4.5.6. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (ст. 318)
Безпосередній об’єкт цього злочину поряд з іншими компонентами містить соціальні зв’язки, а саме: порядок отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, установлений з метою перекриття шляхів поширення наркоманії.
По суті цей злочин є різновидом підроблення документів або використання підроблених документів (ст. 358 КК). Ці норми конкурують між собою як загальна та спеціальна норми. Специфіка цього складу злочину полягає в тому, що його предметом є не будь-які документи, а документи, що надають можливість придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речо- вин. Це можуть бути накладні, квитанції для одержання прекурсорів або рецепти на видачу наркотиків або психотропних речовин лікарських форм тощо.
З об’єктивної сторони злочин являє собою незаконні дії, зокрема: 1) виготовлення або підроблення зазначених вище документів; 2) використання або збут підроблених або незаконно одержаних документів.
Виготовлення – це повне створення фіктивного документа, а підроблення – внесення часткових змін до тексту або реквізитів уже існуючого документа. Використання таких документів має місце за їх подання або пред’явлення на підприємства чи в установи з метою отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.
Якщо використання таких документів є способом незаконного придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, має місце сукупність злочинів, передбачених ст. 318 та ст. 307, ст. 309 або ст. 311.
Збут документів передбачає будь-яку форму їх відчуження. Якщо ж злочинець сприяє іншим особам у незаконному придбанні зазначених речовин або засобів, його дії кваліфікуються за ст. 318, а також статтями 27, 307, 309 або 311. Якщо вказаним у ст. 318 діям передувало викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів або печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем, такі дії додатково кваліфікуються за ст. 357.
Злочин визнається закінченим із моменту виконання хоча б однієї із зазначених у ч. 1 ст. 318 дій. Якщо цей злочин вчиняється у формі використання зазначених документів, він уважається закінченим із моменту подання або пред’явлення цих документів незалежно від того, чи змогла особа отримати зазначені засоби (речовини). Якщо ж дії винної особи було припинено в момент подання чи пред’явлення фальшивих документів, вчинене треба додатково кваліфікувати як замах на незаконне придбання цих засобів (речовин).
Суб’єктивна сторона цього складу злочину має тільки одну ознаку – вину у вигляді прямого умислу.
Суб’єкт злочину – особа, що досягла 16-річного віку.
Частина 2 ст. 318 передбачає посилення відповідальності за ті самі дії, вчинені за наявності хоча б однієї з перелічених у ній ознак.