Правові основи системи захисту конституційного ладу України

Проголосивши ті чи інші положення основами конститу­ційного ладу, держава повинна створити належний механізм забезпечення їхнього дотримання та виконання як кожного окремо, так і всіх разом в єдиній системі.

Конституційний лад держави можна змінити двома шляхами:

- легальним (законним, шляхом внесення відповідних змін до Конституції держави);

- нелегальним (незаконним, шляхом військового перево­роту, зовнішньої інтервенції, провокації громадянської війни тощо).

В першому варіанті - варіант легального шляху, в Розді­лі ХІІІ «Внесення змін до Конституції України» передбачено процедуру зміни конституційних положень, які визначають ос­нови конституційного ладу України (йдеться про внесення змін до Розділу першого Конституції України).

Для того, щоб змінити конституційні положення необхідно:

- внести до парламенту пропозицію про таку зміну Кон­ституції України (це має право зробити: 1) Президент України;

2) не менше 150 народних депутатів);

- парламентом прийняти пропозицію про таку зміну Кон­ституції України (рішенням не менше двох третин народних де­путатів України від конституційного складу Верховної Ради України - не менше 300 народних депутатів);

- затвердити це рішення Всеукраїнським референдумом, який повинен бути призначений Президентом України.

У варіанті нелегального (незаконного) способу зміни кон­ституційного ладу, щоб застерегти (не допустити) настання умов, за яких це може стати можливим, законодавцем передба­чено низку конституційних положень:

1) організація захисту держави загалом від зовнішнього агресора. Основними конституційними положеннями виступа­ють положення ст. 117 Конституції України:

- захист суверенітету i територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найваж­ливішими функціями держави, справою всього Українського народу;

- оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності i недоторканності покладаються на Збройні Сили України;

- забезпечення державної безпеки i захист державного ко­рдону України покладаються на відповідні військові формуван­ня та правоохоронні органи держави. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав i свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешко­джання їх діяльності;

- держава забезпечує соціальний захист громадян Украї­ни, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей;

- на території України забороняється створення і функціону­вання будь-яких збройних формувань, непередбачених законом;

- на території України не допускається розташування іно­земних військових баз.

2) зовнішньополітична діяльність України повинна бути спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства;

3) введення надзвичайного стану як протидія поваленню існуючого конституційного ладу України (введення комендант­ської години, заборона страйків та мітингів, обмеження руху транспортних засобів, введення цензури, зупинення діяльності політичних партій, заборона продажу зброї, отруйних речовин, спиртних напоїв тощо);

4) створення на загальнодержавному рівні координаційно­го органу з питань національної безпеки - Ради національної безпеки і оборони України.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Персональний склад Ради національної без­пеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять:

1) Прем’єр-міністр України;

2) Міністр оборони України;

3) Голова Служби безпеки України;

4) Міністр внутрішніх справ України;

5) Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони Украї­ни може брати участь Голова Верховної Ради України.