<<
>>

§ 3. Види реорганізації та правові наслідки їх застосування

Розглядаючи в широкому розумінні термін «реорганіза­ція» як узагальнююче поняття, під нею розуміють припи­нення юридичної особи з переходом усіх прав та обов'язків до правонаступника у порядку загального правонаступниц- тва, де під правонаступником розуміють юридичну особу (юридичних осіб), до якої переходять всі права та обов'язки реорганізованої юридичної особи.

Суб'єктивні права та обов'язки суб'єктів, що припинили своє існування, стають правами й обов'язками нових чи оновлених утворень, що продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі. Вирізняють такі форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворен­ня юридичної особи.

Злиття, приєднання та поділ юридичної особи передба­чають передачу всього майна, прав та обов'язків новоство- реним суб'єктам, тому в спеціальній літературі мова йде про повне (універсальне) правонаступництво. Натомість в ре­зультаті перетворення чи виділу юридична особа не зникає як суб'єкт господарювання, а лише змінює свій статус, «зов­нішній» вигляд.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. Злиття можливо представити такою умовною формулою: А + В = С, де А та В - юридичні особи, які самостійно існували до злит­тя, а С - новостворена юридична особа.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господа­рювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки при­єднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господа­рювання, що утворені внаслідок цього поділу.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання перехо­дять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів гос­подарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. Виділ не є випадком припинення юридичної особи.

Далі слід зупинитися на порядку припинення юридичної особи шляхом реорганізації. Статті 105, 107 ЦК України по­кладають на суб'єкта, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, низку обов'язків. Тому порядок припи­нення суб'єкта господарювання шляхом реорганізації можна представити низкою етапів:

1. Учасники господарської організації, суд або орган, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, зо­бов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рі­шення письмово повідомити про це орган, що здійснює дер­жавну реєстрацію, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи. Для цього заявник повинен подати державному ре­єстраторові оригінал або нотаріально засвідчену копію рі­шення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

2. Державний реєстратор за відсутності підстав для за­лишення документів без розгляду повинен у день надхо­дження документів внести до Єдиного державного реєстру відповідний запис і в той же день повідомити органам ста­тистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості про внесення такого запису. У спеціалізо­ваному друкованому засобі масової інформації публікується повідомлення про внесення такого запису.

3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що при­йняв рішення про припинення юридичної особи, признача­ють комісію з реорганізації, голову комісії та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юри­дичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування по­відомлення про рішення щодо припинення юридичної осо­би. Виконання функцій комісії з реорганізації може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з реорганізації з моменту призначення переходять повно­важення щодо управління справами юридичної особи. Голо­ва комісії, її члени представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від її імені.

4. Відбувається розгляд кожної окремої вимоги кредито­ра, після чого приймається відповідне рішення, яке надси­лається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отриман­ня юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

5. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кре­диторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з реорганізації юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподіль­чий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оскаржуються сторонами.

6. Передавальний акт і розподільчий баланс, підписані головою та членами комісії з реорганізації, затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, установлених законом.

7. Проводиться державна реєстрація припинення юри­дичної особи в результаті реорганізації, для чого голова ко­місії з реорганізації або уповноважена ним особа повинні подати державному реєстраторові відповідні документи. За відсутності підстав для залишення документів без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного держав­ного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації в строк, який не повинен перевищувати одного робочого дня з дати надходження відповідних документів.

Реорганізація вважається завершеною з моменту дер­жавної реєстрації новоутвореної юридичної особи та держа­вної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиня­ються у результаті реорганізації.

<< | >>
Источник: Господарське право України : підручник : у 2 ч. Ч. 1 / [Андреева О. Б., Жорнокуй Ю. М., Гетманець О. П. та ін.]. - 2-ге вид., зі змін. та випр. - Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ,2016. - 324 с.. 2016

Еще по теме § 3. Види реорганізації та правові наслідки їх застосування:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -