ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю винайдення нових і вдосконалення існуючих інструментів підвищення рівня капіталізації економіки України та відповідно пошуку ефективних правових конструкцій залучення інвестицій у економіку, оскільки все залежить від того, наскільки високими будуть як їх обсяг, так і динаміка.

В літературі розгляду іпотеки як способу забезпечення (сприяння) залучення інвестицій приділено уваги дуже мало. Однією з причин цього можна вважати відсутність іпотеки в плановій економіці, адже вона застосовується в умовах ринкової економіки і відіграє в ній помітну роль. Виступаючи як спосіб залучення інвестицій, іпотека одночасно є способом забезпечення виконання зобов'язань. Економічною метою є залучення інвестицій, а в юридичному відношенні через заставу нерухомого майна одночасно забезпечується виконання зобов'язання. Таке введення нерухомого майна та земельних ділянок до господарського обороту розширює не тільки фінансові ресурси розвитку, а й інструменти фінансування економіки, оскільки заставні, які виникають в результаті використання іпотеки, мають можливість перебувати в обороті на вторинних ринках. Саме таким шляхом розширюється капіталізація економіки, без якої неможливо розвивати сучасну економіку.

Таким чином, у сучасних умовах вдосконалення та розвиток іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку набувають все більшого значення.

Проблеми іпотечного кредитування переважно досліджувалися з економічної точки зору у працях вчених-економістів: М.П.Денисенка, А.Т. Євтуха, О.І.Кірєєва, В.І.Кравченка, І.Г.Кириленка. Вчені-юристи А.А.Вишневський, О.Б.Гусєв, О.Р. Зельдіна, І.І.Пучковська, М.А.Павловський та інші аналізували окремі правові аспекти регулювання іпотеки. Однак у літературі не досліджено питання використання іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку.

Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження також обумовлюється відсутністю монографічних досліджень з правових проблем регулювання іпотеки як способу залучення інвестицій суб’єктами господарювання за рахунок використання власного нерухомого майна або землі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідних робіт, здійснюваних Інститутом економіко-правових досліджень НАН України за темою „Забезпечення взаємозв'язку основних законодавчих актів, що регламентують економічні відносини", номер державної реєстрації № 0102U005361, в яких дисертант брала участь як співвиконавець. У межах зазначеної теми дисертантом проведено дослідження іпотеки як способу залучення інвестицій в економіку та обґрунтовано нові теоретичні положення і пропозиції щодо удосконалення законодавства з відповідних питань.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних і практичних питань правового регулювання іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку та обґрунтування нових наукових положень і пропозицій з удосконалення законодавства у цій сфері.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі вирішувалися наступні завдання:

обґрунтування поняття іпотеки як господарсько-правової конструкції використання нерухомого майна, землі суб’єктами господарювання для залучення фінансових ресурсів;

розкриття юридичної природи іпотеки як речового права і в зв’язку з цим визначення можливості розширення її використання в якості інструменту залучення інвестицій;

дослідження ступеня відповідності українського законодавства з питань регулювання іпотечних правовідносин вимогам та стандартам ЄС та визначення доцільності запозичення такого досвіду для розвитку іпотеки в Україні;

встановлення змісту правового регулювання іпотеки за окремими її видами;

пошук та пропозиція шляхів підвищення ефективності застосування державної реєстрації іпотеки;

обґрунтування необхідності встановлення окремих обмежень при передачі в іпотеку цілісних майнових комплексів підприємства для запобігання випадкам викупу їх за безцінь;

формулювання основних напрямів активізації введення земельних ділянок до господарського обороту;

обґрунтування необхідності переорієнтації податкової застави з фіскального способу погашення податкового боргу в ефективну юридичну конструкцію використання несплачених сум у господарському обороті підприємств;

визначення шляхів посилення правового захисту іпотекодавця;

розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства з питань іпотеки.

Об’єктом дослідження є іпотечні правовідносини, що виникають між суб’єктами у сфері господарювання.

Предметом дослідження є іпотека як господарсько-правова конструкція залучення інвестицій в економіку.

Методи дослідження ґрунтуються на комплексі загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання.

Теоретичну основу дослідження складають праці вчених в галузі економіки та господарського права, а саме: М.М. Агаркова, Ч.Н. Азимова, С.С. Алєксєєва, А.Г. Бобкової, В.М. Будилова, О.М. Вінник, А.Г. Диденка, Г.Л. Знаменського, В.В.Залеського, Л.А. Кассо, М.І. Кулагіна, В.К. Мамутова, Д.А. Медведєва, В.Ф. Опришка, Ю.Н. Пахомова, Б.М. Полякова, Є.А. Флейшица, С.А. Хохлова, О.О. Чувпила, А.В. Черниха, Г.Ф. Шершеневича, В.С. Щербини та інших.

Емпіричну базу дослідження склали Конституція та закони України, інші нормативно-правові акти, судова практика Верховного суду України та Вищого господарського суду України, спеціальна вітчизняна та зарубіжна наукова література, в якій досліджуються проблеми правового регулювання іпотеки.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що проведено перше у вітчизняній юридичній науці системне, комплексне дослідження наукових досягнень, законодавства та практики застосування іпотеки, на основі якого обґрунтовано нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання іпотечних відносин.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями.

Уперше обґрунтовано:

доцільність використання іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку за рахунок використання нерухомого майна, землі суб’єктами господарювання, розвиток якої потребує відповідного господарсько-правового забезпечення;

необхідність обов’язкового врахування особливостей іпотеки як речового права, які дозволяють використовувати її в якості інструменту залучення інвестиційних ресурсів, що сприятиме активізації розвитку господарської діяльності;

сутність відносин, що виникають при використанні комерційної іпотеки як таких, що відносяться до сфери господарсько-виробничої діяльності;

важливість переорієнтації податкової застави з фіскального способу погашення податкового боргу на юридичну конструкцію, що створить умови для надання суб’єкту господарювання в окремих випадках можливості відстрочки щодо сплати платежів до бюджету і використання несплачених сум у господарському обороті підприємств;

необхідність запровадження єдиної плати, встановленої у відсотковому виразі, за здійснення нотаріусами нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації іпотеки з метою зниження витрат при її оформленні;

доцільність застосування господарсько-правової конструкції іпотеки саме до цілісного майнового комплексу підприємства;

необхідність створення господарсько-правової конструкції іпотеки земель сільськогосподарського призначення як перспективного напряму залучення інвестицій у сільське господарство.

Обґрунтовано необхідність удосконалення:

поняття іпотеки з урахуванням властивостей речового права для використання її як господарсько-правової конструкції іпотечного інвестування господарюючих суб’єктів;

порядку передачі в наступну іпотеку обтяженого майна за рахунок використання властивостей речових прав – права слідування та гарантованого законодавцем права іпотекодержателя щодо пріоритетного задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки;

положень Закону України від 05.06.2003 р. „Про іпотеку” шляхом внесення пропозиції запровадити норму, яка обмежує право звернення стягнення на майно цілісного майнового комплексу підприємства, що передано в забезпечення виконання основного зобов’язання у іпотекодержателя в термін менше року з моменту укладання договору про іпотеку, а також запропоновано ввести норму, яка б надавала можливість судовим органам відмовляти у зверненні стягнення на предмет іпотеки у разі несумірності сум основного зобов’язання та вимог іпотекодержателя.

механізму забезпечення права іпотекодержателя на першочергове задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна, в тому числі й у разі настання юридичних наслідків, передбачених законодавством про банкрутство, шляхом обґрунтування необхідності приведення у відповідність вимог Законів України від 21.04.1999 р. „Про виконавче провадження” та від 14.05.1992 р. „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

порядку підвищення ролі та відповідальності загальних зборів акціонерів при прийнятті рішення про передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу підприємства.

Дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування:

пропозицій щодо підвищення ефективності державної реєстрації іпотеки за рахунок запровадження принципу єдиного вікна при її оформленні;

способів активізації введення земельних ділянок до господарського обороту за рахунок використання інструментів іпотеки;

доцільності забезпечення правового захисту боржника (іпотекодавця) за рахунок введення до чинного законодавства про іпотеку положення про прострочення терміну іпотекодержателем, згідно з яким іпотекодавець набуватиме право вимагати від кредитора реалізації заставленого майна та надасть боржнику право на відшкодування збитків, завданих таким простроченням.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертації полягає в тому, що здійснений у роботі аналіз, викладені висновки та пропозиції можуть бути використані в законотворчому процесі для удосконалення чинного законодавства про іпотеку.

Положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом „Господарське право”.

Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, що носять дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.

Ґрунтовність пропозицій із вдосконалення та розвитку іпотеки як способу залучення інвестицій у народне господарство та доцільність їх запровадження у законодавство підтверджена Міжнародним Іпотечним Банком (лист № 06-925 від 20.06.2006 р.). Основні положення та висновки дисертації використовувались у практичній діяльності ЗАТ „Міжнародний Іпотечний Банк” при розробці довгострокових програм кредитування суб’єктів господарювання (довідка № 01-2640 від 24.10.2006 р.).

Результати дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі при викладанні курсу та при розробці методичної літератури з дисципліни „Господарське законодавство” в Національному університеті державної податкової служби України (довідка № 1356/01-12 від 27.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувачки. У дисертації викладені наукові результати, які отримані особисто автором під час науково-дослідних робіт на основі аналізу законодавства про іпотеку та практики його застосування.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися: на міжнародній науково-практичній конференції „Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах” (Київ, 2001); науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (Ірпінь, 2004); міжнародній науково-практичній конференції „Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору” (Донецьк, 2005).

Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження опубліковано в 7 наукових працях загальним обсягом 3,0 д.а., в тому числі 5 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України. Всі наукові праці належать здобувачці особисто.