Набуття громадянства України
Загальна теорія конституційного права знає два основних шляхи набуття громадянства:
- філіація;
- натуралізація.
Філіація - (з лат. /Іііи8 - філіус) буквально означає «син»; в ширшому розумінні зв’язок, наступність, розвиток чого-небудь як наступність - т.
б. діє формула «від батька до сина». Державно-правовому розумінні, - філіація - це набуття громадянства за народженням.Філіація (як набуття громадянства за народженням) може мати місце на основі двох засад (двох принципів):
1) за принципом крові;
2) за принципом ґрунту (території, землі).
Сутність принципу крові полягає в тому, що всі особи народженні від громадян тої чи іншої держави, - автоматично набувають громадянства своїх батьків. Наприклад, особи народженні від громадян Іспанії, - стають іспанськими громадянами.
Сутність принципу території (ґрунту, землі) полягає в тому, що діти народжені на території певної держави - автоматично (незалежно від громадянства своїх батьків) стають громадянами даної держави (держави якій належить ця територія)
Натуралізація - це набуття права громадянства чужої держави.
В українському законодавстві при вирішенні питання набуття громадянства використано (поєднано) обидва відомі шляхи набуття громадянства: філіацію і натуралізацію. При цьому при використанні філіації як порядку набуття громадянства України, можна відслідкувати використання обох принципів: і принципу крові і принципу ґрунту (території, землі).
Чинним законодавством України передбачено 10 підстав набуття громадянства України, а саме:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок встановлення батьківства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
6.4