Референдум як форма народного волевиявлення

Найбільш яскравою формою прямої демократії в Україні є інститут референдуму. «Референдум» слово латинського похо­дження «referendum», що в перекладі спочатку буквально означа­ло - «те, що має бути повідомлено».

Відповідно до чинного законодавства України, референ­дум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голо­сування законів України, інших рішень з важливих питань зага­льнодержавного і місцевого значення.

Чинним законодавством передбачено три види референ­думів в Україні:

- Всеукраїнський референдум;

- референдум Автономної Республіки Крим;

- місцеві референдуми.

Всеукраїнський референдум - це всенародне голосування з важливих загальнодержавних питань (голосування в межах цілої держави).

Референдум Автономної Республіки Крим - це вирішення важливих питань шляхом голосування в територіальних межах автономії.

Місцеві референдуми - це голосування громадян з важли­вих питань місцевого значення, які проживають в межах окре­мих адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно місцеві референдуми можна поділити на:

- обласний референдум;

- районний референдум;

- міський референдум;

- районний у містах референдум;

- селищний референдум;

- сільський референдум.

Конституція України встановлює, що право голосу на рефе­рендумах мають громадяни, які досягнули 18 років (ч. 1 ст. 70).

Закони, інші рішення, прийняті Всеукраїнським референ­думом, мають вищу юридичну силу щодо актів:

- Верховної Ради України;

- Верховної Ради Республіки Крим;

- Президента України;

- Кабінету Міністрів України;

- вищих виконавчих і розпорядчих органів державної вла­ди Республіки Крим;

- актів міністерств і відомств України;

- рішень місцевих рад.

Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень рад народних депутатів, на терито­рії яких він проводиться.

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потре­бують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому чин­ним законодавством.

Предмет Всеукраїнського референдуму:

- затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

- прийняття, зміна або скасування законів України чи їх окремих положень;

- прийняття рішень, які визначають основний зміст Кон­ституції України;

- прийняття рішень, які визначають основний зміст зако­нів України та інших правових актів.

На Всеукраїнський референдум можуть виноситися пи­тання, які згідно з Конституцією України належить до відання України.

До виключної компетенції Всеукраїнського референдуму віднесено вирішення питання про зміну території України.

Конституція України забороняє винесення на референдум законопроектів з питань (ст.ст. 73 та 74):

- податків;

- бюджету;

- амністії.

Предмет Республіканського референдуму Автономної Ре­спубліки Крим: прийняття, зміна або скасування рішень з пи­тань, які віднесено законодавством України до відання Автоно­мної Республіки Крим.

Предмет місцевого референдуму:

- прийняття, зміна або скасування рішень з питань, від­несених законодавством України до відання органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- прийняття рішень, які визначають зміст постанов місце­вих та їх виконавчих і розпорядчих органів.

На місцеві референдуми можуть також виноситися питання:

- віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- питання дострокового припинення повноважень відпо­відної ради;

- питання дострокового припинення повноважень місько­го, сільського та селищного голови;

- питання дострокового припинення повноважень голови районної у місті, районної та обласної ради.

Виключно місцевими референдумами у відповідних адмініс­тративно-територіальних одиницях вирішуються питання про:

- найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей;

- питання про об’єднання однойменних адміністратив­но-територіальних одиниць, які мають спільний адміністра­тивний центр;

- питання про зміну базового рівня місцевого самовряду­вання у сільських районах.

У всеукраїнському та місцевому референдумах можуть брати участь особи, які:

- є громадянами України;

- на день проведення референдуму досягли 18 років;

- на день проведення референдуму постійно проживають на території України (області, району, міста, району в місті, се­лища, сільради).

Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соці­ального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняються.

У референдумах не беруть участі психічно хворі громадя­ни, визнані судом недієздатними.

Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос. Референдум є прямим - громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.

Голосування під час референдуму є таємним, тобто конт­роль за волевиявленням громадян не допускається.

Громадянам, політичним партіям, громадським організа­ціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право безперешкодної агітації за пропозицію про оголошення рефере­ндуму, за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референдум. В день проведення референдуму будь-яка агіта­ція забороняється.

Проведення нових референдумів:

- новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше ви­носилися на референдум, може бути проведено не раніше 5 років;

- новий місцевий референдум з питань, що раніше вино­силися на референдум, може бути проведено не раніше року від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

Підготовка і проведення референдумів здійснюється (фі­нансується):

- всеукраїнського референдуму - за рахунок державного бюджету;

- місцевих референдумів - за рахунок відповідних місце­вих бюджетів.

Всеукраїнський референдум може призначатися виключно:

- Парламентом - Верховною Радою України;

- Главою Української Держави - Президентом України.

Всеукраїнський референдум повинен бути проголошений Президентом України за правом народної ініціативи, тобто тоді, коли цього вимагає народ.

Право народної ініціативи - це вимога проведення рефе­рендуму не менше 3 мільйонів громадян України, які мають ви­борче право.

При цьому Конституцією України передбачена обов’язкова умова - забезпечення всеукраїнського характеру підтримки такої народної ініціативи. Вищезгадані 3 мільйони підписів не можна зібрати в одному місті чи регіоні, голоси в підтримку проведення Всеукраїнського референдуму мають бути зібрані у більшості регі­онів держави. У конституційній нормі йдеться, що підписи щодо призначення референдуму повинні бути зібрані не менш як у двох третинах областей і не менше ста тисяч підписів у кожній області ( ч. 2 ст. 72).

Місцеві референдуми проголошуються відповідними міс­цевими радами. Місцева рада також призначає місцевий рефе­рендум на вимогу :

1) депутатів, які становлять не менше частини від загаль­ного складу ради;

2) підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністрати­вно-територіальної одиниці і мають право брати участь у рефе­рендумі.

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення Всеукраїнського референдуму належить особам, які:

- є громадянами України;

- мають право на участь у референдумі.

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення місцевого референдуму належить особам, які:

- є громадянами України;

- мають право на участь у референдумі;

- постійно проживають на території відповідної адмініст­ративно-територіальної одиниці.

Дата проведення Всеукраїнського референдуму признача­ється не раніше трьох і не пізніше чотирьох місяців, а місцевого референдуму - не раніше місяця і не пізніше двох від дня при­йняття рішення про проведення референдуму.

Для проведення голосування і підрахунку голосів під час проведення референдумів територія районів, міст, районів у міс­тах, селищ міського типу і сільрад ділиться на дільниці для го­лосування.

Проект закону, рішення вважається ухваленим громадя­нами на референдумі, якщо за нього було подано більшість го­лосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяла участь менша частина громадян, внесених у списки для голосування, а референдум з питань дострокового припи­нення повноважень Верховної Ради України та Президента України визнається таким, якщо у ньому взяло участь менше двох третин від загальної кількості громадян, внесених у списки для голосування.

З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення у передбаче­ному цим законом порядку можуть проводитись всеукраїнські та місцеві дорадчі опитування громадян України (консультатив­ні референдуми).

Результати дорадчого опитування розглядаються і вра­ховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.