3.1.1. Здоров’я населення та система заходів, спрямованих на недопущення виникнення і розповсюдження серед населення захворювань масового поширення
За чинним законодавством, до цих злочинних діянь належить лише злочин, передбачений ст. 325 (порушення правил боротьби з епідеміями).
Конструкцію видового об’єкта цього злочину, крім зазначених вище родових ознак, складають соціальні зв’язки, що виникли і функціонують для захисту здоров’я населення.
Змістом таких соціальних зв’язків є система заходів, що вживаються в інтересах недопущення виникнення і розповсюдження серед населення захворювань масового поширення. До останніх належать епідемічні та інші заразні захворювання.Епідемічні захворювання – це гострозаразні інфекційні хвороби, яким властиве швидке і масове поширення (чума, холера, віспа, тиф тощо).
Інші заразні захворювання – це хвороби, які теж викликаються мікроорганізмами, але передаються від зараженого до здорового організму не так швидко і масово (сухоти, бруцельоз, туляремія тощо).
Інформацію щодо зазначених захворювань містять підзаконні нормативні акти. Наприклад, у правилах санітарної охорони території України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1999 р. № 696, серед небезпечних інфекційних хвороб людини, крім холери та чуми, згадуються жовта гарячка (карантинні хвороби), контагіозні вірусні геморагічні гарячки (Ласса, Ебола, хвороба Марбург), малярія та ін., які передаються комарами (гарячка Денге, Чикунгунья, долини Рифт, Західного Нілу, енцефаломієліти кінські – західний американський і венесуельський, енцефаліти – японський, каліфорнійський, Сент-Луїс, долини Муррея). Для з’ясування понять інших заразних захворювань необхідно також звертатись до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом МОЗ України від 19 липня 1995 р. № 133, та інших нормативних актів. Так, у спільній постанові МОЗ та Державної санітарно-епідеміологічної служби «Про захист населення територій України від губчастоподібної енцефалопатії та запобігання поширенню пріонних інфекцій» від 17 травня 2001 р. № 54 зверталась увага на мало ще відоме, але особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей – губчастоподібну енцефалопатію, яка на момент прийняття цієї постанови була зареєстрована у 16 країнах світу, з якими Україна підтримує торговельні відносини. Ця хвороба вражає людей через продукти споживання.
У всіх випадках хоча б одним із учасників цих зв’язків є державні органи. Регулюються вони комплексом відповідних правових норм. Отже, ця ознака видового об’єкта є бланкетною.