Висновки по розділу 2
На основі проведеного у другому розділі дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Компетенція підприємств міського електротранспорту залежить від контрагентів, з якими вони вступають у правовідносини.
У відносинах із замовниками – місцевими органами виконавчої влади і власне з містом, яке набуває права та обов’язки в особі органів місцевого самоврядування, спрямовуючи результати діяльності на задоволення потреб територіальної громади, компетенція встановлюється законодавством і договором про організацію надання транспортних послуг, яким визначаються обсяги і якість транспортних послуг за маршрутами (лініями) згідно з розкладом руху, вартість перевезення пасажирів, обов’язки та права сторін, порядок та строки проведення розрахунків, інші умови надання транспортних послуг. Договор діє протягом одного року;2. Особливою компетенцією підприємства міського електротранспорту володіють у відносинах із посередниками між замовником та перевізником – операторами ринку перевезень: транспортними організаціями, що реалізують послуги пасажирського транспорту населенню і виконують пов’язані із цим технологічні обслуговування пасажирів – попередній і поточний касовий продаж квитків, збір виторгу, диспетчерське управління перевезеннями, надання комплексу послуг на вокзалах. Оператором ринку міського електротранспорту є муніципальні диспетчерські служби, оскільки приватний власник на цьому ринку відсутній. Наявність операторів є необхідною з точки зору більш професійного виконання своїх завдань окремо перевізником, і окремо оператором. Це сприяє підвищенню якості обслуговування пасажирів;
3. Правовідносини зі споживачами послуг - пасажирами спираються на публічні інтереси та є комплексними, а договори, що їх опосередковують, є різногалузевими (комплексними) договорами. Компетенція підприємств міського електротранспорту визначається правилами користування трамваєм, тролейбусом та метро, а також публічним договором перевезення пасажира та його багажу;
4.
Виконання обов’язків водіями, кондукторами і контролерами необхідно контролювати і підвищувати штрафні санкції; перелік заборонених дій та обов’язків пасажирів необхідно поступово розширювати. Компетенція підприємств міського електротранспорту у відносинах із пасажирами залежить від категорій останніх: вантажовідправник та вантажоотримувач при перевезенні вантажів на основі відповідного договору; пасажир, який має пільги з оплати проїзду; пасажир, який має право на безоплатний проїзд та право перевірки перевізника; пасажир, що не має ніяких пільг чи прав на безоплатний проїзд;5. Особливого обсягу компетенції підприємства міського електротранспорту набувають у відносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями при укладанні різних договорів у процесі здійснення господарської діяльності, а також при утворенні об’єднання підприємств. Об’єднання в асоціації, корпорації, інші організаційно-правові форми об’єднань підприємств суб’єктів різних видів міського електричного та іншого транспорту сприятиме формуванню ними єдиної транспортної політики на регіональному рівні.
У межах утвореного об’єднання підприємств компетенція кожного з його учасників визначається установчим договором (якщо утворюється асоціація або корпорація) або статутом (якщо утворюється консорціум або концерн). При утворенні об’єднання підприємств за участі підприємства міського електротранспорту останнє може стати головним підприємством об’єднання і отримати додатковий обсяг прав, або втратити їх частину в іншому випадку. Проте у будь-якому разі воно отримає переваги у спільному фінансуванні, координованості, диверсифікації ризиків тощо;
6. Виникнення або змінення прав та обов’язків, що складають обсяг компетенції підприємства міського електротранспорту, відбувається у різний час: при утворенні підприємства; при укладанні договору про організацію надання транспортних послуг із замовником - місцевим органом виконавчої влади та іншим замовником; при виході транспортного засобу на маршрут, при продажу разового або багаторазового проїзного квитка, при входженні пасажира до засобу міського електротранспорту, при причиненні шкоди життю або здоров’ю пасажира під час перевезення; при реєстрації та утворенні об’єднання підприємств за участі підприємства міського електротранспорту та ін.;
7.
Метою господарсько-правового регулювання у сфері діяльності підприємств міського електротранспорту є розробка, винайдення та запровадження оптимальних механізмів впливу на всіх суб’єктів сфери діяльності підприємств міського електротранспорту, що дозволить надавати послуги з перевезень вантажів, пасажирів і багажу із мінімальними витратами електроенергії та запчастин і забезпеченням максимального рівня безпеки пасажирів та інших учасників перевізного процесу.Основними завданнями господарсько-правового регулювання у сфері діяльності підприємств міського електротранспорту є:
- подолання проблеми, пов’язаної із компенсацією плати за проїзд пільгових категорій пасажирів;
- розроблення механізму захисту прав пасажирів, які постраждали внаслідок ДТП та інших деліктів за участі засобів міського електротранспорту;
- зменшення рівня зношеності парку засобів міського електротранспорту;
- підвищення рівня обслуговування пасажирів;
7.1. Зменшення витрат комунальних підприємств міського електротранспорту й одночасне забезпечення інтересів пасажирів на сьогодні можливе за рахунок перекладення відшкодування збитків, завданих ДТП за участю засобів міського електротранспорту, на рахунок страхування, яке є обов’язковим в силу пункту 6 статті 7 Закону України «Про страхування». Запропоновано утворення державних страхових компаній або страховиків, що будуть господарювати на основі комунальної власності;
7.2. Запровадження обов’язкового страхування життя і здоров’я пасажирів міського електротранспорту із застосуванням запропонованого механізму його реалізації (видача пасажирам пільгових категорій безкоштовних квитків або квитків вартістю страхового внеску у сукупності із застосуванням спеціальної апаратури для підрахунку кількості пасажирів, що ввійшли або вийшли на кожній зупинці, на основі інфрачервоних датчиків, що встановлюються вгорі дверних отворів) повинно сприяти переходу до загальнообов’язкової оплати проїзду і тим самим подоланню проблеми, пов’язаної із компенсацією плати за проїзд пільгових категорій пасажирів, захисту прав пасажирів, які постраждали внаслідок ДТП та інших деліктів за участі засобів міського електротранспорту, а також підвищенню доходів зновутворених державних і комунальних страхових компаній;
7.3. Вирішення завдань щодо зменшення рівня зношеності парку засобів міського електротранспорту та підвищення рівня обслуговування пасажирів можливе за допомогою ефективного державного регулювання та фінансування: збереження державного регулювання тарифів зі скасуванням бюджетних субсидій; збереження субсидій для окремих неприбуткових маршрутів; реорганізації комунальних підприємств міського електротранспорту в АТ для інвестування коштів у придбання нових транспортних засобів та комплектуючих матеріалів зі збереженням значного або контрольного пакету акцій у власності держави та/або територіальної громади; застосування концесійного механізму; проведення серйозних містобудівних проектів зі збільшення площі вулично-міської мережі, будівництва естакад, туннелів, надземних і підземних пішохідних переходів, утворення спеціалізованих доріг і маршрутів для руху різних видів транспорту тощо;
8.
Майно підприємств міського електротранспорту знаходиться в основному на праві господарського відання. У роботі показано, що ефективною буде диверсифікація джерел отримання основних фондів підприємствами міського електротранспорту. Необхідно продовжувати тісну співпрацю із органами місцевої влади як власниками майна – виходити з пропозиціями до територіальної громади щодо отримання державних коштів у вигляді субсидій, субвенцій чи кредитів та оновлення парку засобів міського електротранспорту. Майно, яке швидко морально і фізично застаріває, доцільно використовувати на основі договору оренди з державою або приватними власниками. Більше уваги слід приділяти договорам концесії та лізингу, переваги яких наведено у роботі;9. Покращення майнової бази підприємств міського електротранспорту можливе за рахунок:
- збереження та реконструкції існуючих, будівництва нових трамвайних колій і контактних мереж, ліній метрополітену із застосуванням новітніх технологій, розроблення та випуск нових типів рухомого складу і його придбання за рахунок державного і місцевих бюджетів на умовах співфінансування та інших джерел на основі комплексної місцевої програми розвитку міського електротранспорту. Такою програмою повинно бути передбачено не тільки витрати на будівництво, відновлення та ремонт об’єктів інфраструктури міського електротранспорту, але і можливість їх використання з метою надання основних та додаткових оплатних послуг населенню і суб’єктам господарювання. Зокрема, таку можливість необхідно передбачити для вокзалів, депо та ін.;
- підвищення ефективності використання основних фондів підприємств міського електротранспорту за рахунок надання основних і додаткових оплатних послуг – встановлення на зупинках, на землях трамвайних і тролейбусних депо, у метро та в інших пунктах невеликих магазинів та пунктів швидкого харчування, кафе, кав’ярень; надання тимчасово вільних основних фондів на основі конкурсу в оренду або концесію СПД; надання послуг з перевезення пасажирів ретро-трамваями з підвищеною вартістю проїзду чи трамваями-кафе; використання основних фондів ремонтно-будівельних, торговельних та постачальницьких організацій, навчальних закладів, науково-дослідних та проектно-конструкторських установ, закладів охорони здоров’я, відпочинку, фізичної культури і спорту, майно яких є власністю держави або територіальної громади і належить підприємству міського електротранспорту на основі права господарського відання, з метою надання платних додаткових послуг громадянам та суб’єктам господарювання; розміщення реклами ззовні та всередині трамваїв, тролейбусів і метро та ін.
Запровадження запропонованих напрямів підвищення ефективності використання основних фондів міського електротранспорту у комплексі із подальшим реформуванням законодавства повинно сприяти надходженню додаткових коштів до місцевих бюджетів.
Результати дослідження, одержані у цьому розділі, опубліковані у наукових роботах:
1. Деревянко Б.В. До механізму страхування життя і здоров’я пасажирів при перевезеннях міським електричним транспортом / Б.В. Деревянко, В.В. Родіна // Вісник Донецького національного університету, Сер. В: Економіка і право. — 2010. — Вип. 2, Т. 2. — С. 615—621 [150].
2. Родіна В. В. Визначення обсягів компетенції підприємств міського електротранспорту при здійсненні перевезень / В. В. Родіна // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — 2011. — № 4 (47). — С. 182—189 [151].
3. Родіна В.В. Питання ефективності використання основних фондів підприємств міського електричного транспорту / В.В. Родіна // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — 2010. — № 3 (42). — С. 204—209 [152].
4. Родіна В. В. Необхідність обов’язкового страхування життя та здоров’я пасажирів міського електротранспорту / В. В. Родіна // Сучасні проблеми правової системи України: збірник матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практич. конф. (28 жовтня 2010 р., м. Київ) / Київський ун-т права НАН України; [редкол.: Шемшученко Ю.С., Бошицький Ю.Л., Чернецька О.В. та інш.]. — Випуск 2. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2010. — С. 159—160 [153].
5. Родіна В.В. Щодо напрямів підвищення ефективності використання майна підприємств міського електротранспорту / В.В. Родіна // Господарсько-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України : Зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України» (м. Донецьк, 26 листопада 2010 р.) : У 2-х част. — Част. Перша. — Донецьк: ТОВ «Цифрова типографія», 2010. — С. 165—167 [154].