4.4.2. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (ст. 311)
Цей склад злочину є суміжним стосовно до складів злочинів, передбачених статтями 307 та 309 КК. Основна різниця між ними – у предметі.
Предметом злочину є прекурсори, тобто речовини та їхні солі, що використовуються у виробництві, виготовленні наркотичних засобів, психотропних речовин, внесених до Переліку.
У Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 p. з подальшими змінами, прекурсори згруповано у двох списках. Список № 1 містить перелік прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких установлено заходи контролю. Йдеться про прекурсори у вигляді хімічних речовин та їхніх солей, під час переробки яких можна одержати синтетичні наркотичні або психотропні речовини: ергометрин, ефедрин, лізергінову кислоту, фенілацетон тощо. У списку № 2 перелічено прекурсори, обіг яких не обмежено, але стосовно них теж установлено заходи контролю. Ці прекурсори (у вигляді розчинників, окислювачів та інших хімікатів промислового або побутового призначення) використовуються в процесі виготовлення наркотичних або психотропних речовин (наприклад, ангідрид оцтової кислоти, ацетон, етиловий ефір, калію перманганат, сірчана кислота, соляна кислота).
Вирішуючи питання про незаконність дій, зазначених у диспозиції цієї статті, слід ураховувати, що правовий режим поводження з прекурсорами регламентується залежно від їх різновиду. Діяльність, пов’язана з обігом прекурсорів, унесених до списку № 1 таблиці IV Переліку, має здійснюватися в такому ж порядку, який встановлено ст. 6 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. в редакції від 8 липня 1999 р. щодо поводження з наркотичними засобами та психотропними речовинами. Діяльність, пов’язану з обігом прекурсорів, внесених до списку № 2 таблиці, можуть здійснювати юридичні особи всіх форм власності за наявності у них відповідної ліцензії.
Але при цьому підприємцям (юридичним особам) не дозволяється зосереджувати в своєму розпорядженні кількість прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, що перевищує їхні виробничі потреби, а підприємствам роздрібної торгівлі забороняється оптова реалізація прекурсорів, внесених до списку № 1 таблиці IV Переліку.Поняття виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання, а також збуту аналогічні поняттям дій з наркотичними засобами або психотропними речовинами, передбаченими ст. 307. Кваліфікуючі ознаки злочинів, що порівнюються (повторність, попередня змова групи осіб, організована група), також ідентичні за своїми характеристиками. Розміри прекурсорів (великий та особливо великий) визначені Таблицями невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що перебувають у незаконному обігу, затвердженими наказом МОЗ України від 1 серпня 2000 р. № 188. Наприклад, ангідрид оцтової кислоти за кількісними критеріями класифікується: від 0,25 кг до 2,5 кг – великий, 2,5 кг та більше – особливо великий; ацетон (у такій же послідовності) – від 50 л до 200 л, 200 л та більше; калію перманганат – від 1 кг до 3 кг, 3 кг та більше; сірчана і соляна кислоти – від 20 л до 100 л, 100 л та більше. Виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання або збут прекурсорів у незначних розмірах є діями малозначними, що не становлять суспільної небезпеки і згідно з ч. 2 ст. 11 КК кримінальній відповідальності не підлягають. Приблизним критерієм розмежування незначних і значних розмірів прекурсорів можуть бути рекомендації, викладені в Додатку № 4 до протоколу засідання Комітету від 18 квітня 1995 р. (див.: Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до чинного законодавства України). Хоча цей нормативний акт утратив чинність, положення, що стосуються мінімальних кількісних меж незлочинної та злочинної поведінки, пов’язаної з прекурсорами, визначили позицію експертної та судової практики останніх років.
Однак ці кількісні критерії треба корегувати з урахуванням згаданих вище Таблиць. Наприклад, незначним розміром прекурсорів можна визнати обсяг ацетону до 10 л, калію перманганату – до 0,3 кг, сірчаної та соляної кислот – до 5 л тощо.Збут прекурсорів як злочин, передбачений ч. 2 ст. 311, означає, що особа відчужує виготовлені, придбані або прислані (привезені) прекурсори, що збері- гаються. Якщо ж винний збуває ним самим викрадені прекурсори, відповідальність настає за сукупність злочинів, передбачених ст. 312 та ч. 2 ст. 311.
З суб’єктивної сторони для цього злочину характерна наявність прямого умислу, а також мети використання прекурсорів для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, а для злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311, додатково ще й мети збуту прекурсорів. При цьому за наявності доказів, які свідчать про те, що особа виготовила, придбала, зберігала або переслала чи перевезла прекурсори для виготовлення наркотиків або психотропних речовин, її дії додатково кваліфікуються за ч. 1 ст. 14 і ст. 307 або ст. 309.
Автори одного з науково-практичних коментарів Кримінального кодексу України тлумачать це законодавче положення таким чином: «Якщо у процесі вчинення даного злочину винний мав на меті виготовити, придбати, зберігати, перевозити, пересилати прекурсори для особистого використання при виготовленні наркотиків або психотропних речовин, вчинене кваліфікується за ч. 1 ст. 311. Якщо ж винний вчинював зазначені кримінальні дії з метою збуту прекурсорів іншим особам, котрі займаються незаконним виготовленням наркотиків або психотропних речовин, вчинене кваліфі- кується за ч. 2 ст. 311. За відсутності таких цілей дії винного кваліфікуються за ст. 320…». Проте з такими рекомендаціями погодитися важко. За такої логіки особа, яка вчиняє тільки одну дію – виготовляє, наприклад, наркотичні засоби без мети їх збуту відповідно до санкції ч. 1 ст. 309, може бути покарана позбавленням волі на строк до трьох років, а щодо дій особи, яка з такою метою незаконно виготовляє прекурсори, тобто вчиняє два злочини, позбавлення волі зовсім не передбачено (див.
санкцію ч. 1 ст. 311).На наш погляд, редакція ч. 1 і 2 ст. 311 взагалі невдала, про що докладніше буде викладено нижче.
Суб’єктом злочину є особа, що досягла 16-річного віку.
Вивчення судової практики показало, що попри невелику кількість розглянутих справ цієї категорії, суди іноді припускалися помилок у кваліфікації дій осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за ст. 22920 КК 1960 р. Так, вироком Антрацитівського міського суду П. було засуджено за ч. 1 ст. 2296 та ч. 1 ст. 22920 КК. П. було визнано винним у тому, що влітку 1995 р. він виготовив із придбаного маку макову солому, а з неї – екстракційний опій для особистого вживання, якого незаконно зберігав за місцем проживання. Зокрема, в нього було вилучено 35 г екстракційного опію, а також шприц із прекурсором – оцтовою кислотою, яку П. незаконно придбав і зберігав. Проте президія Луганського обласного суду, розглянувши цю справу в порядку нагляду, вирок у частині засудження П. за ч. 1 ст. 22920 КК скасувала з таких підстав. За змістом диспозиції ч. 1 цієї статті кримінальна відповідальність за незаконні дії з прекурсорами настає у разі їх виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання у значних розмірах, визначених у чинному на той час додатку № 4 до протоколу засідання Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України від 18 квітня 1995 р. Для ангідриду оцтової кислоти значний розмір становив від 0,25 до 2,5 кг. Пред’являючи П. обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 22920 КК, органи попереднього слідства в процесуальних документах, так само як і суд у вироку, не вказали кількість прекурсора, що його незаконно придбав і зберігав засуджений. З матеріалів справи видно, що працівники міліції вилучили у П. шприц, в якому містилося лише 2 мл рідини із запахом ангідриду оцтової кислоти, що не є значним розміром. З огляду на з кількість вилученого у П. прекурсора, в його діях немає складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 22920 КК.
Відповідно до ч. 4 ст. 311 особа, яка добровільно здала прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів чи психотропних речовин, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (ч. 1 цієї статті).
Ці законодавчі положення аналогічні видам звільнення від кримінальної відповідальності, закріпленим ч. 4 статей 307 та 309 КК.