Питання 1. Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
На доктринальному рівні виокремлюють такі етапи становлення та розвитку господарського права:звичаєве торговельне право, купецьке (торговельне) право, промислове та господарське право.Виокремлення торговельного права починається у XІ ст.
і продовжується до XV ст. Батьківщина торговельного права – узбережжя Середземного моря, саме там у згадувані часи зосередилася міжнародна торгівля. Учасниками торговельних відносин були купці, які здійснювали торгівлю у феодальних містах та об’єднувалися в гільдії. Купецтво, організоване в гільдії, поступово завойовувало особливе юридичне становище, почали створюватися особливі суди; набуло розвитку торговельне право, предметом регулювання якого стали торгівля, морський транспорт, банківська справа.В історії розвитку торговельного права традиційно виділяють три періоди:італійський, французький та германський. Італійському періоду притаманне панування станових засад; торговельне право має звичаєву природу та різниться за місцевостями. Середньовічне торговельне право (до XVІ ст.) мало такі риси:1) воно було правом купців, тобто поширювало свій регулювальний вплив на відносини між купцями (членами купецького стану), а не тільки на відносини між особами, які вели торгівлю у вигляді промислу; 2) купецьке право запозичило ті частини римського права, які створювалися на основі розвиненого торговельного обігу класичного періоду римського права; 3) за своєю природою воно було місцевим, здебільшого звичаєвим правом. Протягом французького періоду (XVІІ-XVІІІ ст.) становий характер торговельного права хоча і зберігався, втім значна його частина була кодифікована.
У таких країнах як Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія, Японія та ін. було прийнято торговельні кодекси (устави, укладення, ордонанси), які стають спеціальним регулятором організаційних та оперативних форм торговельної діяльності. Германському періоду (XІX ст.) притаманне падіння станових основ, купецьке право перетворюється на торговельне та стає приватним нарівні із цивільним, звичаєве право поступається місцем законодавчому регулюванню.
У більшості європейських країн протягом XIX ст. було проведено кодифікацію торговельного права, а впродовж усього XX ст. велися пошуки оптимальної моделі втручання держави в господарську діяльність. Розвиток господарського права пішов шляхом помірного або максимального його впливу на економіку. За першим напрямком розвинулося господарське законодавство в країнах з ринковою системою господарювання. За другим напрямом воно розвивалося в країнах із системою централізованого державного керівництва економікою. При вивченні періодизації розвитку господарського права необхідно враховувати велику кількість законодавчих актів, прийнятих в різних державах в різні періоди історичного розвитку, які стали підґрунтям формування сучасної концепції господарського права. Сьогодні оновлені комерційні та господарські кодекси прийнято у Франції, Бельгії, Туреччині, Казахстані, Південній Кореї тощо.В рамках сучасного періоду розвитку господарського права, після здобуття Україною незалежності відповідно до Концепції судово-правової реформи почав розроблятися Господарський (Комерційний) кодекс України, перший варіант якого спіткала невдача, а другий (під дещо зміненою назвою – як Господарський кодекс України) після тривалих складнощів (трьох читань, врахування пропозицій Президента) був ухвалений 16 січня 2003 р. і набрав чинності з 01.01.2004 р.