Поняття конституційного права України як галузевої юридичної науки

Наука конституційного права України є тільки складовою загальної юридичної науки (правознавства), яка входить до сис­теми суспільних наук.

Отже, під наукою конституційного права України розу­міють сукупність ідей, поглядів та знань про основи конститу­ційного ладу, основи правового положення особи і громадянина в державі, територіальний устрій держави, організацію діяльно­сті та систему органів державної влади і місцевого самовряду­вання, а також історію та розвиток національних конституційно - правових доктрин.

Предметом науки конституційного права є вивчення:

- конституційно-правових норм;

- конституційно-правових інститутів;

- суспільних відносин, які регулюються конституційно - правовими нормами та інститутами;

- практики реалізації конституційно-правових норм та ін­ститутів;

- теорій дослідників конституційного права;

- умов, які впливають на еволюцію теорій і поглядів до­слідників конституційного права.

Внаслідок цього джерелами науки конституційного права України (її джерельною базою) виступають:

- праці вітчизняних та зарубіжних вчених-конститу- ціоналістів;

- нормативно-правові акти, які містять конституційно- правові норми, насамперед Конституція України як Основний Закон держави, інші закони;

- практика реалізації конституційно-правових норм.

Як відомо кожна галузева юридична наука має і виконує свої функції. Серед найголовніших функцій конституційного права України варто назвати установчу та прогностичну функцію.

Сутність установчої функції полягає в тому, що наука конституційного права повинна обґрунтувати появу (становлен­ня) того чи іншого явища.

Зміст (сутність) прогностичної функції полягає в тому, що ця наука повинна прогнозувати на декілька кроків вперед розви­ток свого законодавства, передбачити по можливості наслідки введення тої чи іншої норми в життя і так далі.

Кожна галузева юридична наука має свою методологію. Під методологією юридичної науки (в нашому випадку - мето­дологією науки конституційного права) розуміють сукупність правил, прийомів і принципів наукового пізнання, які допома­гають в отриманні об’єктивних і достовірних знань у конститу­ційному праві.

Найбільш поширені методи наукових досліджень у кон­ституційному праві:

- системний метод;

- метод статистичний;

- метод конкретно-соціологічних досліджень;

- порівняльно-правовий метод;

- історико-правовий метод;

- формально-логічний метод та інші.

1.5.