Обґрунтування вибору теми дослідження
Подальший динамічний розвиток Української держави, її успішна євроатлантична інтеграція потребує ґрунтовного та розважливого аналізу організації і діяльності державного апарату, встановлення слабких місць, недоліків у функціонуванні органів державної влади України, визначення перспективних напрямів удосконалення роботи й посилення дієвого контролю українського народу над публічного владою.
Важливим питанням при розробленні та внесення змін до Основного Закону України є формування цілісної ефективної системи організації державної влади, яка спроможна забезпечити державний суверенітет України та розвиток громадянського суспільства.Актуальність теми монографії обумовлена тим, що сучасний період розвитку України характеризується ґрунтовними змінами, які відбуваються у житті країни, державному будівництві, ідеології та церкві. Підтвердженням цих змін є проведення в Україні конституційно-правової реформи, яка направлена на удосконалення організації та функціонування публічної влади. Ми відстоюємо ідею соборності незалежності української держави, в якій одним із головних атрибутів має бути легітимна влада, що функціонує для забезпечення потреб і благ людини та української нації.
Світовий досвід доводить, що механічне копіювання зарубіжних моделей організації державної влади без належного наукового обґрунтування та критичної оцінки власних можливостей у процесі розбудови суверенної і незалежної, демократичної, соціальної та правової держави, закріпленої Конституцією України, може призвести до погіршення внутрішньополітичної та економічної ситуації у державі. Саме тому визначена тема дослідження конституційно-правових засад організації та здійснення державної влади в Україні є сучасною і актуальною, і вимагає від науковців якісно нових підходів, рекомендацій, напрацювань і розробок, що будуть враховувати власний історичний досвід, найкращі практики зарубіжних країн, а також нові виклики та обставини, з якими зіштовхується України в процесі організації і функціонування державної влади.
Слід наголосити, що умови існування України знаходяться в постійних змінах у міжнародній, політичній, економічній, соціальній, духовній, культурній, інформаційній та інших сферах.Численні дискусії про закріплення та реалізацію конституційних засад організації та здійснення державної влади в Україні показали, що конституційно-правова реформа, яку проводять в Україні вже тривалий час, потребує нових підходів і відповідального ставлення до неї. Саме тому є необхідність науково обґрунтованих реалістичних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на утвердження та реформування державної і самоврядної влади. У зв'язку з цим вважаємо, що зараз головною метою наукових досліджень має стати обґрунтування оптимальної конституційної моделі організації державної влад, засади формування органів державної влади, громадський контроль за здійсненням державної влади, конституційно-правові методи та форми здійснення державної влади, функціонування системи вищих, центральних і місцевих органів державної влади, конституційно-правові засади взаємодії та відповідальності органів державної влади, конституційне реформування державної влади на апробованих і визнаних засадах у демократичних країнах.
Конструктивне розв'язання зазначених завдань вимагає поряд з ґрунтовним науковим аналізом усталених у світі доктрин, учень і теорій, а також положень конституцій і міжнародних договорів, напрацювання нових висновків, положень і пропозицій, які сприятимуть удосконаленню вітчизняної конституційної теорії та практики організації та здійснення державної влади в умовах глобальних викликів і проблем, які постали перед Україною.
Саме тому на сучасному етапі національного державотворення є необхідність комплексного дослідження конституційно-правових засад організації та здійснення державної влади в Україні з виробленням науково обґрунтованої конституційно-правової теорії, що може бути використана як модель організації та функціонування державної влади, що визначить матеріальні та процесуальні складові реформування державної влади з метою розвитку демократичних процесів та побудови суспільства, в якому основною цінністю буде людини і забезпечення її прав та свобод.
Слід зазначити, що основоположні цінності, принципи і тенденції розвитку конституційно-правових засад організації та здійснення державної влади залишаються традиційним предметом дослідження як українських, так і зарубіжних учених із найдавніших часів - до сьогодення. Науково-теоретичною базою дослідження конституційно-правових засад державної влади в Україні стали роботи таких сучасних вітчизняних учених, як: В. Авер'янов, Н. Армаш, К. Бабенко, М. Баймуратов, Ю. Барабаш, О. Батанов, Ф. Бурчак, О. Васильченко, Ф. Веніславський, Н. Вороніна, В. Головатенко, М. Гультай, В. Демиденко, В. Єрмолаєв, В. Журавський, Б. Калиновський, Ю. Ключковський, В. Ковальчук, М. Козюбра, В. Колісник, І. Коліушко, А. Колодій, Ю. Коломієць, М. Колос, В. Копєйчиков, В. Кравченко, І. Кресіна,
A. Крусян, В. Лемак, О. Лотюк, О. Марцеляк, Н. Мішина,
B. Мусіяка, Н. Мяловицька, Н. Нижник, Л. Наливайко, В. Погорілко, М. Савчин, О. Святоцький, С. Серьогіна, В. Сіренко, О. Скакун, В. Скрипнюк, О. Скрипнюк, О. Совгиря, М. Ставнійчук, П. Стецюк, В. Сухонос, В. Тацій, С. Телешун, М. Теплюк, Ю. Тодика, В. Федоренко, О. Фрицький, Ю. Фрицький, М. Цвік, Т. Чехович, В. Шаповал, В. Шатіло, Ю. Шемшученко, В. Шувалова, Л. Юзьков, В. Яворський, О. Ярмиш та ін.
З-поміж зарубіжних учених, які досліджували теоретичні та практичні аспекти конституційно-правових засад державної влади, слід згадати таких учених, як: М. Алексєєв, М. Альберт, Дж. Брайс, Ф. Бекон, Ж. Білліас, Ж. Боден, В. Бред, Л. Бужковськи, Д. Валадес, В. Виноградов, В. Вольпе, Т. Гоббс, Л. Готроп, А. Градовський, Я. Давуд, М. Дюверже, Р. Елліс, А. Есмен, С. Іссахаров, Д. Кадді, Т. Кілер, Г. Конвай, Г. Коранг, Е. Корвін, Г. Кольб, Лаоцзи Дао децзин, А. Лійфарт, Г. де-Лолм, Дж. Локк, Р. Лорян, С. Лорті, Х. Меллер, Дж. Міл, С. Мілкіс, Ш. Монтеск'є, Д. Муц, Р. Нойштадт, Л. Ольсон, Й. Орлеанський, С. Падовер, Т. Парсонс, Т. Пейн, Ю. Руано, Ж.-Ж. Руссо, С. Сковронек, М. Стукі, Ф. Табіо, Ед. Б. Тайлор, А. Дж. Тойнби, А. де Токвіль, Ф.
Фрейдел, Е. Фріман, Ф. Фукуяма, Ю. Харарі, С. Хесс, М. Холл, Л. Штейн, К. Шмітт, А. Шлезінгер, М. Шугарт та ін.Значна увага в монографії також приділена аналізу конституційно-правової думки XIX - поч. XX ст. щодо засад організації державної влади, викладеної в роботах І. Андрієвського, Й. Блюнчлі, О. Градовського, М. Ковалевського, С. Котляревського, М. Коркунова, С. Корфа, М. Лазаревського, П. Лодія, Л. Петражицького, М. Рейснера, М. Рененкампфа, О. Романовича- Славатинського, П. Стучки, Б. Чичеріна і ін., значна частина з яких викладали в Університеті Св. Володимира в м. Києві.
Не применшуючи ролі та значущості доробку попередньо зазначених науковців, необхідно визнати, що в Україні системне комплексне дослідження конституційно-правових засад організації та здійснення державної влади в умовах конституційно-правових трансформацій та інтеграції до Європейського Союзу в українській науці конституційного права до сьогодні відсутні.
У процесі підготовки монографічного дослідження основна увага зосередилась на необхідності теоретико-методологічного обґрунтування системного удосконалення законодавства щодо організації та здійснення державної влади в Україні, консолідацією українського народу та вітчизняних політично-владних і державно- управлінських еліт навколо визначеного в Конституції України незворотного європейського та євроатлантичного курсу України.
Подальший динамічний розвиток Української держави, її успішна євроатлантична інтеграція потребує ґрунтовного та розважливого аналізу організації і діяльності державного апарату, встановлення слабких місць, недоліків у функціонуванні органів державної влади України, визначення перспективних напрямів удосконалення роботи та посилення дієвого контролю народу України над публічною владою.
Саме цим і обумовлена значна низка реформ (конституційна, муніципальна, адміністративно-територіальна, парламентська, податкова, пенсійна, медична та інші), які нині проводяться, чи про потребу реалізації яких оголошено в Україні.
Всі вони покликані удосконалити процедуру формування органів державної влади України, покращити ефективність функціонування державного апарату, оптимізувати витрати на його утримання, реформувати механізми та засоби реалізації доктрини народного суверенітету в аспекті посилення відповідальності державної влади перед народом України. Але, разом із тим, на наш погляд, квінтесенція сучасних реформ в Україні має полягати саме в удосконаленні принципів здійснення державної влади, наповнення їх новітнім змістом, відповідним до вимог сьогодення, доповнення новими принципами формування та діяльності органів державної влади України.Зазначені обставини й зумовили вибір об'єкта та предмета цього дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація, результати якої втілені в цій монографії, виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках бюджетних тем “Теорія та практика адаптації України до законодавства ЄС” (16БФ042-01), яка досліджувалась на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2018 р., “Розробка системного вчення про основні права людини з метою втілення в Україні європейських правових цінностей у контексті розбудови громадянського суспільства” (№ 19 БФ 042-01), яка досліджується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2021 року.
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 10 від 22 червня 2016 року).