<<
>>

Висновки до розділу 4

На основі викладеного у четвертому розділі роботи необхідно зробити наступні висновки, пов’язані із пошуком норм зарубіжного законодавства та правил їх застосування, які можуть бути використані вітчизняним законодавцем, державними органами та НЗ:

Позитивною практикою у діяльності НЗ європейських країн є контроль за нею державних органів, місцевих територіальних громад і підприємств та корпорацій - роботодавців.

Заслуговує на використання німецький досвід із залучення школярів до системи професійної освіти об’єднаннями роботодавців (торгово-промисловими і ремісничими палатами) та законодавчого закріплення рамкових вимог до обов’язкових і спеціальних дисциплін;

Відзначено ефективність існування у європейських країнах не лише університетської автономії, а й автономії факультетів, які поряд із НЗ мають статус юридичної особи. Така ситуація підтверджує помилковість виключення зі складу суб’єктів господарювання відокремлених підрозділів, а також пункту 3 частини другої статті 55 та статей 132 і 138 із ГК України;

Підтверджено висновки про рекомендаційний характер норм Болонської декларації, які не містять положень про скасування існуючих ОКР та залишення лише ОКР «бакалавр» і «магістр» і вченого звання «доктор філософії», а навпаки рекомендують поважати відмінності в культурі, мові, національних освітніх системах, а також автономію університетів, не виключають збереження національної самобутності в освітній сфері. З метою забезпечення якості освітніх послуг українських НЗ на прикладі Великої Британії, де наявні 5 ОКР першого циклу навчання і 1 ОКР другого циклу навчання, зроблено висновок про доцільність дотримати традиції і залишити наявні в Україні ОКР та наукові ступені «кандидат наук» і «доктор наук». Тим більше, що наявність двох видів наукових ступенів стимулюватиме найбільш підготовлених із кандидатів наук готувати докторську дисертацію;

Показано, що у європейських країнах релігійна освіта не заборонена, але не є обов’язковою, що є частиною європейського лібералізму.

Зроблено висновок про шкідливість запровадження положень цього лібералізму в українських сучасних умовах, рівно як і шкідливість безконтрольної діяльності релігійних НЗ в Україні. Вказано на необхідність постійного державного контролю за діяльністю НЗ різних релігійних організацій;

На прикладі законодавства Іспанії, Великої Британії, Франції, ФРН показано, що держава частково фінансує діяльність релігійних НЗ за умови дотримання ними певних правил – укладання угоди та виконання завдань держави, перед якою в особі міністерств освіти звітують такі НЗ. На прикладі Королівства Бельгія показано, що державою фінансуються лише НЗ світових релігій, які «перевірені» століттями;

Історія наводить підтвердження укріплення та об’єднання держави навколо єдиної релігії та церкви і зворотні приклади. Основною релігією в Україні було і залишається православ’я. Запропоновано з метою консолідації суспільства серед релігійних НЗ у більшій мірі підтримувати православні НЗ та НЗ інших традиційних для України релігій, проте в обмін на виконання ними державних завдань та/або реалізації державних програм;

У значній кількості європейських країн ліцензія НЗ не потрібна. Але якщо за законодавством України ця діяльність ліцензована, то необхідно прийняти більш жорстке законодавство, спрямоване на заборону релігійним НЗ, які не отримали ліцензію (у більшості – НЗ сектантських та місіонерських організацій), господарювати у сфері освіти;

Вказано на ефективність взаємодії роботодавців та НЗ ПТО РФ та виявлено позитивний казахстанський досвід посилення практичної складової у навчальному процесі а також підвищення ефективності взаємодії роботодавців і НЗ, який є важливим та гідним запозичення в Україні:

визначено прогресивність пункту 2 статті 45-1 «Соціальне партнерство в галузі професійної освіти» Закону Республіки Казахстан «Про освіту», яким визначено основні напрями взаємодії партнерів в галузі професійної освіти: 1) участь роботодавців у розробці державних загальнообов’язкових стандартів освіти, типових навчальних планів і програм; 2) організація професійної практики учнів з використанням технологічної бази підприємств, стажувань викладачів спеціальних дисциплін і спеціалістів; 3) розвиток взаємодії сторін з питань підготовки спеціалістів і сприяння їх працевлаштуванню; 4) залучення до процесу навчання спеціалістів, що мають досвід професійної діяльності у відповідних галузях економіки; 5) участь в організації контролю якості професійної освіти й оцінці професійної підготовленості випускників; 6) залучення фінансових коштів роботодавців на розвиток організацій освіти;

Вказано на доцільність прямого зазначення у законодавстві положення про ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, що реалізують духовні освітні програми, а також міжнародних та іноземних суб’єктів господарювання, як це передбачено пунктами 4 і 5 статті 23 «Ліцензування діяльності у сфері освіти» Закону Республіки Казахстан, що кореспондує із висновками відносно європейських країн;

Особливістю законодавства Республіки Білорусь є наявність Кодексу Республіки Білорусь про освіту. Кодекс спрямовується на комплексне і системне регулювання суспільних відносин у сфері освіти; складається із загальної та особливої частин, які містять у собі 17 розділів, 63 глави і 295 статей.

Визначено прогресивні з точки зору можливості впровадження в українське законодавство норми: статті 46 «Надання кредиту на пільгових умовах для оплати першої вищої освіти», 47 «Транспортне забезпечення», 48 «Підтримка випускників», 51 «Вимоги, що приділяються до педагогічних працівників»; статті глави 7 «Виникнення, зміна і припинення освітніх відносин», якими визначаються особливості укладання та істотні умови 18 договорів у сфері освіти; статті 83 «Розподіл випускників», 84 «Направлення на роботу випускників», 85 «Перерозподіл випускників», 86 «Наступне направлення на роботу випускників», 87 «Надання випускникам права на самостійне працевлаштування», 88 «Відшкодування до республіканського та/або місцевого бюджетів коштів, витрачених державою на підготовку наукового працівника вищої кваліфікації, спеціаліста, робочого, службовця» та ін.;

На основі пункту 7 статті 36 «Приватна освіта» Закону Республіки Молдова «Про освіту», яким визначено мінімальний розмір статутного капіталу для приватних НЗ з розбивкою: 1) 1 млн. леїв – для вищих університетських і середніх спеціальних НЗ; 2) 500 тис. леїв – для середніх НЗ; 3) 300 тис. леїв – для початкових, дошкільних та інших НЗ, – вказано на необхідність поряд із іншими ліцензійними умовами передбачити мінімальний розмір статутного капіталу українських недержавних НЗ. Критеріями до його розміру крім виду НЗ запропоновано визначити перелік спеціальностей та кількість учнів, студентів;

Позитивом в управлінні діяльністю НЗ у США є наявність освітніх кодексів, які систематизують регулювання відносин в освіті та інкорпорують у собі різні за предметом регулювання норми. На прикладі відносин з управління НЗ США із аналогією з питаннями управління корпоративними суб’єктами господарювання (зокрема, АТ), зроблено висновок про ефективність управління стороннім професійним керівником, який не має наукових досягнень і педагогічного досвіду. Вказано на можливість запровадження в Україні аналогічного американському різнорівневого недержавного фінансування НЗ, які через це мають дійсну незалежність та університетську автономію.

В якості позитивного досвіду названо тісну співпрацю комерційних структур із НЗ у РФ, ФРН та США;

Визнано позитивним досвідом проведення КНР реформи, спрямованої на підвищення рівня своїх НЗ та якості послуг, що ними надаються, та вихід у ХХІ столітті 100 найбільш впливових ВНЗ КНР на провідні місця у світі. Пропозиції, зроблені у розділі 2 для України, на сьогодні вже реалізуються у КНР – 708 ВНЗ було реорганізовано у 302 багатопрофільних універсальних ВНЗ; утворено спеціальний державний фонд, ресурси з якого витрачаються для підтримки лише ВНЗ, що ввійшли до числа передових ВНЗ світу.

Запозичити можна китайський досвід із утворення технопарків, а також запровадження різноманітних програм, спрямованих на підвищення якості послуг НЗ;

Позитивною особливістю правового регулювання відносин у сфері освіти є забезпечення невисокої плати за навчання у провідних ВНЗ за рахунок високого рівня фінансового забезпечення шляхом надання державних дотацій провідним ВНЗ, які з високою оцінкою пройшли атестацію;

Позитивними особливостями правового регулювання освітньої сфери Сінгапуру, які повинні знайти місце в українському законодавстві, є розподіл учнів на потоки відповідно до їх здібностей; навчання кількома мовами; посилене вивчення природничих наук і математики; наявність і підтримка розвиненої технічної освіти; незалежність та автономія шкіл; ефективність системи стимулювання викладачів; широке використання інформаційних технологій (Сінгапур є першою країною у світі, в якій кожного школяра забезпечено персональним комп’ютером з виходом у мережу Інтернет); застосування сильної програми фінансування; розробка програм перекваліфікації працівників; запозичення найкращих рис регулювання сфери освіти у європейських та американських країнах та ін. Завдяки цим рисам Сінгапур забезпечив власних громадян якісними освітніми послугами і намагається стати глобальним освітнім епіцентром, для чого урядом вкладено мільйони доларів США в утворення міцної освітньої мережі в регіоні Південно-Східної Азії. І цей досвід може стати у нагоді НЗ України;

Основні результати, отримані у розділі, було опубліковано у наступних виданнях: [121; 115; 141; 117; 138; 119; 621; 108; 620; 95; 116].

<< | >>
Источник: ДЕРЕВЯНКО Богдан Володимирович. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. Д и с е р т а ц і я на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Донецьк –2014. 2014

Еще по теме Висновки до розділу 4:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. ВСТУП
  3. Висновки до третього розділу
  4. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  5. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ЗМІСТ
  8. Висновки до розділу 3
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВИСНОВКИ
  12. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до розділу 2
  15. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  16. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -