Основні принципи, система та матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Україні

В основі функціонування місцевого самоврядування в Україні як одного із основних конституційно-правових інститутів є низка принципів (засад), визначених Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування».

- народовладдя;

- законності;

- гласності;

- колегіальності;

- поєднання місцевих і державних інтересів;

- виборності;

- правової, організаційної та матеріально-фінансової са­мостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

- судового захисту прав місцевого самоврядування.

Кожен з цих принципів має зміст, сутність і своє місце у формуванні загальної картини (схеми, моделі) місцевого само­врядування.

Для прикладу, розглянемо детальніше принцип законності та принцип поєднання місцевих і державних інтересів.

Суть принципу законності полягає в тому, що діяльність всіх органів місцевого самоврядування, всіх його посадових та службових осіб має бути чітко підпорядкована Закону. При цьому, посадові та службові особи органів місцевого самовря­дування повинні не тільки чітко дотримуватись норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а й керувати­ся у своїй діяльності насамперед Конституцією України (з огля­ду на її верховенство), виходячи із її засадних положень у розу­мінні того, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недо­торканність і безпека як найвища соціальна цінність (ст. 3 Кон­ституції України), що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітнос­ті (ст. 15 Конституції України) тощо.

Принцип поєднання місцевих і державних інтересів бук­вально означає те, що у своїй діяльності посадові та службові особи органів місцевого самоврядування повинні керуватись не тільки інтересами конкретних територіальних громад, а й врахо­вувати інтереси загальнодержавні (національні).

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему місцевого самоврядування в Украї­ні, за якою остання охоплює:

1) територіальну громаду;

2) сільську, селищну, міську раду;

3) сільського, селищного, міського голову;

4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

5) районні та обласні ради, що представляють спільні ін­тереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

6) органи самоорганізації населення.

При цьому, чинним законодавством передбачена можли­вість дещо особливої організації місцевого самоврядування в містах з районним поділом. Так, в ч. 2. ст. 5 Закону України йдеться: «У містах з районним поділом за рішенням територіа­льної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ра­ди утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету».

Територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністрати­вний центр.

Сільська, селищна, міська ради - це сформовані відповід­но до чинного законодавства шляхом виборів органи місцевого самоврядування, які складаються із депутатів та представляють відповідні територіальні громади, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадо­вою особою територіальної громади села, селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відпові­дною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Посадова особа місцевого самоврядування - це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні по­садові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Виконавчі органи сільської, селищної, міської ради - орга­ни, які утворюються сільськими, селищними, міськими радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є:

1) їх виконавчі комітети;

2) відділи;

3) управління;

4) інші, створювані радами, виконавчі органи.

Районні та обласні ради - органи місцевого самоврядуван­ня, сформовані шляхом виборів, які складаються із депутатів та представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, розміщених відповідно на території району чи області.

Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що утворюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах щодо вирішення окремих питань місцевого значення.

Органами самоорганізації населення є:

- будинкові, вуличні, квартальні комітети;

- комітети мікрорайонів;

- комітети районів у містах;

- сільські, селищні комітети (не плутати з виконавчими комітетами).

Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та ін­ших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурно­го розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Комітети (як органи самоорганізації населення) дозволя­ють створювати сільські, селищні, міські ради за ініціативою жителів. При цьому, сільські, селищні, міські ради можуть наді­ляти ці комітети частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Органи місцевого самоврядування з метою більш ефектив­ного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів те­риторіальних громад можуть об’єднуватися в асоціації.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема ст. 142 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про місцеве само­врядування в Україні», матеріально-фінансовою основою місце­вого самоврядування є:

- рухоме і нерухоме майно;

- доходи місцевих бюджетів;

- позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти;

- земля;

- природні ресурси, що є у комунальній власності терито­ріальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах;

- об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних та обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Право комунальної власності - право територіальної гро­мади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого са­моврядування.

Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підста­ві договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її ство­рення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здій­снення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприєм­ствами, установами та організаціями, що перебувають у кому­нальній власності відповідних територіальних громад, ґрунту­ються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконт- рольності органам місцевого самоврядування.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприєм­ствами, установами та організаціями, що не перебувають у ко­мунальній власності відповідних територіальних громад, ґрун­туються на договірній і податковій основі та на засадах підконт- рольності у межах повноважень, наданих органам місцевого са­моврядування законом.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особа­ми. Наділяються власними повноваженнями, в межах яких ді­ють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність від­повідно до закону.

Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням та рахунки в установах банків України.

15.4.