Поняття та загальна характеристика виборчих систем

Визначальним для характеристики парламентських вибо­рів як форми реалізації ідей представницької демократії є понят­тя виборчої системи.

Виборча система - це встановлений конституцією і зако­нодавством порядок визначення результатів виборів.

Виборчі системи, в основі яких є принцип більшості, на­зиваються мажоритарними. Історично, саме ці системи були за­проваджені першими.

За мажоритарною виборчою системою абсолютної біль­шості обраним вважається кандидат, який одержав 50% + 1 го­лос встановленої в законі або загальної кількості поданих в окрузі голосів, тобто той, хто користується абсолютною підтри­мкою виборців, які брали участь у голосуванні. У випадках, ко­ли жоден з кандидатів не набере необхідної кількості голосів, питання про заміщення мандата або виборної посади залишаєть­ся відкритим. Для того, щоб зробити вибори результативними, застосовують різні способи. Наприклад, на повторне голосуван­ня (перебалотування) пропонують дві кандидатури, які попере - дньо набрали найбільшу кількість голосів.

Недолік мажоритарних систем абсолютної більшості по­лягає в тому, що голоси, подані за переможених кандидатів, фа­ктично пропадають, хоча кількість цих голосів може наближа­тися до половини поданих в окрузі, волевиявлення відповідних виборців не матиме практичного значення.

За правилами мажоритарних систем відносної більшості обраним у виборчому окрузі визнається кандидат (або партій­ний список кандидатів), який набрав більше голосів, ніж кожний окремий його конкурент, хоча це і становить менше частини всіх поданих в окрузі. Прихильники цієї виборчої системи роз­цінюють як її позитивну якість те, що вона сприяє утворенню стабільних парламентів і урядів.

Існує ще мажоритарна система кваліфікованої більшості.

Вибори за мажоритарними системами, як правило, прово­дяться в одномандатних округах.

Іншим різновидом виборчих систем є пропорційні систе­ми. Головна відмінність їх від мажоритарних в тому, що вони ґрунтуються не на принципі більшості, а на відповідності заво­йованих партією депутатських мандатів кількості одержаних нею на виборах голосів.

Форми пропорційного представництва характеризуються різноманітністю. Важко знайти дві країни, де б ці форми збіга­лися в деталях. Однак усі без винятку форми такого представ­ництва мають певні спільні риси і ґрунтуються на двох началах. Це - необхідність визначення так званого виборчого метра та існування умовної передачі голосів. Виборчий метр (квота) - це найменша кількість голосів, необхідних для обрання одного де­путата за пропорційними виборчими системами. Умовна пере­дача голосів - це обов’язкове зарахування голосів, поданих за кандидата понад кількість, визначену виборчим метром, іншому кандидату, який не набрав необхідного числа голосів.

Якщо в складений партією список кандидатів жодних змін виборцю вносити не дозволяєтеся, то йдеться про так звані зв’язані списки (жорсткі, закриті). Вільні (гнучкі, відкриті) списки - ті спи­ски, де можна вносити зміни. Вільні списки застосовуються, на­приклад, у поєднанні з преференційним голосуванням.

Інститут преференційного голосування має за мету дати виборцям можливість не тільки проголосувати за список канди­датів певної партії, але й всередині цього списку висловитись на користь певних кандидатів; сприяти їх обранню. З цією метою, голосуючи за список, виборець відмічає й кандидатів того спис­ку, обрання яких для нього є бажаним. Використовуючи префе­ренційне голосування, виборець може сприяти обранню канди­дата, який знаходиться посередині або в кінці списку.

Кумулятивний вотум характеризується тим, що кожний виборець у багатомандатному виборчому окрузі має стільки го­лосів, скільки треба обрати кандидатів (зрозуміло, кількість го­лосів у всіх виборців однакова), і розподіляє свої голоси між кандидатами як завгодно: може віддати декільком кандидатам по одному голосу, а може, наприклад, одному з кандидатів від­дати всі свої голоси, акумулюючи їх у нього. В результаті і ви­никла назва система (від лат. сишиїайо - скупчення).

Панашування - означає право виборця голосувати за канди­датів з різних списків чи вписувати у списки нових кандидатів. Па- нашування може здійснюватися як при мажоритарній системі (як­що виборчі округи - багатомандатні), так й при пропорційній.

Ще одним різновидом виборчих систем є змішані системи, яким властиві елементи мажоритаризму та пропорціоналізму. Трапляються формальні сполучення мажоритаризму і пропорці- оналізму.

Характеризуючи пропорційні та змішані виборчі системи, слід зазначити, що законодавство багатьох країн містить поло­ження, які об’єктивно зумовлюють фактичне порушення пропо­рційного представництва. Найбільш характерним прикладом таких положень є норми, що регламентують застосування так званих відсоткових застережень.

Найнижчий прохідний бар’єр - одновідсотковий - в Ізраї­лі. Найвищий - 18 відсотків - у Ліхтенштейні та Португалії. На один відсоток поступається їм лише Японія.

Розглянуте та інші обмеження пропорційного представницт­ва звичайно пояснюються потребами не розпорошувати політичні сили в парламентах і тим самим забезпечити стабільність уряду.

Подібні застереження об’єктивно сприяють зміцненню позицій великих партій і звужують сферу діяльності інших.

Загалом значення будь-яких виборчих систем не треба аб­солютизувати. Вони звичайно сприймаються лише як спосіб на­ближення до більш-менш справедливого представництва і в жо­дному разі не як метод досягнення ідеального результату.

В Україні виборча система в період з 1991 до 2012 року перетерпіла певні еволюційні зміни: мажоритарна виборча сис­тема, що утвердилася після проголошення незалежності Украї­ни, змінилася після прийняття Конституції України в 1996 року на змішану.

Так, змішана (пропорційно-мажоритарна) виборча сис­тема застосовується в Україні при виборах народних депута­тів України.

Змішана (мажоритарно-пропорційна) виборча система за­стосовується при виборах:

- депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- депутатів обласних рад;

- депутатів районних, міських, районних у містах рад.

Мажоритарна виборча система абсолютної більшості за­стосовується при виборах Президента України.

Мажоритарна виборча система відносної більшості засто­совується при виборах:

- депутатів сільських і селищних рад;

- сільських, селищних і міських голів.

Отже, сьогодні в Україні діє кілька самостійних виборчих систем, що передбачає застосування пропорційної та мажорита­рної систем до різних видів виборів.

8.3.