не конкретизується різновид помилки за критерієм причини та умови її виникнення. Звідси можна припустити, що такий вплив має і вибачлива, невибачлива ФП.

3. Ч.4 коментованої статті

Переваги:

а) ФП регламентована в окремій статті;

б) передбачаються основні різновиди ФП. Недоліки:

а) не розрізняються вибачливі та невибачливі ФП, а також диференціюються їх правові наслідки;

б) передбачено лише окремі різновиди ФП, а також лише деякі з можливих правових наслідків ФП.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП видається неповною.

Загальний висновок Окремі положення можуть

5. Діяння, передбачене кримінальним законом, не тягне ставлення в вину, коли воно є результатом незнання чи помилкового знання його незаконного характеру внаслідок обставин, які не можна було уникнути жодним чином. регламентує помилку щодо положень закону (некримінального), що традиційно в теорії кримінального права визнається юридичною помилкою. Видається, що ч.5 статті також присвячена юридичній помилці (йдеться про неусвідомлення незаконності). використовуватись під час розробок змін до КК України.
ОКРЕМІ Д ЕРЖАВИ СІМ [’Ї ЗАГАЛЬНОГО ПРАВА
Окремі судові рішення
Англія R v Prince (1875) LR 2 CCR 15442 Суть справи: суб’єкт був звинувачений у тому, що він «забрав» від батьків незаміжню дівчину до досягнення нею шістнадцяти-річного віку, що суперечило ст.55 Акту про злочини проти особи 1861р. Він знав, що дівчина знаходиться під опікою батьків, але обґрунтовано вважав, що вона досягла вісімнадцятирічного віку. Суд Розглядувана справа є підтвердженням того, що фактична помилка тісно пов’язана з means rea і тому вона не може слугувати підставою захисту від кримінального переслідування щодо тих злочинів, для яких цей компонент не є Загальний висновок Системний аналіз судових рішень Англії дозволяє зробити наступні висновки.

1. Фактична помилка може розглядатись як підстава захисту від кримінального переслідування. Тут варто відмітити:

R v Tolson (1889) 23

QBD 16843

першої інстанції визнав його винним у вчиненні

інкримінованого злочину. Вирішення справи: Суд другої інстанції залишив вирок у силі. В якості обґрунтування було зазначено, що даний злочин є злочином «суворої

відповідальності» і тому помилка у віці (навіть така, що ґрунтувалась на розумних підставах) не може слугувати підставою захисту).

Суть справи: у вересні 1880 р. обвинувачена вийшла заміж. У грудні 1881 р. її чоловік зник. Пізніше їй сказали, що він був на кораблі, який потонув. Через шість років, вважаючи, що її чоловік мертвий, вона ще раз вийшла заміж. Через 11 місяців чоловік повернувся, а вона була засуджена за двоєженство. Вирішення справи:

Оскільки засуджена не мала наміру, перебуваючи в шлюбі, одружуватися знову, як це вимагається для двоєженства, суд

обов’язковим (так звані делікти строгої заборони).

Аналіз справи проти Толсон дозволяє

сформулювати висновок, що обґрунтована ФП щодо за кримінальним правом Англії обставини, з якою закон пов’язує наявність або відсутність злочину, може

зумовлювати ненастання КВ.

а) в одних випадках

підставою захисту може бути

обґрунтована помилка щодо обставини, з якою закон пов’язує злочинність діяння (див. справу R v Tolson (1889) 23 QBD 168);

б) В інших випадках зумовлювати ненастання КВ може і необґрунтована фактична помилка. Прикладом може бути справа R v Gladstone Williams (1984) 78 Cr. App. R. 276;

в) існують також

випадки, коли

обґрунтованість/не - обґрунтованість помилки не відіграє жодного значення. Йдеться про так звані злочини суворої

відпові-дальності, для яких means rea взагалі не вимагається.

Дивись, зокрема, R v

вирішив, що вона не підлягає кримінальній відповідальності в силу обґрунтованої фактичної помилки. Prince (1875) LR 2 CCR 154.

2.Фактична помилка, допущена суб’єктом в стані алкогольного сп’яніння (drunken mistake), в який він сам себе привів не є захистом від кримінального переслідування за злочин із «загальним наміром» (basic intent), але може бути врахована щодо злочинів зі «спеціальним наміром» (specific intent) (див. справи R v Fothering-ham (1988) Crim LR 846 та R v O'Connor [1991] Crim LR 135, в останній з яких умисне вбивство через ФП було «трансформоване» в необережне вбивство. Інші правові наслідки ФП з проаналізованих судових рішень не випливають.

R v Суть справи: Прийшовши додому - - Справи R v Fothering-ham

Fothering- ham (1988) Crim LR

84644

після вечірки обвинувачений вступив у насильницький статевий зв'язок з 14-річною нянею, яка спала. Він повідомив, що був у такому стані алкогольного сп’яніння, що думав, що та дівчина є його дружиною.

Вирішення справи: Апеляційний Суд залишив вирок у силі. Було зазначено, що добровільне доведення себе до стану сп’яніння не може бути враховано як захист від злочину із «загальним» наміром (basic intent).

(1988) Crim LR 846 та R v O'Connor [1991] Crim LR 135 підтверджують наступне: фактична помилка, допущена суб’єктом в стані алкогольного сп’яніння (drunken mistake), в який він сам себе привів не є захистом від кримінального переслідування за злочин із «загальним наміром» (basic intent), але цілком може розглядатись як підстава для такого захисту щодо злочинів зі «спеціальним наміром» (specific intent).
R v O'Connor [1991] Crim LR 13545 Суть справи: Суб’єкт обвинувачувався у вчиненні умисного вбивства. На момент заподіяння смерті він перебував у стані алкогольного сп’яніння і вважав, що обороняється від вчинюваного щодо нього нападу. Особа була визнана винною у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Заперечення проти засудження в

Див. узагальнений зміст щодо справи R v Fothering-ham (1988) Crim LR 846.

44

45

R v Fothering-ham (1988) Crim LR 846 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.e-lawresources.co.uk/R-v-Fotheringham.Dhp R v O'Connor [1991] Crim LR 135 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.e-lawresources.co.uk/R-v-O'Connor.php

апеляції ґрунтувалось на тому, що суддя не вказав суду присяжних про вплив стану сп’яніння на стан самооборони. Вирішення справи: Рішенням апеляційної інстанції обвинувачення в умисному вбивстві було «замінено» на обвинувачення в необережному вбивстві саме на тій підставі, що суддя не зорієнтував присяжних на рахунок того, що доведення себе на стану алкогольного сп’яніння може виключати спеціальний намір (specific intent). Саме такий намір є елементом умисного вбивства, що і обумовило «трансформацію» умислу в необережність.
R v

Gladstone Williams (1984) 78 Cr. App. R.

27646

Суть справи: суб’єкт став свідком побиття неповнолітнього. Він кинувся на допомогу молодика і вдарив, як він вважав, нападника. Насправді юнак скоїв пограбування, а особа, що його била, вчиняла ці дії, щоб не дати останньому втекти. Суб’єкт був визнаний винним за ст.47 Акту про злочини проти особи 1861р. Обвинувачений звернувся з апеляцією, стверджуючи, що В розглядуваному судовому рішенні вирішується принципове питання - чи завжди ФП для виключення нею КВ повинна бути вибачливою.

Апеляційний суд підтримав позицію апелянта, тим самим надавши негативну відповідь на поставлене

суддя, що розглядав справу, вказав суду присяжних «неправильний напрямок», вимагаючи, щоб помилка була обґрунтованою.

Вирішення справи: апеляція була визнана аргументованою, а вирок скасовано. Суд вказав, що суттєве значення має наявність помилки взагалі, а її

обґрунтованість/необгрунтованіс ть може не мати значення.

питання. Фактично було визнано, що вплив ФП не завжди залежить від її вибачливості чи невибачливості..
Окремі законодавчі акти
Акт про викра-дення від 26.07. 1968р.47 / Theft Act 1968 Ст.2 «Нечесно»

Присвоєння майна, що належить іншій особі, не розглядається як таке, що здобуте нечесно - а) якщо він присвоїв майно, вважаючи, що має право позбавити інших від нього від власного імені чи від третьої особи; чи б) якщо він присвоює майно, вважаючи, що матиме згоду іншої особи, якби інший знав про присвоєння і його обставини; чи в) (за виключенням, якщо майно ним здобуте як довірчим власником чи особистим представником),

Загальний висновок Аналіз окремих законодавчих актів Великобританії дозволяють сформулювати наступні висновки.

1. Конструюючи окремі злочини, законодавець передусім робить акцент не на об’єктивних, а на суб’єктивних моментах (як особа оцінювала певні

якщо він присвоює майно, вважаючи, що особа, якій майно належить, не може бути з’ясована за допомогою «розумних кроків». В тексті Акту при описанні конструкцій конкретних злочинів законодавець часто вживає поняття «нечесно»

(“dishonestly”). Зокрема, в статтях 1, 13, 17, 20, 22, 24А.

При конструюванні окремих злочинів інколи робиться застереження щодо фактичної помилки. Наприклад, у ст.12 передбачено відповідальність за заволодіння транспортним

засобом без повноважень на це. У ч.б ст.12 передбачено: «Особа не вчиняє злочин за цією статтею, якщо вчинене нею здійснювалось під впливом впевненості, що вона мала законні повноваження на вчинення цього діяння чи власник дозволив би їй вчинити таке діяння, якби знав про нього та його (діяння) обставини.

Ст. 21. Особа винна у вимаганні, якщо з метою отримати для себе чи іншої особи або з метою заподіяти шкоду іншій людині, висловлює будь-яку незаконну вимогу, поєднану з погрозами; і

обставини). Так, в Theft Act 1968 «червоною ниткою» прослідковується вживання слова

«нечесно»

(“dishonestly”), в основу визначення якого покладено

суб’єктивну оцінку особи відповідних фактичних обставин (див, наприклад, ст.ст.

1, 13, 17, 20, 22, 24А Акту);

2. Фактична помилка

може зумовлювати ненастанна KB. У деяких з

проаналізованих законодавчих положеннях для такого наслідку вимагається обґрунтованість впевненості особи щодо відповідних обставин. Так, у ч.2 ст.147А Violent

Crime Reduction Act 2006 передбачено, що обґрунтована фактична

ЩОДО

помилка

для цих цілей вимога з погрозами є незаконною, якщо тільки особа не діє під впливом впевненості, що а) вона має обґрунтовані підстави для пред’явлення вимоги; і б) використання погроз є власне засобом посилення вимоги.

досягнення особою, що придбає

алкогольний напій 18- річного віку, виключає ознаку «незаконність», тобто виключає

злочин.

Інші положення не вимагають обґрунтованості помилки для

замовлення нею такого наслідку. Наприклад, див. ч.б ст. 12 Theft Act 1968, в якій нічого не зазначено з приводу обґрунтованості помилки.

З. Відповідно до Criminal Attempts Act 1981 фактична

помилка може

впливати на

відповідальність особи з урахуванням стадій злочину -

зумовлювати відповідальність за замах на злочин. Зі змісту Акту випливає, що позитивна ФП особи щодо обставин,

що роблять вчинення злочину можливим, обумовлює КВ за замах на той злочин, щодо якого у особи був намір.
Акт про скорочення насильницьких злочинів від 8.11.2006р.

48 / Violent Crime Reduction Act 2006

Ст.147А передбачає КВ за систематичний продаж алкогольних напоїв дітям. Тут міститься застереження (ч.2.), що «для цілей цього розділу продаж алкогольних напоїв особам до 18 років є незаконним, якщо а) суб’єкт, що здійснив продаж, вважав, що особа досягла 18- річного віку чи б) суб’єкт не має обґрунтованих підстав для впевненості, що особа досягла 18-річного віку чи є старшою». В

4.3 передбачені умови, за яких суб’єкт має обґрунтовані підстави для такої впевненості.

4.3 ст.24А: «Для злочинів цього розділу захистом від кримінального переслідування є те, що особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, а) була впевнена, що інша особа досягла 18-річного віку чи є старшою, і б) мала обґрунтовані підстави для такої

Розділ 23 «Злочини проти систематичного продажу алкоголю дітям» (ст.147А); розділ 40 «Поширення імітації вогнепальної зброї неповнолітнім» (ст.24А)

впевненості.
Акт про статеві злочини від 20.11.

2003р.[11] / Sexual

Offences Act 2003

1. Однією з умов вчинення статевих злочинів законодавець передбачає відсутність згоди іншої особи на вчинення відповідних дій, а також відсутність обґрунтованої впевненості суб’єкта в наявності такої згоди (ст.1, 2, 3, 4).

2. Щодо статевих злочинів проти дітей, то в статтях 9, 10, 11, 12, 15, 16, 18, 19, 25, 26, 49, 50 та ін. Закону передбачено, що такий злочин має місце, в тому числі, якщо відсутня обґрунтована віра суб’єкта в те, що потерпіла особа досягла певного віку (16р., 18р.).

Частина 1

«Статеві

злочини»

Акт про криміналь- но-карані замахи від 27.07.

1981р.[12] / Criminal Attempts Act 1981

Ст.1.

2. Особа може бути винна в замасі на вчинення злочину, на який поширюється цей розділ, навіть якщо обставини є такими, що вчинення злочину є неможливим.

Частина 1 «Замахи та інше», ст.1 «Замах»

Сполучені Штати Америки Звід законів - Розділ 1851
Штат

Техас

КК від 01. 01.1974р.52 КК штату Техас § 8.02. Фактична помилка

А) Становить захист від переслідування обґрунтована впевненість особи щодо питання факту, якщо її помилкова впевненість виключає різновид вини, необхідний для вчинення злочину.

Б) Хоча фактична помилка може слугувати захистом від обвинувачення, особа все одно може бути засуджена за який- небудь менший злочин, в якому вона була б винна, якби факт був таким, як вона вважала. Більше конкретних положень щодо ФП цей КК не містить, однак часто законодавець використовує формулювання типу «особа обґрунтовано вважала» («the actor reasonably believes»). Таке формулювання часто застосовується в ст.9.21, 9.31, 9.32, 9.42 та ін. глави 9 «Підстави виключення КВ» розділу 2

Розділ 2 «Загальні принципи КВ», глава 8 «Загальні підстави захисту від КВ»

(§ 8.02).

Передбачено обставини, за яких ФП є підставою захисту від кримінального переслідування. Окремі

формулювання , хоч прямо і не містять

словосполучення «фактична помилка», однак їх зміст дозволяє врахувати ФП.

1. Обґрунтована ФП («обґрунтоване вірування») є підставою захисту від кримінального переслідування, якщо вона виключає форму вини, що необхідна для відповідного злочину.

2. ФП може обумовлювати відповідальність особи за інший, менш тяжкий злочин, який, як вона вважала, вона вчинила. В даному положенні може «приховуватися» а) інкримінування особі злочину іншого виду, ніж той, що має місце за об’єктивними характеристиками, і б) неінкримінування певної обтяжуючої обставини.

Переваги:

а) ФП розглядається в окремій статті як самостійна підстава захисту від кримінального переслідування;

б) в окремих випадках, зокрема, щодо регламентації підстав виключення КВ аконодавець вживає формулювання, що відображають суб’єктивну оцінку особою відповідних обставин.

Недоліки:

а) регламентовано лише єдиний різновид ФП - лише ті з них, що виключають КВ;

б) в «загальній нормі» не розглядаються необґрунтовані ФП. Оцінка норм щодо ФП

51 Звід законів США. Титул 18 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. law.cornell. edu/uscode/text/18/part-I/ chapter-1

52 Кримінальний кодекс штату Техас 1974р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.statutes.legis.state.tx.us/?link=PE

«Загальні принципи КВ». Під цим поняттям, як уявляється, розуміється і ФП. в цілому Нормативна регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок З урахуванням обмеженості регламентації ФП в даному КК лише деякі положення можуть

використовуватись під час розробок змін до КК України

Штат

Нью-Йорк

КК, глава 40 Зводу законів штату, КК 1965р.53 § 15.20. Вплив незнання чи помилки на відповідальність

1. Особа не звільняється від кримінальної відповідальності за свою поведінку тільки тому, що вона вчиняє таку під впливом помилки у факті, якщо:

A) така фактична помилка не нейтралізує винний психічний стан, необхідний для вчинення посягання;

Б) закон, що визначає посягання, чи закон, що його стосується, прямо не передбачає, що така фактична помилка становить захист чи виключення;

B) така фактична помилка

Частина 1, «Загальні положення», розділ Б «Принципи КВ» (§ 15.20). Передбачено обставини, за наявності яких ФП не виключає КВ;

наведені окремі ситуації, в яких ФП не може слугувати захистом від кримінального переслідування.

1. Аналізуючи наведене положення «від зворотнього», можна зробити висновок, що ФП виключає КВ, якщо вона «нейтралізує» форму вини, що необхідна для відповідного злочину. Більш конкретних положень стаття не містить. ФП може впливати на кримінально- правову оцінку діяння особи, якщо на це прямо вказано в законі або вона є різновидом обставин, що виправдовують. Переваги:

а) встановлюються «загальні» умови, за яких ФП не може бути підставою захисту;

б) в конструкціях окремих злочинів використовуються формулювання, які відображають не об’єктивну дійсність, а суб’єктивну оцінку суб’єкта («маючи обґрунтовані підстави для впевненості», «обґрунтоване переконання»).

не являє собою різновид помилки, що підтримує захист, пов’язаний з обставиною, що виправдовує, як вона визначена в ст.35 даної глави.

2. (Регламентовано юридичну помилку).

3. Не зважаючи на

використання терміну «завідомо» в якому-небудь положенні даної глави, що визначає посягання, в якому вік дитини є його елементом, знання

обвинуваченим віку такої дитини не є елементом будь-якого такого посягання і не є, якщо інше не передбачено, захистом від переслідування за нього те, що обвинувачений не знав віку дитини і вважав, що він такого ж чи більшого віку, ніж вказаний у законі.

4. Не зважаючи на використання терміну «завідомо» в якому-небудь положенні даної глави, що визначає посягання, в якому сукупна вага речовин, що знаходяться під контролем, чи марихуани є його елементом, знання обвинуваченим сукупної ваги таких речовин, що знаходяться під контролем, чи

2. У кожному із

параграфів ст.35

«Захисти, пов’язані з обставинами, що

виправдовують» використовується поняття «обґрунтовано вважає». На наш погляд, під це формулювання підпадає і ФП.

3. В ч.З § 15.20.

зазначається, що ФП у віці дитини, якщо така обставина кореспондує з відповідним елементом ЮСЗ, не може бути підставою захисту.

Аналогічне положення передбачено в ч.4 щодо ФП в загальному розмірі речовин, що знаходяться під контролем. Варто звернути увагу, що висновок є категоричним і таким, що не залежить від обґрунтованості

помилки.

Недоліки:

а) ФП регламентується

поряд з юридичною помилкою та

незнанням;

б) розглядаються лише ФП, що виключають KB.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Питання нормативної регламентації ФП зосереджено на

єдиному правовому наслідку ФП.

Натомість різноманіття помилок та,

відповідно, їх

наслідків не отримало свого відображення в Законі. Звідси

випливає висновок про неповноту регламентації ФП. Загальний висновок Такий спосіб

законодавчого врегулювання питання ФП є «нетиповим» для законодавця України, однак окремі моменти все ж можуть бути

марихуани не є елементом будь- якого такого посягання і не є, якщо інше прямо не передбачено, захистом від переслідування за нього те, що обвинувачений не знав сукупної ваги речовин, що знаходяться під контролем, чи марихуани.

Більше конкретних положень щодо ФП цей КК не містить, але в ньому часто використовується поняття «маючи обґрунтовані підстави для впевненості» («having reasonable ground to believe»), «обґрунтоване переконання» («reasonable believe»), під які, як видається, підпадає і вибачлива ФП. Такі формулювання зустрічаються, зокрема, у §35.10, 125.05, 145.00, 145.05, 145.10, 145.12, 145.14 тощо.

використані при внесенні відповідних мін до КК.
Штат

Пенсіль

ванія

Звід законів Пенсільванії - розділ 18, КК 1972р.54 § 304. Незнання чи помилка. Незнання чи помилка в питанні факту, які мають розумне пояснення чи виправдання, є підставою захисту, якщо: 1) незнання чи помилка усуває намір, умисел, віру, недбалість чи необережність, необхідних для матеріального елементу злочину, Глава 3

«Винність»

(§304).

Передбачені обставини, за яких ФП є підставою захисту. Містяться деякі положення щодо впливу ФП на кримінально- правову оцінку окремих ситуацій. 1. Обґрунтована ФП («розумне пояснення чи виправдання») є підставою захисту від кримінального переслідування, якщо вона виключає форму вини, що необхідна для відповідного злочину. Переваги:

а) сформульовані «загальні» умови

за яких ФП може виключати КВ;

б) під час опису окремих злочинів законодавець часто конкретизує

чи

2) закон передбачає, що психічний стан, що виник в результаті помилки чи незнання, є підставою для захисту.

В п. а.2. § 2910 «Заманювання дитини в автомобіль чи інше приміщення» зазначається, що помилка особи у віці дитини не є захистом.

Аналогічне положення міститься в §3018 (щодо віку потерпілої).

В § 3102 передбачено, що, якщо інше не зазначено, то те, що особа не знала про вік дитини чи обґрунтовано помилялася, що дитина старше 14 років, не є підставою захисту. Якщо злочинність залежить від досягнення дитиною певного «критичного» віку, але старше 14 років, і особа доведе вагомими доказами, що він або вона обґрунтовано вважали дитину старше такого віку, то така обставина є захистом від кримінального переслідування. Подібне положення міститься в § 6301, де містяться два правила. В одному з них передбачено, що ФП щодо віку неповнолітнього не є підставою захисту від

Тут, на відміну від KK штату Нью-Йорк, є уточнення, що йдеться

про обґрунтовану ФП. ФП також може бути підставою захисту, якщо на це існує пряма вказівка закону.

2. Щодо регламентації фактичної помилки на «рівні» конкретних

ситуації, то тут можна виокремити наступні типові моменти:

1) помилка щодо віку

особи, як правило, не є підставою захисту від кримінального переслідування (навіть якщо у особи були

підстави вважати, що особа досягла певного віку);

2) у деяких випадках

помилка щодо віку

неповнолітнього все ж може бути підставою захисту за певних обставин - якщо особа доведе, що вона

обґрунтовано вважала (вкаже на конкретні можливість впливу ФП щодо певної обставини (віку іншої особи);

в) у конструкціях

окремих злочинів вживаються формулювання, що відображають суб’єктивну оцінку особою певних

обставин, що дає підстави зробити

висновок, що вони «діють» і в разі їх реальної відсутності («вважав», «обґрунтовано вважав»);

г) в окремих статтях

розрізняються обґрунтовані та

необгрунтовані ФП.

Недоліки:

а) регламентовано лише один правовий наслідок ФП усунення KB і, відповідно, лише один різновид ФП;

б) прослідковується деяка несистемність підходів законодавця

відповідальності. Однак, якщо неповнолітньому 16 років або більше, але менше 18р., і особа доведе вагомими доказами, що вона обґрунтовано вважала неповнолітнього повнолітнім чи старше, то така обставина є захистом від кримінального

переслідування.

В § 5903 вказано, що сумлінна помилка щодо віку

неповнолітнього є захистом від відповідальності, якщо особа зробила розумну сумлінну

спробу встановити справжній вік неповнолітнього.

Крім того, в § 503, § 505, § 506, § 2101 та ін. використовуються поняття «вважав», «обґрунтовано вважав», які теж можуть

відображати ФП (переклад окремих положень - за

джерелом56).

докази), що неповнолітній досяг певного віку або зробила спробу для його встановлення. Цікаво, однак законодавець

диференціює правові наслідки помилки в залежності від

конкретного віку

неповнолітнього (до 14р. та 16р. та після досягнення цих вікових показників);

3) загальне

формулювання «вважав» «обґрунтовано вважав» відображає не те, що мало місце об’єктивно, а те, що особа оцінювала

суб’єктивно; під ці формулювання підпадає і ФП.

до врахування ФП у віці іншої особи.

Оцінка норм щодо ФП в цілому Нормативна регламентація ФП зосереджена на

врахуванні ФП як обставини, що

виключає КВ. При цьому інші ФП (ті, що обумовлюють інші наслідки) взагалі не передбачаються.

Таким чином,

випливає висновок про неповноту нормативної регламентації ФП. Загальний висновок Окремі положення можуть бути

використані при

внесенні відповідно змін до КК України.

6 Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты [Апарова Т.В., Безбаха В.В.. «Универс», 1993. - С.653-654.

Т.А. Васильева, Е.А. Голованова и др.]; под ред. О.А. Жидкова.

М. : Издательская група «Прогресс»,

Австра- Кримінальн Ст.9.1. Помилка чи незнання Глава 2 Передбачено 1. ФП може виключати Переваги:
лійська ий факту - для інших, ніж «Загальні загальні вину, тим самим а) сформульовані
Федера- кодифікован необережність, елементів вини. принципи КВ», положення щодо виключаючи КВ в цілому. загальні положення
ція ий закон 1. Особа не несе КВ за злочин, частина 2.3. ФП, що З формулювання щодо впливу ФП на
від 15.03. що містить фізичний елемент, «Обста-вини, виключають вину, «..елемент вини є іншим, оцінку діяння;
1995р. 55 відповідно до якого елемент вини що а також ФП в ніж необережність» б) уточнено, на
є іншим, ніж необережність, виключають обставинах, що випливає висновок, що підставі яких обставин
якщо: КВ», розділ 9 виключають положення ст.9.1. особа може
А) під час вчинення діяння, що «Обставини, злочинність поширюється лише на розглядатись як така,
становить фізичний елемент пов’язані із поведінки. вибачливу ФП. Крім того, що мала уявлення про
даного злочину, особа наявністю Конкретизовано у ч.2 статті зазначено про наявність чи
знаходилася під впливом помилки чи вплив ФП на повноваження суду відсутність фактів;
помилкової впевненості незнанням» окремі ситуації, визначати в) конкретизується
(уявлення) чи незнання певних (ст.9.1., 9.2., пов’язані з обґрунтованість ФП. можливість впливу ФП
фактів, і 9.5), частина посяганням на 2. Для злочинів так званої та її наслідки на
Б) існування такої помилкової 2.5. «КВ власність. «сурової злочини т.зв. «суворої
впевненості чи незнання факту корпорацій», відповідальності» відповідальності»,
заперечує наявність будь-якого ст.12.5. позитивна вибачлива ФП «абсолютної
елемента вини, що необхідний щодо обставин, що відповідальності»,
для даного фізичного елемента. виключають злочинність поширення її на КВ
2. При визначенні, чи поведінки, усуває КВ. корпорацій;
знаходилася особа під впливом Законодавець передбачає г) в конструкціях
помилкової впевненості чи обставини, які окремих ЮСЗ
незнання фактів, суд, що враховуються для вживаються
розглядає факти, може вирішити визначення формулювання, що
питання, чи була ця помилкова обґрунтованості відображають
думка чи незнання фактів допущеної помилки. суб’єктивну оцінку
розумними в обставинах, що Посилання на ФП не особою певних
склалися. може здійснюватися щодо обставин.
9.2. Фактична помилка - сувора злочинів т. зв. Недоліки:

55 Кримінальний кодифікований закон Австралійської Федерації 1995р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.austlii.edu.au/au/legis/cth/consol act/cca1995115/sch1.html ; Уголовный кодекс Австралии 1995 г. / Научн. редактирование и предисловие канд. юрид. наук, проф. И.Д. Козочкина, Е.Н. Трикоз; перевод с англ. Е.Н. Трикоз. - СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. - С.67-69, 94-95.

відповідальність

Особа не несе KB за злочин, що складається з фізичного елементу, який не потребує наявності вини, якщо:

А) під час вчинення діяння, що складає фізичний елемент, особа вважала, що існують факти, і була під впливом помилкової обґрунтованої впевненості щодо фактів, і

Б) якби факти існували, поведінка особи не була б злочинною.

2. Особа може розглядатись як така, що мала уявлення про наявність чи відсутність фактів, якщо:

А) він чи вона сформулювали на основі попередньої події уявлення про те, чи існували ці факти за обставин, які супроводжували цю подію, і Б) особа чесно і обґрунтовано вважала, що обставини, які супроводжували дійсну подію були такі ж самі чи подібні обставинам, що супроводжували попередню подію.

Примітка. Ст.6.2. (Абсолютна відповідальність) виключає

застосування даної статті до

«абсолютної

відповідальності».

3. Ст.9.5. фактично є уточненням

(конкретизацією) впливу ФП на окремі ситуації, пов’язані з посяганням на власність (див. п. 1.).

4. За певних умов, передбачених в ст.12 цього кримінального закону, посилатись на ФП можуть і корпорації (юридичні особи).

5. Вживання названих

словосполучень свідчить про врахування

законодавцем, в тому числі, ФП в межах окремих ситуацій.

а) передбачено окремі правові наслідки ФП (виключення вини, виключення злочинності поведінки);

б) йдеться лише про вибачливі ФП;

в) в ст.9.1. не

зазначається, про ФП щодо яких саме обставин йдеться. Вказано лише

правовий наслідок такої помилки - виключення вини. Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є достатньо повною. Загальний висновок Окремі положення можуть бути враховані при внесенні

відповідних змін до KK України.

злочинів абсолютної

відповідальності.

9.5. Посилання на існуюче право. Особа не несе KB за злочин, що має фізичний елемент, який відноситься до власності, якщо А) під час вчинення діяння, що вимагається для даного злочину, особа знаходилася під впливом помилкової впевненості в наявності в неї права власності чи права володіння; і

Б) існування права заперечувало б елемент вини для будь-якого фізичного елементу злочину.

2. Особа не несе KB за будь-який інший злочин, вчинений за відсутності права власності чи права володіння, які він чи вона помилково розглядають як існуючі.

3. Дана стаття не виключає KB за

злочин, пов'язаний з

використанням фізичної сили проти іншої особи.

12.5. Фактична помилка

(«сувора» відповідальність)

1. Корпорація може

застосовувати положення ст.9.2. (фактична помилка («сувора» відповідальність) тільки щодо поведінки, яка, не зважаючи на

288

цю статтю, становила б злочин з її боку, якщо:

А) працівник, агент чи службова особа даної корпорації, який вчинив дане діяння, знаходилися під впливом помилкової, але розумної віри щодо фактів, які, якби вони існували, означали б що дане діяння не становить

злочину, і

Б) дана корпорація доводить, що вона вчинила необхідні дії з метою уникнути такій поведінці. 2. Невдача в здійсненні необхідної дії може бути

доведена вказівкою на той факт, що заборонена поведінка в

основній своїй частині стосувалась:

А) неадекватному управлінню, контролю чи нагляду за

діяльністю одного чи більше працівників, агентів чи службових осіб; або Б) неефективності систем оповіщення (передачі необхідної інформації зацікавлених осіб в межах корпорації.

У цьому кримінальному законі також в інших випадках вживається словосполучення «розумно вважав», «вважав»,

289

зокрема у статтях 10.2, 10.3, 10.4 (розділ 10 «Обставини, пов’язані з певними зовнішніми факторами»).
Нова

Зеландія

Закон про злочини від 1.11.

1961р.57

Ст.2 Закону містяться дефініції, в тому числі «посилання на існуюче право» («claim of right»). «Посилання на існуюче право означає, що під час вчинення діяння особа вважає, що у неї наявне право власності чи володіння на майно, щодо якого начебто було вчинено злочин, хоча така думка ґрунтувалась на незнанні чи фактичній помилці або іншому питанні права.

В тексті самого Закону неодноразово для пояснення змісту злочину використовується форму-лювання «без посилання на існуюче право» (ст.ст.54, 91, 219, 226). Крім того, в Законі часто вживаються такі формулювання «сумлінно вважає, ґрунтуючись на розумних і правдоподібних підставах». Найчастіше воно використовується в Частині 3 «Підстави виправдання чи вибачення» Закону. Зокрема, в статтях - 30, 32, 36-38, 41, 42, 44-

Загальних положень щодо ФП Закон не містить.

Натомість використовуються формулювання, що за своїм змістом можуть охоплювати і ФП

1. Дефініція «посилання на існуюче право» чітко передбачає як одну з її підстав ФП. Оскільки «посилання на існуюче право» в окремих випадках виключає КВ, підставою такого правового наслідку може бути ФП.

2. Формулювання «сумлінно вважала, ґрунтуючись на розумних і правдоподібних підставах», хоч і не містить вказівку на ФП, але, на наш погляд, теж регламентує ФП (лише вибачливу). Така ФП в обставинах, що виправдовують чи вибачають, прирівнює обставини, що існують у свідомості особи до тих, що мають місце об’єктивно, виключаючи тим самим КВ в цілому.

Відсутність

конкретних положень щодо ФП виключають можливість їх детального аналізу.

46, 48, 60. Наявність такої сумлінної впевненості також є підставою захисту від кримінального пересліду-вання. В інших статтях воно теж використовується. Наприклад, в ст.ст.125, 131 В, 132, 134 А, 187 А, 204 В, 216 Д. В цих статтях конкретизується, чи може «сумлінне переконання, що ґрунтується на розумних і правдоподібних підставах» бути підставою захисту. 3. ФП щодо інших обставин (окрім підстав виправдання та вибачення) в одних ситуаціях є підставою захисту від КВ, а в інших - ні.
ОКРЕМІ Д ЕРЖАВИ «СІМ’Ї СОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРАВА»
Республіка Куба Карний кодекс від 30. 04.1988р.58 Ст.23

1. Хто вчиняє заборонене діяння під впливом помилки, що стосується одного з його конститутивних елементів, чи помилково вважаючи наявними будь-які обставини, які, якби вони дійсно існували, перетворили б його в дозволене (законне), не несе КВ.

2. Те, що було передбачено вище, не застосовується, коли наявні злочини, вчинені з необережності, і помилка є наслідком необережності

Глава 3

«Обставини,

що

виключають КВ», розділ 4 «Помилка» (ст.23-24).

Передбачено ФП щодо

конститутивних елементів ЮСЗ, що виключає КВ, а також помилку в особі потерпілого. Містяться деякі положення щодо ФП і на рівні окремих ситуацій.

1. Вибачлива ФП щодо обставини, що кореспондує з відповідним компонентом ЮСЗ, якщо з такими обставинами пов’язується питання злочинності діяння, виключає КВ. Як уявляється, така ФП може стосуватися наявності обставин, що виключають КВ (глава 3 цього КК), характеру діяння тощо.

2. Властивості «реального» потерпілого за

Переваги:

а) питання ФП регламентується окремими статтями КК;

б) розглядаються ФП щодо обставин, що кореспондують з відповідними елементами ЮСЗ, також виокремлено ФП в особі потерпілого;

в) в конструкціях окремих злочинів

8 Карний кодекс Республіки Куби 1988р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lwob.org/Pages/ImageAttachment.asDx7KJRdbueoki4YIZOGoCH%2FJZTmRZDoGlHHFkouTRn5xrE%2BrltMlA cg4HInHCwNXx6I rW AUT dPYz1Lq sFPEJvsXNOR3 p7F8UNUm90Csjxs4H0U%3 D

суб’єкта.

Ст.24

Коли внаслідок помилки чи іншої обставини злочин вчинено проти іншої особи, ніж та, проти кого діяння було спрямоване, властивості потерпілого не враховуються для посилення покарання.

Ст. 159.1. Самоправство Той, хто замість звернення до компетентних органів для того, що реалізувати існуюче право, яке особа має або обґрунтовано вважає, що має, виконує самостійно проти явної чи прихованої волі боржника, підлягає покаранню...

Ст. 318.1. Наклеп 4.2. Обвинувачений не підлягає покаранню, якщо він доведе, що інформація, яку він представив чи поширив, була правдивою чи він мав серйозні підстави для впевненості, що це так, і те, що він діяв чи обґрунтовано вважав, що діє на захист соціально виправданого інтересу.

наявності ФП в його особі не можуть бути підставою посилення покарання. Як видається, положення, що аналізується, може

зумовлювати неінкримінування обтяжуючої обставини або, навпаки,

інкримінування пом’якшуючої обставини.

3. В ст.159.1. відсутнє поняття «помилка», але зі змісту положень

випливає, що особа може не лише мати право, але і вважати, що в неї воно є. В останньому випадку наявна ФП. В даному разі така помилка прирівнює об’єктивно існуюче до

того, що існує
суб’єктивно.
4. В ч.2 ст.318 вжите
формулювання «мав

серйозні підстави

впевненості..». Під цим формулюванням теж може «ховатись» ФП особи щодо істинності певної інформації. Така ФП має кримінально-

вживаються формулювання, що відображають суб’єктивну оцінку особою певних

обставин. Це дозволяє «охопити» їх змістом і ФП;

г) законодавцем

розрізняються вибачливі та

невибачливі ФП.

Недоліки:

а) передбачено лише окремі різновиди ФП і, відповідно, лише деякі правові наслідки, які вони можуть

обумовлю-вати.

Оцінка норм щодо ФП в цілому Нормативна регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок Окремі положення можуть

використовуватися при внесенні відповідних змін до КК.

правове значення, оскільки виключає покарання
Китаська

Народна

Респуб

ліка

КК від

01.07.

1979р.59

Ст.16 Діяння, які хоча об’єктивно і призвели до шкідливих наслідків, але були викликані нездоланною силою чи неможливістю їх передбачити, не визнаються злочинними.

Ст.243 Фальсифікація фактів, омова і наклеп щодо третіх осіб, вчинені з ціллю піддати цих осіб кримінальному переслідуванню за обтяжуючих обставин...

Працівники державних органів, що вчинили передбачене в частині першій даної статі злочин, караються максимально суворим покарання із передбачених.

Неумисна омова, що виникла через помилкове повідомлення чи повідомлення даних, які після перевірки виявилися помилковими, не підпадає під дію частини першої та другої цієї статті.

Загальна частина, глава 2 «Про злочини» (ст.16). Передбачене узагальнене формулювання, під яке може підпадати і ФП. 1. У цьому КК відсутні конкретні положення про ФП. Цікаво, однак не конкретизуються обставини, помилка щодо яких може зумовлювати передбачений у ст.16 КК наслідок.

2. Ч.2 ст.243 КК передбачає, що помилка в істинності

повідомлюваного є обставиною, що виключає відповідальність за даною статтею. Як видається, йдеться саме про ФП у кримінальному праві.

Відсутність

конкретних положень щодо ФП виключають можливість їх детального аналізу.

Корей

ська

Народно- Демократична Республік+

Крим.

60

закон. від 1974р.

ОКРЕМІ Д ЕРЖАВИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
Сполучені Штати Мексики Федеральний кримінальний кодекс від 14.08.1931 р. (набрав чинності - 17.09. 1931р)61 Стаття 15. Злочин виключається, коли:

VIII. Дія чи бездіяльність вчинена під впливом непереборної помилки;

а) щодо одного з істотних об’єктивних елементів складу злочину; або

б) щодо протиправності поведінки, зумовленої тим, що суб’єкт не знав про існування закону або про сферу його застосування, або вважав, що його поведінка є виправданою.

Якщо помилки, зазначені у попередніх положеннях є здоланними, застосовуються положення статті 66 цього Кодексу.

Стаття 66. У випадку, якщо помилка зазначена в положенні а) частини VIII статті 15 цього

Книга 1, Розділ 1 «КВ»,

глава IV «Виключення злочину» (ст.15).

Передбачено

загальні

положення щодо ФП в обставинах, що

кореспондують з об’єктивними елементами ЮСЗ та в обставинах, що

виправдовують поведінку особи.

Вибачлива ФП щодо обставин, що кореспондують істотним об’єктивним елементам ЮСЗ, виключає КВ. У п.б) йдеться про помилку у протиправності (юридичну помилку), але в частині «вважав, що його поведінка є виправданою», на наше переконання, може вестися мову і йдеться про ФП. Невибачлива ФП щодо обставин, що кореспондують істотним об’єктивним елементам ЮСЗ, може обумовлювати відповідальність за необережний злочин, а невибачлива позитивна Переваги:

а) розрізняються вибачливі та невибачливі ФП;

б) передбачається можливість впливу ФП не лише на кримінально-правову кваліфікацію (як це найчастіше має місце), але і на призначення покарання.

Недоліки:

а) фактична помилка розглядається поряд з іншими обставинами, що виключають злочин;

б) з системного тлумачення наведених статей випливає, що вибачлива ФП щодо

60 Кримінальний закон Корейської Народно-Демократичної Республіки 1974р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eng.nkhumanrights.or.kr/board/download.php?fileno=1103&no=4&board table=bbs literature

61 Федеральний кримінальний кодекс Сполучених Штатів Мексики 1931р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.wipo.int/wipolex/en/details.isp?id=7918

Кодексу була здоланною, застосовується караність

передбачена для необережного злочину, якщо діяння, про яке йде мова, набуває вказаної форми вчинення. У випадку здоланної помилки, передбаченої

положенням б) частини VIII статті 15 цього Кодексу, покарання не повинно перевищувати однієї третини покарання, передбаченого для вчиненого злочину.

вказаних обставин виключає відповідальність, а невибачлива - впливає на обрання заходів кримінально- правового характеру; інші правові наслідки ФП не наводяться; в) видається

ФП щодо обставин, що виправдовують, впливає на призначення

покарання, пом’якшуючи його шляхом

встановлення максимальної межі

караності злочину

проблемним формулювання «істотних об’єктивних елементів», оскільки містить елемент

оцінки.

Оцінка норм щодо ФП в цілому Нормативна регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок Деякі положення

можуть бути враховані при внесенні

відповідних змін до KK України. Особливу зацікавленість викликає передбачення можливості впливу ФП на обрання заходу кримінально-

правового характеру.
Республіка Колумбія Карний кодекс Колумбії, від 24.07.

2000р.62

Ст. 32. Відсутність КВ Кримінальна відповідальність не має місця, коли:

...10. Особа діє з нездоланною помилкою, через яку в її поведінці не утворюється основне діяння з точки зору типових характеристик, або через яку утворюються об'єктивні підстави для застосування обставини, що виключає відповідальність. Якщо помилка була здоланною, діяння є караним, якщо закон передбачає його як необережне.

11. Особа діє з нездоланною помилкою щодо правомірності діяння. Якщо помилка була здоланною, покарання пом'якшується наполовину. Для того, щоб вважати наявним усвідомлення протиправності, достатньо, щоб особа мала можливість в розумні терміни дізнатись про неправомірність свого діяння.

13. Нездоланна помилка щодо

Розділ 3, підрозділ 1 «Каране діяння»,

(ст.32).

Передбачено ФП, що обумовлюють відсутність КВ, а також

пом’якшують

покарання.

1. В даному разі ФП розглядається з позиції її правових наслідків. Вибачлива ФП щодо обставини, що «утворює» діяння виключає КВ. Такий самий наслідок може обумовлювати ФП, що створює об’єктивні підстави для застосування обставин, що виключають КВ. Такі ж невибачливі ФП можуть зумовлювати КВ за відповідний необережний злочин.

2. П.11, на нашу думку, відображає юридичну помилку.

3. Позитивна вибачлива ФП щодо обставини, що пом’якшує покарання, також є підставою пом’якшення покарання. Не зовсім зрозуміло, в даному разі йдеться про обставини, що враховуються при обранні

Переваги:

а) розрізняються вибачливі та невибачливі ФП;

б) передбачається, що ФП може впливати не тільки на кримінально- правову кваліфікацію, але і бути підставою для пом’якшення покарання.

Недоліки:

а) фактична помилка розглядається поряд з іншими обставинами, що виключають КВ;

б) передбачено кілька різновидів ФП і, відповідно, лише окремі її правові наслідки.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок Деякі положення

2 Карний кодекс Республіки Колумбія 2000р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.assetrecoverv.org/kc/node/9faaa8c8-46a6-11dd- a84e155588dfe3d4.0:isessionid=1B94F335D81C6EC5D4581B533A2F4B9A

однієї з обставин, які дають підстави для пом'якшення караності, дає можливість для застосування пом'якшення. заходів кримінально- правового впливу чи про обставини, що впливають на кримінально-правову кваліфікацію.

Якщо не обмежувати «сферу» їх дії лише пом’якшуючими обставинами, що враховуються при обранні заходів кримінально- правового впливу, то наведеною нормою можуть охоплюватися такі наслідки: інкримінування особі злочину іншого виду (більш м’якого), ніж той, що має місце об’єктивно, або привілейованого його складу.

можуть бути враховані при внесенні відповідних змін до КК України. Зокрема, в аспекті впливу ФП на призначення покарання.
Республіка Перу Карний кодекс від 09.09. 1991р.63 Стаття 14. Помилка щодо складу злочину

Помилка щодо елементу складу злочину або щодо обставини, яка обтяжує покарання, якщо вона є нездоланною, виключає відповідальність або її посилення. Якщо ж вона була здоланною, кримінальне правопорушення карається як

Книга 1, загальна частина, розділ 2 «Каране діяння», глава 1 «Основи караності» (ст.14-15). Передбачена ФП щодо обставин, що кореспондують з відповідними елементами ЮСЗ, щодо обставин, що обтяжують покарання.

Окремо

1. Вибачлива ФП щодо обставини, що кореспондує з відповідним компонентом ЮСЗ виключає КВ. Така невибачлива ФП може зумовлювати КВ за необережний злочин. Вибачлива ФП щодо обставини, що обтяжує Переваги:

а) ФП присвячено окремі статті КК;

б) регламентовано найбільш поширені різновиди ФП;

в) проводиться диференціація ФП на вибачливі та невибачливі, а також

необережне, якщо це

передбачено законом.

Нездоланна помилка щодо діяння, що «утворює» кримінальне правопорушення, виключає відповідальність. Якщо помилка була здоланною, вона пом'якшує покарання.

Стаття 15. Культурно обумовлена помилка в розумінні Той, хто через свою культуру чи звичаї вчинить каране діяння без можливості зрозуміти злочинний характер свого акту поведінки або визначити його відповідно до такого розуміння, звільняється від відповідальності. Коли з тієї ж причини ця можливість зменшується - покарання пом’якшується.

регламентовано

ФП

правомірності

скоюваного.

покарання, виключає посилення KB. Не зовсім зрозуміло, чи

поширюється друге

положення (речення) ст.14 KK на ФП в обставині, що обтяжує покарання.

2. Вибачлива ФП щодо обставини, від якої залежить злочинність діяння, виключає KB. Така невибачлива ФП пом’якшує покарання.

3. Формулювання ст.15

«без можливості

зрозуміти» та «коли можливість зменшується» видаються

оціночними х-ками, що у свою чергу можуть породжувати проблеми для практики.

Виникає питання, чи можна розцінювати

наведені формулювання як такі, що означають відповідно вибачливість та невибачливість ФП. На наш погляд, відповідь повинна бути

позитивною.

розрізняється їх вплив на кримінально-

правову оцінку діяння; г) передбачається можливість впливу ФП, як на

кримінально-правову кваліфікацію, так і на призначення покарання.

Недоліки:

а) не зовсім зрозуміла конструкція ст.14 (першого та другого положень) в аспекті невибачливої ФП;

б) системно не розглядаються негативні і позитивні ФП (навіть в частині існуючих норм);

в) використання в окремих формулюваннях

ОЦІНОЧНИХ X-K.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є достатньо повною, однак в окремих випадках несистемною.

Загальний висновок Окремі положення щодо ФП можуть бути використані під час внесення змін до КК України.
Республіка Уругвай КК від 4. 12.1933р.64 22. Фактична помилка Фактична помилка щодо конститутивних ознак злочину звільняє від покарання, крім випадку, коли такий злочин відповідно до закону може бути вчинено необережно.

23. Помилка в особі

Коли внаслідок фактичної помилки шкоду було завдано іншій особі, аніж та, відносно якої суб'єкт мав намір здійснити посягання, відповідальність визначається наміром і винний має бути покараний не відповідно до закону, який він порушив, а відповідно до закону, який він мав намір порушити.

Книга 1, Розділ 1 «Загальна частина», глава 3 «Вина», ст.22-23, 25. Передбачена ФП щодо обставин, що

кореспондують з

відповідними

компонентами

ЮСЗ. Окремо

регламентовано

ФП в особі

потерпілого.

1. ФП щодо конститутивних ознак відповідного злочину звільняє від покарання. З позиції кримінального права коректніше, як уявляється, вести мову про виключення КВ. З системного трактування ст.22 випливає, що така ФП може виключати лише умисел, але не «звільняти від покарання» взагалі, якщо необережне діяння є також кримінально караним. 2. Ст.23 є відображенням принципу суб’єктивного інкримінування в частині ФП в особі потерпілого. Те, що особа несе КВ не за тим законом, який об’єктивно був порушений, а за тим, який особа мала намір Переваги:

а) ФП регламентується окремою статтею;

б) передбачаються кілька різних правових наслідків ФП - звільнення від покарання,

виключення умислу. Недоліки:

а) законодавцем не розрізняються вибачливі та невибачливі ФП;

б) окремі положення є загальними і потребують, на наше переконання, конкретизації (зокрема, ст.23) або доповнення.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП видається неповною.

порушити, означає

можливість обумовлення ФП відповідальності на підставі іншого (не обов’язково менш

тяжкого) злочину.

Виникає питання, чи поєднується цей варіант впливу з впливом на стадію злочину.

Питання пом’як-шуючих і обтяжуючих обставин тут прямо не вирішується, але з аналізу даного

положення випливає, що у вину можуть бути поставлені лише ті обставини, що

охоплювались умислом особи, що означає

можливість

інкримінування чи

неінкримінування обтяжуючих чи

пом’якшуючих обставин, щодо яких суб’єкт

помиляється.

Загальний висновок Окремі положення

можуть бути враховані при внесенні

відповідних змін до KK України.

ОКРЕМІ Д ЕРЖАВИ АФРИКИ
Об’єднана Республіка Танзанія

+

Карний кодекс від 28.09. 1945р.65 11. Людина, яка діє чи бездіє під впливом чесної і обґрунтованої, але помилкової впевненості в існуванні певних обставин, не несе КВ за дію чи бездіяльність будь-якого більшого ступеню, ніж якби реальний стан речей був таким, як особа вважала. Дія цього правила може бути виключена нормами закону, що стосуються цього питання.

Ст.135. Будь-яка особа, хто незаконно і непристойно здійснив напад на жінку або дівчину вчиняє фелонію і підлягає покаранню позбавлення волі на строк 14 років...

Достатній захист від такого обвинувачення матиме місце, якщо буде доведено, що обвинувачена особа мала обґрунтовані підстави для впевненості і насправді була впевнена, що дівчина досягла або була старше дванадцятирічного віку.

Аналогічно описана підстава захисту від

Частина 1

«Загальні

положення»,

глава 4

«Загальні

правила КВ»

(ст.11).

Передбачено

загальне

положення щодо впливу ФП на кримінально- правову оцінку діяння. Також містяться деякі конкретні положення щодо впливу ФП на кримінально- правову оцінку окремих ситуацій.

1. Обґрунтована ФП щодо певних обставин діяння обумовлює кримінально- правову оцінку діяння на підставі не тих обставин, що об’єктивно існували, а тих, які особа неправильно оцінювала. Як видається, під таким узагальненим формулюванням може приховуватися будь-який вплив ФП на кримінально-правову кваліфікацію - виключення КВ, інкримінування іншого злочину, ніж той, що був вчинений об’єктивно, неінкримінування певної обставини, оцінку діяння особи з урахуванням інституту стадій злочину тощо.

2. Щодо впливу ФП на

Переваги:

а) ФП регламентована не лише «загальною» нормою, але і окремими «спеціальними» нормами;

б) за рахунок загальності ст.11 нею охоплюються значна частина ситуацій, що містять ФП;

в) в тексті КК превалюють формулювання, що відображаються суб’єктивну оцінку особою певних обставин.

Недоліки:

а) ст.11 сформульована дуже узагальнено, що породжує необхідність в конкретизації її положень;

кримінального переслідування у ст. ст. 136 та 138, 141, 142, 153 цього КК, які передбачають відповідальність за «статеві злочини» (таке узагальнене поняття в цьому КК не використовується).

Крім того, в КК, що аналізується, часто використовується поняття «вважав», «обґрунтовано вважав», «маючи обґрунтовані підстави для впевненості». Зокрема, ці формулювання зустрічаються у наступних статтях - 47, 65, 103, 122, 179, 181, 258, 301, 311, 335 тощо.

окремі злочини, то з наведеного випливає, що йдеться про позитивну обґрунтовану ФП у віці потерпілої. Така помилка може виключати КВ особи.

3. Формулювання наведених статей, що відображають суб’єктивну оцінку особи певних обставин, на нашу думку, теж в певній мірі стосуються ФП, оскільки така оцінка може бути помилковою.

б) в «загальній» нормі прямо вказується на жоден з можливих правових наслідків ФП.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП в цілому видається дуже узагальненою і неповною.

Загальний висновок Лише деякі аспекти положення можуть бути враховані при внесенні відповідних змін до КК України.

Арабська

Респуб

ліка

Єгипет

КК від 1937р.66 Ст.60. Положення Карного кодексу не будуть поширюватися на будь-яке діяння, вчинене з сумлінно («з доброю вірою»), що відповідає праву, визначеного чеснотами шаріату.

Ст.63. Покарання не покладається на державного службовця, якщо: ..., якщо він вважав, що виконує наказ начальника, якому він зобов’язаний коритися, ... з доброю вірою вчиняє діяння на втілення законного

Книга 1

«Загальні

положення»,

частина 9

«Обставини,

що дозволені і

запобігають

покаранню» /

«Permissibility

Causes And

Penalty

Preventives»^. 60, 63).

Міститься узагальнене положення щодо впливу «доброї віри» на кримінально- правову кваліфікацію діяння. Також передбачені деякі конкретні положення щодо впливу ФП на кримінально- 1. Положення ст.60 КК, хоч і чітко не «прив’язується» до ФП, однак, на наш погляд, може стосуватися вибачливої ФП.

2. В ст.63 цього КК передбачена вибачлива ФП щодо певних обставин (зокрема, щодо наявності в нього відповідних повноважень), що виключає караність діяння.

Переваги:

а) використання законодавцем формулювань, що відображають суб’єктивну оцінку особою певних обставин;

б) врахування ФП на рівні окремих ситуацій.

Недоліки:

а) відсутність конкретної норми

розпорядження, або те, що він вважає частиною своїх повноважень, які має виконати.

В будь-якому разі суддя повинен встановити, що він не вчинив діяння, за винятком після перевірки і розслідування, і що він вважав в його законність і його вірування ґрунтувались на обґрунтованих обставинах.

Ст.238

Будь-хто, хто внаслідок недбалості, випадковості чи необережності, неслідуванню законам, постановам, статутам чи системі помилково заподіяв смерть іншій особі буде покараний арештом на строк не менше ніж шість місяців і штрафом не більше двісті фунтів чи одним з цих покарань.

В ст.ст. 103bis, 104bis, 106А використовується поняття «помилково вірить».

правову оцінку окремих ситуацій. 3. Своєрідною видається ст.238 КК, в якій передбачається відповідальність за вбивство іншої особи, що мало місце, зокрема, через допущення ФП. Своєрідність полягає у тому, що необережність і помилка розглядаються як одно порядкові категорії. Крім того, на підставі цієї статті можна зробити висновок, що фактична помилка може зумовлювати КВ за заподіяння шкоди через необережність.

4. Формулювання у зазначених статтях «помилково вірить», як уявляється, також передбачає ФП.

щодо ФП;

б) фрагментарність існуючих положень в аспекті регламентації ФП;

в) з існуючих положень можна припустити про врахування лише вибачливих ФП, окрім ст.238.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є неповною і несистемною. Загальний висновок Такий спосіб регламентації ФП неприйнятний для КК України.

Алжирськ а Народ-на Демократична Республіка КК від 11. 06.1966р.67
Респуб- КК від 31. Ст.44. Діяння, вчинене особою, Глава 3 Передбачена 1. В ст.44 чітко Переваги:
ліка Судан 12.2003р.68 що зобов’язується чи «Кримінальна позитивна ФП зазначається, що а) передбачено такий
виправдовується правом: жодне відповідальніст щодо обов’язку вибачлива ФП щодо правовий наслідок ФП,
діяння не є злочином, що ь» (ст.44); вчинити певне обов’язку особи вчинити як виключення КВ;
вчиняється особою, яка законом глава 2 діяння і щодо певне діяння чи щодо б) використовуються
зобов’язується вчинити його чи «Загальні обставини, що наявності обставини, що формулювання, що
його вчинення виправдовується пояснення і виправдовує. його виправдовує, відображають
правом, чи яка через фактичну дефініції» Вживаються виключає злочинність суб’єктивну оцінку
помилку і не через юридичну (ст.37). окремі такого діяння. особою певних
помилку добросовісно вірить, що формулювання, 2. В деяких інших обставин.
вона зобов’язується правом це що можуть статтях, в тому числі Недоліки:
діяння вчинити чи вчинення включати в свій наступних статтях глави а) регламентовано
цього діяння виправдовується зміст ФП. 3, відсутнє лише окремі різновиди
законом. словосполучення «ФП», ФП і їх наслідки;
Приклади: однак вживаються слова б) в наведених
А - працівнику суду наказано «вірить», «сумлінно положеннях йдеться
заарештувати особу, яка не вірить», які відображають лише про вибачливі
вчинила жодного злочину; не об’єктивну дійсність, а ФП.
Б - особа А бачить вбивство і те, що особа вважала Оцінка норм щодо ФП
розраховує на обов’язок усіх осіб суб’єктивно. Цим самим, в цілому
затримувати вбивць, але мав на наш погляд, Існуючі положення
місце самозахист. законодавець регулює щодо ФП є
Ст.37. Сумлінність («добра віра» ситуації, що містять ФП. фрагментарними і
- «good faith»). Діяння є несистемними.
вчиненим або вважається Загальний висновок
вчиненим сумлінно, якщо воно Лише окремі аспекти
вчинено чесно з належною регламентації ФП
турботою і увагою без злого можуть бути враховані
умислу. при внесенні
В багатьох статтях кодексу відповідних змін до
вживається слово «сумлінно КК України.

вірить» «вірить». Зокрема, ст.44, 45, 46, 48, 52, 60, 249, 262, 266.
ОКРЕМІ Д ЕРЖАВИ АЗІЇ
Респуб

ліка

Туркме

ністан

КК від 01. 01.1998р.69 Стаття 31. Юридична і фактична помилка

(2) Якщо особа, вчиняючи передбачене кримінальним законом діяння, добросовісно помилялась щодо фактичних обставин, що стосуються складу даного злочину, то вона не може нести відповідальність за умисне вчинення цього діяння.

3. Якщо закон пов’язує більш суворе покарання з наявністю певних фактичних обставин, але особа, вчиняючи злочин, добросовісно помилялась щодо цих обставин, то вона не підлягає більш суворій відповідальності.

Розділ 2 «Злочин», глава 5 «Вина» Передбачено загальні положення щодо ФП в обставинах, що кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ. 1. Вибачлива ФП щодо обставин, що кореспондують з відповідними компонентами ЮСЗ виключає умисел. Логічно випливає, що щодо тих злочинів, відповідальність за необережне вчинення яких не передбачена цим КК, така ФП виключає КВ.

2. Негативна вибачлива ФП щодо обставин, що посилюють КВ, обумовлює неможливість їх ставлення особі у вину. Як видається, в даному разі, може вестися мова про ФП щодо обтяжуючих обставин, щодо обставин, що «перетворюють» діяння в злочин іншого виду

Переваги:

а) регламентовано значну частину ситуацій, що містять ФП;

в) встановлюється пріоритет суб’єктивного інкримінування.

Недоліки:

а) законодавець регламентує лише вибачливі ФП;

б) єдиним наслідком ФП щодо обставини, що стосується відповідного ЮСЗ (ст.31), визнається виключення умислу (з тлумачення статті випливає другий наслідок - виключення КВ). Як уявляється, такі правові наслідки не вичерпують весь

(більш тяжкого) тощо. Варто звернути увагу, що положення ч.3 ст.31 є однобічним, оскільки стосується лише негативної ФП щодо обставин, що посилюють КВ. спектр можливих наслідків ФП; в) однобічність регламентації окремих ситуацій (ч.3 ст.31).

Оцінка норм щодо ФП в цілому Регламентація ФП є достатньо повною. Загальний висновок Окремі положення щодо ФП можуть бути враховані при внесенні відповідних змін до КК України.

Респуб

ліка

Індонезія

КК 1915р. (введений в дію 27.02. 1982р.) 70 Ст.51

1. Не карається особа, яка вчиняє діяння на виконання офіційного наказу, виданого компетентним органом.

2. Офіційний наказ, виданий некомпетентним органом, не виключає покарання, якщо тільки підлеглий сумлінно не вважав його виданим компетентним органом...

Розділ ІІІ

«Виключення,

пом’якшення і

посилення

покарання»;

книга 1

«Загальні

положення»

(ст.51).

Відсутні конкретні положення щодо ФП. Відсутні загальні чи конкретні положення про ФП. Лише в одній статті передбачена вибачлива ФП щодо обставини, що виключає караність діяння, а саме - щодо законності наказу (видачі його компетентним органом), на виконання якого суб’єкт діяв. Відсутність

конкретних положень щодо ФП виключають можливість їх детального аналізу.

Іслам-ська Республіка Афганістан Карний кодекс від 7.10.

1976р.71

Ст.36. Злочин вважається неумисним, коли наслідок злочину є результатом помилки особи, незалежно від того, чи Книга 1 «Загальні положення», розділ 2 ФП конкретно не регламентована. Законодавець не розмежовує 1. Як випливає з назви частини 2 глава 2 «Злочинний намір і помилка», законодавець Переваги:

а) міститься загальне положення щодо ФП, а також окремі

70 Кримінальний кодекс Республіки Індонезія 1982р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unodc.org/cld/document/idn/indonesian penal code.html

71 Карний кодекс Ісламської Республіки Афганістан 1976р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.unodc.org/tldb/showDocument.do?documentUid=2100

помилка пов’язана з недбалістю, довірливістю, легковажністю або у зв’язку з недотриманням законів, правил і порядків.

Ст.400

Особа, яка вбила іншу особу помилково як наслідок недбалості, неуважності,

легковажності чи недотримання правил і норм, чи особа, яка ненавмисно стала причиною смерті іншої людини буде покарана....

В статтях 361, 368, 368, 369, 371, 373, 509 та ін. в диспозиції статей використовується формулювання «через помилку».

В статтях 56, 59, 64 цього КК при описі обставин, за наявності яких діяння не вважається злочином використовуються формулювання «вважає» (ст.56), «переконаний раціональними доводами і розумними підставами» (ст.59), «сумлінно» (ст.64).

«Злочини», глава 2

«Елементи злочину», частина 2

«Моральний (мисленнє- вий) елемент.

Злочинний намір і

помилка», (ст.36).

помилку та

необережність. В окремих статтях передбачені формулювання, що можуть

включати в свій зміст і ФП

«прирівнює»

необережність до

помилки. Таким чином, не викликає здивувань, що передбачається лише єдиний правовий наслідок помилки - виключення умислу.

2. В статтях, що містять слово «помилково», його слід тлумачити ширше, розуміючи під ним не лише ФП, але і прояв необережності, що не містить ФП. Нагадаємо, що, на наш погляд, ФП і необережність перетинаються частково (детальніше - див. 1.2.).

3. Формулювання, що використовуються в главі 4 при конструюванні підстав ненастання КВ свідчать про те, що вони можуть включати в свій зміст і ФП щодо наявності таких обставин.

«спеціальні»

положення;

б) деякі ЮСЗ сформульовані таким чином, що можуть «включати» ФП. Недоліки:

а) не розмежовується

необережність і

помилка. Такий підхід звужує зміст

останньої, оскільки не дозволяє охопити вибачливі ФП, що «нейтралізують» необережність;

б) передбачено лише

окремі різновиди ФП і лише деякі правові наслідки ФП

(виключення умислу, з тлумачення окремих статей випливає також можливість виключення КВ). Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок Лише деякі положення щодо ФП можуть бути

враховані при внесенні відповідних змін до КК України.
Об’єднані

Арабські

Емірати

Карний

кодекс

1987р.72

Ст.38. Моральний елемент злочину складається з наміру і помилки.

Абз.2. Помилка виникає, якщо злочинний результат виникає з причини помилки злочинця, незалежно від того, чи така помилка є недбалістю, неуважністю, необережністю, необачністю або недотриманням законів, положень, правил або розпоряджень.

Ст.39.

1. Якщо діяння вчиняється під впливом неправильного уявлення фактів, відповідальність винуватця визначається на основі тих фактів, які він неправильно уявляв, якщо вони мають властивість скасовувати чи пом’якшувати відповідаль-ність, за умови, що їх припущення ґрунтуються на обґрунтованих підставах і на основі дослідження і встановлення.

2. Якщо помилка дозволяє розглядати винуватця як такого, що не підлягає відповідальності і помилка виникає через його недбалість чи халатність, він

Глава 2

«Елементи

злочину»,

розділ 2

«Моральний

елемент»

(ст.38-39).

Передбачено

загальне

положення щодо врахування ФП на підставі тих обставин, які особа

неправильно оцінювала. Також містяться деякі конкретні положення щодо ФП в обставинах, за наявності яких діяння не вважається злочином.

1. Як випливає зі змісту ст.38, законодавець не відмежовує

необережність від помилки.

2. Більш конкретно ФП регламентована в ст.39. Вибачлива ФП щодо певних обставин обумовлює кримінально- правову оцінку діяння на підставі не тих обставин, що об’єктивно існують, а тих, які особа неправильно оцінювала. Така ФП може мати різний вплив на кримінально-правову кваліфікацію - виключати кримінальну відповідальність, обумовлювати інкримінування іншого злочину, ніж той, що був вчинений об’єктивно (менш тяжкого),

Переваги:

а) незважаючи на загальність положення ст.39, нею охоплюються різні правові наслідки ФП (хоча прямо про них не зазначено);

б) конструкції обставин, що виключають злочин, дозволяють охопити і позитивну ФП щодо них;

в) в окремих ситуаціях розмежовуються вибачливі та невибачливі ФП. Недоліки:

а) виникають складнощі в термінології, оскільки помилка тут прирівнюється до необережності;

б) відсутність прямої

буде нести відповідальність за необережний злочин, якщо діяння карається законом, на основі такого розгляду.

В ст.53, 55, 56, 57 цього КК глави 4, в яких передбачаються обставини, за наявності яких діяння не вважається злочином використовуються формулювання «вважає і має обґрунтовані підстави для цього» (ст.56), «сумлінно» (ст.53), «розумні підстави..» (ст.57).

неінкримінування певної обставини тощо. Невибачлива ФП обумовлює

відповідальність за необережний злочин.

3. Формулювання, що використовуються в главі 4 дозволяють зробити висновок, що зміст цих статей може включати і ФП в наявності цих обставин.

вказівки на конкретні правові наслідки ФП; в) обмеження врахування ФП ситуаціями, що скасовують чи пом’якшують відповідальність, що може суперечити принципу суб’єктивного інкримінування.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є достатньо повною. Загальний висновок Більшість положень щодо ФП можуть бути враховані при внесенні відповідних змін до КК України.

Японія Карний кодекс від 24.04. 1907р.73 Ст.38. Умисел, необережність і помилка.

Не карається діяння, вчинене за відсутності умислу вчинити злочин; однак це не стосується випадків, коли закон містить спеціальні положення.

Якщо особа, що вчинила злочин, під час його вчинення не знала, що вчиняє злочин більш

Частина 1

«Загальні

положення»,

глава 7

«Відсутність

складу

злочину,

пом’якшення

покарання і

Передбачено загальне положення щодо ФП в обставинах, що «посилюють» КВ. Фактично лише ч.2 ст.38 присвячена ФП щодо обставин, що посилюють КВ особи. Така ФП виключає КВ особи за більш тяжкий злочин. Можна зробити висновок, що в даному разі йдеться, зокрема, про ФП щодо Переваги:

а) ФП розглядається «поряд» з виною. Недоліки:

а) міститься дуже загальне

формулювання щодо ФП, яке потребує конкретизації;

тяжкий, ніж той, яке вона, на її думку, вчиняє, до неї не можуть застосуватись заходи відповідні вчиненому їй в дійсності більш тяжкому злочину.

Відсутність умислу вчинити злочин не може мати місце через незнання закону; однак в залежності від обставин, можливе пом’якшення покарання.

звільнення від

покарання»

(ст.38).

обставин, що перетворюють діяння в злочин іншого виду (більш тяжкого) та щодо обтяжуючих обставин. б) передбачено лише окремі різновиди ФП і, відповідно, їх правові наслідки, хоча прямо вони не сформульовані;

в) законодавець не диференціює наслідки помилки в залежності від її виду - вибачлива чи невибачлива.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок Лише деякі положення можуть бути враховані в КК України.

Республіка Індія Карний кодекс від 06.

10.1860р.

(набрав

чинності

1862р.)74

76. Немає злочину, якщо особа, вчиняючи певне діяння, через фактичну помилку, а не помилку в праві добросовісно вважала себе за законом уповноваженою на таке діяння (в оригіналі тексту наводяться два приклади).

79 Не є злочином діяння, вчинене особою, яка виправдана законом, чи яка через фактичну помилку і не через помилку в праві добросовісно вважала, що діяла

Глава 4 «Загальні виключення» (ст.ст. 75-106). Загальної норми щодо ФП не передбачено, однак в окремих статтях містяться формулювання, що включають в свій зміст і ФП. 1. В статтях 76 і 79 прямо вживається словосполучення «фактична помилка». Обидві статті регламентують ФП, що виключають злочин - вибачлива ФП щодо наявності повноваження на вчинення певних дій та ФП щодо правомірного характеру вчиненого. Переваги:

а) передбачено можливість

виключення КВ через ФП;

б) врахування законодавцем вибачливої ФП при конструюванні відповідних ЮСЗ. Недоліки:

а) відсутня загальна

правомірно.

В багатьох інших статтях цього розділу вживаються

формулювання «з доброї віри» (сумлінно), «маючи обґрунтовані підстави для розуміння». Зокрема, йдеться про статті 75, 77, 78, 81, 88, 89, 92, 93 тощо, в яких визначаються діяння, що не становлять злочин.

В інших розділах теж вживаються такі формулювання (ст.ст. 300, 315, 339, 361 тощо). Ст.52 дає визначення «доброї віри» (сумлінності): «Нічого не може бути зроблено чи вважатись таким, що воно зроблено «з доброю вірою», якщо це зроблено чи вважається таким без належної обачності і уваги».

2. В інших статтях

розділу словосполу-чення «ФП» не

використовується, але вжиті формулювання дозволяють зробити

висновок, що їх зміст також охоплює ФП щодо наявності відповідних обставин. В даному разі йдеться лише про вибачливу ФП (випливає з дефініції «доброї віри») щодо обставин, що виключають злочинність діяння.

3. Використання у

вказаних статях інших розділів розглянутих формулювань свідчать про врахування

законодавцем ФП при конструюванні відповідних ЮСЗ

норма, присвячена ФП;

б) враховуються лише вибачливі ФП;

в) не передбачено

інших різновидів ФП, окрім тих, що виключають КВ, та інших правових

наслідків ФП.

Оцінка норм щодо ФП в цілому

Регламентація ФП є неповною.

Загальний висновок Лише деякі

положення можуть бути враховані при внесенні відповідних змін до KK України.

ДОДАТОК Д ПРОЕКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо врегулювання ситуацій, які включають фактичну помилку в кримінальному праві)

І. Внести до Кримінального кодексу України такі зміни:

1. Змінити назву Розділу V Загальної частини «Вина та її форми», виклавши її в такій редакції «Вина, казус, помилка» .

2. Доповнити розділ VЗагальної частини статтями 251, 252 такого змісту:

«Стаття 251. Фактична помилка

1. Фактичною помилкою є неправильна оцінка особою під час вчинення діяння, яким завдається шкода фізичній, юридичній особі, суспільству або державі, фактичної обставини, що має кримінально-правове значення[13] [14].

2. Питання про кримінальну відповідальність особи, яка вчинила діяння за наявності фактичної помилки, вирішується відповідно до положень, передбачених статтею 25-2 та іншими статтями цього Кодексу. У разі, якщо іншими статтями цього Кодексу передбачені спеціальні положення щодо фактичної помилки, застосовуються такі положення».

«Стаття 252. Правові наслідки фактичної помилки

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, фактична помилка може виключати кримінальну відповідальність, а також враховуватись при кваліфікації злочинів та при обранні заходів кримінально-правового характеру.

2. Фактична помилка щодо наявності обставини, з якою цей Кодекс пов’язує сприятливі для особи кримінально-правові наслідки, тягне їх настання відповідно до положень, передбачених цим Кодексом.

3. Фактична помилка щодо наявності обставини, з якою цей Кодекс пов’язує несприятливі для особи кримінально-правові наслідки, може потягти їх настання лише у випадках, передбачених цим Кодексом».

4. Фактична помилка щодо відсутності обставини, з якою цей Кодекс пов’язує несприятливі для особи кримінально-правові наслідки, виключає їх настання, якщо особа не повинна була або не могла усвідомлювати наявності такої обставини.

5. Фактична помилка щодо відсутності обставини, з якою цей Кодекс пов’язує несприятливі для особи кримінально-правові наслідки, якщо особа повинна була і могла усвідомлювати наявність такої обставини, може потягти їх настання лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

3. Доповнити розділ VI Загальної частини статтею 301 такого змісту:

«Стаття 301. Фактична помилка щодо обставин, які стосуються співучасті у

злочині

1. Фактична помилка щодо відсутності обставини, з якою цей Кодекс пов’язує вчинення злочину у співучасті, виключає ставлення в вину особі цієї обставини.

2. Фактична помилка щодо наявності обставини, з якою цей Кодекс пов’язує вчинення злочину у співучасті, може бути підставою для ставлення в вину цієї обставини лише у разі, якщо така помилка обумовила визнання скоєного особою злочину незакінченим.

4. Статтю 37 виключити.

5. Доповнити розділ УІІІ Загальної частини статтею 431 такого змісту:

«Стаття 431. Фактична помилка щодо наявності обставини, що виключає

злочинність діяння

1. Якщо внаслідок фактичної помилки щодо наявності обставини, що виключає злочинність діяння, особа не усвідомлювала і не повинна була або не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, її діяння оцінюється за правилами, передбаченими статтями 36, 38-43 цього Кодексу.

2. Якщо особа не усвідомлювала, але повинна була і могла усвідомлювати відсутність обставини, що виключає злочинність діяння, то у випадках, передбачених цим Кодексом, вона може нести відповідальність за необережне спричинення шкоди».

6. Внести наступні зміни до розділу ХІ Загальної частини:

1) доповнити статтю 66 частиною четвертою такого змісту: «Фактична помилка щодо наявності обставини, передбаченої частиною першою цієї статті, враховується при призначенні покарання так само, як і відповідна пом’якшуюча обставина, що мала місце реально»;

2) доповнити статтю 67 частиною п’ять такого змісту: «Фактична помилка щодо наявності або відсутності обставини, передбаченої частиною першою цієї статті, виключає її врахування як такої, що обтяжує покарання. Така помилка може бути врахована відповідно до пункту 3 частини третьої статті 65 цього Кодексу як показник ступеню тяжкості вчиненого злочину».

ДОДАТОК Е ЗРАЗОК НЕЗАПОВНЕНОЇ АНКЕТИ АНКЕТА

вивчення судової практики

1. Реквізити рішення суду:

2. Фактичний зміст ситуації, в межах якої постає питання про наявність чи відсутність ФП:

3. Фрагмент ситуації, що може свідчити про наявність ФП:

4. Кримінально-правова оцінка ситуації, в межах якої постає питання про наявність чи відсутність ФП (ФК та ЮФО)

4.1. В обвинувальному акті (висновку):

4.2. В обвинувальному (виправдувальному) вироку

4.3. В окремій думці судді -

4.4. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

4.5. У процесуальному документі касаційної інстанції -

4.6. В ухвалі Верховного Суду України -

5. Наявність у процесуальному документі суду конкретного висновку щодо ФП

5.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку:

5.2. В окремій думці судді -

5.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

5.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

5.5. В ухвалі Верховного Суду України -

6. Наявність в мотивувальній частині процесуального документу конкретного висновку (обґрунтування) про вплив ФП на кримінально-правову кваліфікацію

6.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку:

6.2. В окремій думці судді

6.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

6.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

6.5. В ухвалі Верховного Суду України -

7. Наявність в мотивувальній частині процесуального документу конкретного висновку (обґрунтування) про вплив ФП на обрання заходів кримінально- правового впливу

7.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку:

7.2. В окремій думці судді

7.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

7.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

7.5. В ухвалі Верховного Суду України -

8. Оцінка позиції суду щодо ФП

8.1. Щодо наявності чи відсутності ФП

8.1.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку

8.1.2. В окремій думці судді

8.1.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції

8.1.4. У процесуальному документі касаційної інстанції

8.1.5. В ухвалі Верховного Суду України

8.2. Щодо конкретності висновку суду про ФП

8.2.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку

8.2.2. В окремій думці судді

8.2.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції

8.2.4. У процесуальному документі касаційної інстанції

8.2.5. В ухвалі Верховного Суду України

8.3. Щодо врахування судом ФП при кримінально-правовій кваліфікації

8.3.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку

8.3.2. В окремій думці судді

8.3.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції

8.3.4. У процесуальному документі касаційної інстанції

8.3.5. В ухвалі Верховного Суду України

8.4. Щодо врахування судом ФП при обранні заходів кримінально-правового характеру

8.4.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку

8.4.2. В окремій думці судді

8.4.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції

8.4.4. У процесуальному документі касаційної інстанції

8.4.5. В ухвалі Верховного Суду України

9. Власний висновок щодо ФП

9.1. Щодо наявності чи відсутності ФП:

9.2. Щодо конкретного змісту ФП:

9.3. Щодо врахування судом ФП при кримінально-правовій кваліфікації:

9.4. Щодо врахування судом ФП при обранні заходів кримінально-правового характеру

ДОДАТОК Є ЗРАЗОК ЗАПОВНЕНОЇ АНКЕТИ

АНКЕТА

вивчення судової практики

1. Реквізити рішення суду: вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2012 року, справа № 1115/1-1/2012

2. Фактичний зміст ситуації, в межах якої постає питання про наявність чи відсутність ФП: 8 січня 2010 року близько 13 години, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпивали спиртні напої у будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_2. Під час розпиття спиртних напоїв між ними на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку. Під час бійки, ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного спяніння, почав бити ОСОБА_4 та умисно наніс йому близько шести ударів кулаком у голову. Коли від цих ударів ОСОБА_4 впав на підлогу, то ОСОБА_1, продовжуючи свої дії, наніс йому ще близько трьох ударів ногами в область обличчя, по тулубу, в область грудної клітки. Внаслідок цього ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження... У звязку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 до свідомості не приходив, а тому ОСОБА_1, свідомо допускаючи смерть потерпілого, затягнув його до будинку, де в мокрому одязі, в неопалюваній кімнаті поклав його на підлогу, а сам пішов далі вживати спиртні напої.

8 січня 2010 року близько 15 години додому до ОСОБА_1 прийшов його знайомий ОСОБА_2 з метою позичити в нього грошей. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_1 розповів ОСОБА_2, що скоїв вбивство ОСОБА_4 шляхом спричинення йому тілесних ушкоджень. Після цього, близько 20 години вони разом зайшли до кімнати, де лежав ОСОБА_4, і оглянувши його, виявили, що він помер. У подальшому, 9 січня 2010 року близько 1 години ОСОБА_1 зайшов до кімнати, де залишив ОСОБА_4, і належним чином не переконавшись у смерті останнього, ОСОБА_1 зав’язав тіло ОСОБА_4 в ковдру, виніс його з кімнати та ОСОБА_2 допоміг йому погрузити тіло в металеві ночви, після чого ОСОБА_1 разом з

ОСОБА_2 на ночвах відтягнули тіло ОСОБА_4 до річки ОСОБА_5, яка протікає в АДРЕСА_2. Перебуваючи на річці, ОСОБА_1 за допомогою сокири вирубав лунку і викинув ОСОБА_4, який перебував без свідомості та не міг вчиняти активних дій, у воду під лід. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 15 від 05.03.2010 р. смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії, у результаті утоплення у воді».

3. Фрагмент ситуації, що може свідчити про наявність ФП: «...У звязку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 до свідомості не приходив, а тому ОСОБА_1, свідомо допускаючи смерть потерпілого, затягнув його до будинку, де в мокрому одязі, в неопалюваній кімнаті поклав його на підлогу, а сам пішов далі вживати спиртні напої».

«...Після цього, близько 20 години вони разом зайшли до кімнати, де лежав ОСОБА_4, і оглянувши його, виявили, що він помер. У подальшому, 9 січня 2010 року близько 1 години ОСОБА_1 зайшов до кімнати, де залишив ОСОБА_4, і належним чином не переконавшись у смерті останнього. Згідно висновку судово - медичної експертизи № 15 від 05.03.2010 р. смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії, у результаті утоплення у воді».

4. Кримінально-правова оцінка ситуації, в межах якої постає питання про наявність чи відсутність ФП (ФК та ЮФО)

4.1. В обвинувальному акті (висновку): Дії Особа 1 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК; дії Особа 2 за ч.1 ст.396 КК; ЮФО - не сформульоване.

4.2. В обвинувальному (виправдувальному) вироку: «Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд вважає, що: вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ст.115 ч.1 КК України, оскільки він скоїв умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ст.396 ч.1 КК України, оскільки він вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину».

4.3. В окремій думці судді -

4.4. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

4.5. У процесуальному документі касаційної інстанції -

4.6. В ухвалі Верховного Суду України -

5. Наявність у процесуальному документі суду конкретного висновку щодо ФП

5.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку: вказується те, що суб’єкт «належним чином не пересвідчившись у смерті ОСОБА_4 після нанесення йому тілесних ушкоджень, у зимовий період року вкинув у річку потерпілого...». З останнього випливає висновок про неусвідомлення суб’єктом того факту, що він кинув в річку не труп, а ще живу людину.

5.2. В окремій думці судді -

5

.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

5.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

5.5. В ухвалі Верховного Суду України -

6. Наявність в мотивувальній частині процесуального документу конкретного висновку (обґрунтування) про вплив ФП на кримінально-правову кваліфікацію

6.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку: Такого висновку немає, більше того, ФП жодним чином не врахована при кримінально-правовій кваліфікації.

6.2. В окремій думці судді -

6

.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

6.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

6.5. В ухвалі Верховного Суду України -

7. Наявність в мотивувальній частині процесуального документу конкретного висновку (обґрунтування) про вплив ФП на обрання заходів кримінально- правового впливу

7.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку:

7.2. В окремій думці судді -

7.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

7.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

7.5. В ухвалі Верховного Суду України -

8. Оцінка позиції суду щодо ФП

8.1. Щодо наявності чи відсутності ФП

8.1.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку: видається доведеним факт допущення ФП.

8.1.2. В окремій думці судді

8.1.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції

8.1.4. У процесуальному документі касаційної інстанції

8.1.5. В ухвалі Верховного Суду України

8.2. Щодо конкретності висновку суду про ФП

8.2.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку: цей висновок можна розглядати як відносно конкретний, кілька разів у вироку вживаються такі формулювання «виявили, що помер», «не переконавшись у смерті» тощо.

8.2.2. В окремій думці судді -

8.2.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

8.2.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

8.2.5. В ухвалі Верховного Суду України -

8.3. Щодо врахування судом ФП при кримінально-правовій кваліфікації

8.3.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку: 1) неврахування ФП при кримінально-правовій кваліфікації є неправильним, оскільки, на наш погляд, така помилка має значення для такої кваліфікації (конкретніше - див. п.9.3); 2) щодо кваліфікації дій другого суб’єкта за ч.1 ст. 396 КК як приховування особливо тяжкого злочину, то тут ми погоджуємося, оскільки, як випливає з матеріалів справи, він лише допоміг перенести тіло, а подальші дії Особа_1 вчиняв самостійно.

8.3.2. В окремій думці судді -

8.3.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

8.3.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

8.3.5. В ухвалі Верховного Суду України -

8.4. Щодо врахування судом ФП при обранні заходів кримінально-правового характеру

8.4.1. В обвинувальному (виправдувальному) вироку -

8.4.2. В окремій думці судді -

8.4.3. У процесуальному документі апеляційної інстанції -

8.4.4. У процесуальному документі касаційної інстанції -

8.4.5. В ухвалі Верховного Суду України -

9. Власний висновок щодо ФП

9.1. Щодо наявності чи відсутності ФП: на нашу думку, ФП дійсно мала місце.

9.2. Щодо конкретного змісту ФП: зміст ФП полягає у неправильній оцінці суб’єктами причинового зв’язку між своїми діями та наслідками, та неправильної оцінки наслідків своїх дій. Суб’єкт вважав, що потерпілий помер в результаті заподіяння йому тілесних ушкоджень під час бійки і прийняв втрату свідомості за смерть. Під час скидування у воду Особа_1 не усвідомлювала, що саме внаслідок таких дій буде спричинено смерть потерпілій особі (смерть де-факто настала в результаті утоплення).

9.3. Щодо врахування судом ФП при кримінально-правовій кваліфікації: 1) в

діях суб’єкта, який наносив удари потерпілому, в цій частині вбачається замах на умисне вбивство, оскільки злочинний наслідок у вигляді смерті особи від цих ударів не настав. Натомість подальші дії становлять склад необережного вбивства, тобто дії суб’єкта слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115; ч. 1 ст. 119 КК; 2) в діях другого суб’єкта, на наш погляд, вбачається склад приховування особливо тяжкого злочину, тобто його дії треба кваліфікувати за ч.1 ст. 396 КК.

9.4. Щодо врахування судом ФП при обранні заходів кримінально-правового характеру: варіант кваліфікації, запропонований нами у п. 9.3., передбачає інкримінування суб’єкту сукупності злочинів, в тому числі, незакінченого злочину, що апріорі свідчить про вплив на призначення покарання з урахуванням положень ст. 68 КК.

<< |
Источник: АЙДИНЯН Анжела Василівна. ФАКТИЧНА ПОМИЛКА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ: ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2016. 2016

Скачать оригинал источника

Еще по теме ДОДАТОК:

  1. Платіжний додаток картки НСМЕП
  2. Платіжний додаток картки НСМЕП
  3. ДОДАТОК А (довідковий)
  4. ДОДАТОК Б (обов\'язковий)
  5. ДОДАТОК Е (обов\'язковий)
  6. ДОДАТОК Л (обов\'язковий)
  7. ДОДАТОК М (обов\'язковий)
  8. ДОДАТОК Н (довідковий)
  9. ДОДАТОК
  10. Додаток Д.
  11. Договір міни, (додаток В) може передбачати:
  12. Додаток 1
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -