4.5.1. Викрадання, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст. 313)

Безпосередній об’єкт цього злочину, крім родових і видових ознак, містить порядок поводження з обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, установлений з метою перекриття шляхів поширення наркоманії.

Предметом цього злочину є обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у легальних або підпільних лабораторіях, хатніх умовах тощо. Йдеться про апарати, пристрої, прилади такого призначення (конденсаційні труби, випарювачі, генератори пари, преси, необхідні для виготовлення гашишу тощо), або окремі вузли, деталі відповідного апарата, наприклад, насоси для відремонтування фільтра у пристрої для перегонки опію. Використані для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин побутові предмети (кухонний посуд, м’ясорубка тощо) обладнанням, призначеним для вказаної мети, не визнаються.

Об’єктивну сторону складають альтернативно зазначені в диспозиції ст. 313 дії: 1) викрадення обладнання. Формами викрадення можуть бути крадіжка або грабіж. Якщо при цьому грабіж був поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, такі дії належить кваліфікувати за ст. 313 і ч. 2 ст. 186 КК; 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння ним шляхом шахрайства; 5) виготовлення (означає, що внаслідок певних дій обладнання доведене до стану, придатного для використання); 6) придбання; 7) зберігання; 8) передача, тобто безоплатне вручення іншій особі; 9) продаж обладнання іншим особам.

Момент закінчення цього злочину як і у розкраданні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, залежить від форми розкрадання.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел. При цьому особа усвідомлює призначення обладнання для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів. Якщо особа при цьому умисно сприяє конкретній особі у виготовленні наркотиків або психотропних речовин, дії винного кваліфікуються додатково і як співучасть у виготовленні наркотичних засобів або психотропних речовин (ст.

Вельми спірно роз’яснив ці положення Пленум Верховного Суду України в постанові від 26 квітня 2002 р. Зокрема, в абз. 2 п. 12 цієї постанови зазначено: «Якщо заволодіння обладнанням було здійснено без мети використання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, дії винного мають кваліфікуватися тільки за відповідною статтею розділу VI Особливої частини КК, якою передбачено відповідальність за злочини проти власності». Тим самим Пленум без достатніх підстав дав розширене тлумачення закону, який не містить указівки на мету використання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. У законі йдеться не про мету дій винного, а про призначення обладнання для виготовлення цих засобів або речовин, що має усвідомлювати особа. Тому процитоване роз’яснення Пленуму Верховного Суду України потребує уточнень.

Суб’єкт злочину – загальний.

Передбачена у ч. 2 ст. 313 повторність дій означає, що особа хоча б двічі вчинила дії, передбачені ч. 1 ст. 313, з різним обладнанням. Вчинення декількох дій з одним і тим же обладнанням повторності не утворює. Наприклад, винний викрав обладнання і продав його.

Заволодіння обладнанням шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, як і іншими способами розкрадання, зазначеними вище, аналогічне відповідним формам розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів.

Частина 3 ст. 313 встановлює посилену відповідальність за наявності хоча б однієї з перелічених у ній ознак. Ці ознаки – стандартні, містять їх і кваліфіковані склади злочинів інших діянь проти здоров’я населення.