<<

ДОДАТКИ

Додаток А

Зведені дані соціологічного опитування співробітників УМВС України у Волинській області, співробітників органів прокуратури Волинської області та працівників Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Київській області з питань протидії злочинним діям, що вчиняються особами у складі натовпом

Співроб.

ОВС

Співроб.

прокуратури

Працівники

Управління громад. безпеки

№ з/п Питання Кількість Відсоток, % Кількість Відсоток, % Кількість Відсоток, %
1. Чи існує в Україні проблема вдосконалення кримінально-правової протидії групових дій, що призводять до грубого порушення громадського порядку та масових заворушень?
а Так 33 78,6 20 58,8 20 58,8
б Ні 3 7,1 12 35,3 12 35,3
в Важко відповісти 6 14,3 2 5,9 2 5,9
2. Чи вважаєте Ви, що протягом останніх двох років у Вашому регіоні наявним є зростання кількості злочинних посягань на громадський порядок, що вчиняються за участі значної кількості осіб?
а частіше, ніж раніше 18 42,85 18 52,9 18 52,9
б однаково протягом останніх років 18 42,85 12 35, 12 35,
в важко відповісти 6 14,3 4 11,8 4 11,8
3. У якій мірі, на Вашу думку, дані офіційної статистики відображають реально виявлені групові дії, що призвели до грубого порушення громадського подяку чи масових заворушення?
а майже 100 % 0 - 2 5,9 2 5,9
б більш ніж 50 % 24 57,1 18 52,9 18 52,9
в менше 50 % 18 42,9 2 5,9 2 5,9
г важко відповісти 0 0 12 35,3 12 35,3
4.
Чи є труднощі досудового розслідування злочинів, вчинених особами у складі натовпу?
а складніші, ніж інші 15 35,7 18 52,9 18 52,9
б такі ж як інші 18 42,9 14 41,2 14 41,2
в важко відповісти 9 21,4 2 5,9 2 5,9
5. В чому полягає складність притягнення до відповідальності осіб, винних у груповому порушенні громадського порядку та масових заворушеннях?
а недосконалість вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність 21 64,3 9 26,5 9 26,5
б відсутність вітчизняного досвіду щодо розкриття таких злочинів 0 - 5 14,7 5 14,7
в складність судового процесу 7 21,4 7 20,6 7 20,6
г корумпованість державних структур 10 21,4 3 8,8 3 8,8
д низький рівень підготовки особов. складу 6 14,3 3 8,8 3 8,8
е низький рівень матеріально-технічного та інформаційно-аналітичного забезпечення 32 78,6 13 38,2 13 38,2
є наявність адміністративного тиску щодо розкриття такого виду злочинів 3 7,1 9 26,5 9 26,5
ж надмірний тиск громадськості 15 35,7 11 32,4 11 32,4
з реакція держави на дії правоохоронних структур після « Майдану» 21 50 5 14,7 5 14,7
к відсутність зацікавленості працівників у результатах праці 0 - 9 26,5 9 26,5
л відсутність профілактичної роботи правоохоронних органів з населенням 2 14,3 11 32,4 11 32,4
м свій варіант 0 0 0 0 0 0
6. Чи слід диференціювати відповідальність суб’єктів групового порушення громадського порядку та масових заворушень?
а не слід диференціювати 2 7,1 8 23,5 8 23,5
б однакові межі санкції статті для організатора та провокатора 2 7,1 10 29,4 10 29,4
в різні санкції для організатора, керівника, провокатора та учасника злочину 32 78,6 14 41,2 14 41,2
г не можу відповісти 3 7,1 2 5,9 2 5,9
д свій варіант 0 0 0 0 0 0
7. Чи варто у ст.
294 КК України змінити межі відповідальності для суб'єктів злочину?
а посилити відповідальність для організаторів 33 78,6 20 58,8 20 58,8
б не змінювати межі відповідальності організаторів та учасників 9 21,4 14 41,2 14 41,2
в свій варіант 0 0 0 0 0 0
8. Чи відомі Вам випадки провокаційних злочинних дій, передбачених статтями 293, 294 КК України?
а відомі з преси, телебачення, інтернетджерела тощо 21 64,3 20 55,6 20 55,6
б відомі з джерел правоохоронних органів 18 42,85 2 5,6 2 5,6
в особисто реагував (був присутній) на такі дії 3 7,1 0 0 0 0
г невідомо про такі випадки 3 7,1 6 16,7 6 16,7
д важко відповісти 3 7,1 8 22,2 8 22,2
9. З метою кримінально-правової протидії груповим діям, що призводять до грубого порушення громадського порядку (ст. 293 КК) чи масових заворушень (ст. 294 КК) чи доцільно ввести кримінальну відповідальність за провокацію таких дій?
а так 42 97,6 28 82,4 28 82,4
б ні 1 2,4 2 5,9 2 5,9
в важко відповісти 0 - 4 11,8 4 11,8
10. Як, на Вашу думку, слід кваліфікувати дії особи, яка спровокувала інших учасників на порушення громадського порядку чи масові заворушення?
а як закінчений злочин, передбачений статтями 293, 294 КК України відповідно 30 71,4 26 76,5 26 76,5
б як замах на злочин 12 28,6 8 23,5 8 23,5
в таких осіб слід звільнити від кримінальної відповідальності 0 0 0 0 0 0
г свій варіант 0 0 0 0 0 0

11.

З якого моменту, на Вашу думку, провокацію групових дій, що призвели до грубих порушень громадського порядку чи масових заворушень, слід вважати закінченим злочином?
а з моменту створення провокуючої обстановки, незалежно від того чи був у подальшому порушений громадський порядок чи відбулись масові заворушення 30 71,4 12 35,3 12 35,3
б з моменту отримання згоди на вчинення групового порушення порядку чи масових заворушень; 6 14,3 4 11,8 4 11,8
в з моменту вчинення злочину спровокованими особами 6 14,3 18 52,9 18 52,9
г свій варіант 0 0 0 0 0 0
12. На Вашу думку, які основні причини групового порушення громадського порядку та масових заворушень у сучасній Україні?
а суперечності у державотворчих процесах між суспільством і прихильниками пострадянського стереотипу правління 24 57,1 6 9,7 6 9,7
б міжетнічні конфлікти, конфлікти на міжнаціональному підґрунті 6 14,3 6 9,7 6 9,7
в агресивна поведінка учасників демонстрацій, мітингів тощо, пов'язана через упереджене ставлення до судів 22 52,4 12 19,4 12 19,4
г відкритість ЗМІ як четвертої гілки влади, інформація якої досить часто не збігається із офіційними даними 27 64,3 8 12,9 8 12,9
д велика різниця у соціальному становищі між представниками влади та іншими громадянами 12 28,6 12 19,4 12 19,4
е недостатній соціальний рівень соціального захисту та забезпеченості населення 11 26,2 18 29 18 29
є свій варіант 0 0 0 0 0 0
13. На Ваш погляд, які основні умови, що сприяють груповому порушенню громадського порядку та масовим заворушенням?
а неорганізоване проведення мітингів: недоліки в діяльності державних та громадських організацій 18 42,85 10 22,7 10 22,7
б здатність людського організму піддаватись впливу радикально налаштованих учасників мітингів та провокаторів 24 57,1 14 31,8 14 31,8
в прагнення особистості агресивного вирішення конфлікту 21 64,3 8 18,2 8 18,2
г доступність зброї для громадян 15 35,7 6 13,6 6 13,6
д неадекватна відповідь силових структур на обстановку, що склалась 1 2,4 2 4,5 2 4,5
е в екстремальних ситуаціях можливість застосування учасниками масових заворушень підручних засобів (бруківка, дерев'яні бруски тощо) 7 16,7 4 9,1 4 9,1
є свій варіант 0 3 8,8 3 8,8
14. Що, на Вашу думку, необхідно зробити насамперед для підвищення ефективності запобігання та протидії груповим діям, що призвели до грубого порушення громадського порядку чи масових заворушень?
а налагодити профілактично-роз’яснювальну роботу з населення 31 73,9 20 52,6 20 52,6
б переглянути критерії оцінки силових дій працівників міліції 12 28,6 4 10,5 4 10,5
в посилити відповідальність за вказані злочини 21 64,3 6 15,8 6 15,8
г покращити матеріально-технічне оснащення органів правопорядку 18 42,85 8 21,1 8 21,1
д вжити заходів щодо забезпечення безпеки потерпілих та свідків 0 0 0 0 0 0
15. Чи доцільно встановити порядок матеріального заохочення громадян за допомогу правоохоронним органам при забезпеченні громадського подяку?
а Так 36 8,7 22 64,7 22 64,7
б Ні 0 - 8 23,5 8 23,5
в Важко відповісти 6 14,3 4 11,8 4 11,8
16. Яким видам групових порушень громадського порядку важче запобігти?
а вчинені з мотивів ксенофобії 0 - 2 4,8 2 4,8
б вчинені з хуліганських мотивів 12 28,6 10 23,8 10 23,8
в вчинені у зв’язку з політичними мотивами 30 71,4 12 28,6 12 28,6
г вчинені на соціально-економічному підґрунті 0 0 18 42,9 18 42,9
д інші 0 0 0 0 0 0

Додаток Б

Зведені дані соціологічного опитування викладачів Східноєвропейського національного університеті імені Лесі Українки

Викладачі СЄНУ
№ з/п Питання Кількість Відсоток, %
1. Чи існує в Україні проблема вдосконалення кримінально-правової протидії групових дій, що призводять до грубого порушення громадського порядку та масових заворушень?
а Так 21 84
б Ні 3 12
в Важко відповісти 1 4
2. Чи вважаєте Ви, що протягом останніх двох років у Вашому регіоні наявним є зростання кількості злочинних посягань на громадський порядок, що вчиняються за участі значної кількості осіб?
а частіше, ніж раніше 15 60
б однаково протягом останніх років 8 32
в важко відповісти 2 8
3. У якій мірі, на Вашу думку, дані офіційної статистики відображають реально виявлені групові дії, що призвели до грубого порушення громадського подяку чи масові заворушення?
а майже 100 % 0 0
б більш ніж 50 % 16 64
в менше 50 % 9 36
г важко відповісти 0 0
4. Чи є труднощі у досудовому розслідуванні злочинів, вчинених особами у складі натовпу?
а складніші, ніж інші 10 40
б такі ж як інші 8 32
в важко відповісти 7 28
5. В чому полягає складність притягнення до відповідальності осіб, винних у груповому порушенні громадського порядку та масових заворушеннях?
а недосконалість вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність 13 52
б відсутність вітчизняного досвіду щодо розкриття таких злочинів 1 4
в складність судового процесу 6 24
г корумпованість державних структур 8 32
д низький рівень підготовки особового складу 5 20
е низький рівень матеріально-технічного та інформаційно-аналітичного забезпечення 19 76
є наявність адміністративного тиску щодо розкриття такого виду злочинів 1 4
ж надмірний тиск громадськості 12 48
з реакція держави на дії правоохоронних структур після « Майдану» 19 76
к відсутність зацікавленості працівників у результатах праці 2 8
л відсутність профілактичної роботи правоохоронних органів з населенням 2 8
м свій варіант 0 0
6. Чи слід диференціювати відповідальність суб’єктів групового порушення громадського порядку та масових заворушень?
а не слід диференціювати 1 4
б однакові межі санкції статті для організатора та провокатора 1 4
в різні санкції для організатора, керівника, провокатора та учасника 22 88
г не можу відповісти 1 4
д свій варіант 0 0
7. Чи варто у ст.
294 КК України змінити межі відповідальності для суб'єктів злочину?
а посилити відповідальність для організаторів 20 80
б не змінювати межі відповідальності організаторів та учасників 5 20
в свій варіант 0 0
8. Чи відомі Вам випадки провокаційних злочинних дій, передбачених статтями 293, 294 КК України?
а відомі з преси, телебачення, інтернетджерела тощо 12 48
б відомі з джерел правоохоронних органів 13 52
в особисто реагував (був присутній) на такі дії 0 0
г невідомо про такі випадки 0 0
д важко відповісти 0 0
9. З метою кримінально-правової протидії групових дій, що призводять до грубого порушення громадського порядку (ст. 293 КК) чи масових заворушень (ст. 294 КК) чи доцільно ввести кримінальну відповідальність за провокацію таких дій?
а так 24 96
б ні 1 4
в важко відповісти 0 0
10. Як, на Вашу думку, слід кваліфікувати дії особи, яка спровокувала інших учасників на порушення громадського порядку чи масові заворушення?
а як закінчений злочин, передбачений статтями 293, 294 КК України відповідно 21 84
б як замах на злочин 4 16
в таких осіб слід звільнити від кримінальної відповідальності 0 0
г свій варіант 0 0

11.

З якого моменту, на Вашу думку, провокацію групових дій, що призвели до грубих порушень громадського порядку чи масових заворушень, слід вважати закінченим злочином?
а з моменту створення провокуючої обстановки, незалежно від того чи був у подальшому порушений громадський порядок чи відбулись масові заворушення 18 72
б з моменту отримання згоди на вчинення групового порушення порядку чи масових заворушень; 4 16
в з моменту вчинення злочину спровокованими особами 3 12
г свій варіант 0 0
12. На Вашу думку, які основні причини групового порушення громадського порядку та масових заворушень у сучасній Україні?
а суперечності у державотворчих процесах між суспільством і прихильниками пострадянського стереотипу правління 14 56
б міжетнічні конфлікти, конфлікти на міжнаціональному підґрунті 3 12
в агресивна поведінка учасників демонстрацій, мітингів тощо, пов'язана через упереджене ставлення до судів 15 60
г відкритість ЗМІ як четвертої гілки влади, інформація якої досить часто не збігається із офіційними даними 17 68
д велика різниця у соціальному становищі між представниками влади та іншими громадянами 13 52
е недостатній соціальний рівень соціального захисту та забезпеченості населення 10 40
є свій варіант 0
13. На Ваш погляд, які основні умови, що сприяють груповому порушенню громадського порядку та масовим заворушенням?
а неорганізоване проведення мітингів: недоліки в діяльності державних та громадських організацій 13 52
б здатність людського організму піддаватись впливу радикально налаштованих учасників мітингів та провокаторів 15 60
в прагнення особистості агресивного вирішення конфлікту 17 68
г доступність зброї для громадян 14 56
д неадекватна відповідь силових структур на обстановку, що склалась 1 4
е в екстремальних ситуаціях можливість застосування учасниками масових заворушень підручних засобів (бруківка, дерев'яні бруски тощо) 2 8
є свій варіант 0 0
14. Що, на Вашу думку, необхідно зробити насамперед для підвищення ефективності запобігання та протидії груповим діям, що призвели до грубого порушення громадського порядку чи масових заворушень?
а налагодити профілактично-роз’яснювальну роботу з населення 18 72
б переглянути критерії оцінки силових дій працівників міліції 15 60
в посилити відповідальність за вказані злочини 19 46
г покращити матеріально-технічне оснащення органів правопорядку 13 52
д вжити заходів щодо забезпечення безпеки потерпілих та свідків 0 0
15. Чи доцільно встановити порядок матеріального заохочення громадян за допомогу правоохоронним органам при забезпеченні громадського подяку?

а Так 22 88
б Ні 0 0
в Важко відповісти 3 12
16. Яким видам групових порушень громадського порядку важче запобігти?
а вчинені з мотивів ксенофобії 1 4
б вчинені з хуліганських мотивів 10 40
в вчинені у зв’язку з політичними мотивами 14 52
г вчинені на соціально-економічному підґрунті 0 0
д інші 0 0

Додаток В

Додаток Д

Додаток Е

Додаток Ж

Рис.Ж.1 Складність досудового розслідування злочинів, вчинених особами у складі натовпу

Рис.

Ж.2Причини складнощів при притягненні до відповідальності осіб, що вчинили злочинні дії у складі натовпу

Рис. Ж.3 Основні причини злочинних дій, що вчиняються особами у складі натовпу

Рис. Ж.4 Основні умови, що сприяють вчиненню особами злочинних дійу складі натовпу

Рис. Ж.5Шляхи підвищення ефективності протидії злочинним діям осіб у складі натовпу

<< |
Источник: ГУСАК ТАРАС ПЕТРОВИЧ. ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИННИМ ДІЯМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОСОБАМИ У СКЛАДІ НАТОВПУ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ –2015. 2015

Еще по теме ДОДАТКИ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -