<<
>>

Конституційно-правові основи обрання Президента України

Конституція України визначає Президента України гла­вою держави (ст. 102 Конституції України). Президент України проголошується гарантом державного суверенітету і територіа­льної цілісності України, гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина.

Тому дуже важ­ливим є сам процес обрання (виборів) глави держави.

Нагадаємо, що на рівні Конституції України визначено основні положення щодо порядку обрання Президента України. Зрозуміло, що одних конституційних положень в цьому випадку є замало і тому в Україні парламентом прийнято спеціальний окремий Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року.

Спершу пригадаємо найбільш суттєві моменти порядку обрання Президента України, які визначені чинним законодав­ством:

- строк повноважень Президента України (строк, на який обирають Президента України) - п'ять років:

- одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки поспіль.

Президентом України може бути особа, яка:

- є громадянином України;

- яка досягла 35 (тридцяти п'яти) років;

- має право голосу;

- проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років;

- володіє державною мовою.

Право обирати Президента України мають громадяни Украї­ни, які досягнули 18 років. Не мають права голосу (не можуть оби­рати Президента) особи визнані судом недієздатними.

В основі виборів Президента України чинним законодав­ством є низка загальновідомих принципів і положень. А саме:

- принцип рівного виборчого права (всі виборці мають один голос);

- принцип прямого виборчого права (Президент обираєть­ся безпосередньо виборцями);

- принцип таємного виборчого права (контроль за волеви­явленнями виборців не допускається).

В процесі обрання Президента України чинним законо­давством України передбачені такі види виборів:

- чергові вибори;

- позачергові;

- повторні вибори.

Вибори Президента України (чергові, позачергові, повто­рні) призначаються Верховною Радою України. Про призначен­ня виборів Президента України Верховна Рада України приймає постанову.

Чергові вибори Президента - вибори, які відбуваються пі­сля закінчення строку повноважень обраного глави держави - Президента (строк повноваження Президента України 5 років).

Конституцією України визначено, що чергові вибори Пре­зидента України проводяться в останню неділю березня п ’ятого року повноважень Президента України.

Верховна Рада України призначає чергові вибори Прези­дента України не пізніше дев’яноста днів до дня виборів. Вибо­рчий процес чергових виборів Президента України розпочина­ється за дев’яносто днів до дня виборів.

Позачергові вибори Президента України проводяться у зв’язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Конституцією України і від­буваються в період дев’яноста днів з дня припинення повнова­жень (останню неділю дев’яностоденного строку).

Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:

1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента Украї­ни і жодного з них не було обрано;

2) якщо всі кандидати на пост Президента України, вклю­чені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повтор­ного голосування зняли свої кандидатури.

Верховна Рада України приймає постанову про призна­чення повторних виборів Президента України на підставі по­дання Центральної виборчої комісії.

Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня прийняття по­станови Верховної Ради України про призначення повторних виборів. Постанова Верховної Ради України про призначення повторних виборів приймається не пізніше п’ятнадцятого дня після дня внесення до Верховної Ради України відповідного по­дання Центральної виборчої комісії.

Вибори Президента України проводяться по єдиному за­гальнодержавному одномандатному виборчому округу, який охоплює всю територію України.

Для кращої організації виборів Президента України цей єдиний загальнодержавний одномандатний виборчий округ, яким є вся територія держави, поділено на 225 територіальних виборчих округів. Межі (кордони) цих 225 територіальних окру­гів встановлюються Центральною виборчою комісією.

Територіальні виборчі округи поділяються на виборчі ді­льниці. Виборчі дільниці утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців. За загальним правилом виборчі дільниці повинні бути спільними для всіх виборців без винятків того чи іншого населеного пункту (незалежно від роду занять виборців - циві­льні, військовослужбовці).

Для організації і проведення виборів Президента України утворюється система спеціальних виборчих комісій, яка охоплює:

- Центральну виборчу комісію - одна комісія на Україну;

- територіальні виборчі комісії - 225 комісій (в кожному територіальному окрузі);

- дільничні виборчі комісії - кількість комісій залежить від реальних потреб того чи іншого територіального округу.

Всю процедуру виборів Президента України можна умов­но поділити на три частини:

1) висування кандидатів у Президенти України;

2) проведення передвиборчої агітації;

3) голосування та підведення підсумків виборів.

На першому етапі - висування кандидатів у Президенти України - особи, які хочуть стати Президентом України, споча­тку повинні бути висунуті партіями (блоками) або самовисуван- ням як претенденти на кандидати в Президенти України та після виконання низки вимог - бути зареєстрованими ЦВК як канди­дати в Президенти України. Однією з основних вимог є грошова застава, яка вноситься партією (партіями, що входять до блоку), що висунула кандидата на пост Президента України, або канди­датом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі два мільйони п'ятсот тисяч гривень.

Другий етап - передвиборча агітація. Цей період розпочи­нається з наступного дня після реєстрації кандидатів і триватиме до 24 години останньої п'ятниці перед днем виборів.

Кандидати в Президенти України, їхні передвиборчі шта­би та просто прихильники проводять зустрічі з виборцями, об­говорення виборчих програм кандидатів та інші заходи перед­виборчого характеру не заборонені законом. Держава повинна надавати усім кандидатам в Президенти України рівні умови для проведення передвиборчої агітації. Йдеться насамперед про рів­ні можливості у використанні преси, ефірного часу на радіо і телебаченні, рівні можливості у забезпеченні поліграфічною продукцією за рахунок державних коштів.

Чинним законодавством встановлено і низку обмежень щодо проведення передвиборчої агітації:

- забороняється брати участь у передвиборчій агітації ор­ганам державної влади і місцевого самоврядування, їхнім поса­довим особам, органам суду і прокуратури;

- забороняється брати участь у передвиборчій агітації членам виборчих комісій;

- забороняється брати участь у передвиборчій агітації особам, які не є громадянами України;

- забороняється проводити передвиборчу агітацію, яка су­проводжується безплатною чи пільговою роздачею грошей, цін­них паперів, товарів, послуг та інших матеріальних цінностей;

- забороняється вести передвиборчу агітацію в зарубіж­них засобах масової інформації, що діють на території України;

- забороняється вести передвиборчу агітацію з викорис­танням анонімних агітаційних матеріалів, які дискредитують інших кандидатів;

- забороняється вести передвиборчу агітацію в останній день перед голосуванням та в день самого голосування.

Всі витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням вибо­рів Президента України, провадяться за рахунок державного бюджету та особистих виборчих фондів кандидатів у Президен­ти України.

Особистий виборчий фонд кандидата у Президенти Укра­їни формується за рахунок:

- власних коштів кандидата;

- коштів політичних партій;

- добровільних внесків фізичних осіб.

При цьому забороняється жертвувати гроші до особистого виборчого фонду кандидата в Президенти України іноземцям та особам без громадянства, анонімним жертводавцям.

Під час передвиборчої компанії для кандидатів в Президе­нти України чинним законодавством передбачено низку гаран­тій. Серед них:

- забезпечується особиста охорона відповідно до поло­жень Закону України «Про державну охорону органів державної влади і посадових осіб»;

- мають право на звільнення від виконання виробничих чи службових обов’язків;

- не можуть бути звільнені з роботи чи переведені на іншу роботу;

- можуть мати довірених осіб.

Обраним вважається кандидат у Президенти України, який одержав на виборах більшу частину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Повторне голосування. Якщо у виборчий бюлетень було включено більше двох кандидатів у Президенти України і жоден з них не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбі­льшу кількість голосів.

Повторне голосування призначається Центральною вибо­рчою комісією на третю неділю після дня виборів. Обраним вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо повторне голосування проводилось лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом Украї­ни, якщо він одержав більшу частину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

10.3.

<< | >>
Источник: Конституційне право України: курс лекцій / Р.Я. Демків. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ,2012. - 332 с.. 2012

Еще по теме Конституційно-правові основи обрання Президента України:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -