<<

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

Опитувальний лист.

Шановний(а) колего, прошу Вас приділити декілька хвилин свого часу ознайомленню з питаннями, що викладені нижче. Ваші відповіді мають важливе значення для формулювання висновків і розроблення пропозицій щодо вдосконалення підстави кримінальної відповідальності за розголошення даних досудового розслідування (слідчої таємниці) в межах наукового дослідження, що здійснюється із теми: «Кримінальна відповідальність за розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК України): аналіз складу злочину».

1. Як Ви вважаєте, існує необхідність у збереженні кримінально-правової заборони розголошення даних досудового слідства або дізнання?

А) Так, ст. 387 КК має бути збережена.

Б) Ні, у разі вчинення розголошення слідчої таємниці суспільна небезпечність вчиненого діяння не досягає злочинного рівня, тому достатньо було б застосування до порушника заходів адміністративного впливу.

В) Важко відповісти.

2. Що ви розумієте під даними досудового розслідування, які не підлягають розголошенню, попередженою про це особою?

А) Сукупність відомостей отриманих у ході дізнання або досудового слідства, які закріплені в порядку, передбаченому КПК в протоколах, постановах та інших документах із конкретної кримінальної справи.

Б) Сукупність відомостей із конкретної кримінальної справи, як закріплених в порядку, передбаченому КПК, так і тих які ще не отримані, але в подальшому підлягають встановленню та закріпленню.

В) Будь-яка інформація із конкретної кримінальної справи, а так само інша інформація стосовно діяльності правоохоронного органу в цілому (наприклад, місце розташування, режим роботи, кількість працівників, методика розслідування тощо).

3. На Вашу думку, чи достатні межі покарання передбачає санкція ч. 1 ст. 387 КК України (штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років) для здійснення впливу на особу, яку попереджують про обов’язок не розголошувати дані досудового розслідування, з метою забезпечення її правомірної поведінки?

А) Санкція не потребує змін.

Б) Санкція має бути розширена за рахунок, наприклад, такого виду покарання як громадські роботи.

В) Санкція має бути більш суворою (необхідно передбачити альтернативні види покарань, крім зазначених у статті, або ж більш суворі, такі як арешт, обмеження волі, строкове позбавлення волі).

4. На Вашу думку, службова особа правоохоронного органу чи суддя, які мають доступ до даних досудового розслідування по службі, у разі розголошення ними даних досудового розслідування мають нести кримінальну відповідальність?

А) Так.

Б) Ні, достатньо застосування до них заходів дисциплінарного характеру з огляду на наявність у них службового обов’язку зберігати такі данні у таємниці від сторонніх осіб.

В) Важко відповісти.

5. Чи вважаєте Ви доцільним збереження у законі (ч. 2 ст. 387 КК) вказівки на те, що розголошуванні правоохоронцями дані досудового розслідування мають ганьбити людину, принижувати її честь і гідність?

А) Так, подібна конкретизація предмету цього злочину є доцільною.

Б) Вважаю, що злочином мало б визнаватися розголошення й інших даних досудового розслідування, окрім тих, що ганьблять особу, за умови, що таке розголошення здійснюється всупереч інтересам служби.

В) Важко відповісти.

6. На Вашу думку, чи достатні межі покарання передбачає санкція ч. 2 ст. 387 КК України (штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років) для здійснення впливу на суб’єкта з метою забезпечення його правомірної поведінки?

А) Санкція не потребує змін.

Б) Санкція має бути більш суворою (необхідно передбачити альтернативні види покарань, крім зазначених у статті, або ж більш суворі, такі наприклад, як строкове позбавлення волі).

В) Важко відповісти.

7. Чи є необхідність у доповненні ст. 387 КК частиною, яка б містила вказівку на таку кваліфікуючу ознаку розголошення слідчої таємниці як тяжкі наслідки?

А) Так.

Б) Ні.

В) Важко відповісти.

8. Чи є необхідність у доповненні ст. 387 КК частиною, яка б містила вказівку на таку кваліфікуючу ознаку розголошення слідчої таємниці як вчинення цього злочину з корисливих мотивів?

А) Так.

Б) Ні.

В) Важко відповісти.

9. Чи стикалися Ви у своїй практичній діяльності із випадками, коли учасники кримінального процесу відмовляються підтвердити своїм підписом факт попередження їх про обов’язок не розголошувати дані дізнання або досудового слідства?

А) Так, досить часто.

Б) Так, мали місце поодинокі випадки.

В) Ні.

10. Як ви вважаєте, у ході такої процесуальної дії як допит, коли необхідно здійснити попередження про обов’язок зберігати у таємниці дані досудового розслідування (ст. 121 КПК)?

А) На початку допиту, після попередження про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих свідчень та (або) відмову від давання свідчень.

Б) У кінці допиту, коли відомості отримані і зафіксовані, а слідчий проаналізувавши отримані дані прийшов до висновку про необхідність їх засекречування.

В) У будь-який момент проведення цієї слідчої дії.

Дякую за співпрацю!

<< |
Источник: БРАЖНИК АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РОЗГОЛОШЕННЯ ДАНИХ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (СТ. 387 КК УКРАЇНИ): АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків –2015. 2015

Еще по теме ДОДАТКИ:

  1. ДОДАТКИ
  2. ДОДАТКИ
  3. ДОДАТКИ
  4. Додатки
  5. ДОДАТКИ
  6. ДОДАТКИ (Окремі матеріали, які роздавались учасникам круглого столу)
  7. ДОДАТКИ
  8. ДОДАТКИ
  9. ДОДАТКИ
  10. Додатки
  11. Додатки
  12. Додатки
  13. ДОДАТКИ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -