<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Торговельні відносини посідають важливе місце в системі економіки України, оскільки забезпечують зв’язок між виробником і споживачем. Сучасний стан економіки України свідчить про необхідність упровадження ефективних новітніх тенденцій розвитку торговельних відносин, що наразі існують у світі.

Підписання договору про асоціацію з Європейським Союзом (далі ЄС) та реалізація курсу на інтеграцію України у світовий економічний простір потребують аналізу правового регулювання господарсько-торговельної діяльності та приведення національного законодавства України у відповідність до стандартів ЄС.

Термін «господарсько-торговельна діяльність» є досить новим для українського законодавства та юридичної науки. Уперше його було використано у Господарському кодексі України, який набув чинності у 2004 р. та заклав основні засади правового регулювання здійснення господарсько-торговельної діяльності. Разом з тим, Цивільний кодекс України також містить норми права, які регулюють господарсько-торговельну діяльність, але ряд норм Цивільного кодексу України не узгоджено з нормами Господарського кодексу України.

На практиці з’явились нові учасники господарсько-торговельних відносин, такі як: торговий дім, рітейлери, інтернет-магазини та ін., специфіка діяльності яких не відображена належним чином у законодавстві України. Тому існуюче наразі правове регулювання господарсько-торговельної діяльності є неповним, суперечливим і потребує вдосконалення.

Питанням розвитку правового регулювання торговельної діяльності присвячено праці таких вчених, як: О.В. Буткович, І.А. Данильєва, О.В. Звєрєва, А.І. Камінка, П.М. Пальчук, В.А. Удинцев, В.В. Хасанова, П.П. Цитович, Г.Ф. Шершеневич та інші.

Разом з тим, у дослідженнях цих авторів не відображено вирішення низки проблем, що існують на сьогоднішній день у сфері правового регулювання господарсько-торговельної діяльності, також відсутнє комплексне дослідження господарсько-торговельної діяльності як окремого виду господарювання, немає цілісної концепції правового регулювання господарсько-торговельної діяльності.

Потребують вирішення питання розробки спеціальних та узгодження чинних норм права, які регулюють господарсько-торговельні відносини, узагальнення напрямів адаптації законодавства України до законодавства ЄС у цій сфері.

Усе вищевикладене обумовлює актуальність і доцільність дослідження питань правового регулювання господарсько-торговельної діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України у межах тем: «Правове забезпечення ефективного управління об’єктами публічної власності» (державний реєстраційний № 0111U007825) та «Правові засади регіоналізації державного управління економікою» (державний реєстраційний № 0114U004338), в яких здобувачка брала участь як співвиконавець і де авторкою досліджено питання правового регулювання господарсько-торговельної діяльності й обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка й обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання господарсько-торговельної діяльності на підставі комплексного аналізу теоретичних основ, законодавства України, ЄС, зарубіжних країн та судової практики.

Для досягнення вказаної мети поставлено та вирішено такі наукові завдання:

проаналізовано визначення поняття господарсько-торговельної діяльності та сформульовано пропозиції щодо його уточнення;

розглянуто форми господарсько-торговельної діяльності та запропоновано їх розподіл на основні й допоміжні;

досліджено розвиток правового регулювання господарсько-торговельної діяльності та запропоновано його періодизацію з характеристикою основних етапів;

проаналізовано нормативно-правові акти, які регулюють господарсько-торговельну діяльність в Україні та обґрунтовано пропозиції щодо усунення протиріч і дублювання норм права;

здійснено аналіз правового забезпечення господарсько-торговельної діяльності в зарубіжних країнах і сформульовано пропозиції щодо впровадження позитивного досвіду у вітчизняне законодавство;

розглянуто судову практику спорів стосовно господарсько-торговельної діяльності та на її основі обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України;

проаналізовано законодавство ЄС у сфері господарсько-торговельної діяльності та запропоновано напрями адаптації законодавства України про господарсько-торговельну діяльність до законодавства ЄС;

узагальнено проблеми правового регулювання господарсько-торговельної діяльності та запропоновано напрями його удосконалення.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері здійснення господарсько-торговельної діяльності.

Предметом дослідження є правове регулювання господарсько-торговельної діяльності.

Методи дослідження. У процесі дослідження правової регламентації господарсько-торговельної діяльності застосовано такі методи наукового пізнання: діалектичний, історичний, порівняльний, аналітичний, системний. За допомогою діалектичного методу досліджувалися питання про сутність й особливості господарсько-торговельної діяльності як виду господарської діяльності. Застосування історичного методу дозволило виділити основні етапи становлення та розвитку законодавства про господарсько-торговельну діяльність та надати їх загальну характеристику. Із використанням порівняльного методу досліджено зарубіжний досвід правової регламентації сучасних форм господарсько-торговельної діяльності та можливі напрями його застосування у процесі розвитку вітчизняного законодавства у відповідній сфері. Аналітичний і системний методи застосовано при дослідженні окремих складових правового регулювання господарсько-торговельної діяльності та обґрунтуванні пропозицій щодо його удосконалення.

Науково-теоретичну основу дисертації, крім вищезазначених, склали також праці таких вчених, як: А.Г. Бобкова, О.А. Беляневич, О.П. Віхров, Р.А. Джабраілов, Д.В. Задихайло, О.Р. Зельдіна, В.К. Мамутов, С.В. Несинова, О.В. Полтавський, Д.М. Притика, В.В. Рєзнікова, І.А. Селіванова, С.В. Томчишен, В.А. Устименко, В.С. Щербина та ін.

Емпірична база дослідження представлена правовими актами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади, нормативними актами ЄС, а також зарубіжних країн (Франції, ФРН, Великобританії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Швейцарії, Польщі, Іспанії, Російської Федерації, Білорусі), матеріалами судової практики, спеціальною літературою у сфері права.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі комплексного господарсько-правового дослідження правового регулювання господарсько-торговельної діяльності обґрунтовано пропозиції щодо його вдосконалення.

Наукова новизна результатів дослідження підтверджується наступним.

Уперше:

запропоновано періодизацію розвитку правового регулювання господарсько-торговельної діяльності та виділено п’ять етапів із наданням їх характеристики, а саме: І етап – з початку ХІ ст. до середини ХVІІ ст., що характеризується зародженням окремих елементів торговельного законодавства; ІІ етап – із середини ХVІІ ст. до початку ХХ ст., під час якого з’явилося купецтво і сформувалося спеціальне торговельне законодавство; ІІІ етап – з 1917 до початку 1991 рр., у рамках якого виокремлено підетапи: а) з 1917 до 1921 рр., коли нове радянське законодавство щодо регламентації товарообігу відсутнє; б) з 1922 до 1962 рр., коли започатковано регламентацію товарообігу в соціалістичній економіці; в) з 1963 до початку 1991 рр., коли мав місце пріоритет відомчих нормативно-правових актів; IV етап – з 1991 до 2004 рр., який характеризується ухваленням нормативно-правових актів України щодо правового регулювання господарсько-торговельної діяльності; V етап – з 2004 р. по теперішній час, коли у Господарському кодексі України вперше впроваджено термін «господарсько-торговельна діяльність»;

узагальнено напрями адаптації законодавства України до законодавства ЄС із виокремленням таких: 1) якість і технічне регулювання шляхом: а) створення системи продовольчої безпеки з урахуванням глобального і нового підходу до системи технічного регулювання; б) реалізації норм законодавства щодо запровадження системи аналізу ризиків та критичних точок контролю (далі НАССР) в Україні; 2) порядок здійснення господарсько-торговельної діяльності шляхом: а) вироблення основних засад і принципів здійснення господарсько-торговельної діяльності в Україні; б) врегулювання сучасних форм господарсько-торговельної діяльності, зокрема, електронної торгівлі; в) врегулювання взаємовідносин торговельних мереж та постачальників; 3) захист прав споживачів шляхом: а) упровадження в національне законодавство правил маркування продуктів харчування відповідно до вимог ЄС; б) запровадження системи інформування споживачів про корисні властивості продуктів харчування з використанням сигнальної кольорової палітри та із зазначенням рекомендованої добової норми споживання;

запропоновано класифікувати умови здійснення господарсько-торговельної діяльності на загальні (обов’язкова державна реєстрація суб’єкта господарювання; вибір системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України; дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів; дотримання загальних правил відповідності торговельного підприємства вимогам, передбаченим Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів) та спеціальні (ліцензування окремих видів господарсько-торговельної діяльності; патентування торговельної діяльності у випадках, передбачених законодавством; інші спеціальні умови щодо здійснення торговельної діяльності, встановлені спеціальними законами і підзаконними нормативно-правовими актами);

узагальнено напрями вдосконалення правового регулювання господарсько-торговельної діяльності з виокремленням таких: 1) прийняття єдиного спеціального законодавчого акта щодо регламентації господарсько-торговельної діяльності з визначенням: методів і напрямів державного регулювання; поняття й організації новітніх суб’єктів і видів господарсько-торговельної діяльності; порядку створення і повноважень саморегулівних організацій; особливостей утворення великих торговельних об’єктів і порядку укладання договорів поставки й інших питань організації та здійснення торговельної діяльності; 2) узгодження норм Господарського і Цивільного кодексів України, які регулюють договори, що опосередковують господарсько-торговельну діяльність з урахуванням пріоритету норм Господарського кодексу України; 3) розробка спеціальних норм права, які регулюють діяльність окремих учасників господарсько-торговельних відносин, а саме: торгових домів, рітейлерів (торговельних мереж), дистриб’юторів, інтернет-магазинів та ін. з урахуванням сучасного розвитку економіки України; 4) доопрацювання підзаконних нормативно-правових актів, а саме, внесення змін до: а) порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів стосовно встановлення вимог до здійснення виїзної торгівлі, забезпечення прав споживачів при придбанні технічно складних товарів; б) правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними й офісними приміщеннями стосовно уточнення порядку розірвання договору за ініціативою споживача, усунення протиріч у порядку укладання договорів зі споживачем.

Удосконалено положення щодо:

поняття господарсько-торговельної діяльності з урахуванням її визначення як самостійного виду господарської діяльності, спрямованого на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, що здійснюють суб’єкти господарювання незалежно від форм власності за плату на професійних засадах;

класифікації форм господарсько-торговельної діяльності шляхом виокремлення основних і допоміжних, де основні це ті, за допомогою яких здійснюється безпосередньо реалізація продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а допоміжні ті, які допомагають реалізовувати продукцію;

підвідомчості та підсудності господарських спорів за участю іноземних суб’єктів господарсько-торговельної діяльності шляхом встановлення критерію підсудності господарським судам справ за участю іноземних суб’єктів господарювання з внесенням змін до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України;

підсудності справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражного суду та третейських судів шляхом встановлення, що оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу здійснюється у місцевому господарському суді за місцем розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем, та з внесенням змін до п. 1 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», і встановлення, що компетентним судом є місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом з внесенням змін до ст. 2 Закону України «Про третейські суди».

Дістали подальшого розвитку положення щодо:

захисту прав й інтересів резидентів, які в договорі вказують гривневий еквівалент іноземної валюти, шляхом встановлення, що у резолютивній частині рішення додатково вказуються: сума, яка підлягає стягненню у гривні на момент винесення рішення, і розмір суми в іноземній валюті з точним найменуванням цієї валюти; ставка відсотків і (або) розмір неустойки, нарахованих на цю суму; дата, з якої здійснюється їх нарахування, і день, по який вони мають нараховуватися; обов’язкове посилання на дату здійснення перерахування суми заборгованості в іноземну валюту згідно з курсом НБУ за вказаним рішенням, з доповненням ст.

84 Господарського процесуального кодексу України частиною 3;

запозичення досвіду, який може скласти підґрунтя для удосконалення законодавства України, зокрема, зарубіжних країн, у частині: організації взаємовідносин торговельних мереж і постачальників; дозвільного порядку організації торговельних підприємств, закріпивши повноваження органів місцевої влади стосовно видачі дозволів на розміщення торговельного підприємства; якості продукції, що реалізується у роздрібній торговельній мережі; визначення домінування великих торговельних мереж на рівні 20% обсягу закупівлі товару певного виду, а також строку оплати поставлених товарів – до 30 днів з моменту поставки, якщо інше не передбачено договором; регламентації продажу товарів поза торговельним приміщенням, із встановленням обов’язкової письмової форми для договору, а також права покупця на повернення такої речі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на основі аналізу правового регулювання і практики господарсько-торговельної діяльності розроблено пропозиції щодо удосконалення національного законодавства у цій сфері.

Результати дисертаційної роботи були використані при розробці проекту нормативно-правового акту стосовно удосконалення правової регламентації господарсько-торговельної діяльності, який впроваджено Комітетом з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України (довідка від 23.04.2015 р. № 04-29/15-2021(101405)), а також у діяльності Київського апеляційного господарського суду (довідка від 14.04.2015 р. № 28/2015), Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (довідка від 21.04.2015 р. № б/н).

Теоретичні положення дисертаційної роботи можуть бути використані при підготовці посібників, підручників та методичних матеріалів з навчальних дисциплін господарсько-правової спрямованості.

Особистий внесок здобувачки. Наукові результати дисертаційної роботи одержано авторкою особисто на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових і нормативно-правових джерел, судової практики. Внесок дисертантки у праці, опубліковані у співавторстві, відзначено у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на: XIV Міжнародній науково-практичній конференції «Экономико-правовые исследования в ХХI веке: направления усовершенствования правового обеспечения энергетической безопасности государства» (Київ, 2014); Міжнародній науково-практичній конференції «Вітчизняна юридична наука в умовах сучасності» (Харків, 2015); Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні та національні правові виміри забезпечення стабільності» (Львів, 2015).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 10 наукових працях, з них, 6 статей надруковано у наукових фахових виданнях України, 1 стаття – у міжнародному науковому фаховому виданні, 3 публікації – за матеріалами міжнародних науково-практичних конференцій.

<< | >>
Источник: ХРІМЛІ КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ –2015. 2015

Еще по теме ВСТУП:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -