ДОДАТКИ
Додаток А
ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України
(щодо відповідальності виконавця злочину)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І.
Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) такі зміни:1) частину третю статті 6 викласти в такій редакції:
«3. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо хоча б один із співучасників діяв на території України»;
2) частину третю статті 18 викласти в такій редакції:
«3. Посереднім суб’єктом злочину є особа, передбачена частиною першою або другою цієї статті, яка вчинила злочин шляхом використання іншої особи, що відповідно до закону не підлягає кримінальній відповідальності за вчинений умисний злочин»;
3) частину другу статті 27 викласти в такій редакції:
«2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншим (іншими) суб’єктом (суб’єктами) злочину безпосередньо повністю або частково виконала суспільно небезпечне діяння, передбачене статтею (частиною статті) Особливої частини КК України. Посереднім виконавцем визнається особа, яка у співучасті з іншим (іншими) суб’єктом (суб’єктами) злочину опосередковано виконала суспільно небезпечне діяння, передбачене статтею (частиною статті) Особливої частини КК України, шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєний умисний злочин»;
4) доповнити частину 2 статті 29 положенням такого змісту:
«Якщо особа виконала діяння, характерні для різних видів співучасників, то вона підлягає кримінальній відповідальності з урахуванням всіх виконаних у злочині ролей, а її дії кваліфікуються з посиланням на всі частини статті 27 цього Кодексу, які передбачають ознаки відповідних видів співучасників»;
5) пункт 9 частини 1 ст. 67 викласти в такій редакції:
«9) вчинення злочину з використанням особи, яка відповідно до закону не підлягає кримінальній відповідальності за скоєне».
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності виконавця злочину)»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Сучасний етап розвитку кримінально-правової політики характеризується актуалізацією процесу протидії злочинам, що вчиняються у співучасті. Один із них полягає у вдосконаленні Кримінального кодексу України щодо відповідальності виконавця злочину.
Проблеми кримінально-правової кваліфікації співучасті у злочині загалом та виконавця злочину зокрема займають особливе місце, що обумовлюється існуванням ряду дискусійних питань: визначення поняття виконавця злочину, його відмежування від інших співучасників; наявність посереднього виконання злочину; поєднання в діянні одного співучасника декількох ролей та врахування при призначенні покарання використання для вчинення злочину осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне.
В роботі обґрунтовано, що одне з положень територіального принципу чинності кримінального закону в просторі суперечить правовій природі співучасті у злочині, оскільки у ній протиставляється виконавець злочину та співучасники злочину. Тому законопроектом пропонується змінити формулювання частини 3 ст. 6 КК України в такій редакції: «Злочин визнається вчиненим на території України, якщо хоча б один із співучасників діяв на території України». Іншим аспектом законопроекту є доповнення частини третьої ст. 18 КК України новим поняттям посереднього суб’єкта злочину. Ним пропонується визнавати особу, передбачену частиною першою або другою цієї статті, яка вчинила злочин шляхом умисного використання іншої особи, що відповідно до закону не підлягає кримінальній відповідальності за скоєне або діє з необережності. При цьому необхідно розмежовувати поняття «посередній виконавець злочину» та «посередній суб’єкт злочину». В першому випадку особа вчиняє злочин шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєний умисний злочин, у співучасті з іншими суб’єктами злочину.
А в другому – особа самостійно вчиняє злочин шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєний умисний злочин.Законопроект також спрямований на те, щоб вдосконалити визначення поняття «виконавець злочину». Пропонуючи його, на нашу думку, потрібно врахувати таке. По-перше, варто давати законодавчу характеристику виконавця злочину з урахуванням терміна, який найбільш адекватно описує функцію цього виду співучасника злочину. Ним, на нашу думку є «виконання діяння». По-друге, в дефініції необхідно зазначити, що виконавець злочину може повністю або частково виконати суспільно небезпечне діяння. По-третє, з урахуванням специфічності посереднього виконання злочину, яке ми віднесли до випадків юридичної фікції в кримінальному праві України, вважаємо за доцільне відповідні положення розташувати в наступному абзаці після визначення виконавця злочину (не виділяючи в окрему частину ст. 27 КК України). Це підкреслить те, що посередній виконавець є одним з видів виконавця злочину як виду співучасника.
Під час кваліфікації практичні працівники досить часто стикаються з ситуаціями, коли особа виконує діяння, характерні для різних видів співучасників. Враховуючи відсутність чітких вказівок законодавця з приводу кримінально-правової кваліфікації таких ситуацій, на практиці віддається, як правило, перевага якійсь одній ролі. Для максимальної індивідуалізації покарання співучасникам законопроектом пропонується передбачити правило кваліфікації у такому випадку.
Ураховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинення злочину з використанням особи, яка відповідно до закону не підлягає кримінальній відповідальності за скоєне, необхідно відповідним чином змінити пункт 9 частини 1 ст. 67 КК України.
2. Цілі й завдання прийняття акта
Метою прийняття Закону є вдосконалення законодавства в частині відповідальності співучасників злочину, насамперед, обов’язкового виду співучасті − виконавця злочину.
3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта
Законопроектом пропонується викласти у новій редакції частину третю ст.
6, в якій передбачити, що виконавець належить до співучасників злочину; у частині третій ст. 18 передбачити визначення поняття «посередній суб’єкт злочину» у частині другій ст. 27 змінити дефініцію поняття «виконавець злочину»; доповнити частину другу статті 29 положенням, відповідно до якого у випадку виконання діянь, характерних для різних видів співучасників, їх потрібно кваліфікувати за всіма відповідними частинами ст. 27; передбачення у пункті 9 частини 1 ст. 67 обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням особи, яка відповідно до закону не підлягає кримінальній відповідальності за скоєне.4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
У даній сфері правового регулювання нормативно-правовою базою є виключно КК України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності виконавця злочину)» не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності виконавця злочину)» сприятиме вдосконаленню кримінально-правової регламентації відповідальності виконавця злочину.