<<
>>

2.1.4. Потерпілі

Одними з найважливіших цінностей, що їх має захищати кримінальний закон, є потерпілі від злочину.

Визнання Конституцією України найвищою соціальною цінністю людини вимагає підвищення ролі законодавства, зокрема кримінального, у захисті прав і свобод людини.

Останні роки у кримінальній, а надто кримінально-процесуальній літературі більше уваги приділяється захисту прав обвинуваченого (підозрюваного) у вчиненні злочину. Це, безперечно, важливо. Але не можна забувати і про другу, не менш важливу задачу – максимальний захист потерпілої сторони – жертви злочину.

Потерпілий згідно з кримінально-процесуальним правом – це фізична особа, якій злочином безпосередньо заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яка визнана потерпілим постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвалою суду.

У кримінальному праві, зокрема стосовно визначення тих суб’єктів, проти яких спрямовується злочин, термін «потерпілий» доцільно застосувати більш широко. Певною мірою це порушує уніфікацію термінології на міжгалузевому рівні. Але це, на наш погляд, краще, ніж уживати термін «суб’єкт суспільних відносин», як це часто роблять автори багатьох літературних джерел. Загальноприйнято, що в моделі складу злочину суб’єкт – це особа, яка вчинила злочин. Двозначне застосування терміну «суб’єкт» у характеристиці складу злочину зовсім неприйнятно, оскільки може привести до порушення логіки кваліфікації злочинного діяння. Згадуючи відоме прислів’я, що «з двох зол обирають менше», ми вважаємо за доцільне в характеристиці суб’єктів, проти яких спрямоване злочинне діяння, застосувати термін «потерпілі» в широкому розумінні цього слова. Натомість у характеристиці сторін суспільних відносин доцільніше вживати термін «учасник (учасники)».

Потерпілими, проти яких спрямовується злочинне діяння, можуть виступати як окремий індивід, так і людина як учасник суспільних відносин.

Як індивід, потерпілий є об’єктом посягання в тих випадках, коли злочином створюється загроза або спричиняється шкода невід’ємним індивідуальним благам людини, наприклад, її фізичному існуванню. В більшості інших випадків він стає «мішенню» злочинного посягання як учасник суспільних відносин, коли результатом вчинення злочину може бути порушення певних суспільних зв’язків.

Коло учасників суспільних відносин дуже широке. До них можуть належати окрема людина, дві чи більше особи, громадські об’єднання, населення адміністративно-територіальних одиниць, державні органи, суспільство в цілому. Це можуть бути як фізичні особи, так і юридичні – підприємства, установи чи організації. Учасником суспільних відносин як одним із компонентів об’єкта злочину можуть бути і представники інших держав, наприклад, у вчиненні злочинів, предметом яких є майно спільних підприємств, частково заснованих на іноземному капіталі.

<< | >>
Источник: ФЕСЕНКО ЄВГЕНІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА СИСТЕМИ ЗАХОДІВ З ЙОГО ОХОРОНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктораюридичних наук. Київ–2004. 2004

Еще по теме 2.1.4. Потерпілі:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -