<<
>>

4.3.3. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанняслужбовим становищем (ст. 308)

У ст. 308 КК, яка відтворює з деякими уточненнями положення ст. 2292 КК 1960 р., по суті передбачено відповідальність за розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, тобто умисне незаконне вилучення їх з організацій, установ або підприємств будь-якої форми власності чи в окремих громадян для особистого вживання або іншого проти- правного використання, що створює загрозу спричинення шкоди здоров’ю населення як наслідок виходу цих засобів або речовин із контрольованої сфери.

У кримінальному законодавстві передбачено відповідальність і за інші різновиди розкрадання – майна, зброї тощо.

Специфіка розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин полягає насамперед у предметі цього злочину. При цьому таким предметом можуть бути і наркотичні засоби чи психотропні речовини, що не мають державної ціни. Пленум Верховного Суду України відніс до викрадення, відповідальність за яке передбачено ст. 308, вилучення наркотиковмісних рослин або їх частин із полів господарств чи земельних ділянок громадян до закінчення збирання врожаю. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно особа володіє наркотичним засобом, психотропною речовиною або вирощувала наркотиковмісні рослини, які були предметом розкрадання.

Об’єктивну сторону складу цього злочину утворюють дії, вчинені певними способами. Зокрема, у ч. 1 ст. 308 встановлена відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів або заволодіння ними шляхом шахрайства .

Під викраденням треба розуміти обернення зазначених засобів або речовин на свою користь чи інших осіб шляхом крадіжки або ненасильницького грабежу. Хоча ці форми у диспозиції цієї частини ст. 308 безпосередньо не зазначені, цей висновок випливає з логічного тлумачення закону. Адже з терміном «викрадення» законодавець пов’язує саме такі форми розкрадання.

Зокрема, у ст. 185 та 186 КК йдеться про таємне та відкрите викрадення (підкреслено нами. – Є. Ф.) майна, тобто крадіжку і грабіж.

Привласнення – це утримання та обернення в такий спосіб на свою користь наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, які були ввірені винному або перебували в його віданні у зв’язку з професійною діяльністю, тобто перебували у законному володінні цієї особи.

Вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів полягає у вчиненні дій, подібних за зовнішнім проявом до діянь, передбачених ст. 189 КК. Зокрема, це вимога передачі вказаних засобів або речовин з погрозою застосування в майбутньому вбивства або насильства до потерпілого чи його близьких родичів, обмеження прав або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому вiданнi чи пiд охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькi родичі бажають зберегти в таємниці. Така вимога може супроводжуватись і реальним пошкодженням чи знищенням майна. Форма виразу вимог може бути будь-якою – письмовою або усною, висловленою безпосередньо або через інших осіб чи з використанням технічних засобів.

Під розкраданням наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом шахрайства слід розуміти заволодіння ними у такі способи, як обман або зловживання довірою.

Частина 2 цієї статті передбачає посилену відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 315 цього кодексу, або у великих розмірах, а також заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем.

Повторність розкрадання означає вчинення його два чи більше разів.

При цьому не має значення форма попереднього розкрадання. Не може розглядатись як повторне продовжуване розкрадання.

Вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб, а також з ознаками однорідної повторності якихось особливостей порівняно до інших злочинних дій з такими ознаками не має.

Розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, по суті являє собою розкрадання цих засобів або речовин у спосіб насильницького грабежу. Конкретним проявом таких дій може бути нанесення володільцю наркотиків або зазначених вище речовин ударів, спричинення тілесних ушкоджень, що не спричинили розладу здоров’я тощо.

Заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем означає таку поведінку, за якої особа використовує своє службове становище всупереч інтересам служби і обертає в такий спосіб ці засоби або речовини на свою користь або користь інших осіб. Різниця між такою формою розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів та привласненням цих засобів або речовин полягає в тому, що для останньої форми характерно, що вони були ввірені особі у зв’язку з виконанням професійних, а не службових обов’язків, а також у суб’єкті злочину, про що буде сказано нижче.

Частина 3 ст. 308 встановлює відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, або організованою групою, а також розбій з метою викрадання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, а також вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я.

Поняття особливо великих розмірів та вчинення діяння організованою групою збігається з аналогічними кваліфікуючими ознаками розглянутого вище складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК. Сума матеріальних збитків, заподіяних розкраданням наркотиків або психотропних речовин для кваліфікації, зазвичай, значення немає.

Якщо ж вартісна сума викраденого перевищує межу, встановлену щодо особливо великого розміру розкрадання майна способом грабежу або розбою, вчинене кваліфікується як сукупність злочинів, передбачених ст. 308 та ч. 4 ст. 186 або ст. 187 КК.

Для розбою та вимагання як способів цього особливо кваліфікованого виду розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів характерним є вчинення небезпечного для життя або здоров’я потерпілого насильства. Зокрема, воно може полягати у заподіянні тілесних ушкоджень, що спричинили хоча б короткочасний розлад здоров’я. Крім того, розбій може супроводжуватися погрозами застосування такого насильства. Але для вимагання як способу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК, властиве тільки фактичне вчинення насильницьких дій зазначеного характеру, оскільки погроза застосування насильства охоплюється ознаками злочинів, передбачених ч. 1 або 2 цієї статті.

Момент закінчення розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин залежить від форми розкрадання. У розкраданнях способом крадіжки, грабежу, привласнення або шахрайства чи зловживання службовим становищем злочин буде закінченим із моменту заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами та отримання реальної можливості хоча б первинно розпорядитися ними (сховати, винести тощо). Розкрадання розбоєм буде закінченим із моменту нападу з метою заволодіння зазначеними вище предметами, а вимагання – з моменту пред’яв- лення вимог їх передання.

Місце вчинення розкрадань наркотиків або психотропних речовин може бути різним (аптеки, бази, склади, лікувально-профілактичні заклади, приватні квартири тощо). В Україні найбільше поширення мають крадіжки головок снотворного маку з присадибних ділянок. Місце вчинення злочину може враховуватись у призначенні покарання, але для кваліфікації значення не має.

Суб’єктивну сторону складу цього злочину утворює вина у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність протиправного заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами та бажає виконання цих дій.

В юридичній літературі висловлювалася думка, що для складу злочину розкрадання наркотиків є характерною така конструктивна ознака, як корисливий мотив. Прохорова В. Л. вважає, що невід’ємною ознакою суб’єктивної сторони цих злочинів є корислива мета. Але це не зовсім вірно. Корисливий мотив, як і корислива мета, передбачають прагнення отримати внаслідок вчинення злочину матеріальну вигоду. Але за вчинення розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів особа не завжди керується корисливими мотивами. Часто особа вчиняє цей злочин для втамування наркотичного голоду. Крім того, особа може вчинити розкрадання з мотивів жалості, співчуття до іншої особи, що страждає на наркоманію. З таких самих причин не є конструктивною ознакою суб’єктивної сторони складу цього злочину і мета його вчинення, однак розкрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів та їх подальше зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без такої, а так само їх збут утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 чи 309 КК.

При цьому такі дії не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 чи 309 КК. Таку позицію підтримав і Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 4 постанови від 26 квітня 2002 р. Не суперечить їй і судова практика по конкретних справах. Наприклад, С. і Б. були засуджені за ч. 2 ст. 2292 та ч. 2 ст. 2296 КК України 1960 р. (ст. 308 КК 2001 р.) за те, що, довідавшись про пошуки П-м покупців героїну, вступили між собою у змову про викрадення в нього героїну з метою подальшого його вживання. Для цього під час зустрічі з П-м, знаючи, що той зберігає кульку з героїном за відворотом шапки, Б. збив шапку з голови П., а С. забрав кульку з героїном, що випала. Після цього вони сховались у парадному будинку і частину викраденого героїну вжили, а частину перевезли до себе додому і зберігали без мети збуту.

Треба мати також на увазі, що виготовлення з викрадених наркотиковмісних рослин наркотичних засобів нового виду (з коноплі – гашишу, з макової соломи – опію тощо) утворює сукупність злочинів, передбачених ст.

308 і ст. 307 чи 309 КК.

Суб’єктом розкрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів за загальним правилом може бути особа, яка досягла 16-річного віку. Але за розкрадання цих засобів або речовин у формі крадіжки, грабежу, вимагання або розбою встановлено кримінальну відповідальність і щодо осіб віком від 14 до 16 років. Суб’єктом розкрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів способом привласнення можуть бути тільки особи, яким вони були ввірені або в їхньому віданні у зв’язку з їхньою професійною діяльністю. Зазвичай, наркотичні засоби чи психотропні речовини ввіряються особі на підставі відповідної інструкції або письмового наказу, але не відкидається їх передання і за усним розпорядженням. Конкретно такими особами можуть бути персонал медичних установ, працівники аптек, аптечних складів, робітники або службовці підприємств, лабораторій, де зберігаються наркотики чи психотропні речовини, охоронники та ін. Спеціальним є також суб’єкт розкрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин шляхом зловживання службовим становищем – ним може бути тільки службова особа. Таке розкрадання повністю охоплюється ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 308, і не потребує додаткової кваліфікації за статтею, що встановлює відповідальність за службовий злочин. У ч. 2 ст. 2292 КК 1960 р. було передбачено посилену відповідальність не тільки посадових осіб, а й осіб, яким наркотичні засоби або психотропні речовини було довірено під охорону. Оскільки в новому кодексі це положення не відтворене, дії таких осіб треба кваліфікувати лише за ч. 1 ст. 308, якщо відсутні інші кваліфікуючі або особливо кваліфікуючі ознаки. Це стосується і вчинення злочину особливо небезпечним рецидивістом, адже таку кваліфікуючу ознаку у ст. 308, на відміну від попередньої норми, не зазначено.

Розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин необхідно відмежовувати від їх незаконного придбання. Якщо особа купує ці предмети за підробленими рецептами, ознаки розкрадання відсутні. Важко погодитися з Музикою А. А., який дотримується протилежної думки. Не підтримав позиції А. А. Музики і Пленум Верховного Суду України, який в абз. 3 п. 17 постанови від 26 квітня 2002 р. роз’яснив, що факт одержання таких засобів або речовин за підробленими чи незаконно одержаними документами, які дають право на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин, має розглядатись як незаконне їх придбання і за наявності до того підстав додатково кваліфікуватися залежно від мети за ст. 307, або ст. 309, або ст. 311 КК. Якщо ж дії винної особи було перепинено в момент подання чи пред’явлення фальшивих документів, вчинене треба додатково кваліфікувати як замах на незаконне придбання цих засобів (речовин).

У випадках, коли винний заволодіває наркотиками чи психотропними речовинами безоплатно, наприклад, шахрайським способом, пред’являючи підроблені пільгові документи, його дії необхідно кваліфікувати як розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин, а також злочин, передбачений ст. 318 КК.

Незаконне придбання, а не розкрадання наркотиків, утворює збирання залишків наркотиковмісних рослин, якщо урожай було зібрано й охорону з поля було знято. Так само треба кваліфікувати збирання залишків цих рослин із городів громадян, а також самосійного маку чи дикорослих конопель.

Вивчення судової та слідчої практики показує, що органи слідства іноді неповно встановлюють фактичні обставини справи, важливі для вирішення питань кваліфікації діяння у таких випадках. Адже для розмежування розкрадання і придбання істотне значення має правильне вирішення питання про те, яким способом здійснювалося збирання головок маку, в який період і що являли собою городи громадян, кому конкретно вони належали (зокрема, зрізалися головки маку чи збиралися вже зрізані головки; коли саме ці дії вчинялися – до чи після збирання врожаю маку; городи були присадибними, дачними чи ділянками, що розташовувалися в полі тощо). За неповноти слідства суди цілком виправдано направляють такі справи на додаткове розслідування.

Як відмічалось у попередньому розділі, ч. 3 ст. 308 містить вкрай невдале формулювання розбою як діяння, що вчиняється з метою викрадення (курсив наш. – Є. Ф.) наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів. Цю хибу необхідно усунути законодавчо.

<< | >>
Источник: ФЕСЕНКО ЄВГЕНІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА СИСТЕМИ ЗАХОДІВ З ЙОГО ОХОРОНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктораюридичних наук. Київ–2004. 2004

Еще по теме 4.3.3. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанняслужбовим становищем (ст. 308):

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -