4.5.2. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 314)
Особливість безпосереднього об’єкта цього злочину становлять соціальні зв’язки – порядок введення в організм іншої особи наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, установлений з метою перекриття шляхів поширення наркоманії.
Предмет злочину – зазначені засоби та речовини.З об’єктивної сторони для цього складу злочину є характерним вчинення дій, що полягають у незаконному введенні в організм іншої людини наркотичних засобів або психотропних речовин. Способи вчинення злочину можуть бути різні: із застосуванням насильства або погроз, обманом тощо. За своїм конкретним проявом дії можуть полягати в ін’єкції препаратів, підмішуванні наркотиків у напої, дання під виглядом ліків тощо. Загальними рисами цих дій є їх незаконність і та обставина, що вони вчиняються проти волі потерпілого. Закінченим цей злочин уважається від моменту введення зазначеного засобу або речовини.
Основна його відмінність від злочину, передбаченого ст. 315, в тому, що за схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин потерпілий або зовсім не вживає ці засоби чи речовини, або сам уводить їх в організм. Для вчинення злочину, передбаченого ст. 314, є характерним незаконне введення наркотичного засобу або психотропної речовини суб’єктом злочину.
Суб’єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Винна особа усвідомлює, що наркотичні засоби або психотропні речовини вводяться в організм потерпілого проти його волі, та бажає виконання цих дій.
Суб’єкт злочину – особа, що досягла на момент його вчинення 16-річного віку.
Кваліфікуючими ознаками цього складу злочину є тотожна чи однорідна повторність, вчинення злочину стосовно двох чи більше осіб, або якщо ці дії спричинили середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або призвели його до наркотичної залежності.
За змістом ч. 2 ст. 314 КК і ст.
1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» під наркотичною залежністю слід розуміти стан особи, який характеризується хворобливою пристрастю до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що виникла внаслідок їх незаконного введення в її організм. Вирішуючи питання про те, чи призвело до наркотичної залежності потерпілого незаконне введення в його організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, суди мають виходити як з обставин справи, так і з висновку експерта.Незаконне введення наркотичних засобів або психотропних речовин двом особам та більше характеризується єдиним умислом винного і вчиняється переважно в тому самому місці та без значного розриву в часі. У випадках, коли зазначені засоби (речовини) було незаконно введено двом особам та більше в різні проміжки часу і це не охоплювалось єдиним умислом, має місце повторність злочину.
Дії винної особи кваліфікуються за ч. 2 ст. 314 за ознакою настання середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень лише в тих випадках, коли такі ушкодження були причинно пов’язані з незаконним уведенням в організм потерпілого наркотиків або психотропних речовин. Ці наслідки можуть настати в результаті як впливу зазначених засобів або речовин, так і насильницького способу їх введення. Дії, що потягли тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого, кваліфікуються за ч. 3 ст. 314. Вина стосовно до спричинення середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження може бути як умисною, так і необережною. Це положення, як і попереднє, відтворене і в абз. 3 та 4 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.
До особливо кваліфікуючих ознак складу злочину належать такі.
1) Ознаки, що відображають особливості потерпілого (його неповноліття чи безпорадний стан або вагітність жінки – потерпілої).
Під використанням безпорадного стану потерпілого слід розуміти таку поведінку, коли потерпілий за своїм фізичним або психічним станом був неспроможний розуміти характер і наслідки вчинених щодо нього дій або чинити опір (через малолітній вік, фізичні вади, розлад душевної діяльності, хворобливий або непритомний стан тощо).
Для висновку про такий стан не має значення, чи винний сам довів потерпілого до зазначеного стану, чи останній виник незалежно від його дій. Але винний обов’язково повинен усвідомлювати, що потерпілий перебуває саме в безпорадному стані. Якщо потерпілою була вагітна жінка, для наявності особливо кваліфікуючої ознаки складу цього злочину строк вагітності значення не має.2) Ознака, що характеризує властивості незаконно введеного наркотику або психотропної речовини, віднесеної за прийнятою класифікацією до особливо небезпечних.
3) Ознака, що має стосунок до наслідків злочину – смерть потерпілого. Для такої кваліфікуючої ознаки характерно, що це сталося саме внаслідок незаконного введення в організм людини проти її волі наркотичних засобів чи психотропних речовин. При цьому дії винного мають характеризуватися прямим умислом щодо насильницького введення в організм людини зазначених засобів чи речовин і необережністю до настання смерті. Вони повністю охоплюються ч. 3 ст. 314 і додаткової кваліфікації за ст. 119 КК не потребують.
Якщо ж умисел винного спрямований на позбавлення потерпілого життя, злочинні дії підлягають кваліфікації за ст. 115 КК, а додаткова кваліфікація за ст. 314 не потрібна, оскільки в такому разі введення в організм наркотичного засобу чи психотропної речовини є способом вчинення умисного вбивства. Таку ж думку висловлював і Пленум Верховного Суду України в абз. 5 п. 15 постанови від 27 лютого 1998 р. № 3. Але в абз. 6 п. 13 постанови від 26 квітня 2002 р. № 4 Пленум висловив іншу позицію, відповідно до якої такі дії потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 чи 3 ст. 314 КК. З такою позицією погодитися важко, оскільки в цьому випадку має місце не сукупність злочинів, а конкуренція норм. Тому цей пункт постанови потребує уточнень.