Вибори Президента України

Проблеми теорії та практики виборів Президента України набули надзвичайної важливості під час виборів глави держави у 2004 р. Недосконалість чинного на той час законодавства про вибори Президента України та численні порушення основних принципів виборчого права мали значний суспільний резонанс і призвели до Помаранчевої революції, яка оцінюється як загалом позитивне явище в національній історії державотворення, але не знімає проблеми належного теоретичного і законодавчого забезпечення виборів Президента України.

Вибори Президента України, як форма безпосереднього народовладдя, являють собою волевиявлення Українського народу щодо заміщення поста Президента України шляхом голосування.

Сутність і зміст виборів Президента України в загальному вигляді відображають принципи виборів глави держави. Загальні принципи виборів як форми безпосереднього народовладдя визначаються чинною Конституцією України (ст. 71). В ній, зокрема, зазначено, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Відповідно, Закон України «Про вибори Президента України», що діє із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» та деяких інших законодавчих актів України щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу» від 13.03.2014, насамперед стверджує відповідність основних принципів виборів Президента України конституційним принципам виборів до органів державної влади та до органів місцевого самоврядування.

Принцип загальності, тобто загального виборчого права, означає за цим Законом, що право голосу на виборах Президента України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

Громадяни України, які мають право голосу, тобто виборці, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів Президента України та інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Разом з тим Законом забороняються будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Виняток із загального виборчого права є за Законом один: не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

Не менш повно і чітко в Законі визначається зміст і рівного виборчого права. Вибори Президента України, як зазначено в цьому законодавчому акті (ст. 3), є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому цим Законом.

Рівне виборче право стосується за Законом не лише виборців, але й кандидатів: усі кандидати на пост Президента України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.

Рівність прав і умов участі у виборчому процесі забезпечується: 1) забороною привілеїв чи обмежень кандидатів на пост Президента України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; 2) забороною втручання органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом; 3) забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів Державного бюджету України та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України; 4) рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб до кандидатів на пост Президента України; 5) рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації до кандидатів на пост Президента України.

Звичайно, дія цих заборон потребує постійної уваги з боку контролюючих суб’єктів, але вони переважно є реальними, дієвими.

Законом України «Про вибори Президента України» визначається зміст і інших основних принципів виборів Президента України: прямого виборчого права, таємності голосування та ін. Вибори Президента України є за Законом прямими. Це означає, що громадяни України безпосередньо обирають Президента України (ст. 4).

Закон проголошує також добровільність участі у виборах та вільний характер виборів. Участь громадян України у виборах Президента України, є добровільною (ст. 5).

Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах. Вибори Президента України, як зазначено в цьому Законі, є вільними. При цьому звертається увага на те, що виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення під час голосування. Законом забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та виявленню волі виборця. Військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами місць дислокації військових частин, за винятком

випадку, передбаченого цим Законом. Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години (ст. 6).

Голосування на виборах Президента України, зазначається в Законі, є таємним. Це означає, що контроль за волевиявленням виборців забороняється. Фотографування, відеофіксація в будь-який спосіб результатів волевиявлення виборців в кабіні для таємного голосування, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування. Членам виборчих комісій, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця (ст. 7).

Важливим принципом виборів є принцип особистого голосування.

Допомога виборцю з особливими потребами, який не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення та у порядку, встановленому цим Законом, не вважається голосуванням замість цього виборця (ст. 8).

Поряд з основними засадами (принципами) активного виборчого права, тобто права виборців, права обирати, в Законі всебічно визначені основні засади й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним (права балотуватися, права кандидатів). За цим Законом Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35 р., має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом 10-ти останніх перед днем виборів років.

Особа вважається такою, що проживає на території України, якщо її місце проживання зареєстроване в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст. 9).

Зазначений закон містить визначення понять: місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції (ст. 3 Закону).

Громадянин України зобов’язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація ~ 287 ~

місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (ст. 6 Закону).

Водночас Закон «Про вибори Президента України» передбачає спеціальні обмеження пасивного виборчого права.

Відповідно до Закону право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право, як зазначається в Законі, реалізується ними через політичні партії, а також самовисуванням у порядку, визначеному цим Законом. Тим самим основними суб’єктами висування кандидатів на пост Президента України об’єктивно стають політичні партії, та кандидати на пост Президента і майбутні президенти стають переважно представниками відповідних політичних партій. Партія може висунути лише одного кандидата на пост Президента України (ст. 10 Закону).

Закон України «Про вибори Президента України» не виключає самовисування кандидатів, в тому числі щодо позапартійних кандидатів, але загалом вибори Президента України набувають значно більшою мірою ніж раніше партійно-політичного характеру, що є загальносвітовим явищем і не суперечить Конституції України.

Поряд з основними принципами виборів Президента України, Закон визначає також основні засади (принципи) виборчого процесу: 1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; 2) політичного плюралізму та багатопартійності; 3) публічності та відкритості виборчого процесу; 4) рівності всіх кандидатів на пост Президента України; 5) рівності прав партій - суб’єктів виборчого процесу; 6) свободи передвиборної агітації, рівних умов доступу кандидатів на пост Президента України до засобів масової інформації; 7) неупередженості органів виконавчої влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів на пост Президента України, партій (ст.

Новий Закон про вибори Президента України детально врегулював виборчий процес, тобто порядок виборів загалом, і всі його основні стадії. Порядок виборів Президента України являє собою цілісну систему послідовних процесуальних дій, яка вважається виборчим процесом. Закон визначає виборчий процес як здійснення відповідними суб’єктами виборчих процедур, передбачених цим Законом (ст. 11).

Суб’єктами виборчого процесу за Законом (ст. 12) є: 1) виборець; 2) виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону та Закону України «Про Центральну виборчу комісію»; 3) кандидат на пост Президента України, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; 4) партія, яка висунула кандидата на пост Президента України; 5) офіційний спостерігач від партії - суб’єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента України, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Виборчий процес є складним, багатогранним явищем. Відповідно, він поділяється на ряд стадій (етапів, процедур), а саме: 1) висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України; 2) утворення окружних та дільничних виборчих комісій; 3) проведення передвиборної агітації; 4) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 5) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 6) голосування у день виборів Президента України; 7) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення; 8) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

У випадку необхідності, зазначається в Законі, виборчий процес може включати такі етапи, як 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення.

Виборчий процес завершується через п’ятнадцять днів після дня офіційного оголошення ЦВК результатів виборів Президента України або офіційною публікацією подання ЦВК до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів Президента України.

Повноваження окружних та дільничних виборчих комісій у випадках, передбачених цим Законом, можуть частково тривати поза строками виборчого процесу.

Органи виконавчої влади, у тому числі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування

бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також суди, виборчі комісії, органи ведення Державного реєстру виборців, правоохоронні органи (прокуратура, міліція) організовують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд документів щодо підготовки та проведення виборів Президента України, позовних заяв, скарг та звернень виборчих комісій у строки та спосіб, установлені цим Законом (ст. 11 Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними. Чергові вибори Президента України проводяться у зв’язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України. Позачергові вибори Президента України проводяться у зв’язку з прийняттям відповідної постанови Верховної Ради України. Повторні вибори Президента України проводяться у випадках: 1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано; 1) у разі коли після закінчення строку реєстрації кандидатів на пост Президента України не зареєстровано жодного кандидата; 3) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури; 4) у разі коли вибори Президента України визнані такими, що не відбулися; 5) якщо особа після її обрання не набула мандата у порядку та у строк, встановлені Конституцією України та цим Законом.

Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови (ст. 16 Закону).

Чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України. Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за сто днів до дня виборів. Верховна Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев’яносто днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня голосування.

Позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня їх призначення Верховною Радою України.

Виборчий процес позачергових виборів Президента України розпочинається з дня, наступного за днем їх призначення Верховною Радою України.

Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня прийняття постанови Верховної Ради України про призначення повторних виборів. Постанова Верховної Ради України про призначення повторних виборів приймається не пізніш як на п’ятнадцятий день після дня внесення до Верховної Ради України відповідного подання ЦВК. Виборчий процес повторних виборів Президента України розпочинається наступного дня після офіційного опублікування постанови Верховної Ради України про їх призначення (ст. 17 Закону).

Стаття 18 Закону регламентує порядок обчислення строків. Усі строки, визначені у цьому Законі, обчислюються в календарних днях, а в окремих випадках строки обчислюються в годинах або хвилинах. Першим днем строку, який відповідно до Закону має початися у зв’язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події. Останнім днем строку, який відповідно до Закону має закінчитися у зв’язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

Відповідно до Закону Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ (ч. 1 ст. 19).

Водночас для підготовки, організації і проведення виборів Президента України використовуються одномандатні виборчі округи, що були утворені відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» і діють на постійній основі (225 територіальних виборчих округів).

Не пізніш як за двісті днів до дня голосування з чергових виборів Президента України ЦВК для дотримання вимог, передбачених Законом України «Про вибори народних депутатів України», може переглянути межі одномандатних округів, що утворені і діють на постійній основі. Перелік територіальних виборчих округів для чергових виборів Президента України із зазначенням їх номерів, меж та центрів округів публікується ЦВК на чергових виборах Президента України не пізніш як за сто днів, а на позачергових та повторних виборах не пізніш як за п’ятдесят днів до дня виборів у загальнодержавних та у регіональних друкованих засобах масової інформації, а також розміщується на офіційному веб-сайті ЦВК.

Закордонний виборчий округ складають усі закордонні виборчі дільниці, що утворені відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» і діють на постійній основі (ст. 19 Закону).

Для підготовки, організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців використовуються звичайні, спеціальні та закордонні виборчі дільниці, утворені на постійній основі відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», а також спеціальні дільниці, що утворюються на тимчасовій основі відповідно до цього Закону.

Спеціальні виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі, утворюються окружною виборчою комісією на підставі подань районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій чи виконавчих комітетів міських рад міст обласного (республіканського в АР Крим) значення, форма яких затверджується ЦВК. Зазначені подання повинні надійти до відповідної окружної виборчої комісії не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня голосування.

Спеціальні виборчі дільниці призначені для організації та проведення голосування виборців у стаціонарних закладах охорони здоров’я, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах та інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. У винятковому випадку спеціальні виборчі дільниці можуть утворюватися ЦВК на території військових частин (формувань).

Спеціальні виборчі дільниці утворюються за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.

У поданні щодо утворення спеціальної виборчої дільниці на тимчасовій основі у відповідному закладі чи установі зазначаються: 1) назва закладу чи установи; 2) юридична адреса закладу чи установи; 3) орієнтовна кількість виборців, що перебуватимуть у закладі чи установі на день голосування; 4) наявність відповідного приміщення для голосування та його адреса (у разі якщо адреса приміщення для голосування відмінна від юридичної адреси закладу чи установи); 5) зобов’язання керівництва закладу чи установи щодо забезпечення відкритого доступу до приміщення для голосування членів відповідної виборчої комісії та осіб, які за цим Законом мають право бути присутніми при голосуванні та підрахунку голосів.

У поданні щодо утворення спеціальної виборчої дільниці на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України, зазначаються: 1) назва судна; 2) порт приписки судна; 3) орієнтовна кількість виборців на судні; 4) останній перед днем голосування день виходу судна у плавання з порту приписки; 5) орієнтовний найближчий до дня виборів день заходу судна у порт України.

ЦВК забезпечує оприлюднення на офіційному веб-сайті ЦВК переліку звичайних та спеціальних виборчих дільниць, що утворені та діють на постійній основі, із зазначенням територіальних виборчих округів, до яких ці виборчі дільниці відносяться, номерів виборчих дільниць, їх меж чи установ (закладів), у яких вони утворені, адрес відповідних дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування на чергових виборах Президента України не пізніш як за сто днів, а на позачергових та повторних виборах не пізніш як за п’ятдесят днів до дня виборів.

Виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі, утворюються не пізніш як за тридцять днів до дня виборів. У винятковому випадку спеціальна виборча дільниця може утворюватися ЦВК не пізніш як за десять днів до дня виборів у разі утворення нового стаціонарного закладу охорони здоров’я, установи виконання покарань, слідчого ізолятора чи іншого закладу (установи) з тимчасовим перебуванням виборців з обмеженими можливостями пересування, непередбаченого виходу у плавання судна під Державним Прапором України, на території військової частини (формування) за поданням відповідної окружної виборчої комісії або Міністерства оборони України (ст. 20 Закону).

Наступним етапом виборчого процесу є утворення органів для проведення виборів - виборчих комісій. Відповідно до Закону (ст. 21) вибори Президента України організовують і проводять: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії.

У Законі зазначено, що повноваження ЦВК поширюються на всю територію України, повноваження окружної виборчої комісії - на територію відповідного окружного виборчого округу, а повноваження дільничної виборчої комісії - на територію відповідної виборчої дільниці. Водночас ЦВК здійснює повноваження окружної виборчої комісії в закордонному виборчому окрузі.

Згідно зі ст. 22 Закону виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів Президента України і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори Президента України.

Статус ЦВК визначається Конституцією України, Законом України «Про Центральну виборчу комісію», Законом України «про вибори Президента України» та іншими законами. ЦВК очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення виборів Президента України, і є комісією вищого рівня щодо усіх окружних та дільничних виборчих комісій, передбачених цим Законом. ЦВК не є правонаступником окружних виборчих комісій.

Окружна виборча комісія є юридичною особою. Окружна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо усіх дільничних виборчих комісій на території відповідного територіального виборчого округу з питань виборів Президента України.

Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Дільнична виборча комісія є суб’єктом відповідного виборчого процесу, має право звернення у межах своїх повноважень до органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ та організацій, їх посадових та службових осіб. Дільнична виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією (ст. 22 Закону).

Центральна виборча комісія утворюється відповідно до Конституції України та Закону України «Про Центральну виборчу комісію».

Окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за сорок днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб.

Подання стосовно кандидатур до складу окружних виборчих комісій (по одній особі до однієї виборчої комісії від одного кандидата) вносяться кандидатами на пост Президента України, які зареєстровані у ЦВК. Подання стосовно кандидатур до складу окружних виборчих комісій вноситься до ЦВК на паперових носіях та в електронному вигляді не пізніш як за сорок п’ять днів до дня виборів за підписом кандидата на пост Президента України або його уповноваженого представника у ЦВК. Форма подання до складу окружних виборчих комісій затверджується ЦВК не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів.

До складу окружної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які мають право голосу. Громадянин України може входити до складу лише однієї виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення виборів Президента України, а також виборів народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АР Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, комісії всеукраїнського або місцевого референдуму, якщо виборчий процес зазначених виборів чи процес референдуму проводиться одночасно з виборчим процесом виборів Президента України.

До складу окружної виборчої комісії не можуть входити кандидати на пост Президента України, їх уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі, посадові та службові особи органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування, працівники судів та правоохоронних органів, а також громадяни, які утримуються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або мають судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. У разі якщо одночасно з виборами Президента України проводяться інші вибори, до складу виборчої комісії не можуть входити кандидати, які балотуються на цих виборах, їх довірені особи, уповноважені особи партій - суб’єктів відповідних виборчих процесів, офіційні спостерігачі.

ЦВК одночасно з формуванням складу окружної виборчої комісії призначає голову, заступника голови, секретаря такої виборчої комісії. Кожний суб’єкт подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях. Частка керівних посад для кожного суб’єкта подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій в межах загальнодержавного округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від цього суб’єкта до складу окружних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу окружних виборчих комісій. Особа, включена до складу окружної виборчої комісії за поданням Голови ЦВК, не може бути призначена на керівну посаду у виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від кандидатів на пост Президента України. Розподіл керівних посад між суб’єктами подання в межах часток, визначених відповідно до цієї частини, визначається ЦВК. При цьому повинна бути дотримана приблизна рівномірність територіального розподілу посад, отриманих представниками кожного суб’єкта подання.

Рішення про утворення окружних виборчих комісій та про їх склад, прийняте відповідно до вимог цього Закону, оприлюднюється на офіційному веб-сайті ЦВК не пізніше наступного дня від дня його прийняття. Витяг із цього рішення про утворення окружних виборчих комісій у відповідному регіоні та про їх склад публікується Центральною виборчою комісією у регіональному друкованому засобі масової інформації у семиденний строк від дня прийняття зазначеного рішення. Рішення про зміни у складі окружної виборчої комісії оприлюднюється у порядку та у строки, встановлені цією частиною, однак не пізніше останнього дня перед днем виборів (ст. 23 Закону).

Дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за вісімнадцять днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб.

На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п’ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.

Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій (по одній особі до однієї виборчої комісії від одного кандидата) мають кандидати на пост Президента України. Подання щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій вноситься до окружної виборчої комісії на паперових носіях та в електронному вигляді не пізніш як за двадцять три дні до дня виборів за підписом довіреної особи кандидата на пост Президента України у загальнодержавному або відповідному територіальному виборчому окрузі.

Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, яке в день виборів перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, утворюється окружною виборчою комісією за місцем приписки судна, полярної станції за поданням капітана судна, керівника станції, яке може надсилатися технічними засобами зв’язку у строк, встановлений ч. 2 ст. 23 Закону.

Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється ЦВК за поданням суб’єктів, визначених ч. 3 ст. 23 цього Закону, у разі їх наявності та подання Міністерства закордонних справ України. Зазначені подання вносяться в строк, встановлений частиною другою цієї статті. Кожен суб’єкт подання, визначений ч. 3 ст. 23 цього Закону, має право подати по одній кандидатурі до складу кожної дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці. Міністерство закордонних справ України вносить кандидатури до складу кожної дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці у такій кількості, щоб забезпечити утворення кожної комісії у складі, визначеному ч. 1 ст. 24 Закону.

У разі утворення спеціальної виборчої дільниці у винятковому випадку відповідно до ч. 10 ст. 20 цього Закону дільнична виборча комісія утворюється ЦВК одночасно з утворенням виборчої дільниці за поданням відповідної окружної виборчої комісії або Міністерства оборони України. Форма подання до складу дільничної виборчої комісії затверджується ЦВК не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів.

До складу дільничної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які мають право голосу. Громадянин України може входити до складу лише однієї виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення виборів Президента України, а також виборів народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АР Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, комісії всеукраїнського або місцевого референдуму, якщо виборчий процес зазначених виборів чи процес референдуму проводиться одночасно з виборчим процесом виборів Президента України.

До складу дільничної виборчої комісії не можуть входити кандидати на пост Президента України, їх уповноважені представники, довірені особи, посадові та службові особи органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах або мають судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. У разі якщо одночасно з виборами Президента України проводяться інші вибори, до складу дільничної виборчої комісії не можуть входити кандидати, які балотуються на цих виборах, їх довірені особи, уповноважені особи партій - суб’єктів відповідних виборчих процесів, офіційні спостерігачі.

До складу дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці, утвореної в стаціонарному закладі охорони здоров’я або в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, не можуть входити працівники відповідного закладу або установи.

Кожний суб’єкт подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій (крім Міністерства закордонних справ України) має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад у дільничних виборчих комісіях. Частка керівних посад для кожного суб’єкта подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій в межах територіального виборчого округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від цього суб’єкта до складу дільничних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу дільничних виборчих комісій. Особа, включена до складу дільничної виборчої комісії за поданням голови окружної виборчої комісії (для закордонної виборчої дільниці - за поданням Міністерства закордонних справ України), може бути призначена на керівну посаду в цій комісії тільки у разі відсутності кандидатур на таку посаду від кандидатів на пост Президента України. Розподіл керівних посад між суб’єктами подання в межах часток, визначених відповідно до цієї частини, визначається окружною виборчою комісією (для закордонної виборчої дільниці - ЦВК). При цьому повинна бути дотримана приблизна рівномірність територіального розподілу посад, отриманих представниками кожного суб’єкта подання.

Секретарі окружної та дільничної виборчих комісій повинні володіти державною мовою.

Рішення про утворення дільничної виборчої комісії та про її склад, а також рішення про зміни в її складі, прийняті відповідно до вимог цього Закону, підлягають оприлюдненню в засобах масової інформації у відповідному регіоні не пізніш як на третій день з дня їх прийняття.

Повноваження кожної з зазначених комісій визначається Законом: ЦВК - ст. 25, окружної виборчої комісії - ст. 26, дільничної виборчої комісії - ст. 27 Закону.

Основною формою роботи виборчої комісії є засідання, яке скликається головою комісії, в разі його відсутності - заст.упником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії. На письмову вимогу третини складу виборчої комісії голова виборчої комісії або його заступник зобов'язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги (ст. 28).

Наступним етапом виборчого процесу є формування списків виборців, їх перевірка та уточнення. Його регламентують Розділ V «Списки виборців» Закону України «Про вибори Президента України» (ст. ст. 31-36-2) і Закон України «Про Державний реєстр виборців».

До основних етапів виборчого процесу закономірно відноситься також висування і реєстрація кандидатів на пост Президента України. Відповідно до Закону висування кандидатів на пост Президента України партіями та самовисування розпочинається з першого дня виборчого процесу. Кандидат на пост Президента України може бути висунутим та зареєстрованим тільки від однієї партії (ст. 44)

Законом у ст. 47 передбачений такий порядок висування кандидатів партіями. Партія може висунути одного кандидата на пост Президента України. Партія може висунути кандидатом на пост Президента України особу, яка є членом цієї партії, або позапартійного громадянина, який відповідно до ст. 9 Закону має право бути обраним Президентом України. Висунення кандидата на пост Президента України партією здійснюється на з'їзді (зборах, конференції) відповідно до статуту цієї партії.

Особа може бути висунута кандидатом на пост Президента України лише однією партією за згодою кандидата. Про час і місце проведення з'їзду з метою висунення кандидата на пост Президента України заздалегідь повідомляються засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на такому з'їзді (зборах, конференції) визначається організаторами заходу (ст. 47 Закону).

Порядок самовисування регламентується ст. 48 Закону. Громадянин України, який відповідно до ст. 9 цього Закону може бути обраним Президентом України, особисто подає до Центральної виборчої комісії засвідчену в установленому законом порядку заяву про самовисунення кандидатом на пост Президента України.

У заяві про самовисунення на пост Президента України мають міститися згода на оприлюднення біографічних відомостей і декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відповідно до ст. 50 Закону, зобов’язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оголошення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України. До заяви додаються документи, передбачені частиною першою ст. 51 цього Закону (ст. 48).

Грошова застава вноситься партією, яка висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії (після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації) у розмірі два мільйони п’ятсот тисяч гривень.

Грошова застава повертається суб’єкту її внесення (партії чи кандидату на пост Президента України) у разі, якщо відповідного кандидата визнано обраним Президентом України або включено до виборчого бюлетеня для повторного голосування. В інших випадках грошова застава не повертається і перераховується до Державного бюджету України.

У разі прийняття ЦВК рішення про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України, внесена грошова застава у п’ятиденний строк з дня його прийняття перераховується суб’єкту її внесення (відповідно на рахунок партії або рахунок, зазначений кандидатом на пост Президента України) (ст. 49 Закону).

Як окремий самостійний етап виборчого процесу, передвиборна агітація є цілим комплексом заходів, цілеспрямованою діяльністю певного суб’єкта виборчого процесу (кандидата на виборну посаду) з підготовки і поширення відповідної інформації з метою спонукання виборців до здійснення позитивного вибору на його користь.

Право на передвиборну агітацію є складовою виборчого права громадян України. За виборчим законом, громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на пост Президента України, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Серед публічних агітаційних заходів, що прямо визначаються законом, є: проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; проведення публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб’єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів на пост Президента України; оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації; розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на пост Президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку; публічні заклики голосувати за або не голосувати за кандидата на пост Президента України або публічні оцінки діяльності кандидата на пост Президента України; встановлення інформаційних наметів; в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

Відповідно до ст. 57 Закону передвиборна агітація розпочинається кандидатом на пост Президента України наступного дня після дня його реєстрації ЦВК і закінчується о 24 год. останньої п’ятниці перед днем виборів. Передвиборна агітація закінчується о 24 год. останньої п’ятниці перед днем виборів.

Агітація перед повторним голосуванням розпочинається з дня, наступного після призначення повторного голосування, і закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем повторного голосування. Передвиборна агітація у період виборчого процесу поза строками, встановленими у цій статті, забороняється. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, для цілей, визначених цим Законом, та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.

Найважливішим етапом виборчого процесу, кульмінаційним моментом виборів є голосування. Голосування проводиться у день виборів та у день повторного голосування з 8 до 20 год. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія повідомляє виборців не пізніш як за сім днів до дня його проведення, а у виняткових випадках утворення виборчих дільниць відповідно до частини десятої ст. 20 цього Закону - напередодні дня виборів.

Організація проведення голосування та підтримання належного порядку у приміщенні для голосування, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію (ст. 75).

Завершальним етапом виборів є визначення результатів виборів Президента України. Порядок підрахунку голосів на виборчій дільниці визначається ст. 78 Закону. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування.

Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців (ст. 80).

Встановлення підсумків голосування в межах територіального виборчого округу регламентується ст. 83 Закону, відповідно до якої окружна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, у тому числі з поміткою «Уточнений», на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою технічних засобів зв’язку із спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, а у разі повторного підрахунку голосів виборців - протоколу окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці зобов’язана встановити:

1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних окружною виборчою комісією;

2) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями територіального округу; 3) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничними виборчими комісіями територіального округу; 4) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях територіального округу; 5) кількість виборців, внесених до витягів із списку виборців для голосування за місцем перебування на виборчих дільницях територіального округу; 6) кількість невикористаних виборчих бюлетенів; 7) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування; 8) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування; 9) загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у межах територіального округу; 10) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на виборчих дільницях територіального округу; 11) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в межах територіального округу; 12) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними; 13) кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата на пост Президента України.

Відомості про підсумки голосування в межах територіального округу цифрами і прописом заносяться до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.

Офіційне оголошення результатів виборів встановлене ст. 86 Закону. ЦВК на своєму засіданні оприлюднює результати виборів Президента України, про що зазначається у протоколі засідання комісії, із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб’єкта висування.

Офіційним оголошенням результатів виборів Президента України є опублікування результатів виборів Президента України у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр» із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб’єкта висування.

Офіційне оголошення результатів виборів Президента України є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної із зайняттям поста Президента України, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної Президентом України.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів. Він набуває повноважень з моменту складення присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Після складення присяги Центральна виборча комісія вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України.

11.3