<<
>>

Законодавчий процес у Верховній Раді України

Законотворчий парламентський процес (процес творення законів у парламенті) має такі стадії:

1) стадія розробки проектів законів;

2) стадія внесення законопроектів на розгляд парламенту;

3) стадія розгляду законопроекту у парламенті;

4) стадія підписання прийнятого проекту закону Главою держави;

5) стадія опублікування та введення в дію прийнятого закону.

Розробка проектів законів (підготовка проектів) може здійснюватися:

- за правом (суб'єкти законодавчого процесу мають право приступати до розроблення того чи іншого проекту закону);

- в порядку, визначеному законом (проект того чи іншого закону, як правило, через його специфічність чи якісь інші особ­ливості, може підготовлювати тільки передбачений законом суб'єкт);

- за дорученням Верховної Ради (парламент як єдиний ор­ган законодавчої влади може доручити, насамперед підзвітним парламенту органам та структурам, розробити той чи інший за­конопроект);

- по замовленню на договірній основі (йдеться про те, що суб'єкт законотворчого процесу - той же парламент, депутат парламенту чи парламентський комітет - може замовити підго­товку законопроекту у науково-дослідних установах, в окремих вчених тощо);

- в ініціативному порядку (тобто з власної ініціативи, не­залежно від того, має чи не має право на те той, хто береться розробляти проект закону).

В конституційному праві суб'єкти, які мають право вноси­ти законопроекти на розгляд парламенту називаються суб'єктами права законодавчої ініціативи. В Конституції України чітко пере­раховані такі суб'єкти. Ніхто, крім них, більше не може внести на розгляд Верховної Ради той чи інший законопроект.

Відповідно до ст. 93 Конституції України право законода­вчої ініціативи мають такі суб'єкти:

- Президент України;

- народні депутати України;

- Кабінет Міністрів України;

- Національний банк України.

На стадії розгляду законопроектів у парламенті проходить три їхні читання, іншими словами - три окремі процедури роз­гляду цих законопроектів та голосування по них.

Кожне з читань має своє специфічне призначення та вико­нує своє завдання.

Після третього читання, з прийнятими (проголосованими) законами повинні бути вчинені такі дії:

- тексти цих законів, прийнятих Верховною Радою, офор­мляються Секретаріатом Верховної Ради;

- в п’ятиденний термін (після їхнього прийняття) підпи­суються Головою Верховної Ради України;

- після підписання Головою Верховної Ради, закони (ра­зом з законами або постановами Верховної Ради про порядок введення їх в дію) передаються на підпис Президенту України.

Дії Президента України після отримання підписаного Го­ловою Верховної ради України закону:

- протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону під­писує закон;

- протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону по­вертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими про­позиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду (використання права президентського вето);

- направляє закон до Конституційного Суду України як такий, що не відповідає Конституції чи іншим законам України.

У випадку підписання закону Президентом України - цей закон офіційно оприлюднюється.

Якщо Президент України протягом встановленого строку (15 днів) не повернув закон для повторного розгляду, закон вва­жається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

У випадку повернення Президентом України закону на повторний розгляд:

- закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію повертаються в Секретаріат Верховної Ради із зауваженнями і можливими пропозиціями для повторного розгляду;

- повторний розгляд закону (разом з законом або поста­новою Верховної Ради про порядок введення його в дію), по­вернутого Президентом України, є невідкладним. Зауваження Президента України до повернутого ним закону (чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію) розглядаються за процедурою внесення змін і доповнень. Розгляду підлягають структурні частини закону чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію щодо яких Президент України зробив зауваження, а також пов'язані з ними;

- якщо під час повторного розгляду закон буде знову при­йнятий Верховною Радою України не менше двома третинами від її конституційного складу, текст закону передають Президе­нту України;

- Президент України зобов'язаний підписати закон та офіційно оприлюднити його протягом десяти днів з часу повто­рного отримання закону від Верховної Ради України.

Прийняті закони набувають чинності:

- через десять днів з дня його офіційного оприлюднення;

- в інші строки, передбачені самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Підписані Президентом закони є прийняті Верховною Ра­дою та публікуються:

- у «Відомостях Верховної Ради України» протягом 30 днів;

- у газеті «Голос України» протягом 5 днів.

Опубліковані у «Відомостях Верховної Ради України» та «Голосі України» закони вважаються офіційно опублікованими (на них можна робити посилання, їх можна використовувати в судовій практиці тощо.).

<< | >>
Источник: Конституційне право України: курс лекцій / Р.Я. Демків. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ,2012. - 332 с.. 2012

Еще по теме Законодавчий процес у Верховній Раді України:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -