Передмова

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» став одним із перших вищих юридичних навчальних закладів, в якому запроваджено викладання студентам магістратури спеціального на­вчального курсу, присвяченого проблематиці конституційної юрисдикції.

Архітектоніка навчального курсу пов’язана із зазначеними методологіч­ними завданнями, які умовно можна поділити на кілька блоків питань.

У першому блоці акцентується увага студентів на питаннях становлення й розвитку світового (американського, європейського та українського) кон­ституціоналізму, тих цінностей, на яких базується сучасний конституційний лад, на механізмі правової охорони та захисту конституції та ролі в цьому органів конституційної юрисдикції як провідних суб’єктів.

Другим важливим блоком є проблематика конституційної юрисдикції та конституційного судочинства в нашій державі. Зосереджується увага на особливостях становлення й розвитку моделей конституційної юрисдикції, особливостях конституційної юрисдикції в Україні. Окрема увага приділяєть­ся визначенню правової природи Конституційного Суду України (далі — КСУ), його місцю в системі органів державної влади, порядку формування й організації діяльності КСУ, його функціям та повноваженням.

Слід також зазначити, що при висвітленні питання щодо функцій Кон­ституційного Суду студентам окремо викладається матеріал, присвячений офіційній інтерпретаційній діяльності Суду, який має теоретично-практичну орієнтацією, оскільки включає питання щодо поняття, способів та меж тлумачення, а також доктрини «політичного питання», вирішення практи­ки Європейського суду з прав людини при тлумаченні КСУ норм вітчиз­няного права.

У межах цього блоку окремо виділяється така важлива тематика, як конституційно-судовий процес. При цьому висвітлюються питання про по­няття та принципи конституційного процесу (верховенство права, незалеж­ність, колегіальність, рівноправність суддів, гласність, повний і всебічний розгляд справ, принцип обґрунтованості прийнятих рішень), аналізуються форми і суб’єкти звернення до КСУ. Наведено поняття, стадії (звернення до Суду; попередня перевірка конституційних подань (звернень); відкриття або відмова у відкритті конституційного провадження; підготовка питань до роз­гляду на пленарних засіданнях Суду; розгляд справ на пленарному засіданні Суду; прийняття рішень і дача висновків Суду; офіційне оприлюднення рішень і висновків Суду; виконання рішень і висновків Суду) та види провадження в Конституційному Суді, форми його діяльності.

Аналізується статус учасників конституційного провадження, їх права і обов’язки, відкриття конституційного провадження та підстави відмови у його відкритті, підготовка справи до розгляду та процедура розгляду кон­ституційного подання (звернення) як колегією суддів, так і порядок розгляду справи на пленарному засіданні Суду та винесення рішення — ухвали. Прак­тика діяльності КСУ виявила серйозність наукової проблеми щодо правової природи рішень Суду, визначення їх юридичної сили, особливо акцентується увага на їх правових позиціях. У зв’язку з цим пропонується матеріал, який стосується поняття та видів рішень КСУ, конституційно-правових вимог, які висуваються до рішення та висновків Конституційного Суду, їх юридичної сили, про можливість переоцінки правових позицій Суду в новітніх політико- правових умовах. Особлива увага приділяється поняттю, видам та юридичній силі правових позицій Конституційного Суду, питанням правової визначено­сті та обґрунтованості правових позицій, співвідношення понять «рішення» та «правові позиції» КСУ.

Третій блок питань є дещо новаторським для вітчизняної системи юри­дичної освіти, оскільки стосується виключно практики діяльності Суду і при цьому основним методологічним підходом є використання «сазе-методу».

У підручнику аналізуються правові позиції та акти КСУ в таких напря­мах: у сфері гарантування конституційного ладу із питань реалізації народо­владдя; щодо забезпечення основоположних принципів правового статусу людини і громадянина; із питань реалізації та захисту прав людини (права людини на життя, на доступ до інформації, на об’єднання, право обирати і бути обраним, на власність, на судовий захист, на правову допомогу); з питань організації й функціонування державної влади; щодо функціону­вання інституту Президента України; щодо статусу органів виконавчої влади та прокуратури; з питань територіальної організації держави; з питань особливостей конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим; гарантування місцевого самоврядування і особливостей організації влади в містах Києві та Севастополі.

Мета підручника дати студентам-магістрам комплексні знання, орієнту­ючись на доктрину українського конституціоналізму, значення органів кон­ституційної юрисдикції, особливості конституційно-судового процесу, прак­тики КСУ і насамперед його правових позицій та актів. Фактично цей курс є авторською розробкою викладачів кафедри і має оригінальний інтегрований характер відносно дисциплін конституційно-правової спрямованості, які до цього вивчалися.