Поняття та основні принципи державно-територіального устрою України

У ст.2 Конституції України йдеться про те, що Україна - це унітарна держава. Держави за формою державного устрою (за системою поділу держави на окремі складові територіальні частини та характеристикою владних взаємовідносин між тери­торіальними одиницями і державою загалом) поділяються на:

- унітарні;

- федеративні;

- конфедеративні.

Для унітарної держави характерним є:

- єдина Конституція, норми якої чинні на всій території держави без виключення;

- єдиний законодавчий орган;

- єдина система органів виконавчої влади;

- єдина судова система;

- єдине громадянство;

- єдина правова система;

- територія унітарної держави поділяється на складові ча­стини (адміністративно-територіальні частини), які не мають жодних ознак державності (суверенності);

- у зовнішніх відносинах така держава виступає тільки єдиним цілим (іншими словами - жодна її частина не може бути учасником цих відносин).

Сучасна унітарна держава буває двох видів:

1) унітарна централізована;

2) унітарна децентралізована.

Унітарна централізована держава характеризується:

- одержавленням на місцевому рівні (всеможливим регу­люванням місцевого життя державними приписами);

- підпорядкуванням органів місцевого самоврядування органам державної виконавчої влади на місцях.

Сучасна унітарна децентралізована держава характеризу­ється насамперед існуванням на місцях трьохелементної системи:

- органів місцевого самоврядування;

- місцевих органів державної виконавчої влади;

- органів регіонального самоврядування.

Всі ці три елементи утворюють своєрідну «місцеву систе­му публічних відносин» та взаємодіють між собою. При цьому кожен виконує свої функції і завдання:

- органи місцевого самоврядування представляють інте­реси населених пунктів (інтереси територіальних громад);

- органи регіонального самоврядування - інтереси насе­лення певних територій (районів, областей);

- органи державної виконавчої влади - інтереси держави в цьому регіоні (загальнодержавні, загальнонаціональні інтереси).

За загальною характеристикою, сучасна Українська Дер­жава є децентралізованою унітарною державою з автономним утворенням.

Поняття територіального устрою держави є наближеним до вищезгаданого поняття державного устрою.

Питання про територіальний устрій - це питання про те, як організована територія тої чи іншої держави, з яких частин вона складається і яким є правове положення як території зага­лом, так і її окремих складових.

Територіальній устрій України - це обумовлена соціаль­ними, економічними, національно-етнічними, історичними, гео­графічними, культурними та іншими чинниками внутрішня те­риторіальна організація держави з поділом її на складові части­ни - адміністративно-територіальні одиниці.

Територіальний устрій України, відповідно до Конститу­ції, ґрунтується на засадах:

- цілісності та єдності державної території;

- поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади;

- збалансованості соціально-економічного розвитку насе­лених пунктів та регіонів з урахуванням їх історичних, економі­чних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

При здійсненні державної політики у сфері територіально­го устрою повинні враховуватись також:

- кількість та національний склад населення;

- оптимальне розміщення продуктивних сил;

- наявність умов і можливостей для надання населенню соціально-культурних і побутових послуг;

- необхідність наближення органів державної влади до населення;

- забезпечення належного функціонування місцевого са­моврядування.

13.2.