§ 2. Правове становище товариства З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ і ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ відповідальністю

Згідно зі ст. 140 ЦК України ТОВ є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поді­лений на частки, розмір яких встановлюється статутом. У той же час за ст.

В юридичній літературі існує декілька підходів стосовно виділення ознак ТОВ. На думку С. Д. Могилевського^[130] харак­терними для такого виду організаційно-правової форми юридичної особи є такі ознаки: 1) ТОВ - це юридична особа;

2) ТОВ - це комерційна організація; 3) ТОВ - це товариство, статутний капітал якого поділений на частки; 4) ТОВ - ор­ганізація, що об'єднує на підставі договору осіб або створена однією особою, відповідальність яких обмежена.

Не вдаючись до наукового аналізу наведених ознак, ва­рто наголосити на тій обставині, що навряд чи можна пого­дитися з тим, що ТОВ - це організація, яка об'єднує на під­ставі договору осіб. Наша думка ґрунтується на вимогах чинного законодавства про те, що ТОВ діє тільки на підста­ві статуту, але ніяк не договору, останній може бути дійс­ним тільки у процесі заснування товариства і втрачає свою значущість після державної реєстрації такого суб'єкта.

У процесі створення та функціонування ТОВ отримує низку переваг у порівнянні з іншими видами організаційно- правових форм юридичних осіб. Ці переваги мають прояв у такому:

1) учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів;

2) відсутність необхідності емісії та розміщення акцій;

3) можливість виключення з товариства учасника, який перешкоджає або істотно ускладнює діяльність товариства;

4) можливість достатньо швидкого збільшення статутно­го капіталу;

5) високий ступінь конфіденційності здійснення діяль­ності у зв'язку з відсутністю необхідності розкривати інфо­рмацію про свою діяльність.

Максимальна кількість учасників ТОВ може досягати 100 осіб. У разі перевищення цієї кількості товариство під­лягає перетворенню на ПАТ протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі (ч. 1 ст. 141 ЦК України).

Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учас­ників. Граничний розмір відповідальності учасників перед­бачається в установчих документах.

Близьким за своїм правовим статусом до ТОВ є ТДВ. Так, згідно зі ст. 65 Закону України «Про господарські това­риства» ТДВ визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відпові­дають за його боргами своїми внесками до статутного (скла­деного) капіталу, а в разі недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників крат­ному розмірі до внеску кожного учасника.

До ТДВ застосовуються норми статей 4, 11, 52-64 Зако­ну України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених чинним законодавством. На підставі наведеного можна стверджувати, що оскільки ТДВ за своїм правовим режимом, порядком створення та діяль­ністю близьке до ТОВ, то на ТДВ поширюються зазначені вимоги законодавства стосовно установчих документів, статутного капіталу товариства, управління цим товарист­вом, переходу частки у статутному капіталі до іншої особи, виходу чи виключення учасника з товариства і підстав його ліквідації. Як наслідок вважаємо за необхідне розглянути лише правове становище ТОВ з урахуванням зазначених статей Закону України «Про господарські товариства» та по­ложень ЦК України.

Як і будь-яка юридична особа, ТОВ вважається створе­ним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку (ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Якщо ТОВ засновується кількома особами, ці особи у ра­зі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови (ст. 142 ЦК України). Договір про заснування ТОВ не є установчим документом. Подання цього договору під час державної реєстрації товариства не є обов'язковим.

Установчим документом ТОВ є статут, який повинен мі­стити відомості про вид товариства, предмет і цілі його дія­льності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збит­ків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації та реорганізації товариства, розмір часток кожного з учас­ників, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, роз­мір і порядок формування резервного фонду, порядок пере- дання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі.

ТОВ може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, установлених законом. ТОВ може бути перетворене в АТ чи у виробничий кооператив (ст. 150 ЦК України).

У ТОВ створюється статутний (складений) капітал, міні­мальний розмір якого на сьогоднішній день не встановлено. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімаль­ний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів (ст.

До моменту державної реєстрації ТОВ його учасники повинні сплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товарист­ва. Якщо учасники протягом першого року діяльності това­риства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіта­лу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установле­ному порядку або прийняти рішення про ліквідацію товари­ства. Зменшення статутного капіталу ТОВ допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому стату­том, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків. Рішення ТОВ про зменшення його статутного (скла­деного) капіталу набирає чинності не раніш як через 3 міся­ці після державної реєстрації і публікації про це у встанов­леному порядку.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статут­ному (складеному) капіталі, вказаної в установчих докумен­тах товариства, якщо інше не передбачено установчими до­кументами.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів ТОВ виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареє­струвати відповідні зміни до статуту в установленому по­рядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товарис­тва стає меншою від визначеного законом мінімального роз­міру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Збільшення статутного капіталу ТОВ допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі (ст.

Згідно зі ст. 58 Закону України «Про господарські това­риства» вищим органом ТОВ є загальні збори учасників. Во­ни складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загаль­них зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі. Учасник ТОВ вправі передати свої повноваження на зборах іншому учас­нику або представникові іншого учасника товариства. Зага­льні збори учасників вирішують питання, віднесені до їх компетенції та закріплені в ст. 59 Закону України «Про гос­подарські товариства». Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не мо­жуть бути передані ними для вирішення виконавчому орга­ну товариства.

Згідно зі ст. 61 Закону України «Про господарські това­риства» загальні збори учасників ТОВ скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. У свою чергу, позачергові загальні збори учас­ників скликаються головою товариства за наявності обста­вин, зазначених в установчих документах, у разі неплато­спроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в ціло­му, зокрема, якщо виникає загроза значного зменшення ста­тутного (складеного) капіталу. Загальні збори учасників това­риства необхідно скликати також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, які володіють у сукупності більш як 20 % голосів, мають право вимагати скликання позачер­гових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь- якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасників повідомляють передбаченим статутом способом із зазначен­ням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу мо­жуть члени виконавчих органів, які не є учасниками това­риства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєст­руються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписують голова та секретар зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, до­пускається прийняття рішення методом опитування. У цьо­му разі проект рішення або питання для голосування надси­лають учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одер­жання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийня­те рішення.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасни­кам товариства. На їх вимогу належить видавати засвідчені витяги з книги протоколів.

У ТОВ створюють виконавчий орган: колегіальний (дире­кція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює гене­ральний директор (ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»). Членами виконавчого органу можуть бути та­кож і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, установлених Законом України «Про господарські товарист­ва» та установчими документами. Цей виконавчий орган вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних збо­рів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учас­ників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників то­вариства.

Генеральний директор має право без довіреності вико­нувати дії від імені товариства, проте слід враховувати, що він не може бути одночасно головою загальних зборів учас­ників товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) ТОВ здійс­нює ревізійна комісія, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени ди­рекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірку діяльності дирекції (директора) товариства ревізійна комісія може проводити за дорученням зборів, із власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ре­візійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товарис­тва подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень, на підставі чо­го доповідає про результати проведених нею перевірок ви­щому органу товариства.

Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами і балансами про результати діяльності товариства. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скли­кання позачергових загальних зборів учасників, якщо ви­никла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.